Закадичному другу

З тобою хліб і сіль ділив,

Тебе приймав завжди за брата,

А ти мою довіру вбив,

І зрадив дружбу, гірше ката.

Я так в житті тебе любив,

І міг би дать усьому раду,

Я б всі гріхи тобі простив,

А от простить не можу зраду.

Колись, ще в Київській Русі,

Якщо не дай Бог друг вас зрадив,

Як тут же брали за кадик,

Щоб більш нікому він не гадив.

4.2.1997 р.

СИЧІ І ПАНИЧІ

Як жили ми при Союзі,

То у всіх були в нас друзі,

Зараз всі немов сичі,

Та зате вже – паничі.

22.2.2002 р.

ВІДМОРОЗКИ

Всі забули про прозу, про вірші,

Про божественне і святе,

Кожен хоче нагребти як більше –

Що у руки йому попаде.

Кожен хоче нагребти як більше,

Щоб під себе весь світ підім’ять,

Аби тільки йому було ліпше,

Аби тільки йому царювать!

Бо він мало що вже на Олімпі,

Що руйнує, гвалтує, краде,

Так йому пилосось ще й дороги

Як бандит до бандита іде.

Він привчить хоче всіх плазувати,

А себе божеством величать,

Та й чому б на людей не плювати,

Якщо ті, ніби риба, мовчать?

Та хіба в цьому світі буть хамом

Це і спраді престижно, скажіть,

А як хтось і у вас кине камінь

Або ранить ножем у живіт?

Що тоді – ти скажи – заспіваєш,

І який дифірамб затягнеш,

Чи якщо ти крові не нап’єшся,

То, як клоп, ти уже не заснеш?

Ну хіба в цьому світі не чемно,–

Хай хто скаже тупому мені,–

Бути просто людиною честі,

Щоб про тебе складали пісні?

Я сиджу і вдивляюсь в простори

Все так само, неначе колись,

Були люди усі в нас як люди,

Звідки ж ці відморозки взялись?

26.3.2004 р.

КОЛИ РОБИЛИ НА СЕБЕ

Колись робили всі на себе,

А зараз роблять на панів,

Тому сьогодні й янголята

Навіть літають без штанів.

7.2.2002 р.

ЧАЧА

Ми дівчата з України,

Кажуть, що ледачі,

Але хто від нас спроможний

Випить більше чачи?

Кажуть, ніби українки

Надто вже ледачі,

Хай хто більше перепустить...

Та ще й не заплаче?

14.4.2000 р.

ХОЧЕШ В НЕБО ПОДИВИТИСЬ?

Як погляну я на ниву,

Що з вітрами грає,

І невже це все не наше,–

Сам себе питаю?

Якось важко аж повірить,–

Хай мене розтрощать вщент,–

Що оце усе народне

Міг відняти Президент?

І що нафту, газ, вугілля,

Все це він віддав братві,

Ну а нам – щоб ми раділи –

Дав всім ваучер в ті дні.

І ходжу я з папірцем тим,

І не знаю, де приткнуть,

Папірець мільйона вартий,

А мільйона не дають.

Ну не можу в те повірить,

Якщо чесно вам сказать,

Він такий закон придумав,

Щоб у нас без нас віднять.

Може завтра й небо скуплять,

Ті браточки і брати?

Й скажуть:

– Хочеш в небо глянуть?

То, братеня, заплати.

14.4.2003 р.

ГАРАНТ

Сім літ Гарант гастролював,

Поки останній рік настав.

Став із народом загравать,

Навести лад пообіцяв.

А де ж ти був усі ці роки,

Коли в людей тріщали боки,

Як ті стогнали і ревли,

Що їх до нитки роздягли?

21.5.2004 р.

ХОМ'ЯКИ

Ви подивіться на їх писки –

Які всі впевнені в собі,

І спробуй ти йому щось пискни,

То не позаздрю я тобі.

На вигляд кожний, ніби кішка,

Що аж охота пригорнуть,

А от погладьте проти шерсті,

І вас хто‑зна чи вже знайдуть.

Така вона – система нова,

Такі вони – нові вожді,

Навіщо ж нам така держава,

Де скрізь при владі шахраї?

А от як з виду подивиться –

Ніби попали в божий рай:

Такі всі милі, делікатні,

Хоч всіх до рани прикладай.

До чого не люблю начальства –

Типа вовків та дмитруків,

Які – чим більше придивляюсь –

Похожі всі на хом'яків.

5.4.2003 р.

НАША НІНКА

Тільки сьогодні наша Нінка

Може гордитись тим, що жінка,

А колись – скажу з журбою –

Це вважалося ганьбою.

6.4.1999 р.

Дата добавления: 2015-10-31