Розділ 3. Співпраця республіки Корея з україною в економічній сфері

3.1. Оцінка існуючого стану в динаміці

Правлячі та ділові кола Республіки Корея відводять Україні пріоритетне (після Росії) місце серед перспективних партнерів простору СНД. Україна розглядається як потенційно могутня держава, як "торговельний плацдарм" і один із нових центрів стабільності на стику Європи та Азії. Україна зі свого боку, розбудовуючи відносини з РК, зважено ставиться до "корейського питання", проводить політику підтримки цивілізованого вирішення корейської проблеми і наступного еволюційного об'єднання РК та КНДР. Перший державний візит у Республіку Корея Президент України Л. Кучма здійснив у грудні 1996 р. В ході візиту було підписано Декларацію про принципи відносин і співробітництво, Угоду про взаємне сприяння і захист інвестицій, Угоду про повітряне сполучення, Меморандум про взаєморозуміння щодо заснування Спільного Комітету з торгівлі між Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України та Міністерством торгівлі, промисловості та енергетики РК. У спільній Декларації йшлося про прагнення сторін розвивати дружні стосунки згідно з принципами суверенної рівності, докладати зусилля для досягнення загального Й повного роззброєння, сприяти торговому та економічному співробітництву, у тому числі у сфері захисту навколишнього середовища, боротьбі зі злочинністю, міжнародним тероризмом; непорозуміння між сторонами вирішуватимуться шляхом переговорів згідно зі Статутом ООН.

В листопаді 1995 року було підписано Торговельну Угоду між Урядом України і Урядом Республіки Корея.

Уряд України та Уряд Республіки Корея, бажаючи розвивати та розширяти торговельні відносини між двома країнами на базі рівності і взаємної вигоди, вважаючи, що економічні зв'язки є важливим і необхідним елементом у зміцненні їх двосторонніх відносин домовились про те, що сторони Угоди вживають усіх необхідних заходів відповідно до
законодавства і положень кожної з двох країн для сприяння і
полегшення торговельних відносин між двома країнами. Кожна договірна Сторона гарантує одна одній режим найбільш сприятливої нації в усіх справах, що стосуються торгівлі, зокрема у відношенні до:

a) митних зборів та податків будь-якого виду, що накладаються
у зв'язку з імпортом чи експортом, включаючи спосіб і стягнення
таких зборів та податків;

b) способів платежів за імпорт та експорт і міжнародних
перерахувань таких платежів;

c) правил та формальностей у зв'язку з імпортом та експортом,
включаючи ті, що стосуються митних формальностей, транзиту,
складування та перевантажень;

d) податків та інших внутрішніх зборів будь-якого виду, що
накладаються безпосередньо на імпортні товари;

e) правил щодо продажу, купівлі, транспортування, розподілу,
зберігання та використання товарів на внутрішньому ринку.

Договірні Сторони надають товарам, які походять з митної
території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної
території іншої Договірної Сторони, недискримінаційний режим
стосовно використання кількісних обмежень, надання ліцензій та
валютних правил.

Торгівля товарами та послугами повинна здійснюватися
шляхом контрактів між фізичними та юридичними особами обох країн,
у відповідності зі звичними комерційними міркуваннями, як ціна,
якість, строки поставки та умови оплати.

Дана Угода набула чинності 25 квітня 1997 року та діє до сьогодні.

Варто відзначити, що останні роки позначилися низкою важливих двосторонніх заходів, які визначатимуть подальший розвиток співпраці між Україною та Південною Кореєю. Зокрема, це візити на найвищому рівні двох президентів, друге засідання Міжурядової українсько-корейської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва (26 листопада 2012 р., Київ), четверте засідання Спільного комітету з науково-технічного співробітництва (7 грудня 2012 р., Сеул), сьомий раунд політичних консультацій між зовнішньополітичними відомствами двох країн на рівні заступників міні­стрів (6 лютого 2012 p., Сеул)

Республіка Корея посідає третє місце серед торговельних партнерів України в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні після Китаю та Індії.

Найвищого показника товарообігу у двосторонніх відносинах, за даними Державної служби статистики України, було досягнуто в 2008 р. – 2671,9 млн. дол. США. У 2009 р. двосторонній товарообіг значно скоротився внаслідок світової фінансової кризи та склав 1130,32 млн. дол. США.

У 2010-2012 р. спостерігалося зростання двостороннього товарообігу. У 2010 р. його обсяги склали 1284,04 млн. дол. США, в 2011 р. – 1703,5 млн. дол. США (зріс на 32,7%), а у 2012 р. - 2 млрд. 29 млн. доларів США (зріс на 19,1 %).

У 2013 році двосторонній товарообіг склав 1 млрд. 238 млн. доларів США (зменшився на 40,9% у порівнянні з 2012 р.). Експорт склав 407,5 млн. дол. США (зменшився на 15.4%), а імпорт - 830,5 млн. дол. США (зменшився на 43,7%). Негативне сальдо зменшилося та склало 423,0 млн. дол. США (1 млрд. 65 млн. дол. США у 2012 р.).

У січні-липні 2014 р., двосторонній товарообіг становив 535,1 млн. дол. США (578,4 млн. дол. США у січні-липні 2013 р.). При цьому експорт товарів склав 227,1 млн. дол. США (збільшення в 2,9 рази, у порівнянні з аналогічним періодом 2013 р.), імпорт – 308 млн. дол. США (зменшення на 37,6%, у порівнянні з аналогічним періодом 2013 р.). Від`ємне сальдо – 80,9 млн. дол. США.

Основними статтями українського товарного експорту до Республіки Корея є зернові - 106,5 млн. дол. США,чорні метали - 63,8 млн. дол. США, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 3,8 млн. дол. США, деревина та вироби з неї - 3,1 млн. дол. США.

Основними статтями імпорту до України з Республіки Корея є засоби наземного транспорту - 65,0 млн. дол. США, електричні машини - 44,7 млн. дол. США, реактори, машини - 32,2 млн. дол. США, пластмаси - 24,1 млн. дол. США.

У 2014 році загальний обсяг корейських інвестицій в економіку України залишився на рівні 171,6 млн. дол. США (як у 2013 році) або 0,4% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України. Інвестиції надійшли у промисловість (92,2% або 158,14 млн. дол. США), операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям (5,3% або 9,07 млн. дол. США), а також у торгівлю і ремонт автомобільної та побутової техніки (2,5% або 3,60 млн. дол. США).

Важливим механізмом двостороннього торговельно-економічного співробітництва є діяльність Міжурядової українсько-корейської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. 26 листопада 2012 р. у Києві відбулося Друге засідання Комісії, за результатами якого сторонами було підписано спільний Протокол, де відображено головні напрямки подальшого розвитку економічної співпраці між Україною та Республікою Корея.

Основу структури імпорту товарів з України до Республіки Корея у 2011 році становили:

- продукція рослинного походження – 54,6% (від загального обсягу імпорту), що склало 289,4 млн. дол. США;

- неблагородні метали та вироби з них – 39,0 %, що склало 206,5 млн. дол. США;

- мінеральні продукти – 3,3%, що склало 17,5 млн. дол. США;

- продукція хімічної та зв’язаних з нею галузей промисловості – 1,1%, що склало 5,96 млн. дол. США;

- машини, устаткування та механізми – 0,9%, що склало 5,03 млн. дол. США;

- засоби наземного, повітряного та водного транспорту – 0,5%, що склало 2,62 млн. дол. США;

- пластмаси і каучук – 0,1%, що склало 523 тис. дол. США;

- текстиль та текстильні вироби – 0,1%, що склало 638 тис. дол. США;

- прилади і апарати – 0,1%, що склало 438 тис. дол. США;

- паперова маса з деревини – 0,1%, що склало 363 тис. дол. США

Зменшення відбулося за рахунок скорочення поставок до Республіки Корея неблагородних металів та виробів з них на 340,6 млн. дол. США (в 3 р. м.), продукції хімічної та зв’язаної з нею галузей промисловості на 124,3 млн. дол. США (майже в 22 рази). За 2011 р. було поставлено зернових культур до РК на 289,4 млн. дол. США майже 2,3 рази більше ніж за аналогічний період 2010 р.

Структуру експорту товарів з Республіки Корея до України за січень–вересень 2011 року, становили:

- засоби наземного, повітряного та водного транспорту – 28,4% (від загального обсягу експорту), що склало 86,8 млн. дол. США;

- пластмаси і каучук – 24,0%, що склало 73,5 млн. дол. США;

- машини устаткування та механізми – 20,3%, що склало 61,9 млн. дол. США;

- неблагородні метали та вироби – 8,9%, що склало 27,1 млн. дол. США;

- текстиль та текстильні вироби – 6,7%, що склало 20,6 млн. дол. США;

- прилади і апарати – 4,2%, що склало 12,9 млн. дол. США;

- паперова маса з деревини –2,4%, що склало 7,3 млн. дол. США;

- продукція хімічної та зв’язаних з нею галузей промисловості – 1,8%, що склало 5,4 млн. дол. США;

- мінеральні продукти – 1,1%, що склало 3,3 млн. дол. США;

- продукція харчової промисловості – 1,1%, що склало 3,3 млн. дол. США;

- різні промислові товари – 0,9%, що склало 2,8 млн. дол. США;

- вироби з каміння, гіпсу, цементу – 0,2%, що склало 483,0 тис. дол. США

Зменшення корейського експорту в Україну в 6 раз відбулось за усіма товарними групами, але найбільші скорочення поставок були за такими групами, як:

- засоби наземного, повітряного та водного транспорту майже в 13 раз (на 100,4 млн. дол. США) машин, устаткувань та механізмів в 5 раз (на 249,9 млн. дол. США)

- продукції хімічної та зв’язаної з нею галузей промисловості в 3,2 рази(12,1 млн. дол. США)

- текстилю та текстильних виробів майже в 3 рази (на 36,9 млн. дол. США)

- неблагородних металів та виробів в 2,5 рази (на 41,9 млн. дол. США)

- пластмаса і каучук в 2,2 рази (на 91,8 млн. дол. США)

За статистичними даними Корейської асоціації міжнародної торгівлі протягом 2011 р. з Україною працювало 500 корейських експортерів, серед яких найбільші:

- KEO SANG CO., LTD.

- HOMECAST CO.,LTD.

- GM-DAEWOO AUTO & TECHNOLOGY

- NUGA MEDICAL CO.,LTD

- DONGBU MACHINERY CO., LTD

- KIA MOTORS CORPORATION

- LOTTE INTERNATIONAL CO., LTD.

- DAEWOO INTERNATIONAL CORPORATION

- SAMSUNG ELECTRONICS CO., LTD.

- SSANGYONG MOTOR COMPANY

Найбільші імпортери української продукції протягом 2011 р. були 174 південнокорейські компанії, з них:

- POSCO CO., LTD.

- TAE WOONG CO., LTD.

- CJ CheilJedang Corp.

- JEIL ENTERPRISE CO.,LTD

- NONGHYUP FEED INC.

- Pales Bio feed co.,ltd

- KOREA INDUSTRIAL CO., LTD

- CARGILLAGRIPURINA, INC

- SEOUL FEED CO., LTD.

- TS CORPORATION

В зоні відчуження ЧАЕС на базі Центру міжнародних наукових досліджень протягом трьох років здійснювався спільний українсько-корейський проект з проблем реабілітації урбанізованих територій та розробки нових засобів дезактивації земель і споруд.

3.2. Прогноз на майбутнє щодо подальшої співпраці між Україною та Республікою Корея

Перспективним напрямом науково-технічного співробітництва між країнами є дослідження і розробка сенсорів та приладів для вимірювання радіоактивності, які потрібні для систем радіаційної безпеки АЕС, радіаційного контролю. 2002 р. в Інституті монокристалів (м. Харків) відкрито спільну Українсько-південнокорейську дослідну лабораторію, засновану Інститутом монокристалів та Технологічним центром ядерної безпеки Ханіангського університету (м. Сеул). Створення лабораторії сприятиме розвитку співпраці між двома країнами в науково-технічній сфері, ознайомленню з науковими досягненнями українських учених та прискорить впровадження цих досягнень у виробництво. Корейська сторона виявляє також інтерес до співпраці з українськими партнерами в таких перспективних і традиційно високорозвинених в Україні галузях науки, як авіація, теплотехніка, матеріалознавство, ядерна енергетика і ядерна безпека, оптика.

В освітній та науково-технічній сферах успішно співпрацюють Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут", Національний авіаційний університет та Корейський університет, Науково-технічний університет м. Кванджу, авіаційні університети міст Ханкук та Інчон. Між цими навчальними закладами підписані меморандуми про взаєморозуміння та співпрацю, які передбачають здійснення обміну студентами, викладачами та проведення спільних наукових досліджень. Слід зазначити, що Республіка Корея постійно докладає зусиль для підвищення рівня науково-технічних досліджень, які є основою розвитку високотехнологічних галузей промисловості, що забезпечують економічне зростання країни. Науці та сучасним технологіям надається особливе значення.

На нашу думку, позитивні кроки останнім часом зроблено у розвитку співпраці в ракетно-космічному напрямі між Дослідним конструкторським бюро "Південне" та Корейським аерокосмічним інститутом. Розширюється співпраця між науково-технічними центрами "Прогрес" (Запоріжжя), "Машпроект" (Миколаїв) і корейськими інститутами та установами з питань газотурбіпобудування.

У контексті міжнародної політики Україна та Республіка Корея мають спільне бачення щодо підходів до вирішення багатьох гострих питань. Зокрема, держави виступають за неухильне дотримання режиму нерозповсюдження зброї масового знищення. З огляду на те, що Україна у свій час пройшла шлях ядерного роззброєння, наша країна може поділитися позитивним досвідом, який можна розглядати як певну модель для пошуку шляхів денуклеаризації КНДР [7].

Великі можливості існують також для розширення двосторонньої співпраці у сферах культури, освіти і туризму. На сьогодні значна кількість українських і південнокорейських вищих навчальних закладів плідно співпрацюють, активізують студентські та наукові обміни.

Заручившись підтримкою Республіки Корея, яка є активним учасником багатьох регіональних угрупувань, Україна матиме змогу забезпечити собі доступ до багатосторонніх форматів розвитку відносин з усіма азійськими країнами (АСЕМ, АТЕС та ін.) [8].

Саме тому наступний етап розвитку співпраці України з Республікою Корея через активізацію політичного діалогу на високому та найвищому рівнях має бути спрямований на реалізацію конкретних коротко- та довгострокових завдань і проектів у політичній, торговельно-економічній, інвестиційній, науково-технічній та культурно-гуманітарній сферах, що дасть змогу наблизити двосторонні відносини до рівня стратегічного партнерства.

Українсько-корейські відносини не повинні мати декларативного характеру, оскільки всебічний розвиток відносин з РК дозволить реалізувати ряд задач вітчизняного економічного розвитку. Для покращення розвитку двосторонніх відносин необхідно зменшити або ліквідувати перепони та бар’єри, що завдають шкоди економічним відносинам. Для українських партнерів характер­на відсутність прозорості та відповідальності, а також відсутність активності та складний бюрократичний процес під час прийняття рішень. Корейці також мають негативні сторони у цьому відношенні, тому такі проблеми мають постійно вирішуватися відповідними органами та установами для забезпечення вільнішої та справедливої діяльності. Поряд зі зміцненням економічних зв’язків країнам потрібно активно підтримувати та заохочувати культурний, академічний обмін, сприяючи взаєморозумінню між країнами. Таким чином, Україна і Корея мають величезний потенціал для економічного співробітництва, тому що їхні економіки доповнюють одна одну, а не мають ознак конкуренції [7].

Отже, до перспектив партнерства України та РК необхідно віднести: подальший розвиток політичного діалогу, співробітництво в галузях економіки, науки і техніки, міжнародних питаннях (співпраця у межах ООН, нерозповсюдження ядерної зброї).

ВИСНОВОК

Республіка Корея — індустріальна країна, яка швидко розвивається. В процесі індустріалізації модернізувалися традиційні для Республіки Корея галузі легкої промисловості, особливо текстильна. Найвищими темпами розвивалися важка і хімічна промисловість, виробництво машин і устаткування, електроніка, суднобудування, автомобілебудування для внутрішнього і зовнішнього ринку. Великі корейські концерни — чеболь — стали основою перетворення Республіки Корея у світову індустріальну державу, і зараз на них тримається економіка країни.

Основні галузі промисловості: електроніка, автомобільна, хімічна, кораблебудівна, сталеливарна, текстильна, легка, харчова. Промисловість характеризується високим рівнем продуктивності праці, швидким розвитком сучасних наукомістких виробництв.

На початок 2012 року ВВП Республіки Корея становив $1.574 трлн.

Ріст ВВП - 3,6 % (2011). ВВП на душу населення - $32.100 (2011). Експорт товарів становив $556,5 млрд (2011), а імпорт - $524,4 млрд (2011).

Республіка Корея є членом міжнародних організацій АТЕС і АСЕАН.

Співпраця Республіки Корея і США базується на створенні зони вільної торгівлі КОРУС ФТА, що матиме позитивний вплив на економіки обох країн. Аналіз руху капіталу та торгівлі послугами між країнами сприятиме притоку інвестиційних ресурсів, більшою мірою, в Південну Корею з США, ніж навпаки. Обидві країни виграють від діяльності економічних агентів на регіональному ринку, що загострить конкуренцію між ними та матиме позитивний результат у підвищенні продуктивності та ефективності виробництва, а також якості надання послуг. Впровадження КОРУС ФТА буде сприяти реалізації не лише торговельно-інвестиційних, але і геоекономічних інтересів США та Південної Кореї в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

У грудні 2008 року відбувся тристоронній саміт лідерів Китаю, Японії та Республіки Корея в японському місті Фукуока. У ході цього саміту лідери трьох країн обговорили плани щодо створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Китаєм, Японією і Республікою Корея, а також заходи, які передбачають підтримку розвитку торгівлі та інвестиційного захисту Східної Азії.

Республіка Корея посідає третє місце серед торговельних партнерів України в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні після Китаю та Індії. Перспективним напрямом науково-технічного співробітництва між країнами є дослідження і розробка сенсорів та приладів для вимірювання радіоактивності, які потрібні для систем радіаційної безпеки АЕС, радіаційного контролю.Позитивні кроки останнім часом зроблено у розвитку співпраці в ракетно-космічному напрямі між Дослідним конструкторським бюро "Південне" та Корейським аерокосмічним інститутом. До перспектив партнерства України та РК необхідно віднести: подальший розвиток політичного діалогу, співробітництво в галузях економіки, науки і техніки, міжнародних питаннях (співпраця у межах ООН, нерозповсюдження ядерної зброї).

Список використаних джерел та літератури:

1. Афанасьев И. Дипломатическим отношениям между Республикой

Корея и Украиной – 10 лет [Текст] / И. Афанасьев // Персонал. – 2002. – № 1. – С. 42-44.

2. До 20-річчя відносин між Україною та Республікою Корея [Електронний ресурс] // Посольство України в Республіці Корея. – Режим доступу: http://korea.mfa.gov.ua/ua/press-center/publications/956-do-20-richchya-vidnosin-mizh-ukrajinoju-ta-respublikoju-koreja. – Назва з екрана

3. Економіка зарубіжних країн: Навч. посіб. [Текст] / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. – К.: ЦУЛ, 2003. – С. 73-52.

4. Кин Ен Ун, Асмолов С., Суслина С. Республика Корея в 2005 году

[Текст] / Ун Ен Кин// Проблемы Дальнего Востока. – 2006. – № 3. – С. 62-68.

5Макроекономічні показники Республіки Корея (1 квартал 2012 р.) [Електронний ресурс] // Державна підтримка українського експорту, - http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/econ_spivirob/kor/4364.html

6. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Рум’янцев, Г.Н. Климко,В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Рум’янцева. – К.: Знання-Прес, 2003. –447 с.

7. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран [Текст] / Под ред. В.П. Колесова, М.Н. Осьмовой. – М.: Флинта, 2001. – С. 48-60.

8. Мусіна Л. Економічна політика і розвиток реформ у Південній Кореї: Довід для України [Текст] / Л. Мусіна // Економіка України. – 2002. – № 6. – С. 35-42.

9. Недбай Л. Сучасний стан українсько-корейських відносин / Л.Недбай // Міжнародні відносини і туризм: сучасність та ретроспектива. – 2013. №3. – С. 152-154.

10. Оніщенко А.В. Головні центри економічних інтеграційних процесів азійсько-тихоокеанського регіону

11. Свєтлов А.А. / Статичні та динамічні ефекти зони вільної торгівлі між Республікою Корея та США [Електронний ресурс]

12. Чекаленко Л. Зовнішня політика України [Текст] / Л. Чекаленко. –

К.: Либідь, 2006. – 72-87 с.

Дата добавления: 2015-10-31