Практичне заняття № 2

Практичне заняття № 1

Тема 2.1. Персонал

Розрахунок планової чисельності промислово-вироб­ничого персоналу (Чпвппл.) здійснюється за формулою:

(1)

де Чпвп.б – базова чисельність промислово-виробничого персоналу (ПВП), чол.;

Іq – індекс росту обсягу виробництва у плановому році;

Іпп – запланований індекс росту продуктивності праці.

Планова чисельність основних робітників (Чор.) визначається за допомогою наступних методів:

1. За трудомісткістю виробничої програми:

або

,(2)

де Тсум – сумарна трудомісткість виробничої програми, н-год.;

N – кількість одиниць продукції, яку необхідно виготовити у запланованому періоді, шт.;

Фд – дійсний фонд часу роботи одного робітника (визначається за балансом робочого часу середньоспискового робітника), год.;

Квн – середній коефіцієнт виконання норм на підприємстві (1,1 – 1,15);

Тшт – норма часу на обробку однієї деталі, н-год.; хв.

Важливим моментом в обчисленні чисельності робітників підприємства є правильне встановлення дійсного (корисного) фонду часу роботи одного робітника.

Приклад 1

Баланс робочого часу на одного робітника за рік (табл.1).

Таблиця 1

Баланс робочого часу на одного робітника

№ п/п	Назва елементів робочого часу	Дні	Години
1.	Календарний фонд часу
2.	Святкові та вихідні дні
3.	Номінальний фонд часу
4.	Невикористаний фонд часу (в днях)	28,3
4.1.	Відпустка
4.2.	Відпустка у зв’язку з пологами	0,2
4.3.	Відпустка студентам (учням)	0,6
4.4.	Невиходи у зв’язку з хворобою	10,1
4.5.	Виконання держобов’язків	2,4
5.	Корисний фонд часу робітника	225,7
6.	Витрати часу протягом робочого дня		0,3
6.1.	Скорочений робочий день підлітка		0,2
6.2.	Перерви матерям, що годують		0,1

Ефективний фонд часу одного робітника становить:

Феф = 225,7 ´ (8,2 – 0,3) = 1783,03 (год.).

2. За нормами обслуговування:

, (3)

де n – загальна кількість одиниць устаткування, яка обслуговується, (од.);

Зм – кількість змін роботи устаткування;

Ксс – коефіцієнт спискового складу, який обчислюється як відношення явочної чисельності робітників до їх спискової чисельності;

Но – норма обслуговування на одного робітника, (од.).

За нормами обслуговування чисельність основних робітників можна розрахувати також наступним чином:

Чор = n ´ Зм ´ Ксс ´ На (чол.), (4)

де На – кількість основних робітників, які одночасно обслуговують один складний агрегат.

3. За нормами виробітку:

, (5)

де N – планова кількість виробів, натур. од.;

Нвир – годинна норма виробітку одного робітника, натур. од.

Планова чисельність допоміжних робітників (Чдр) визначається аналогічно до чисельності основних робітників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування. Якщо ж такі норми не встановлені, то чисельність допоміжних робітників обчислюється за формулою:

Чдр = nд ´ Зм ´ Ксс, (6)

де nд – кількість робочих місць допоміжних робітників.

Чисельність керівників, спеціалістів, службовців визначається на основі затвердженого на підприємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників за кожною із вказаних груп згідно з діючими нор­мативами чисельності.

Приклад 2

Квартальна програма виробничої ділянки – 620 комплектів деталей. Час на обробку одного комплекту: з токарних робіт – 8,2 год., з фрезерних – 7,1 год., норми виробітку, що плануються на токарні роботи – 110 %, на фрезерні – 115 %. У кварталі 70 робочих днів, тривалість зміни – 8 годин. Визначити чисельність робітників.

Розв’язання:

1. Визначається ефективний фонд робочого часу за квартал:

Феф = Др.´ tзм;

Феф = 70 ´ 8 = 560 (год.).

2. Визначається чисельність робітників за формулою:

– чисельність токарів:

приймаємо Чток = 8 (чол.).

– фрезерувальників:

Практичне заняття № 2

Тема 2.1. Персонал

Продуктивність праці – це виробіток продукції на одного працюючого. На підприємстві продуктивність праці визначається за формулою:

, (1)

де ВП – обсяг продукції (шт., т, м³, м², грн., н-год.);

Чсс – середньосписковий склад промислово виробничого персоналу (ПВП), чол.

Виробіток буває:

– річний:

(2)

– годинний:

(3)

де Ф – відпрацьована кількість часу за рік,

– денний:

(4)

де Др – відпрацьована кількість днів за рік.

Продуктивність праці може бути визначена і як кількість продукції за одиницю часу.

(5)

де Т – час, витрачений робітником на виробництво продукції.

Трудомісткість – це кількість робочого часу на одиницю продукції:

. (6)

Зріст продуктивності праці визначається за формулою:

, (7)

де Пф – фактичний виробіток на одного працюючого;

Ппл – плановий виробіток на одного працюючого.

Зріст продуктивності праці (%) за рахунок зменшення чисельності працюючих визначається за формулою:

(8)

де DП – зріст продуктивності праці;

Еч – економія чисельності, чол.;

Чб – чисельність ПВП, розрахована для обсягів вироб­ництва планового періоду за виробітком базисного року, чол.

Зріст продуктивності праці (%) залежно від зміни об’єму виробництва і чисельності працюючих визначається за формулою:

(9)

де Ву – плановий приріст виробництва, %;

Чу – збільшення кількості працюючих за планом, %.

На зростання продуктивності праці впливають такі техніко-економічні фактори:

– підвищення технічного рівня підприємства за рахунок втілення прогресивних технологій, механізації та автоматизації виробництва тощо;

– удосконалення управління, організації виробництва і праці за рахунок зменшення питомої ваги обслуговуючого персоналу;

– зміна об’єму і структури виробництва пов’язана зі змінами питомої ваги кооперативних постачань, змінами випуску різних видів продукції з різкою зміною питомої ваги матеріальних і трудових витрат.

Приклад 1

Виробіток на одного працюючого в минулому році складав 5 000 грн. Об’єм виробництва за планом на рік – 16 млн. грн. За рахунок підвищення технічного рівня виробництва звільняється – 300 чол. Внаслідок удосконалення управління і організації виробництва звільняється – 60 чол. Зміни об’єму і структури виробництва потребують додаткової чисельності у кількості – 130 чол. Визначити зростання продуктивності праці у плановому році.

Розв’язання:

1. Визначається чисельність робітників у минулому році (Чм):

2. Визначається чисельність робітників за планом (Чпл):

Чпл = 3 200 – (- 300 + 130 – 60) = 2 970 (чол.).

3. Виробіток на одного працюючого за планом (Ппл):

4. Зростання продуктивності праці становить:

або

Еч = - 300 + 130 – 60 = - 230 (чол.);

Приклад 2

Підприємство виготовляє вироби з пластмаси способом лиття. Річний обсяг виробництва виробів – 900 тис. шт., а трудомісткість виробу – 0,35 н-год. Тривалість робочої зміни – 8 годин (при однозмінному режимі роботи). Внутрішньозмінні витрати часу з вини робітників – 1,5 %, регламентоване невикористання обладнання – 3 %. Процент виконання норм виробітку – 105 %. Кількість робочих днів у році – 223. Визначити необхідну чисельність робітників-відрядників.

Розв’язання:

1. Чисельність основних робітників-відрядників можна визначити за трудомісткістю виробничої програми:

2. Дійсний фонд робочого часу одного робітника становить:

;

Дата добавления: 2015-10-31