Типи фруктоовочесховищ

Тимчасові сховища - це кагати, траншеї з природним i активним вентилюванням. У сховищах з природним вентилюванням неможливо регулювати температуру, слідкувати за станом продукції, там виникають труднощі реалiзацiї продукції взимку, особливо під час сильних морозів. Модернiзованi великогабаритні кагати з активним вентилюванням дають можливість уникнути цих проблем.

Кагати не потребують великих затрат на обладнання, їх можна розміщувати у місцях вирощування продукції i при дотриманні всіх вимог отримати економічний ефект.

Стаціонарні сховища мають переваги над тимчасовими, бо вони можуть забезпечити кращу схоронність і високу якість продукції, зменшити втрати, але їх утримання коштує значно дорожче.

Стацiонарнi сховища для фруктів i овочів класифікуються: за цільовим призначенням - спецiалiзованi для зберігання окремих видів фруктів та овочів, неспецiалiзованi або унiверсальнi для зберігання усіх або декількох видів продукції за способом зберігання - з засіками, стелажні, тарні (контейнерні), навальні (без засiкiв i тари, завантажуються суцільним шаром продукції); за способом підтримання температурно-вологiсного і газового режимів зберігання - сховища з механізованим загальнообмiнним, з активним вентилюванням природним або штучним охолодженням, з регульованим газовим середовищем; за мiсткiстю - невеликі (до 250 т), середні (до 1000 т), великі (більше 1000т); за конструктивними особливостями щодо рівня землі - наземні, напiвзаглибленi, заглиблені, одноповерхові з підвалом, багатоповерхові; за способом завантаження - прирельсовi, без залізничних шляхів, з заїздом i без заїзду транспорту у сховище; за місцем знаходження - в місцях виробництва і в місцях споживання фруктоовочевої продукції.

Довготривале зберігання фруктів і овочів може дати економічний ефект, а може привести i до великих втрат, збитковості зберігання.

Основними показниками економічної ефективності тривалого зберігання фруктів i овочів є обсяг трудових витрат протягом усього часу зберігання, собiвартiсть продукції після зберігання, чистий дохід, коєфiцiєнт ефективності капіталовкладень у будівництво плодоовочесховищ i строк їх окупності.

Собiвартiсть продукції після зберігання складається iз собiвартостi продукції закупленої за встановленими або договірними цінами, експлуатаційних витрат на їх зберігання, загальновиробничих витрат. В процесі зберігання утворюються технічний брак і природні втрати.

Собiвартiсть фруктів, овочів необхідно обчислювати з урахуванням витрат за формулою:

С₁М

С₂=-------------------, де

М₃

С₂- собiвартiсть фруктів, овочів, грн.;

С₁- собiвартiсть 1 т фруктів, овочів, закладених на зберігання, грн.;

М - кiлькiсть фруктів, овочів, закладених на зберігання, т;

М₃ - кiлькiсть фруктів, овочів, одержаних після зберігання, т.

Величина М₃ залежить від якості фруктів, овочів, закладених на зберігання, типу фруктоовочесховищ, ступеня дотримання оптимальних режимів зберігання.

(*) Примітка. Експлуатацiйнi i загальновиробничі витрати, що припадають на одиницю продукції, визначають за спеціальними розрахунками.

Дата добавления: 2015-10-31