Оформлення заголовка

План

1. Заголовок як поняття у журналістиці.

2. Призначення, функції, ознаки заголовків.

3. Оформлення заголовка.

4. Редакційна відповідальність за заголовок.

5. Різновиди заголовків, їх класифікація.

6. Взаємозв’язок заголовка і жанра.

7. Як придумати цікавий заголовок. Методика роботи над заголовком.

Література

1. Варга Вера Заголовок у статьи. Два шага в успех //http://yacopywriter.com/?p=48

2. Витале Джо (Mr.Fire) Как Написать Заголовок, Который Сразит Читателя Наповал? //www.mrfire.com

3. Гуревич С.М. Газета: вчера, сегодня, завтра. Учебное пособие для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2004.

4. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – Львів, 2004. – 268 с. (Тема 9. Процес написання журналістського твору. с. 105 – 110).

5. Литвиненко АндрейДве главные задачи эффективного заголовка

6. //http://zagolovok.info/stat/st01.htm

7. Мас-медіа у термінах і визначеннях: Корот. слов.-довід.: Навч. посібник /Уклад. Ю.В.Бондар. – К., 2005. – С.57.

8. Осипова Татьяна Как составить заголовок, мимо которого не пройдут //http://vip-text.ru/?p=31

9. Серажим К.С. Текстознавство: Підручник. – К., 2008. (С. 431-454.)

10. Техніка оформлення газети: Навч.посібник /Укл. В.Ф.Іванов. – К., 2000. – 195 с. (Тема 6. Оформленння заголовка. С. 107-134).

11. Шишкин Н.Э. Газетный заголовок. – М., 2000.

1.Заголовок як поняття у журналістиці

Заголовок – назва (графічне написання) газети, журналу, будь-якої публікації, її частини, розділу тощо

(Словник Юрія Бондаря)

Заголовок у журналістському творі — це концентроване відображення головної ідеї ж.мат-лу, головної думки автора, але відображення лаконічне, максимально стисле, чітке, конкретне.

(В.Ф.Іванов)

З. є популярним предметом наукових зацікавлень. У журналістикознавстві заголовки досліджували Олена Лазарєва, В.Різун, В.Здоровега, В.Шевченко, Сибиренко-Сварояні Е. та ін.

Від початку XIX ст. і до поч. ХХ ст. тексти в газетах друкували без заголовків. На початку кожного повідомлення зазвичай зазначали лише географічний пункт – назву міста, звідки воно прийшло, і дату його надходження до редакції.

Вперше заголовки почали позначати на першій сторінці номера в своєрідній афішці-покажчику, де повідомляли про його матеріали. Поступово деякі з цих заголовків переходили і на інші сторінки номера, де ставилися над найважливішими повідомленнями і статтями.

Зараз майже всі тексти і багато ілюстрацій публікують із заголовками. Виняток становлять невеликі інформаційні повідомлення і замітки, згруповані в підбірку. Тоді над нею ставлять загальний заголовок – рубрику, що позначає головну тему цих публікацій або іншу спільну для них ознаку.

Отже, сьогодні заголовок є органічною частиною газетного твору, одним з основних засобів організації уваги читача. Він коротко і логічно характеризує зміст, ідею публікації, створює про неї у читача чітке уявлення.

2.Призначення, функції, ознаки заголовків

Всесвітньо відомий журналіст Боб Стоун говорив: «5 слів у заголовку означають більше, ніж останні 5 тисяч слів у статті!»

Віра Варга: Заголовок до статті схожий на двері до магазину. Завдання в обох випадках – виникнення бажання дізнатися – що там усередині.

Тетяна Осіпова: Заголовок – сир у мишоловці. І його мета не тільки привернути увагу мишки, але і змусити до мишоловки увійти – читач, повинен захотіти прочитати твою статтю.

Яким повинен бути «сир у мишоловці»?

Ознаки якісного заголовка:

1. максимальна інформативність у мінімальній кількості слів – з. має бути чітким і коротким;

2. об'єктивне відображення тематичного змісту тексту;

3. виражати єдність форми і змісту матеріалу;

4. самобутність і оригінальність;

5. публіцистична гострота і експресивність, виразність почуттів, думок;

6. відсутність штампів, двозначностей;

7. забезпечувати актуальність і конкретність публікації;

8. передавати ставлення автора і редакції до описуваних подій, процесів, явищ;

9. підкреслювати значення повідомлюваного факту і, отже, активно впливати на читача.

Коли читач відмовляється ознайомлюватися з газетним матеріалом?

1. Коли заголовок незрозумілий.

2. Коли заголовок виражає не головну думку автора, а відображає другорядні елементи змісту публікації.

3. Коли заголовок перетворився на штамп, трафарет, стереотип.

Функції газетного заголовка:

1. зацікавлення, або спонукання читача, бо найперше, що впадає в око читачеві, це заголовки; Литвиненко Андрій абсолютно не годен із переважанням цієї функції

2. керування і утримання уваги читача (під утриманням уваги слід розуміти бажання читача отримати подальшу інформацію)

3. функція впливу, або апеляційна (лежить в агітаційно-пропагандистській площині, за допомогою такого з. редакція і автор прагнуть певним чином вплинути на читача)

4. (сугестивна Сугестивна функція пов'язана з певною гіпнотичною дією, впливом на людську психіку.).

5. інформування, повідомлення основного змісту (стисло й виразно донести до читача головну ідею публікації)

6. номінативна (з. називає предмет розповіді)

7. оформлення журналістського матеріалу.

З часом функції з. начно урізноманітнилися (із зародженням ж-ки з. виконував лише номінативну і видільну функцію (називав матеріал і виокремлював його на полосі). Насамперед під впливом західних медіа заголовки у газетах стають більш емоційними, довшими, інформативними.

Оформлення заголовка

Характер заголовків та їх оформлення значною мірою визначають, чи буде прочитано той чи інший матеріал. Газетна практика дає численні приклади того, як унаслідок невдалого оформлення заголовка різко знижується вплив важливих виступів на читачів: змістовну статтю з невиразним заголовком не помічають і, отже, не читають. І навпаки, яскравий та правильно оформлений заголовок підвищує ефективність сприймання статті.

· Завдання технічного оформлення газетного заголовка — за допомогою графічних засобів виявити його зміст, виділити в ньому головне.

· Оформлення заголовка має відповідати його значенню, важливості статті чи замітки, до яких він належить.

· Зміст газетного матеріалу, його місце в номері, смислове навантаження заголовка визначають спосіб його технічного оформлення, поліграфічні засоби, що будуть для цього використані.

· Привертаючи увагу читача, будь-який газетний заголовок має легко сприйматися, читатися без ускладнень.

· У заголовку повинні чергуватися прописні і рядкові букви ЗАГОЛОВОК, НАПИСАНИЙ ТІЛЬКИ ЗАГОЛОВНИМИ БУКВАМИ, ЧИТАЄТЬСЯ ПОГАНО

4.Редакційна відповідальність за заголовок

Хто відповідає за заголовок?

- автор (журналіст)

- редактор

- випусковий редактор

Працівники редакції газети мають створювати загальну атмосферу професійної невдоволеності заголовками і прищеплювати прагнення до пошуку кращих, виховувати в усіх журналістів відповідальне ставлення до заголовків, утверджувати високу культуру роботи над ними (організовують колективне обговорення, проведення невеличких конкурсів серед журналістів. При цьому головним предметом уваги співробітників газети залишається єдність змісту і форми в цілісній системі окремої полоси і всього номера. Почуття міри, вміння бачити кожну назву в загальній "оркест-

ровці" газети — ось що тут особливо потрібне.

5.Різновиди заголовків, їх класифікація

Як відомо, журналістські тексти дуже різноманітні. Вони відрізняються один об одного не тільки тематично, але і за способом відображення дійсності, жанровими характеристиками, складністю змісту. Природно, що це не може не знаходити свого відображення в заголовках до різного роду текстів.

Дослідники подають свої класифікації заголовків, керуючись при цьому різними принципами.

За ступенем складності (М.Шишкін):

· простий, як правило, складається з одного речення, що включає якусь закінчену думку. Він може бути за характером не тільки стверджувальним, але і питальним

Суд над Лазаренко відкладено

Початок судового процесу у Сан-Франциско над екс-прем'єром України Павлом Лазаренком, запланованого на 18 серпня, перенесено на 14 жовтня, повідомила ІНТЕРФАКСу адвокат Лазаренка Марина Довгопола. Вона уточнила, що «ймовірно, було декілька причин для ухвалення суддею такого рішення», але для неї «абсолютно очевидно, що судове засідання неможливе 18 серпня, оскільки ще не допитані всі свідки на Україні».

У цьому заголовку зафіксовано лише один аспект взаємодії одного з громадян із правосуддям — перенесення наміченого раніше терміну судового засідання. Заголовок не указує на інші аспекти цього процесу, наприклад, не називає причини ухваленого рішення, хоча мова про них в замітці теж йде.

Прості заголовки, як правило, відкривають невеликі за об'ємом повідомлення про якісь події, що є одним «кроком«в розвитку матеріалу. Саме суть цього «кроку» і фіксується в «простому» заголовку.

· ускладнений. «Формується» з кількох самостійних, логічно завершених частин, що представляють якусь закінчену думку, твердження або окреме питання, важливе для розуміння змісту матеріалу.

Ну нет в кранах воды!

Житель Саратова выиграл судебное дело против ДЕЗа.

В неравный бой с поставщиками коммунальных услуг вступил жи­тель Саратова Лев Вольфман. Он выиграл судебное дело против район­ного ДЕЗа и получил компенсацию за моральный ущерб. Много лет в квар­тире Вольфмана периодически от­ключали холодную воду. Когда в апре­ле она исчезла окончательно, терпе­ние жильца иссякло, и он подал иск в районный суд о защите прав потре­бителей, требуя обязать ДЕЗ вы­полнять условия договора жилищно­го найма. Свой моральный ущерб он оценил в 100 тысяч рублей.

Разбирательство длилось два ме­сяца, 20 июля суд признал правоту истца. Свидетели и адвокат Вольфману не понадобились: у него скопи­лась пачка бумаг ДЕЗа, сообщающих об отсутствии воды. На суде они стали главным доказательством.

...Сейчас в квартире Льва Вольф­мана опять нет воды, правда, уже горячей. Нагревательный котел стоит как раз 3 тысячи рублей. Осенью саратовец собирается пода­вать новый иск. Е.Р.».

В даному випадку ми маємо справу із заголовком, що складається з двох самостійних частин. Чим це виправдано? Перш за все тим, що автор вирішив поставити акцент на двох сторонах описуваної ситуації.

· заголовковий комплекс

o основний заголовок;

o підзаголовок;

o внутрішні підзаголовки;

o надзаголовок;

o рубрика;

o шапка.

За метою емоційної дії на аудиторію:

1. розповідні, або інформаційні (рос. говорящие) Розповідні з. дають первинне уявлення про тему і зміст публікації. За ними читач швидко визначає в "своїй" газеті, що йому потрібно насамперед прочитати, а що можна поки відкласти. Їх найчастіше використовують у подієвій інформації ("Плакат юної художниці", "Солодкий подарунок")

а. заголовок-вимога, або спонукально-наказовий Досить поширений у тоталітарній журналістиці з її директивним характером, хоча трапляється і сьогодні («Нашим берегиням – увагу і любов!»)

б. заголовок-етикетка характерні для хронік, коли в з. виносять опорні факти, цифрові дані («Зіткнення автобуса з поїздом», «Два кандидати на один пост»)

в. привітальний ("З Новим роком!");

г. закличний ("Більше світла!");

д. узагальнювальний ("Спортсмени — гордість Вітчизни", "Досвід — наше багатство");

2. образні б'ють на емоції: дивують, вражають, інтригують читача. Це образні заголовки, або заголовки-«гачки», заковтнувши які читач знайомиться зі своїм «уловом» – всією публікацією.

а. інтригуючі (за М.Шишкіним):« Зачем в ГИБДД спаивают пингвинов?» («Комсомольская правда», № 82, 2003 г.);

б. «страшні» — «Вчитель — вбивця» («Комсомольська правда» № 83, 2003 р.);

в. лякаючі «Учитель — убийца» («Комсомольская правда», № 83, 2003 г.);

г. надзвичайні: «Слепые от рождения будут видеть. Но только 30 минут в году» («Мегаполис-Экс­пресс», № 51, 1999 г.);

д. скандальні»: «Композитор Ханок укусил Пугачеву» («Мегаполис-Экспресс», № 47, 1999 г.);

е. інтимні: «Б. Щербаков пытался затащить в стог сена Н. Шацкую» («Экспресс газета», № 36, 2001 г.) и т.д.

6.Взаємозв’язок заголовка і жанра

Чи може бути той самий заголовок однаковим за побудовою для репортажу, інтерв'ю, фейлетону, нарису, звіту, замітки? Ні, бо особливості кожного газетного жанру обумовлюють і форми заголовків. І якщо, скажімо, заголовок буде вдалим для статті чи кореспонденції, то це аж ніяк не означає, що він буде виразним і точним для замітки чи репортажу.

Візьмемо приклад короткої інформаційної замітки. Вона лаконічно, здебільшого без будь-яких коментарів, оперативно повідомляє тільки окремий факт. Тому невелика за розміром замітка вимагає найкоротшого заголовка (в одне-два, рідше в три слова), що передає сутність змісту.

Приклади: "Телескоп дивиться в небо"; "Новосілля у ветеранів"; "Львівські сувеніри"; "Рекорд штангіста"; "Допомагає ультразвук"; "Шкільний кооператив"; "Санаторій змінює профіль ".

Важливою властивістю заголовка у фейлетоні є його оригінальність, образність, дотепність. Заголовок фейлетону має іскритися новизною, бути стислим і сатиричним. Адже фейлетон є літературно-публіцистичним газетним твором сатирично-гумористичного характеру на злободенну тему. Заголовок у фейлетоні незвичний, він одразу впадає в око, нерідко стає крилатим висловом. Такі заголовки взагалі несуть у собі елементи сатири, іронії, гумору, тобто елементи, які зовсім невластиві, наприклад, статті на економічну тему.

Приклади: "Бабушка и управдом"; "Песня в нагрузку"; "Преміальна гарячка"; Ділове порося"; "Електронна карамель"; "Гусак у магнітному полі"; "Службовий анонім"; "Директорський віник"; "Будяк у перспективі".

Втім, якості газетного фейлетонного заголовка були б недоречні, наприклад, у відділі кримінальної хроніки, де потрібні винятково стримані, короткі, суто інформаційні заголовки.

Приклади: "Несподівана знахідка"; "Вогонь на балконі"; "Ешелон зупинено вчасно"; "Тяжке похмілля"; "Нічна зустріч ".

Наведені приклади підтверджують думку про те, що зв'язок між заголовком і жанром, характером публікації існує. А втім, залежність ця надто умовна і стверджувати категорично, що, скажімо, жанрові кореспонденції властива тільки така інтонація заголовка, жанрові репортажу — зовсім інша, а заголовкові нарису потрібне зовсім не те забарвлення, не можна. Тому в живій, творчій газетній справі надмірна регламентація чи безапеляційні ствердження в конструюванні газетних заголовків були б помилковими.

7.Як придумати цікавий заголовок. Методика роботи над заголовком

Багатьом авторам відомі «муки заголовка», пов'язані з пошуком назви для статті або репортажу. Одні формулюють його, лише завершивши текст; інші вважають за краще дати своєму матеріалу умовний заголовок і потім уточнюють його; треті шукають його протягом багатьох годин, а то і днів, радячись з ближніми...

Як написати розповідний заголовок

Такий заголовок передає суть матеріалу, витікає з його змісту. Якщо для розуміння заголовка потрібно прочитати текст, це не р.заголовок.

· напишіть звичайне розповідне речення, що передає суть матеріалу, потім приберіть зайві слова. В результаті, як правило, залишається хороший заголовок.

· дієслово – головний елемент Р.заголовка. Заголовки будуються на основі динамічних дієслів і написані в "телеграфному" стилі.

PEPSI ВІДМОВИЛАСЯ ВІД ЕКСКЛЮЗИВУ

Схожість заголовків з телеграмами в тому, що як в одних, так і в інших другорядні члени речення опущені ради економії місця і динамізму.

ПОКАЗ ПРОЙДЕ В МУНІЦИПАЛІТЕТІ

Початковий вид цього заголовка, можливо, був таким: «Традиційний показ досягнень місцевій промисловості пройде наступного тижня в муніципалітеті».

Створюючи заголовок, звертайте особливу увагу на лід. Дуже часто буває так, що саме з добре написаного ліда і можна вибрати ключові фрази, щоб викристалізувати з них заголовок.

Існує загальновизнана думка, що в ідеалі заголовок повинен складатися з підмета і присудка, вираженого в дійсному способі. (Дійсний спосіб: вони роблять; пасивний спосіб: ними робиться.)

БУРХЛИВІ ПОТОКИ ПІДДАЮТЬ НЕБЕЗПЕці НОВІ РАЙОНИ

"Потоки" – це підмет, а "піддають" – присудок.

· з.-вимога, або спонукально-наказовий не потребує підмета. Він досить часто використовується в газетах, але його вживання не дуже заохочується.

ВРЯТУВАТИ ЖІНОК ВІД ПОЛУМ'Я

Заголовок-вимога часто асоціюється з якоїсь сенсацією. Деякі газети використовують цей вид з., якщо мається на увазі один підмет.

ЗАКРИВАЄ ЧОЛОВІКА У ВАННІЙ КІМНАТІ

Це дозволяє уникнути ефекту «розмитості» суб'єкта дії (підмета) і не залишає сумніву читачам в тому, хто ж був суб'єктом дії. Проте факт залишається фактом – лише деякі видання дозволяють публікувати на своїх сторінках заголовки-вимоги.

· з.-етикетка. Не дивлячись на те, що вживання дієслова в заголовках бажано, поширені так звані «этикетні» заголовки, що не мають їх.

$10 МІЛЬЙОНІВ ДЛЯ «БІЛОЇ РІЧКИ»

ТЕХНІКА ВІД ФОН ОПЕЛЯ

Для хроніки характерне винесення в заголовок опорних фактів, цифрових даних і т. п.:

ЗІТКНЕННЯ АВТОБУСА З ПОЇЗДОМ

ДВА КАНДИДАТИ НА ОДИН ПОСТ

Якщо р.заголовок написаний правильно, він обов'язково містить ключові слова, що передають суть матеріалу.

Заголовок–"гачок "

Заголовки в «жовтій пресі» завжди «кричать». Вони «силою» змушують прочитати матеріал. Чим соліднішою є газета, тим спокійнішим є тон заголовків (хоча штучно «засушувати» заголовок теж не годиться).

Заголовок-«гачок» завжди супроводжується підзаголовком, оскільки з самого заголовка неможливо зрозуміти, про що текст. Підзаголовок роз'яснює суть матеріалу, відтіняє або розвиває сенс заголовка. Є незалежним повідомленням. Як правило, повинен містити і підмет, і присудок.

ПОВЕРИТЬ В УТКУ

Тонкости приготовления утки по-пекински

СТИЛЬНЫЕ ДУЛОМ

Джеймс Бонд – самый модный шпион XX века

Заголовки-інтерв'ю часто є цитатою особи на питання журналіста.

ПАРФЮМЕР ЖАН-КЛОД ЭЛЛЕНА: «ЕСТЬ ОДНО МЕСТО НА ЗАТЫЛКЕ, ПОД ВОЛОСАМИ, ГДЕ АРОМАТ ДЕРЖИТСЯ ОСОБЕНО ДОЛГО»

МОДЕЛЬ НАТАЛЬЯ ПИРО: «МУЖА В ПАРИЖ Я НЕ ЗОВУ»

Образні заголовки частіше використовують в репортажах, статтях, нарисах. Заголовки хронікальних заміток, як правило, «говорять», інформативні.

«Жорстку» новину краще почати із заголовка, що говорить. «М’ягка» новина вільно може мати заголовок-«гачок».

ПОРАДИ, або Як створити гарний заголовок:

1. Краще "працює" короткий заголовок, який енергійно, іноді афористично виражає головну думку матеріалу. Довгий, розтягнутий заголовок стомлює читача, вимагає зусиль, щоб прочитати його до кінця.

1. уникати повторів, повтори в заголовках (у структурі, у лексиці). Нерідко навіть в одному й тому самому номері, не кажучи про різні номери однієї газети, трапляються заголовки, що повторюються ледве не повністю. Ще частіше на полосах з'являються заголовки з повтором одного чи декількох слів. Це свідчить або про обмеженість словникового запасу редакційних працівників або про їхню неуважність. Досить переглянути зверстані полоси газетного номера, щоб помітити й вилучити всі повтори в заголовках.

2. уникати двозначностей; Вона може стати як зайвим приводом для читача посміятися, так і мати серйозніші наслідки, наприклад – пред'явлення позову за наклеп. Знайте, що в журналістиці щосили працює закон Мерфі: вислів, який можна зрозуміти неправильно, буде так і сприйнятий – неправильно.

3. рекомендують уводити в заголовок дієслово;

4. у заголовку не можна вживати скорочень.

5. У підзаголовку і заголовку не повинні траплятися однакові слова або навіть однокорінні

6. Заголовок зазвичай пишеться в теперішньому часі. Велика частина інформації, що міститься в газеті, розповідає про події, що вже трапилися. Логічно, що розповідь про ці події зазвичай ведеться в минулому часі, а ось заголовки найчастіші – в теперішньому:

ООН вимагає від Росії поліпшити людський потенціал

Втім, не слід перетворювати це правило на догму. У сучасних газетах ви зустрінете скільки завгодно заголовків, написаних в минулому і майбутньому часах.

Помилка, що часто зустрічається, яку допускають початкуючі автори, полягає в тому, що вони використовують теперішній час для розповіді про прийдешні події. Читач бачить заголовок:

Депутат виступає на зборах

І далі, учитуючись в статтю, виявляє, що збори ще навіть не відбулося, як йому дали зрозуміти, а тільки повинно відбутися.

Іноді в статтях розповідається про події, що трапилися досить давно. Відповідно в таких випадках заголовок повинен бути в минулому часі:

Красномовство Черчилля згуртувало Англію

7. «Порожні» заголовки. Ще один ворог репортера – «дерев'яні» або «порожні» заголовки. У них міститься настільки загальна інформація, що вони можуть слугувати заголовком для будь-якої статті і навряд чи можуть викликати інтерес у читачів. Наприклад, «1 ВЕРЕСНЯ УЧНІ СІЛИ ЗА ПАРТИ», «ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕНЬ СХВАЛЕНА», «ЕКСПЕРТИ ЗІБРАЛИСЯ». Журналіст повинен навчитися знаходити те, що відрізняє цю статтю від будь-якої іншої, і виносити унікальну інформацію в заголовок. Вищезазначені заголовки можна переробити таким чином: «Відбудеться лекція по праву», «З'їзд біологів».

8. «Доважки». Це помилка, пов'язана із вживанням зайвих слів в заголовках. Найявнішими прикладами цього бути слова: ТУТ і ЗАРАЗ. Необхідно керуватися наступним правилом – місця так мало, що його треба використовувати з максимальною користю.

9. погано відредагований з.

10. штампований з.

11. неправильне розміщення газетного заголовка, особливо багаторядкового. Розбивши його на рядки, нерідко встановлюють їх над різними частинами тієї самої статті. У результаті вона ніби розпадається зовнішньо на самостійні статті, кожна з власним заголовком. Іноді такий заголовок доводиться читати немов по діагоналі — зліва вгору направо.

12. смислове злиття сусідніх заголовків. Тільки неуважністю можна пояснити смислові злиття сусідніх заголовків. А якщо вони розташовані на одному рівні й набрані подібними шрифтами, то читаються як одне речення, а часом набувають двозначного змісту. Небажаного злиття двох заголовків легко уникнути, піднявши чи опустивши один із них, чи набравши різними шрифтами та розділивши текстовою оборкою.

13. невдале поєднання заголовка та ілюстрації.

Більшість усіх помилок є наслідком поспіху та неуважності під час макетування та верстки номера.

Отже, заголовки — дороговказ газетного номера, прапорці газетних полос. Це визнається всіма. І тому дивитися на них слід саме так, як на прапорці, і ставитися до роботи над заголовками в усіх її аспектах з високою вимогливістю і відповідальністю.

Дата добавления: 2015-07-08