Практичне заняття № 4. Тема 2.2. Виробничі фонди

Тема 2.2. Виробничі фонди

Для здійснення процесу нарахування амортизації основні фонди підприємства поділяють на такі групи:

– група 1: будівлі, споруди, їх компоненти, переда­вальні пристрої;

– група 2: транспортні засоби, меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади та інструменти, інформаційні системи;

– група 3: інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1 і 2.

Норма амортизації (На) для певної групи обладнання визначається із залежності:

(%), (1)

де Вл – ліквідаційна вартість основних фондів певної групи, грн.;

Тсл – термін служби основних фондів, визначений технічною документацією, років.

Річні норми амортизаційних відрахувань, затверджені згаданим “Положенням”, встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної із груп основних фондів на початок звітного періоду у таких розмірах:

– група 1 – 5 %;

– група 2 – 25 %;

– група 3 – 15 %.

Ці ж норми застосовуються бюджетними установами для визначення зношення основних фондів.

Сума амортизації (А) визначається як добуток балан­сової вартості основних фондів станом на початок звітного періоду (Вп) та встановленої для відповідної групи норм амортизації (На):

(2)

З метою пожвавлення процесу відтворення основних фондів та захисту нагромаджених амортизаційних сум від знецінення, підприємствам дозволено здійснювати прискорену амортизацію активної частини основних фондів.

Найбільш поширені два основних методи прискореної амортизації, які використовуються на Заході.

1. Метод зменшуваного залишку.

2. Метод суми чисел (кумулятивний метод).

Суть першого методу полягає в тому, що норма амортизації, яка використовується при рівномірному нарахуванні зношення, збільшується у 1,5 – 2 рази, а амортизаційні суми обчислюються за цією нормою не від початкової вартості основних фондів, а від недоамортизованої їх частини (див. приклад 1).

Для визначення норми амортизації для будь-якого року t (Наt) служби устаткування за цим методом можна скористатися формулою:

(3)

де На_підв – підвищена норма амортизації, %;

t – рік служби устаткування, за який нараховується амортизація.

Кумулятивний метод характеризується більш високими нормами амортизації у першій половині амортизаційного періоду і поступовим зниженням у другій половині. Визначення річних сум амортизації цим методом здійснюються в декілька етапів:

1. Додаються числові значення років служби устаткування, наприклад, при шестирічному терміні служби 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 = 21.

2. Утворюються дроби типу 1/21, 2/21...6/21, розміщуються у зворотному порядку: 6/21, 5/21,...1/21.

3. Обчислюються річні суми амортизації множенням дробів (пункт 2) на початкову вартість устаткування (див. приклад 1).

Відповідно до згаданого “Положення...” прискорена амортизація основних фондів групи 3, придбаних після 1 січня 1997 року, здійснюється за такими нормами:

– перший рік експлуатації.............15 %;

– другий рік експлуатації..........….30 %;

– третій.........................................…20 %;

– четвертий..................................…15 %;

– п’ятий............................................10 %;

– шостий...........................................5 %;

– сьомий...........................................5 %.

У разі застосування прискореної амортизації сума амортизаційних відрахувань визначається як сума відповідних добутків початкової вартості окремих видів основних фондів групи 3 та норм амортизаційних відрахувань.

Віднесення сум амортизації на витрати виробництва здійснюються щоквартально (у розмірі ¼ норми амортизаційних відрахувань).

Нарахування амортизації на основні фонди 1 групи проводиться до досягнення кожним об’єктом балансової вартості 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість таких основних фондів відноситься до витрат виробництва у тому періоді, в якому досягнута така вартість.

Нарахування амортизації на основні фонди 2 групи та 3 проводиться до досягнення групою нульового зна­чення балансової вартості.

Сума амортизаційних відрахувань є частиною витрат виробництва і не може бути вилучена повністю або частково до бюджетів чи інших централізованих фондів без згоди власника.

Приклад

Підприємство може застосувати прискорену амортизацію основних фондів групи 3, зокрема трьох нових токарних верстатів. Визначте, яким саме методом краще скористатись при нарахуванні амортизації, якщо початкова вартість верстата 100 тис. грн., а нормативний строк служби – 5 років.

Розв’язання:

Норма амортизації токарних верстатів становить:

При використанні для прискореної амортизації методу подвійно-зменшуваного залишку норму амортизації слід збільшити вдвічі (На = 40 %), а річні суми амортизації за кожен рік наступні:

1-ий рік: А1 = 300 ´ 0,4 = 120 тис. грн.;

2-ий рік: А2 = (300 – 120) ´ 0,4 = 72 тис. грн.;

3-ій рік: А3 = (180 – 72) ´ 0,4 = 43,2 тис. грн.;

4-ий рік: А4 = (108,0 – 43,2) ´ 0,4 = 25,92 тис. грн.;

5-ий рік: А5 = (64,8 – 25,92) ´ 0,4 = 15,55 тис. грн.

Нагромаджена за 5 років експлуатації сума амортизаційних відрахувань становитиме А = 120 + 72 + 43,2 +25,92 + 15,55 = 276,67 тис. грн. Різниця 300 – 276,67 = 23,33 тис. грн. – ліквідаційна вартість верстата. При використанні методу суми чисел (кумулятивного методу) спочатку слід просумувати цифрові значення з років експлуатації верстата: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15. Далі утворюємо ряд чисел типу 1/15.....5/15 і розміщуємо його в зворотному порядку: 5/15; 4/15......1/15.

Річні амортизаційні суми обчислюються:

1-ий рік – 300 ´ (5/15) = 100,0 тис. грн.;

2-ий рік – 300 ´ (4/15) = 80,0 тис. грн.;

3-ій рік – 300 ´ (3/15) = 60,0 тис. грн.;

4-ий рік – 300 ´ (2/15) = 40,0 тис. грн.;

5-ий рік – 300 ´ (1/15) = 20,0 тис. грн.

Нагромаджена сума амортизації становитиме:

А = 100,0 + 80,0 + 60,0 + 40,0 + 20,0 = 300,0 тис. грн.

При нарахуванні амортизації на токарний верстат краще використовувати кумулятивний метод прискореної амортизації, оскільки він дає змогу повністю замортизувати вартість верстата за п’ять років і за три роки експлуатації повернути підприємству 80 % його вартості.

Дата добавления: 2015-10-31