Економічна природа й призначення міжнародних фінансів

Міжнародні фінанси — це фонди фінансових ресурсів, створення і використання яких здійснюється на світовому або міжнародному рівнях для задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення. Виникнення і розвиток міжнародних фі­нансів зумовлено глобалізацією економічних зв'язків, посилен­ням інтеграційних процесів в економіці, політиці і соціальній сферах. Необхідність координації економічних, політичних і гуманітарних питань сприяла створенню багатьох міжнародних організацій(ООН, ЄС тощо).У розвитку світової економіки останніх десятиліть доміну­ють процеси міжнародної фінансової інтеграції. Вони визна­чають напрямки й пріоритети сучасного етапу інтернаціоналі­зації господарського життя, впливають на формування принципів податкової та бюджетної політики і насамкінець на стратегічні фінансові інтереси всіх країн і певних регіонів.

На макрорівні інтеграція розвивається на основі ство­рення економічних об'єднань із тим чи іншим ступенем уз­годження їхніх національних, фінансових, митних союзів, уникнення подвійного оподаткування, зменшення і ліквіда­ції бюджетного дефіциту тощо. В цих умовах актуальними стають питання ефективного функціонування національних фінансових систем, визначення напрямків, масштабів і гли­бини їх взаємодії у галузі фінансів. Особливого значення на­бувають ці питання для країн, економіки яких перебувають в умовах трансформації.

Порядок мобілізації коштів до бюджетів цих організацій визначається статутом тієї чи іншої організації. Наприклад, країни — члени ООН сплачують членські внески до бюджету цієї організації. Кошти бюджету ООН використовуються на утримання її органів, на фінансування міжнародних проектів і проведення різних заходів міждержавного значення. Тобто за допомогою міжнародних фінансів здійс­нюється міждержавний перерозподіл фінансових ресурсів. Міжнародні фінансові інститути створюються як надбудо­ва над національними фінансовими системами. Вони ефек­тивніше виконують ті функції, які на міжнародному рівні од­ній державі виконати неможливо або можна виконати з меншим ефектом. Нині ці інститути виконують в основному функції надання фінансової допомоги у формі кредитів, тим країнам — членам міжнародних інститутів, які мають у цьому потребу. До їх складу входять: СБ, МВФ, ЄБРР, Африканський банк розвитку, тощо. Міжнародний фінансовий ринок нині єглобальною систе­мою акумулювання вільних фінансових ресурсів та їхнього на­дання позичальникам із різних країн на принципах ринкової конкуренції. Найважливішим сектором міжнародного фінансового рин­ку є ринок позикових капіталів. Основним джерелом вільних коштів є економіка промислове розвинутих країн, вони ж, ці країни, і є найбільшими позичальниками. Тобто відбувається процес перерозподілу ресурсів між державами з метою досяг­нення високих темпів економічного розвитку і підвищення суспільного добробуту. Досить активно розвиваються ринки міжнародних цінних паперів — бондів, векселів, акцій. Бонди продаються у валюті країни-позикодавця. Існує також ринок бондів у_;євровалюті або так звані євробонди. Ринок євробондів не має національ­них кордонів і працює за фіксованою і плаваючою відсотко­вими ставками. Можна дійти висновку, що нині міжнародні фінансові ринки набувають інтенсивного розвитку.

Це фонди фінансових ресурсів, створення і використання яких здійснюється на світовому або міжнародному рівнях для задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення. Виникнення і розвиток міжнародних фінансів зумовлено глобалізацією економічних зв'язків, посиленням інтеграційних процесів в економіці, політиці і соціальній сферах. Необхідність координації економічних, політичних і гуманітарних питань сприяла створенню багатьох міжнародних організацій. Це насамперед Організація Об'єднаних Націй, Європейський союз, Північно-Атлантичний договір.

На макрорівні інтеграція розвивається на основі створення економічних об'єднань із тим чи іншим ступенем узгодження їхніх національних, фінансових, митних союзів, уникнення подвійного оподаткування, зменшення і ліквідації бюджетного дефіциту тощо.

Міжнародні фінансові інститути виконують в основному функції надання фінансової допомоги у формі кредитів, тим країнам — членам міжнародних інститутів, які мають у цьому потребу. До їх складу входять: Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, Африканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку, Міжамериканський банк розвитку тощо.

Найважливішим сектором міжнародного фінансового ринку є ринок позикових капіталів. Основним джерелом вільних коштів є економіка промислове розвинутих країн, вони ж, ці країни, і є найбільшими позичальниками. Тобто відбувається процес перерозподілу ресурсів між державами з метою досягнення високих темпів економічного розвитку і підвищення суспільного добробуту.

Дата добавления: 2015-10-31