Структура, зміст та обсяг бакалаврської роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ

БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ З НАПРЯМКУ

КОМП'ЮТЕРНІ НАУКИ

ХАРКІВ 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до організації виконання та захисту бакалаврської роботи з напрямку

6.050101 – „Комп'ютерні науки”

Затверджено

кафедрою ІУС

Протокол № ___ від „__”___________ 2010 р.

Харків 2010

Методичні вказівки до організації виконання та захисту бакалаврської роботи з напрямку 6.050101 – „Комп'ютерні науки” для студентів усіх форм навчання за спеціальністю 7.080401 - «Інформаційні управляючі системи і технології» / Упоряд.: М.В. Євланов, Л.М. Ребезюк, Н.В. Рябова. - Харків: ХНУРЕ, 2010. – 60 с.

Упорядники: М.В. Євланов,

Л.М. Ребезюк,

Н.В. Рябова

Рецензент:

ЗМІСТ

Вступ.........................................................................................................................4

1 Цілі та завдання бакалаврської роботи...............................................................5

2. Тематика бакалаврських робіт...........................................................................6

2.1 Загальні вимоги до тематики бакалаврських робіт........................................6

2.2 Вимоги до структури та змісту тем бакалаврських робіт..............................6

3 Організація виконання бакалаврської роботи...................................................8

4 Завдання на виконання бакалаврської роботи...................................................9

5 Структура, зміст та обсяг бакалаврської роботи.............................................10

5.1 Загальні вказівки..............................................................................................10

5.2 Структура та зміст загальних частин пояснювальної записки

бакалаврської роботи......................................................................................11

5.3 Структура та зміст основної частини пояснювальної записки

бакалаврської роботи......................................................................................13

6 Методичні вказівки і рекомендації щодо виконання бакалаврської

роботи..................................................................................................................29

6.1. Підготовча робота в період виконання бакалаврської роботи...................29

6.2. Робота з літературними джерелами..............................................................30

6.3 Виконання теоретичних досліджень і розрахунків......................................31

6.4 Експериментальні дослідження.....................................................................31

6.5 Використання комп’ютерних технологій.....................................................32

7 Вимоги щодо оформлення бакалаврської роботи…………………………...32

7.1 Загальні вимоги до бакалаврської роботи та вимоги до оформлення

тексту її пояснювальної записки……………………………………………32

7.2 Вимоги до оформлення графічної частини бакалаврської роботи……….38

7.3 Вимоги до оформлення програмних документів бакалаврської роботи....40

8 Порядок подання бакалаврської роботи та її захист………………………...41

8.1 Подання бакалаврської роботи до захисту…………………………………41

8.2 Захист бакалаврської роботи………………………………………………..43

9 Зміст відзиву керівника бакалаврської роботи………………………………45

10 Вимоги до рецензії на бакалаврську роботу………………………………..46

Перелік посилань………………………………………………………………...47

Додаток А. Зразок бланка завдання на бакалаврську роботу………………...48

Додаток Б. Форма відомості бакалаврської роботи…………………………...50

Додаток В. Зразок оформлення електронних матеріалів……………………...51

Додаток Г. Зразок бланка титульного аркуша пояснювальної записки

бакалаврської роботи……………………………………………………………52

Додаток Д. Форма основного напису для плакатів……………………………53

Додаток Е. Приклад оформлення листка затвердження на програмний

продукт, розроблений у бакалаврській роботі…………………………………54

Додаток Ж. Зразок оформлення титульного аркуша на програмний

продукт, розроблений у бакалаврській роботі…………………………………55

Додаток И. Приклад оформлення специфікації……………………………….57

Додаток К. Форма відзиву керівника бакалаврської роботи………………….58

Додаток Л. Форма рецензії на бакалаврську роботу…………………………..59

ВСТУП

Розвиток сучасних інформаційних систем і технологій (ІСТ) управління організаційними і технічними об’єктами визначає такі основні напрями діяльності спеціалістів з напрямку „Комп’ютерні науки”:

- участь у створенні нових ІСТ управління організаційними і технічними об’єктами як виконавців робіт зі створення забезпечуючої частини зазначених ІСТ;

- участь у модернізації ІСТ управління організаційними і технічними об’єктами, що якийсь час експлуатуються на цих об’єктах, як виконавців робіт з модифікації забезпечуючої частини зазначених ІСТ чи адаптації окремих функціональних модулів зазначених ІСТ до змін у структурі та процесах об’єктів автоматизації.

Необхідність виконання визначених робіт вимагає підготовки висококваліфікованих фахівців, що мали б теоретичні знання і практичні навички з розробки й експлуатації ІСТ управління організаційними і технічними об’єктами. При цьому важливою задачею є набуття майбутнім фахівцем погляду на хід та результати виконання практичних робіт зі створення чи модернізації ІСТ як наслідки використання методологій, моделей, методів і технологій проектування чи модернізації ІСТ чи їх окремих компонентів (функціональних задач, видів забезпечень тощо). Не менш важливою задачею є розуміння майбутнім фахівцем основних теоретичних положень та математичного апарату комп’ютерних наук, особливостей їх використання під час виконання зазначених вище робіт. Крім того, майбутній фахівець повинен знати та вміти виконувати роботи експериментально-дослідницького характеру для визначення відповідності результатів робіт зі створення чи модернізації ІСТ вимогам, які було висунуто до ІСТ та їх компонентів перед початком та в процесі виконання цих робіт.

Виконання бакалаврської роботи є заключним етапом підготовки студентів до самостійної роботи за фахом і тому найбільш важливим етапом навчання, на якому студенти одержують можливість застосувати отримані знання під час виконання робіт з розробки чи модернізації ІСТ. У процесі виконання бакалаврської роботи і підготовки до її захисту студент повинен показати свою підготовленість із загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін, проявити уміння користуватися науково-технічною, економічною літературою, стандартами і спеціальними міжгалузевими методичними матеріалами з різних аспектів проектування чи модернізації ІСТ. На етапі виконання і захисту бакалаврської роботи виявляється професійна зрілість майбутнього фахівця, здобуваються уміння використовувати свої знання в практичній діяльності [1].

ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

У зв'язку з тим, що бакалаврська робота є заключним етапом вивчення дисциплін навчального плану з підготовки бакалаврів за напрямком 6.050101 – „Комп’ютерні науки”, вона повинна переслідувати наступні цілі:

– систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань і практичних навичок, що вивчаються у різних дисциплінах з підготовки фахівців з напрямку 6.050101 – „Комп’ютерні науки”;

– підготовка студентів до самостійної практичної діяльності як фахівців в галузі комп'ютерних наук на основі знань, отриманих у процесі вивчення відповідних дисциплін;

– розвиток навичок вибору і застосування сучасних методологій, моделей, методів, інструментальних засобів і технологій створення, впровадження, експлуатації та модернізації ІСТ;

– закріплення і подальший розвиток навичок використання сучасних наукових досягнень, індивідуальних творчих здібностей та самостійного вирішення інженерних задач під час дослідження, створення, впровадження, експлуатації та модернізації ІСТ для складних об'єктів.

Досягнення цих цілей вимагає розглядати виконання та захист бакалаврської роботи як процеси, для виконання яких вирішуються такі завдання:

– практичне оволодіння сучасними методологіями розробки ІСТ та їх компонентів;

– практичне оволодіння моделями та методами, які використовуються для виконання робіт зі створення, впровадження, експлуатації та модернізації ІСТ та їх окремих компонентів;

– практичне оволодіння технологіями створення, впровадження, експлуатації та модернізації ІСТ та їх окремих компонентів, а також інструментальними засобами, що підтримують ці технології;

– демонстрація навичок самостійної інженерної та науково-інженерної роботи зі створення та обґрунтування рішень, які були отримані в рамках виконанні бакалаврської роботи;

– придбання навичок розробки й оформлення проектної документації відповідно до вимог діючих стандартів, методологій чи технологій створення, впровадження, експлуатації та модернізації ІСТ та їх окремих компонентів.

Бакалаврська робота виконується студентом самостійно. За всі прийняті в роботі рішення і правильність усіх даних несе відповідальність студент – автор бакалаврської роботи.

ТЕМАТИКА БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ

2.1 Загальні вимоги до тематики бакалаврських робіт

Тематика бакалаврських робіт повинна відповідати кваліфікаційній характеристиці і навчальному плану підготовки бакалаврів за напрямком 6.050101 – „Комп’ютерні науки”. Відповідно до цієї вимоги тематика бакалаврських робіт повинна в загальному випадку визначатися, виходячи із змісту дисциплін обов’язкових розділів навчального плану, дисциплін вибору вищого навчального закладу та вільного вибору студента, які він вивчав під час навчання за напрямком. Перелік навчальних дисциплін, знання та вміння з яких створюють загальну теоретичну та безпосередню практичну базу виконання бакалаврської роботи, визначається рішенням профілюючої кафедри.

Конкретна тема бакалаврської роботи студента може визначатися за результатами безпосередньої участі студента у наступних роботах:

– вирішення задач зі створення, впровадження, експлуатації чи модернізації ІСТ для конкретних підприємств чи організацій (студент бере участь у цих роботах як виконавець);

– вирішення задач, обумовлених держбюджетними чи госпдоговірними науковими роботами, які виконуються на кафедрі (студент бере участь у цих роботах як виконавець);

– вирішення науково-прикладних та прикладних задач в межах наукової роботи викладача, який є керівником бакалаврської роботи студента.

Обрана студентом тема бакалаврської роботи повинна бути опублікована в наказі «Про закріплення за студентами 4 курсу тем бакалаврських робіт, призначення керівників». Після видання цього наказу тема роботи не може бути змінена, крім окремих випадків, рішення за якими приймаються профілюючою кафедрою.

2.2 Вимоги до структури та змісту тем бакалаврських робіт

Структурно тема бакалаврської роботи повинна висвітлювати такі питання:

– стадія життєвого циклу ІС чи ІТ, в межах якої виконується бакалаврська робота (розробка, впровадження, експлуатація, модернізація тощо);

– повна назва елементу ІС чи ІТ, який є очікуваним результатом виконання бакалаврської роботи (функціональна задача, IT-сервіс, елемент/блок/механізм „... (повна назва функціональної задачі, ІТ-сервіса, елемента/блока/механізма)” тощо);

– повна чи загальновживана назва ІС чи ІТ, елемент якої є очікуваним результатом виконання бакалаврської роботи (інформаційно-аналітична система „Університет”, інформаційна система „1С: Підприємство”, інформаційна технологія моніторингу руху товарних цінностей тощо);

– повна чи загальновживана назва об’єкту автоматизації, для якого створюється, або на якому експлуатується зазначена у попередніх пунктах ІС чи ІТ (ХНУРЕ, ДП „Завод ім. Малишева”, АТЗТ „Хладопром” тощо).

Головний сенс теми бакалаврської роботи полягає у визначенні комплексу прикладних завдань, вирішення яких призведе:

– до створення нових елементів інформаційної системи (ІС) чи інформаційної технології (ІТ), які мають важливе значення для зазначених ІС чи ІТ;

– до модернізації елементів ІС чи ІТ, внаслідок якої підвищаться ефективність чи якість експлуатації або розширяться функціональні можливості зазначених ІС чи ІТ;

– до адаптації елементів ІС чи ІТ до особливостей об’єкту автоматизації, внаслідок чого підвищаться ефективність чи якість експлуатації зазначених ІС чи ІТ або ефективність чи якість виконання автоматизованого процесу.

В окремих випадках студентам, які виявили здібності до наукових досліджень, за рішенням кафедри тема бакалаврської роботи може бути орієнтована на дослідження та/або розробку науково-прикладних питань, які вирішуються під час створення, впровадження, експлуатації чи модернізації ІСТ, з обов’язковою детальною проробкою окремих практичних аспектів реалізації досліджуваних та/або розроблюваних питань.

Однією з найбільш ефективних форм виконання бакалаврської роботи варто вважати розробку комплексних бакалаврських робіт. Вони дають можливість об'єднати і скоординувати роботу декількох студентів у рішенні великого комплексу реальних задач. Доцільно використовувати комплексні бакалаврські роботи для створення складних ІТ чи окремих функціональних модулів ІС, які можуть експлуатуватися як самостійно, так і в межах ІС. Таким чином студенти підтверджують своє вміння працювати в команді, а отримані під час виконання роботи результати можуть стати основою реального IT-проекту.

В рамках виконання комплексних бакалаврських робіт можливі такі варіанти розподілення тем між студентами:

– висвітлення в рамках окремих бакалаврських робіт комплексу питань зі створення (модернізації, адаптації) окремих функціональних задач чи ІТ-сервісів складної ІС;

– висвітлення в рамках окремих бакалаврських робіт комплексу питань зі створення (модернізації, адаптації) рішень з окремих видів забезпечень (забезпечуючих комплексів) складної ІС чи ІТ.

Вибір другого варіанту розподілення обмежений:

– складністю розділення окремих функцій складної ІС чи ІТ між студентами таким чином, щоб кожен з них виконував самостійну частину роботи.

- складністю розробки рішень з окремих видів забезпечень ІС чи ІТ (наприклад, створення інформаційного забезпечення ІС з великою кількістю функціональних задач) та рішень зі стикування результатів розробки та рішень з інших видів забезпечень.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Організація виконання бакалаврської роботи покладається на викладачів кафедри, що мають відповідне навчальне навантаження. Ці викладачі призначаються завідувачем кафедри керівниками бакалаврських робіт.

Не більш ніж за два тижні після початку восьмого семестру викладачі знайомлять студентів з тематикою бакалаврських робіт, що рекомендуються до розробки. При цьому повинне бути передбачене щорічне оновлення тематики. З метою підвищення ступеня індивідуальності навчання доцільно кожному керівнику сформулювати перелік можливих тем майбутніх бакалаврських робіт та надати його для формування переліку майбутніх бакалаврських робіт кафедри. Під час формування такого переліку слід враховувати також можливі теми, які можуть бути надані співробітниками кафедри, які є керівниками чи виконавцями держбюджетних та/або госпдоговірних науково-дослідних тем. Таким чином студент отримує можливість самостійного вибору тематики бакалаврської роботи.

Тема бакалаврської роботи може бути також сформульована за пропозицією студента і погоджена з керівником бакалаврської роботи з урахуванням викладених вимог до тематики бакалаврських робіт за даним напрямком і спеціальністю.

В обов'язки керівника бакалаврської роботи входить [1]:

– видача студенту завдання на виконання бакалаврської роботи;

– погодження зі студентом календарного плану виконання бакалаврської роботи;

– проведення консультацій і контролю процесу виконання бакалаврської роботи відповідно до розкладу кафедри і календарному плану;

– рекомендація студенту науково-технічної літератури і нормативно-довідкових джерел по темі бакалаврської роботи;

– визначення найбільш перспективних напрямків рішення поставлених задач, а також виявлення помилок у прийнятих студентом рішеннях;

– перевірка пояснювальної записки і графічної частини з метою виключення порушень вимог стандартів;

– попереднє заслуховування результатів виконання бакалаврської роботи за 7 - 10 днів до захисту;

– присутність на захисті бакалаврської роботи студентом перед державною комісією з захисту бакалаврських робіт.

До прав керівника бакалаврської роботи входить:

– затвердження узгодженого календарного плану виконання студентом бакалаврської роботи;

– здійснення контролю за організацією та ходом виконання бакалаврської роботи за матеріалами, які повинні бути надані студентом відповідно до календарного плану;

– інформувати завідувача кафедри про відставання або випередження календарного плану виконання бакалаврської роботи конкретними студентами;

– ініціювання питання про вжиття кафедрою відповідних заходів внаслідок критичного відставання студента від календарного плану виконання бакалаврської роботи або неготовності роботи до захисту.

Перед початком проходження практики керівник відповідно до теми бакалаврської роботи видає студенту завдання на вивчення об'єкта автоматизації і на збір матеріалу до бакалаврської роботи.

Перед початком виконання бакалаврської роботи студенту необхідно видати завдання, складене керівником із указівкою терміну представлення до захисту бакалаврської роботи. За цим завданням студент повинен розробити календарний план виконання бакалаврської роботи на весь період з вказівкою черговості виконання окремих етапів і представити його на погодження і затвердження керівнику. Форма календарного плану приведена в Додатку А. Таким чином календарний план є основним документом, який свідчить про дійсний початок виконання студентом бакалаврської роботи і повинен бути затверджений керівником у перший день строку, який відводиться на виконання бакалаврської роботи згідно із відповідним наказом.

Бакалаврська робота виконується студентом, як правило, в університеті чи на підприємстві, або інших установах, де йому може бути надане місце для успішного проектування і відповідні матеріали. Місце виконання студентом бакалаврської роботи повинне бути узгоджене з керівником, а факти присутності студента на цьому місці повинні бути підтверджені відповідними документами (журнали обліку робочого часу і т.ін.).

Контроль виконання студентом бакалаврської роботи здійснює керівник за матеріалами, що представляється студентом відповідно до календарного плану. Контроль керівника бакалаврської роботи не звільняє студента від повної відповідальності за обґрунтованість прийнятих рішень, дотримання стандартів і термінів виконання календарного плану.

На засіданнях кафедри регулярно заслуховуються повідомлення керівників бакалаврських робіт про хід виконання календарних планів. Студенти, що не виконали графіка виконання бакалаврської роботи або значно відстали в його виконанні, запрошуються для звіту на засідання кафедри, за яким можуть бути прийняті рішення щодо відповідних заходів.

ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Завдання на виконання бакалаврської роботи необхідно оформляти на стандартному бланку, у якому вказуються: тема бакалаврської роботи, вихідні дані до роботи, зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх потрібно розробити), перелік графічного матеріалу (з точною вказівкою обов'язкових креслень) і календарний план виконання роботи.

Завдання підписується:

– керівникомбакалаврської роботи із указівкою дати видачі завдання;

– студентом із указівкою дати прийому завдання до виконання.

Якщо робота комплексна, то тема записується двома фразами. Перша фраза – найменування загальної теми роботи, виконуваною групою студентів, друга – найменування конкретної теми, виконуваної студентом. Після теми роботи приводиться фраза, що пояснює, "Комплексна тема". Теми індивідуальних бакалаврських робіт повинні орієнтувати студента на поглиблену розробку різних задач комплексної теми. При складанні завдання на комплексну бакалаврську роботу варто уникати повторення тих самих розроблювальних питань у завданнях на індивідуальні завдання.

Вихідні дані завдання повинні однозначно визначати поставлену задачу. У них варто вказувати в загальному випадку: вихідний документ завдання, призначення системи, підсистеми, задачі, комплексу, умови експлуатації, технічні параметри й інші характеристики, необхідні студенту для виконання бакалаврської роботи. Якщо студент виконує бакалаврську роботу в рамках виконання роботи на підприємстві чи організації, або в рамках виконання науково-дослідницьких тем кафедри, як вихідні дані завдання вказуються відповідні документи, що визначають вимоги та обмеження до завдання, виконуваного студентом.

У розділі "Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх потрібно розробити)" варто перелічити ті питання, що є обов'язковими і наявність яких у бакалаврській роботі повинна контролюватися керівником.

Лист календарного плану виконання бакалаврської роботи заповнюється студентом і погоджується з керівником бакалаврської роботи. Зміст цього листа визначається в загальному випадку темою бакалаврської роботи студента та комплексом питань, вирішення яких планується виносити на захист бакалаврської роботи.

Приклад шаблонів листа завдання на бакалаврську роботу і листа календарного плану виконання бакалаврської роботи наведений у Додатку А.

СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА ОБСЯГ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

5.1 Загальні вказівки

Результати виконання студентом бакалаврської роботи оформлюються у вигляді пояснювальної записки і графічної частини. Пояснювальна записка являє собою документ обсягом не менше 50-55 сторінок основного тексту (тобто тексту без рисунків, переліку посилань та додатків). Оформлення пояснювальної записки здійснюється відповідно до діючих стандартів оформлення наукової документації [2, 3], а також відповідно до вимог використовуваних під час виконання бакалаврської роботи методологій чи стандартів до структури та змісту проектної документації.

Графічна частина являє собою сукупність аркушів з візуальним поданням основних результатів, які виносяться на захист бакалаврської роботи. Оформлення графічної частини здійснюється відповідно до вимог використовуваних під час виконання бакалаврської роботи методологій чи стандартів до візуального подання результатів проектування, адаптації чи модернізації ІСТ (креслення, схеми, візуальні моделі тощо).

Матеріал пояснювальної записки і графічної частини повинний являти собою результат самостійного творчого пророблення питань, сформульованих у завданні на виконання бакалаврської роботи.

5.2 Структура та зміст загальних частин пояснювальної записки бакалаврської роботи

Пояснювальна записка бакалаврської роботи повинна включати:

– титульний лист (1 аркуш);

– завдання на бакалаврську роботу та календарний план її виконання (2 аркуша);

– реферат (1 стор.);

– зміст (1-2 стор.);

– перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (1-2 стор.);

– вступ (1-2 стор.);

– розділи основної та спеціальної частин роботи (не менше 40 стор.);

– висновки (1-2 стор.);

– перелік посилань (1- 2 стор.);

– додатки.

Основну увагу в пояснювальній записці потрібно приділити опису практичних результатів, отриманих при виконанні бакалаврської роботи.

Рекомендується такий зміст загальних частин пояснювальної записки.

Титульний лист містить інформацію про тему бакалаврської роботи, її автора і керівника. Форма титульного листа наведена у додатку А.

Завдання на курсову роботу містить назву теми, прізвища та ініціали автора і керівника роботи, основні вихідні дані для виконання бакалаврської роботи, зміст пояснювальної записки. Вказуються також дата видачі завдання на курсову роботу і дата представлення закінченої роботи до захисту, календарний план виконання роботи.

Реферат призначений для загального ознайомлення з бакалаврською роботою. Він повинен бути коротким, інформативним і містити відомості, що дозволяють ухвалити рішення про доцільність прочитання роботи. Реферат вміщують за аркушами завдання на бакалаврську роботу і календарного плану виконання роботи, починаючи з нової сторінки. Реферат повинен містити: відомості про обсяг бакалаврської роботи, кількість розділів бакалаврської роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел за переліком посилань (всі відомості приводять, включаючи дані додатків); текст реферату; перелік ключових слів. Ключові слова, які призначені для розкриття суті бакалаврської роботи, вміщують після тексту реферату. Перелік ключових слів включає від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими буквами в називному відмінку в рядок через коми.

Реферат необхідно виконувати об'ємом не більш як 2000 слів. Бажано, щоб реферат уміщався на одній сторінці формату А4. Приклад автореферату наведено у Додатку Б.

Зміст вміщують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

Зміст включає:

– перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

– передмову;

– вступ;

– послідовно перераховані найменування усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) пояснювальної записки бакалаврської роботи;

– висновки;

– рекомендації (якщо вони необхідні);

– перелік посилань;

– найменування додатків.

У змісті можуть бути перераховані номери і найменування ілюстрацій і таблиць з вказанням сторінок, на яких вони розташовані (якщо це значно полегшує сприйняття результатів бакалаврської роботи).

Всі прийняті в бакалаврській роботі малорозповсюджені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють в переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, який розташовують безпосередньо після змісту на новій сторінці. Незалежно від цього при першій появі цих елементів в тексті пояснювальної записки бакалаврської роботи наводять їх розшифровку.

У вступі повинні бути відображені сучасний стан задачі, яка вирішується у бакалаврській роботі, актуальність вирішення цієї задачі, мета бакалаврської роботи, обґрунтування шляху вирішення задачі бакалаврської роботи, отримані основні результати бакалаврської роботи.

У висновках і рекомендаціях за результатами виконаної бакалаврської роботи, наводиться оцінка отриманим результатам, яка складається з оцінки їх значущості, переваг та недоліків порівняно з існуючими аналогічними ІСТ, перспектив використання, а також із визначення можливих напрямків подальших досліджень (особливо, якщо в роботі здійснюється дослідження та/або розробку науково-прикладних питань).

У переліку посилань наводиться бібліографічний опис джерел у тому порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери опису в переліку мають співпадати з номерами посилань на ці джерела в тексті. Бібліографічний опис посилань в переліку наводять згідно з діючими стандартами з бібліотечної та видавничої справи.

У додатках вміщують матеріали, які необхідні для повноти викладу основних положень проекту: проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, таблиці допоміжних даних, ілюстрації допоміжного характеру тощо. Останнім додатком має бути відомість бакалаврської роботи, до якої вноситься перелік документів і виробів (макетів, дослідних зразків), що входять до складу виконаної роботи. Відомість виконується на аркуші формату А4 за формою, наведеною у додатку Б.

5.3 Структура та зміст основної частини пояснювальної записки бакалаврської роботи

В основній частині бакалаврської роботи необхідно стисло і чітко викласти основні результати дослідження об’єкту автоматизації та формування вимог до розроблюваних елементів ІС чи ІТ, які визначають мету та основні задачі бакалаврської роботи. Виходячи з головного сенсу тем бакалаврських робіт, який наведено у підрозд. 2.2, можна визначити такі варіанти структури основної частини:

а) перший варіант, який полягає в створенні нових ІС чи ІТ та їх елементів;

б) другий варіант, який полягає у модернізації існуючих ІС чи ІТ;

в) третій варіант, який полягає у адаптації існуючих ІС чи ІТ до змін на об’єкті автоматизації.

Незалежно від варіанту основна частина пояснювальної записки бакалаврської роботи повинна ділитися на два основних розділи:

– розділ 1 „Формування вимог до ІСТ, що створюється (модернізується, адаптується)”;

– розділ 2 „Розробка забезпечуючої частини ІСТ, що створюється (модернізується, адаптується)”.

В першому розділі варто приділяти увагу висвітленню вимог до ІС чи ІТ, що створюється, модернізується чи адаптується до змін на об’єкті автоматизації. При цьому перелік вимог, які слід висвітлити у цьому розділі, визначається або діючими в Україні стандартами [ТЗ], або особливостями методології, яку обрано для створення, модернізації чи адаптації ІСТ.

Виходячи з розглянутих вище варіантів, перший розділ бакалаврської роботи може мати таку структуру (табл. 5.1 – 5.3).

Табл. 5.1 – Структура першого розділу бакалаврської роботи, виконаного за першим варіантом (відповідно з діючими в Україні стандартами)

№ структурної частини	Орієнтовна назва структурної частини	Орієнтовна кількість сторінок
1.1	Опис об’єкту автоматизації (процесу, який автоматизується)	До 7 стор.
1.2	Аналіз недоліків існуючих ІСТ	До 5 стор.
1.3	Вимоги до створюваної ІСТ в цілому	До 3 стор.
1.4	Вимоги до функціональної структури створюваної ІСТ	До 5 стор.
1.5	Вимоги до забезпечуючої частини створюваної ІСТ	До 5 стор.

Табл. 5.2 – Структура першого розділу бакалаврської роботи, виконаного за другим варіантом (відповідно з діючими в Україні стандартами)

№ структурної частини	Орієнтовна назва структурної частини	Орієнтовна кількість сторінок
1.1	Опис об’єкту автоматизації (процесу, який автоматизується)	До 7 стор.
1.2	Аналіз недоліків ІСТ, які експлуатуються на підприємстві	До 5 стор.
1.3	Вимоги до ІСТ, що модернізується, в цілому	До 3 стор.
1.4	Вимоги до функціональної структури ІСТ, що модернізується	До 5 стор.
1.5	Вимоги до забезпечуючої частини ІСТ, що модернізується	До 5 стор.

Табл. 5.3 – Структура першого розділу бакалаврської роботи, виконаного за третім варіантом (відповідно з діючими в Україні стандартами)

№ структурної частини	Орієнтовна назва структурної частини	Орієнтовна кількість сторінок
1.1	Опис об’єкту автоматизації (процесу, який автоматизується)	До 7 стор.
1.2	Аналіз типових ІСТ, які можуть бути впроваджені на об’єкті автоматизації	До 5 стор.

Продовження табл. 5.3

1.3	Опис загальносистемних рішень обраної ІСТ	До 3 стор.
1.4	Вимоги до функціональної структури обраної ІСТ	До 5 стор.
1.5	Опис загальних рішень із забезпечуючої частини обраної ІСТ	До 5 стор.

Розглянемо детальніше зміст першого розділу бакалаврської роботи, яка виконується за першим варіантом.

Підрозділ „Опис об’єкту автоматизації (процесу, який автоматизується)” повинен містити описи, схеми чи візуальні моделі, які визначають особливості організаційної структури (або структури комплексу технічних засобів) та процесу, який слід автоматизувати. Матеріал цього підрозділу має дати відповідь на запитання „За рахунок чого буде отримано виграш від створення та впровадження ІСТ?”. Рекомендується такий зміст цього підрозділу:

– визначення об’єкту автоматизації, його повної та скороченої (загальновживаної) назви, місії та/або цілей діяльності;

– схема організаційної структури об’єкту автоматизації та стислий опис її особливостей;

– визначення процесу (чи процесів), який слід автоматизувати, його призначення та цілей діяльності;

– схема (чи візуальна модель) процесу, який слід автоматизувати, із бажаним висвітленням „вузьких місць” цього процесу, ліквідація яких може бути здійснена за рахунок створення та впровадження ІСТ.

Підрозділ „Аналіз недоліків існуючих ІСТ” повинен містити результати огляду існуючих типових ІСТ, які можуть бути використані для автоматизації процесу, описаного в підрозділі 1.1. При цьому для кожної ІСТ слід обов’язково вказувати її недоліки, які значно ускладнюють або роблять неможливою використання цієї системи чи технології на визначеному об’єкті автоматизації та процесу, який слід автоматизувати. Наприкінці цього підрозділу слід зробити висновок про необхідність створення нової ІСТ для визначеного об’єкту та процесу.

Підрозділ „Вимоги до створюваної ІСТ в цілому” повинен містити опис основних загальносистемних вимог згідно з обраною студентом методологією проектування ІСТ. Але незалежно від обраної методології в цьому підрозділі необхідно розкрити такі вимоги:

– вимоги до архітектури створюваної ІСТ (наприклад, за ГОСТ 34.602.89 – вимоги до структури та функціонування системи);

– вимоги до показників призначення створюваної ІСТ;

– вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та зберігання створюваної ІСТ (наприклад, за ISO 20000 – документ „Угода про рівень сервісу” (Service Level Agreement, SLA)).

Опис інших вимог слід здійснювати, якщо вони мають значний вплив на рішення з забезпечуючої частини створюваної ІСТ, та дію яких можна відслідити на результатах розробки цих рішень.

Підрозділ „Вимоги до функціональної структури створюваної ІСТ” повинен містити опис основних вимог до функціональної структури створюваної ІС чи функцій створюваної ІТ згідно з обраною студентом методологією проектування ІСТ. Але незалежно від обраної методології в цьому підрозділі необхідно розкрити такі вимоги:

– перелік функцій створюваної підсистеми (функціонального модуля, сервісу, комплексу функціональних задач тощо), в тому числі із визначенням черговості їх розробки та впровадження (якщо це вимагається особливостями об’єкту автоматизації та створюваної ІСТ);

– модель потоків даних, які циркулюють між елементом, що розробляється, та іншими елементами ІСТ в межах створюваної підсистеми (функціонального модуля, сервісу, комплексу функціональних задач тощо);

– модель потоків даних, які циркулюють в межах елементу, що розробляється (між користувачем цього елементу та функціями, якими він користується, між функціями цього елементу, між функцією цього елементу та сховищем даних тощо).

Підрозділ „Вимоги до забезпечуючої частини створюваної ІСТ” повинен містити опис основних вимог до окремих видів забезпечень створюваної ІСТ згідно з обраною студентом методологією проектування ІСТ. Але незалежно від обраної методології в цьому підрозділі необхідно розкрити такі вимоги:

– вимоги до інформаційного забезпечення створюваної ІСТ;

– вимоги до математичного забезпечення створюваної ІСТ (якщо воно розробляється);

– вимоги до програмного забезпечення створюваної ІСТ;

– вимоги до комплексу технічних засобів створюваної ІСТ.

Опис інших вимог слід здійснювати, якщо вони будуть обов’язково реалізовані під час розробки рішень із забезпечуючої частини створюваної ІСТ.

Розглянемо детальніше зміст першого розділу бакалаврської роботи, яка виконується за другим варіантом.

Підрозділ „Опис об’єкту автоматизації (процесу, який автоматизується)” повинен містити описи, схеми чи візуальні моделі, які визначають особливості організаційної структури (або структури комплексу технічних засобів) та процесу, де експлуатується ІСТ, яку слід модернізувати. Матеріал цього підрозділу має дати відповідь на запитання „За рахунок чого буде отримано виграш від модернізації ІСТ?”. Рекомендується такий зміст цього підрозділу:

– визначення об’єкту автоматизації, його повної та скороченої (загальновживаної) назви, місії та/або цілей діяльності;

– схема організаційної структури об’єкту автоматизації та стислий опис її особливостей;

– визначення процесу (чи процесів), де експлуатуєтсья ІСТ, яку слід модернізувати, його призначення та цілей діяльності;

– схема (чи візуальна модель) процесу, де експлуатуєтсья ІСТ, яку слід модернізувати, із бажаним висвітленням „вузьких місць” цього процесу, ліквідація яких може бути здійснена за рахунок модернізації ІСТ.

Підрозділ „Аналіз недоліків ІСТ, які експлуатуються на підприємстві” повинен містити результати огляду ІСТ, які експлуатуються на об’єкті автоматизації і, в тому числі, в рамках процесу, описаного в підрозділі 1.1. При цьому для кожної ІСТ слід обов’язково вказувати її недоліки, які значно знижують ефективність чи якість експлуатації цієї системи чи технології на визначеному об’єкті автоматизації. Наприкінці цього підрозділу слід зробити висновок про необхідність модернізації ІСТ, що експлуатується, для визначеного об’єкту автоматизації.

Підрозділ „Вимоги до ІСТ, що модернізується, в цілому” повинен містити опис основних загальносистемних вимог згідно з обраною студентом методологією модернізації ІСТ. Але незалежно від обраної методології в цьому підрозділі необхідно розкрити такі вимоги:

– вимоги до архітектури ІСТ, що модернізується (за ГОСТ 34.602.89 – вимоги до структури та функціонування системи);

– вимоги до показників призначененя ІСТ, що модернізується (бажано, щоб за цими показниками можна було б оцінити ефективність чи якість модернізації ІСТ);

– вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та зберігання ІСТ, що модернізується, якщо вони змінюються (наприклад, за ISO 20000 – документ „Угода про рівень сервісу” (Service Level Agreement, SLA)).

Опис інших вимог слід здійснювати, якщо вони мають значний вплив на рішення з забезпечуючої частини ІСТ, що модернізується, та дію яких можна відслідити на результатах розробки цих рішень.

Підрозділ „Вимоги до функціональної структури ІСТ, що модернізується” повинен містити опис основних вимог до функціональної структури ІС чи функцій ІТ, що модернізуються, згідно з обраною студентом методологією модернізації ІСТ. Але незалежно від обраної методології в цьому підрозділі необхідно розкрити такі вимоги:

– загальний перелік функцій підсистеми (функціонального модуля, сервісу, комплексу функціональних задач тощо), що модернізується;

– перелік функцій підсистеми (функціонального модуля, сервісу, комплексу функціональних задач тощо), які планується модернізувати, в тому числі із визначенням черговості їх модернізації (якщо це вимагається особливостями об’єкту автоматизації та ІСТ, що модернізується);

– модель потоків даних, які циркулюють між елементом, що модернізується, та іншими елементами ІСТ в межах підсистеми (функціонального модуля, сервісу, комплексу функціональних задач тощо), що модернізується;

– модель потоків даних, які циркулюють в межах елементу, що розробляється (між користувачем цього елементу та функціями, якими він користується, між функціями цього елементу, між функцією цього елементу та сховищем даних тощо).

Підрозділ „Вимоги до забезпечуючої частини ІСТ, що модернізується” повинен містити опис основних вимог до окремих видів забезпечень ІСТ, що модернізується, згідно з обраною студентом методологією модернізації ІСТ. Але незалежно від обраної методології в цьому підрозділі необхідно розкрити такі вимоги:

– вимоги до інформаційного забезпечення ІСТ, що модернізується;

– вимоги до математичного забезпечення ІСТ, що модернізується (якщо воно розробляється);

– вимоги до програмного забезпечення ІСТ, що модернізується;

– вимоги до комплексу технічних засобів ІСТ, що модернізується (якщо цей комплекс також планується модернізувати, в противному випадку слід вказати специфікацію на комплекс технічних засобів, який експлуатуєтсья на об’єкті автоматизації).

Опис інших вимог слід здійснювати, якщо вони будуть обов’язково реалізовані під час розробки рішень із забезпечуючої частини ІСТ, що модернізується.

Розглянемо детальніше зміст першого розділу бакалаврської роботи, яка виконується за третім варіантом.

Підрозділ „Опис об’єкту автоматизації (процесу, який автоматизується)” повинен містити описи, схеми чи візуальні моделі, які визначають особливості організаційної структури (або структури комплексу технічних засобів) та процесу, до яких планується адаптувати типову ІСТ. Матеріал цього підрозділу має дати відповідь на запитання „За рахунок чого буде отримано виграш від адаптації та впровадження типової ІСТ на цьому об’єкті автоматизації?”. Рекомендується такий зміст цього підрозділу:

– визначення об’єкту автоматизації, його повної та скороченої (загальновживаної) назви, місії та/або цілей діяльності;

– схема організаційної структури об’єкту автоматизації та стислий опис її особливостей;

– визначення процесу (чи процесів), до особливостей якого планується адаптувати типову ІСТ, його призначення та цілей діяльності;

– схема (чи візуальна модель) процесу, до особливостей якого планується адаптувати типову ІСТ, із бажаним висвітленням „вузьких місць” цього процесу, ліквідація яких може бути здійснена за рахунок адаптації та впровадження типової ІСТ.

Підрозділ „Аналіз типових ІСТ, які можуть бути впроваджені на об’єкті автоматизації” повинен містити результати огляду існуючих типових ІСТ, які можуть бути використані для автоматизації процесу, описаного в підрозділі 1.1. При цьому для кожної ІСТ слід обов’язково вказувати ті недоліки, які можуть значно ускладнити або зробити неможливим використання цієї системи чи технології на визначеному об’єкті автоматизації. Наприкінці цього підрозділу слід обоснувати вибір конкретної типової ІСТ для визначеного об’єкту автоматизації.

Підрозділ „Опис загальносистемних рішень обраної ІСТ” повинен містити опис основних загальносистемних рішень, які реалізовані в межах обраної у підрозділі 1.2 типової ІСТ. Незалежно від обраної ІСТ в цьому підрозділі необхідно розкрити такі рішення:

– рішення з архітектури обраної ІСТ;

– основні показники призначення обраної ІСТ (бажано, щоб за цими показниками можна було б оцінити ефективність чи якість експлуатації обраної типової ІСТ на визначеному об’єкті автоматизації);

– особливості експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та зберігання обраної ІСТ (наприклад, за ISO 20000 – документ „Угода про рівень сервісу” (Service Level Agreement, SLA)).

Опис інших рішень слід здійснювати, якщо вони мають значний вплив на рішення з забезпечуючої частини обраної ІСТ, що адаптується, та дію яких можна відслідити на результатах адаптації цих рішень до визначеного об’єкту автоматизації.

Підрозділ „Вимоги до функціональної структури обраної ІСТ” повинен містити опис основних вимог до функціональної структури обраної типової ІС чи функцій ІТ, яка адаптується до визначеного об’єкту автоматизації. Слід зазначити, що описи основних потоків даних у більшості типових ІСТ неможливо знайти у відкритих публікаціях. Тому незалежно від обраної ІСТ в цьому підрозділі необхідно розкрити такі вимоги:

– перелік функціональних підсистем (функціональних модулів, сервісів, комплексів функціональних задач, окремих функціональних задач чи функцій тощо) обраної типової ІСТ, які планується адаптувати до особливостей визначеного об’єкту автоматизації, в тому числі із визначенням черговості їх адаптації (якщо це вимагається особливостями об’єкту автоматизації та обраної ІСТ);

– перелік функціональних підсистем (функціональних модулів, сервісів, комплексів функціональних задач, окремих функціональних задач чи функцій тощо) обраної типової ІСТ, від експлуатації яких планується відмовитися (з вказанням причин відмови від кожного елементу обраної типової ІСТ).

Якщо в межах адаптації обраної типової ІСТ планується її доробка чи модернізація, тоді в цьому підрозділі додатково вказуються вимоги за першим чи другим варіантом виконання цього підрозділу відповідно.

Підрозділ „Опис загальних рішень із забезпечуючої частини обраної ІСТ” повинен містити опис основних рішень з окремих видів забезпечень обраної ІСТ. Незалежно від обраної ІСТ в цьому підрозділі необхідно розкрити такі вимоги:

– опис та специфікація загальних рішень з інформаційного забезпечення обраної ІСТ (характеристики СКБД, системи електронного документообігу тощо);

– опис та специфікація загальних рішень з математичного забезпечення обраної ІСТ (якщо воно адаптується до особливостей визначеного об’єкту автоматизації);

– опис та специфікація загальних рішень з програмного забезпечення обраної ІСТ (використовувані операційні системи, мови та середовища розробки програмних додатків, мови та середовища програмування, що вбудовані в ІСТ тощо);

– опис та специфікація загальних рішень з комплексу технічних засобів обраної ІСТ (апаратні платформи, на яких можлива експлуатація обраної типової ІСТ, їх мінімальна та оптимальна конфігурація тощо).

Опис інших вимог слід здійснювати, якщо вони будуть обов’язково реалізовані під час адаптації рішень із забезпечуючої частини обраної ІСТ.

В другому розділі варто приділяти увагу висвітленню рішень з окремих видів забезпечень ІС чи ІТ, що створюється, модернізується чи адаптується до змін на об’єкті автоматизації. При цьому перелік вимог, які слід висвітлити у цьому розділі, визначається або діючими в Україні стандартами, або особливостями методології, яку обрано для створення, модернізації чи адаптації ІСТ.

Виходячи з розглянутих вище варіантів, другий розділ бакалаврської роботи може мати таку структуру (табл. 5.4 – 5.6).

Табл. 5.4 – Структура другого розділу бакалаврської роботи, виконаного за першим варіантом (відповідно з діючими в Україні стандартами)

№ структурної частини	Орієнтовна назва структурної частини	Орієнтовна кількість сторінок
2.1	Рішення з інформаційного забезпечення створюваного елементу ІСТ (вказується назва елементу)	До 7 стор.
2.2	Рішення з математичного забезпечення створюваного елементу ІСТ (вказується назва елементу)	До 7 стор.
2.3	Рішення з програмного забезпечення створюваного елементу ІСТ (вказується назва елементу)	До 7 стор.
2.4	Рішення з комплексу технічних засобів створюваного елементу ІСТ (вказується назва елементу)	До 5 стор.
2.5	Опис впровадження створюваного елементу ІСТ (вказується назва елементу) на об’єкті автоматизації	До 4 стор.

Табл. 5.5 – Структура другого розділу бакалаврської роботи, виконаного за другим варіантом (відповідно з діючими в Україні стандартами)

№ структурної частини	Орієнтовна назва структурної частини	Орієнтовна кількість сторінок
2.1	Рішення з інформаційного забезпечення елементу ІСТ (вказується назва елементу), що модернізується	До 7 стор.
2.2	Рішення з математичного забезпечення елементу ІСТ (вказується назва елементу), що модернізується	До 7 стор.
2.3	Рішення з програмного забезпечення елементу ІСТ (вказується назва елементу), що модернізується	До 7 стор.
2.4	Рішення з комплексу технічних засобів елементу ІСТ (вказується назва елементу), що модернізується	До 5 стор.
2.5	Опис впровадження елементу ІСТ (вказується назва елементу), що модернізується, на об’єкті автоматизації	До 4 стор.

Табл. 5.3 – Структура другого розділу бакалаврської роботи, виконаного за третім варіантом (відповідно з діючими в Україні стандартами)

№ структурної частини	Орієнтовна назва структурної частини	Орієнтовна кількість сторінок
2.1	Рішення з адаптації інформаційного забезпечення елементу ІСТ (вказується назва елементу) до особливостей об’єкту автоматизації	До 7 стор.
2.2	Рішення з адаптації математичного забезпечення елементу ІСТ (вказується назва елементу) до особливостей об’єкту автоматизації	До 7 стор.
2.3	Рішення з адаптації програмного забезпечення елементу ІСТ (вказується назва елементу) до особливостей об’єкту автоматизації	До 7 стор.
2.4	Специфікація елементів комплексу технічних засобів, які забезпечують експлуатацію обраної ІСТ	До 5 стор.
2.5	Опис впровадження адаптованої ІСТ на об’єкті автоматизації	До 4 стор.

Розглянемо детальніше зміст другого розділу бакалаврської роботи, яка виконується за першим варіантом.

Підрозділ „Рішення з інформаційного забезпечення створюваного елементу ІСТ (вказується назва елементу)” повинен містити опис основних рішень з інформаційного забезпечення, розробка яких робить можливим вдоволення вимог, висунутих у першому розділі. Розробка цих рішень повинна проводитися студентом у відповідності з обраної їм методологією створення ІСТ. Але, незважаючи на обрану методологію, в підрозділі повинні бути розглянути такі питання:

– опис розроблюваної схеми бази або сховища даних, що зберігаються (як мінімум на логічному та фізичному рівні з врахуванням особливостей обраної СКБД);

– опис основних запитів до розроблюваної бази або сховища даних (якщо ці запити не є такими, що вирішують задачі інтелектуального аналізу даних);

– опис форм основних вихідних документів, в тому числі електронних (якщо такі використовуються).

Проектні відомості, які є основою для розробки рішень з інформаційного забезпечення створюваного елементу ІСТ (наприклад, документ „Опис постановки задачі”) чи складають основні проектні документи, рекомендується виносити у відповідний додаток.

При створенні рішень, які висвітлюються у підрозділу, бажано використовувати сучасні технології автоматизації розробки рішень з інформаційного забезпечення, якщо їх використання можливе в межах обраної студентом методології створення ІСТ.

Підрозділ „Рішення з математичного забезпечення створюваного елементу ІСТ (вказується назва елементу)” повинен містити опис основних рішень з математичного забезпечення, розробка яких робить можливим вдовольнення вимог, висунутих у першому розділі. Розробка цих рішень повинна проводитися студентом у відповідності з обраної їм методологією створення ІСТ. Але, незважаючи на обрану методологію, в підрозділі повинні бути розглянути такі питання:

– опис математичної моделі чи методу для створюваного елементу ІСТ (якщо такі існують);

– визначення засобів реалізації запропонованої математичної моделі чи методу (якщо такі запропонованої), в тому числі – опис запитів, за допомогою яких вирішуються задачі інтелектуального аналізу даних (якщо такі необхідні);

– опис алгоритмів функціонування створюваного елементу ІСТ (якщо цей алгоритм не залежить від особливостей платформи, мови та середовища програмування).

В тому випадку, якщо зазначені питання не розробляються в бакалаврській роботі, цей підрозділ можна виключити з тексту пояснювальної записки.

Підрозділ „Рішення з програмного забезпечення створюваного елементу ІСТ (вказується назва елементу)” повинен містити опис основних рішень з програмного забезпечення, розробка яких робить можливим вдовольнення вимог, висунутих у першому розділі. Розробка цих рішень повинна проводитися студентом у відповідності з обраної їм методологією створення ІСТ. Але, незважаючи на обрану методологію, в підрозділі повинні бути розглянути такі питання (для об’єктно-орієнтованого програмного забезпечення):

– опис основних прецедентів, які вимагають програмної реалізації в межах розроблюваного елементу ІСТ;

– опис алгоритму функціонування прикладного програмного забезпечення розроблюваного елементу ІСТ;

– опис діаграми класів (як мінімум тих, що відповідають за програмну реалізацію зазначеного у попередньому пункті алгоритму); прикладного прогармного забезпечення розроблюваного елементу ІСТ;

– опис взаємодії об’єктів визначених класів під час функціонування прикладного програмного забезпечення розроблюваного елементу ІСТ.

Якщо під час розробки рішень з програмного забезпечення виникає необхідність у використанні вже розробленого програмного продукту (MS Word, MS Excel чи ін.), в підрозділі необхідно висвітлити питання зі створення інтерфейсів, які забезпечать інтеграцію такого програмного продукту із розроблюваним прикладним програмним забезпеченням створюваного елементу ІСТ.

Проектні відомості, які є основою для розробки рішень з програмного забезпечення створюваного елементу ІСТ чи складають основні проектні документи, рекомендується виносити у відповідний додаток.

При створенні рішень, які висвітлюються у підрозділу, бажано використовувати сучасні технології автоматизації розробки рішень з програмного забезпечення, якщо їх використання можливе в межах обраної студентом методології створення ІСТ.

Підрозділ „Рішення з комплексу технічних засобів створюваного елементу ІСТ (вказується назва елементу)” повинен містити опис основних рішень з комплексу технічних засобів, розробка чи вибір якого робить можливим вдовольнення вимог, висунутих у першому розділі. Розробка цих рішень повинна проводитися студентом у відповідності з обраної їм методологією створення ІСТ. Але, незважаючи на обрану методологію, в підрозділі повинні бути розглянути такі питання:

– специфікація мінімальної та оптимальної конфігурації обчислювальних засобів (серверів, робочих станцій тощо);

– визначення топології та схема комп’ютерної мережі, в межах яокї планується здійснювати експлуатацію розроблюваного елементу ІСТ;

– специфікація основного мережевого обладнання та каналів передачі даних комп’ютерної мережі, що пропонується.

Проектні відомості, які є основою для розробки рішень з комплексу технічних засобів створюваного елементу ІСТ чи складають основні проектні документи, рекомендується виносити у відповідний додаток.

При створенні рішень, які висвітлюються у підрозділу, бажано використовувати сучасні технології автоматизації розробки рішень з комплексу технічних засобів, якщо їх використання можливе в межах обраної студентом методології створення ІСТ.

Підрозділ „Опис впровадження створюваного елементу ІСТ (вказується назва елементу) на об’єкті автоматизації” повинен містити опис робіт, які виконуються під час впровадження розробленого елементу ІСТ на об’єкті автоматизації. Цей підрозділ має особливе значення для бакалаврських робіт, які виконуються в межах держбюджетних або госпдоговірних науково-дослідницьких робіт кафедри. Опис цих робіт повинен проводитися студентом у відповідності з обраної їм методологією створення ІСТ. Але, незважаючи на обрану методологію, в підрозділі повинні бути розглянути такі питання:

– порядок прийому створюваного елементу ІСТ у дослідну чи промислову експлуатацію;

– опис робіт, які необхідно виконати для розпочатку дослідної чи промислової експлуатації створюваного елемента ІСТ;

– стислий опис організаційної структури, яка буде відповідати за супроводження, адміністрування та вирішення проблем, що можуть виникнути під час експлуатації створюваного елементу ІСТ.

Рекомендується виносити у відповідні додатки зразки робочої документації на створюваний елемент ІСТ та акти про впровадження результатів розробки створюваного елменту ІСТ у дослідну (промислову) експлуатацію (якщо такі існують).

Розглянемо детальніше зміст другого розділу бакалаврської роботи, яка виконується за другим варіантом.

Підрозділ „Рішення з інформаційного забезпечення елементу ІСТ (вказується назва елементу), що модернізується” повинен містити опис основних рішень з інформаційного забезпечення, розробка яких робить можливим вдоволення вимог, висунутих у першому розділі. Розробка цих рішень повинна проводитися студентом у відповідності з обраної їм методологією модернізації ІСТ. Але, незважаючи на обрану методологію, в підрозділі повинні бути розглянути такі питання:

– опис розроблюваної схеми бази або сховища даних, що зберігаються (як мінімум на логічному та фізичному рівні з врахуванням особливостей обраної СКБД) з чітким виділенням результатів модернізації;

– опис нових та модернізованих запитів до розроблюваної бази або сховища даних (якщо ці запити не є такими, що вирішують задачі інтелектуального аналізу даних);

– опис форм нових та модернізованих вихідних документів, в тому числі електронних (якщо такі використовуються).

Проектні відомості, які є основою для розробки рішень з інформаційного забезпечення елементу ІСТ (наприклад, документ „Опис постановки задачі”), що модернізується, чи складають основні проектні документи, рекомендується виносити у відповідний додаток.

При створенні рішень, які висвітлюються у підрозділу, бажано використовувати сучасні технології автоматизації розробки рішень з інформаційного забезпечення, якщо їх використання можливе в межах обраної студентом методології модернізації ІСТ.

Підрозділ „Рішення з математичного забезпечення елементу ІСТ (вказується назва елементу), що модернізується” повинен містити опис основних рішень з математичного забезпечення, розробка яких робить можливим вдоволення вимог, висунутих у першому розділі. Розробка цих рішень повинна проводитися студентом у відповідності з обраної їм методологією модернізації ІСТ. Але, незважаючи на обрану методологію, в підрозділі повинні бути розглянути такі питання:

– опис математичної моделі чи методу (якщо такі існують) для елементу ІСТ, що модернізується;

– визначення засобів реалізації запропонованої математичної моделі чи методу (якщо такі запропоновані), в тому числі – опис нових та модернізованих запитів, за допомогою яких вирішуються задачі інтелектуального аналізу даних (якщо такі необхідні);

– опис алгоритмів функціонування елементу ІСТ, що модернізується (якщо цей алгоритм не залежить від особливостей платформи, мови та середовища програмування).

В тому випадку, якщо зазначені питання не розробляються в бакалаврській роботі, цей підрозділ можна виключити з тексту пояснювальної записки.

Підрозділ „Рішення з програмного забезпечення елементу ІСТ (вказується назва елементу), що модернізується” повинен містити опис основних рішень з програмного забезпечення, розробка яких робить можливим вдоволення вимог, висунутих у першому розділі. Розробка цих рішень повинна проводитися студентом у відповідності з обраної їм методологією модернізації ІСТ. Але, незважаючи на обрану методологію, в підрозділі повинні бути розглянути такі питання (для об’єктно-орієнтованого програмного забезпечення):

– опис основних прецедентів, які вимагають розробки нового чи модернізації існуючого програмного забезпечення в межах елементу ІСТ, що модернізується;

– опис алгоритму функціонування прикладного програмного забезпечення елементу ІСТ, що модернізується;

– опис діаграми класів (як мінімум тих, що відповідають за програмну реалізацію зазначеного у попередньому пункті алгоритму); прикладного програмного забезпечення елементу ІСТ, що модернізується;

– опис взаємодії об’єктів визначених класів під час функціонування прикладного програмного забезпечення елементу ІСТ, що модернізується.

Якщо під час розробки чи модернізації рішень з програмного забезпечення виникає необхідність у використанні вже розробленого програмного продукту (MS Word, MS Excel чи ін.), в підрозділі необхідно висвітлити питання зі створення інтерфейсів, які забезпечать інтеграцію такого програмного продукту із прикладним програмним забезпеченням створюваного елементу ІСТ, що модернізується.

Проектні відомості, які є основою для розробки рішень з програмного забезпечення елементу ІСТ, що модернізується, чи складають основні проектні документи, рекомендується виносити у відповідний додаток.

При створенні рішень, які висвітлюються у підрозділу, бажано використовувати сучасні технології автоматизації розробки рішень з програмного забезпечення, якщо їх використання можливе в межах обраної студентом методології модернізації ІСТ.

Підрозділ „Рішення з комплексу технічних засобів елементу ІСТ (вказується назва елементу), що модернізується” повинен містити опис основних рішень з комплексу технічних засобів, розробка чи вибір якого робить можливим вдоволення вимог, висунутих у першому розділі. Розробка цих рішень повинна проводитися студентом у відповідності з обраної їм методологією ІСТ, що модернізується. Але, незважаючи на обрану методологію, в підрозділі повинні бути розглянути такі питання:

– специфікація мінімальної та оптимальної конфігурації обчислювальних засобів (серверів, робочих станцій тощо);

– визначення топології та схема комп’ютерної мережі, в межах якої планується здійснювати експлуатацію елементу ІСТ, що модернізується;

Дата добавления: 2015-10-24