Мета роботи

Вступ

В наведених методичних вказівках розглянуті основні відомості про підшипники ковзання і кочення, їх розрахунки, достоїнства та недоліки. Дані методичні вказівки розроблені на основі методичних вказівок до виконання лабораторної та практичної роботи “Вивчення конструкцій підшипників і порядку їх вибору”, які уклав О.І. Тимошко [3].

Мета роботи

Мета роботи - вивчити призначення, пристрій, класифікацію, критерії працездатності та вибору підшипників, їх достоїнства та недоліки, а також умовні позначення підшипників кочення.

Для виконання лабораторної роботи використовуються:

- умовні позначення та схеми підшипників ковзання і кочення;

- підшипники кочення;

- довідкова література [4,5];

- креслярські приналежності.

2. Загальні вказівки

Робота виконується в аудиторії під керівництвом викладача в часи, відведені для лабораторних робіт.

У звіті по роботі повинні бути наведені:

- схема підшипника ковзання без вкладиша;

- схема підшипника ковзання, який вбудований у корпус;

- схема самоустановного підшипника ковзання, який має вкладиш зі сферичною опорною поверхнею;

- умовні позначення підшипників ковзання;

- умовні позначення підшипників кочення;

- ескіз одного з підшипників кочення відповідно виданому варіанту завдання;

- характеристики підшипників з індексами відповідно виданому завданню (розшифровка індексів), данні про статичну і динамічну вантажопідйомності цих підшипників.

3. Підшипники. Загальні відомості

3.1. Підшипниками називають опори валів або осей, що обертаються. Вони служать для забезпечення вільного (з мінімальними опорами) обертання або кочення деталей, що обпираються, сприйняття радіальних та осьових навантажень від валів та осей, передачі цих навантажень на раму, корпус або станину машини.

3.2. По напрямку дії сприйманого навантаження підшипники поділяють на радіальні, радіально-упорні, упорно-радіальні та упорні.

3.3. По виду тертя між опорними поверхнями осі або вала і підшипника розрізняють підшипники ковзання і підшипники кочення. Підшипники кочення виготовляють на спеціалізованих заводах тільки стандартних розмірів.

4. Підшипники ковзання

4.1. Підшипники при застосуванні яких цапфа вала (або осі, що обертається) прослизає по опорі називають підшипниками ковзання.

4.2. Підшипники ковзання у більшості випадків складаються з корпуса і вкладиша. На вкладиші опираються цапфи валів або осей. Іноді вкладиші відсутні і цапфи опираються безпосередньо на корпус (станину) машини. Робоча поверхня вкладиша підшипника відповідає формі цапфи і може бути циліндричною, конічною, сферичною або плоскою (рис. 4.1).

В залежності від конструкції корпуса підшипники ковзання поділяють: на рознімні і нерознімні; в залежності від особливостей установки на приєднані та вбудовані; в залежності від здатності вкладишів до самоустановлення на несамоустановні і самоустановні.

4.3. Нерознімні підшипники застосовують при малих швидкостях ковзання. В найпростіших машинах вони виконуються без вкладишів, у виді розточення у корпусі (рис. 4.2). Вбудовані підшипникі (рис. 4.3, а) виконуються шляхом запресовування у розточення корпуса втулки (нероз'ємного вкладиша). Приєднаний підшипник показаний на рис. 4.3, б.

4.4. Рознімний підшипник ковзання (рис. 4.4) складається звичайно з корпуса 4, кришки 3 та вкладишів 1 і 2 (розрізної втулки). Вкладиші виготовляють з антифрикційних матеріалів, у внутрішній порожнині вкладишів передбачають мастильні канавки. Мастило підводять через спеціальний отвір. Корпус і кришка з'єднуються болтами або шпильками.

4.5. Підшипники з самоустановними вкладишами (рис. 4.5) застосовують для вирівнювання тиску по довжині вкладиша при перекосі валів та їх опорних поверхонь (цапф). Вирівнювання тиску відбувається за рахунок повороту вкладиша разом з цапфою відносно корпуса.

На рис. 4.5, а показаний вкладиш зі сферичною опорною поверхнею, а на рис. 4.5, в з опорою на пружній подушці.

4.6. До матеріалу вкладиша ставлять вимоги: зносостійкість; малий коефіцієнт тертя у парі з матеріалом цапфи; висока теплопровідність; добре між собою приробляння; стійкість проти корозійно-механічного зносу.

Вкладиші (втулки підшипників) бувають металічними, біметалічними, з порошкових матеріалів, пластмаси, деревношаруватих пластиків тощо.

4.7. Якщо тертьові поверхні цапфи і вкладиша (втулки) повністю розділені шаром мастильного матеріалу (рідке змащення), коефіцієнт тертя складає 0,001…0,005. Якщо рідке змащення проводиться тільки частково (граничне змащення), то коефіцієнт тертя між поверхнями, що контактують, 0,008…0,1.

В умовах граничного змащення ККД одної пари підшипників приймають для вкладишів з антифрикційного чавуна h=0,05…0,96; для вкладишів з бронзи

Рис. 4.1 Форми робочих поверхонь вкладишів:

а – циліндрична; б – плоска; в – конічна; г – сферична

Рис. 4.2 Нерознімний підшипник (у виді розточки у виливку станини)

Рис. 4.3 Вбудовані підшипники

а – з запресовуванням у розточці корпуса нерознімного вкладиша;

б – приєднаний

Рис. 4.4 Рознімний підшипник ковзання

Рис. 4.5 Види вкладишів

а – з сферичною поверхнею; б – з опорною поверхнею у виді вузького ременя з малою кутовою жорсткістю; в – з опорою на пружній подушці

h=0,97…0,98; для вкладишів з бабітовою заливкою h=0,98…0,99; для вкладишів з деревношаруватих пластиків при змащенні водою h=0,98.

Більшість підшипників ковзання працюють в умовах граничного змащення у період пуску та зупинки і в умовах напіврідкого або рідкого змащення у сталому режимі.

4.8. Основним критерієм працездатності підшипників ковзання є зносостійкість – опір зносу або заїданню.

Умовний розрахунок підшипників виконують по середньому тиску на тертьових поверхнях і питомій роботі сил тертя.

Розрахунок по середньому тиску гарантує невидавлювання мастильного матеріалу [2,7], а розрахунок по питомій роботі сил тертя – нормальний тепловий режим і відсутність заїдання [2].

Середній тиск на тертьових поверхнях

(4.1)

де F_r – радіальне навантаження на підшипник, Н;

l – довжина підшипника, мм;

d – діаметр цапфи вала, мм.

Повинна виконуватися умова

(4.2)

де - допустимий тиск, МПа.

Нормальний тепловий режим забезпечується при дотриманні умови

(4.3)

де u - колова швидкість на поверхні цапфи, м/с.

Значення і наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 – Допустимі значення і

Матеріал	u, м/с	, МПа	, Вт/мм^2
Сталь по сірому чавуну Сталь по антифрикційному чавуну АЧС-1 АЧС-2 Сталь по бабіту Сталь по бронзі Сталь по порошковим матеріалам Капрон по сталі Гума	1,0…0,5   6…12 -	2…4   0,5 2…6	-   2,5 15…20 - -

Наведені розрахунки є перевірочними. Проектний розрахунок виконують по вказаним залежностям при заданих відношеннях l:d, які приймають рівними від 0,5 до 1,5.

Розрахунок підшипників ковзання по питомому тиску р та добутку рu не відображає істинного характеру їх роботи і тому його рекомендують застосовувати для опор ковзання, що працюють в умовах напіврідкого і напівсухого тертя. Підшипники, що працюють в умовах рідкого тертя, розраховують на основі гідродинамічної теорії тертя і зносу.

4.9. Умовні позначення підшипників ковзання наведені на рис. 4.6.

Рис. 4.6 Умовні позначення підшипників ковзання:

а – радіальні; б – радіально-упорні однобічні; в - радіально-упорні двобічні; г – упорні однобічні; д – упорні двобічні

4.10. До достоїнств підшипників ковзання відносять:

- простота виготовлення і ремонту;

- можливість виготовлення рознімної конструкції;

- витримування великих радіальних навантажень;

- зберігання працездатності при високих кутових швидкостях валів;

- невеликі габарити у радіальному напрямку;

- безшумність роботи;

- вібростійкість;

- зберігання працездатності у хімічно агресивних середовищах та воді.

Недоліки підшипників ковзання:

- необхідність постійного догляду і велика витрата мастила;

- значні розміри в осьовому напрямку;

- великий знос цапф валів, вкладишів.

Підшипники ковзання застосовують у двигунах внутрішнього згоряння, газових турбінах, центрифугах, сепараторах, насосах тощо. На підшипники ковзання відсутні стандарти, масове їх виготовлення не організовано.

5. Підшипники кочення

5.1. Підшипники кочення - це опори валів або осей, що використовують елементи кочення.

Діапазон зовнішніх діаметрів підшипників від 1 до 2600 мм, маса підшипників 0,5…3500000 г, діаметр шариків 0,35…203 мм.

5.2. Підшипник кочення (рис. 5.1, а і б) складається з двох кілець – внутрішнього 2 і зовнішнього 1, тіл кочення 3 (шариків, роликів, голок) і сепаратора 4.

Сепаратор служить для утримання тіл кочення на визначеній відстані друг від друга.

5.3. Тіла кочення і кільця виготовляють зі спеціальної шарикопідшипникової сталі, що містить великий процент хрому (12Х2НЧА, ШХ6, ШХ9, ШХ15), сепаратори – низьковуглецевої сталі, бронзи, латуні, текстоліту і капрону.

5.4. Підшипники кочення класифікують з урахуванням наступних ознак: здатності сприймати навантаження радіальні, осьові і радіально-осьові; співвідношення величини зовнішнього і внутрішнього діаметрів і ширини; форми тіл кочення; числа рядів тіл кочення; конструктивних і експлуатаційних особливостей; класу точності.

На рис. 5.1, а показаний роликопідшипник конічний. Він по своїм конструктивним особливостям є радіально-упорним підшипником, який призначений для сприйняття комбінованих навантажень (радіальних і осьових). При установці двох підшипників поряд або на протилежних кінцях двохопорного вала підшипник здатний сприймати чисто радіальні навантаження.

На рис. 5.1, б показаний одинарний шарикопідшипник упорний, який призначений для сприйняття осьового навантаження в одному напрямку. Промисловість виготовляє також подвійні шарикопідшипники упорні, які призначені для сприйняття осьового навантаження в обох напрямках.

5.5. Умовне позначення підшипника кочення. Під типом підшипника розуміють його конструктивний різновид, що визначається класифікаційними ознаками.

Кожний підшипник має клеймо, цифри якого характеризують ознаки підшипника.

Перша і друга цифри справа умовно позначають номінальний внутрішній діаметр підшипника.

Підшипник з цифрами

00 має внутрішній діаметр 10 мм;

01 має внутрішній діаметр 12 мм;

02 має внутрішній діаметр 15 мм;

03 має внутрішній діаметр 17 мм;

04 має внутрішній діаметр 20 мм.

Для визначення діаметра від 04 і до 99 необхідно дві цифри справа множити на 5.

Третя цифра справа позначає серію підшипника (що характеризує його по зовнішньому діаметру) – рис. 5.2.

Позначення:

8 і 9 – надлегка; 4 – важка;

1 і 7 - особо легка; 5 – легка широка;

2 – легка; 6 – середня широка.

3 – середня;

Рис. 5.1 Підшипники кочення:

а - роликопідшипник конічний; б - одинарний шарикопідшипник упорний;

1 і 2 – кільця; 3 – тіла кочення; 4 - сепаратор

Рис. 5.2 Класифікація підшипників по серіям:

а – надлегка; б – особо легка; в – легка; г – середня; д – важка; е – середня широка; ж – легка широка

Четверта цифра справа позначає тип підшипника (рис. 5.3):

0 – радіальний шариковий однорядний (нуль не ставиться тоді, коли лівіше 0 нема інших цифр);

1 – радіальний шариковий двохрядний сферичний;

2 – радіальний з короткими циліндричними роликами;

3 – радіальний роликовий двохрядний сферичний;

4 – голчастий або роликовий з довгими циліндричними роликами;

5 – роликовий з витими роликами;

6 – радіально-упорний шариковий;

7 – роликовий конічний (радіально-упорний);

8 – упорний шариковий;

9 – упорний роликовий.

Рис. 5.3 Основні типи підшипників кочення:

а – шариковий радіальний однорядний; б - шариковий радіальний двохрядний сферичний; в - роликовий радіальний однорядний; г – роликовий двохрядний сферичний; д – шариковий радіально-упорний; е – голчастий; ж – з витими роликами; з - конічний однорядний; и – шариковий упорний; к – роликовий упорний

П'ята і шоста цифри справа характеризують конструктивні особливості підшипника з закріпленою втулкою, нерозбірна, з захисною шайбою тощо.

Сьома цифра справа характеризує серію підшипника по ширині: нормальна, вузька, широка і особливо широка.

Клас точності маркірується зліва від умовного позначення підшипника і відділяється від нього знаком тире. Регламентується п'ять класів точності підшипників (у порядку підвищення точності): 0, 6, 5, 4, 2.

Від точності виготовлення в значній мірі залежить працездатність підшипника, але одночасно зростає його вартість.

Клас точності 0 6 5 4 2

Відносна вартість 1 1,3 2 4 10

В загальному машинобудуванні в основному використовуються підшипники нульового класу точності.

5.6. Підшипники кочення не розраховують, а підбирають в залежності від діаметра цапфи вала, величини і характеру навантаження, кутової швидкості кільця, яке обертається, бажаної довговічності підшипника. Критерієм підбора підшипника кочення є його вантажопідйомність статична або динамічна.

5.7. Статична вантажопідйомність С₀ - це таке статичне навантаження, якому відповідає загальна залишкова деформація тіл кочення і кілець у найбільше навантаженій зоні контакту, яка дорівнює 0,0001 діаметра тіла кочення. Значення С₀ наводяться у каталогах для кожного типорозміру підшипника [4,5].

Вибір підшипників по статичній вантажопідйомності виконують по умові попередження залишкових деформацій:

(5.1)

де Р ₀ – еквівалентне статичне навантаження.

Під еквівалентним статичним навантаженням розуміється статичне навантаження, при якому виникає така ж деформація у найбільше навантаженій зоні контакту тіл кочення з кільцями, як і при дійсних умовах навантаження.

Еквівалентне статичне навантаження розраховується в залежності від величини радіального і осьового навантаження, типа підшипника [1-7].

Підшипники кочення вибираються по статичній вантажопідйомності, якщо вони сприймають зовнішнє навантаження у нерухомому стані або обертаються з частотою не більше 1 хв^-1 (підшипники домкратів, гакових обойм тощо).

5.8. Якщо частота обертання перевищує 1 хв^-1, то підшипники підбирають по динамічній вантажопідйомності із вимоги:

(5.2)

де С – потрібна динамічна вантажопідйомність, кН;

[ С ] - табличне значення динамічної вантажопідйомності вибраного типорозміру [4,5], кН.

Під динамічною вантажопідйомністю розуміють таке постійне навантаження, яке група ідентичних підшипників може витримати на протязі 1 млн. обертів внутрішнього кільця.

Потрібна величина динамічної вантажопідйомності визначається з формули:

(5.3)

або

(5.4)

де Р – еквівалентне навантаження, кН;

L – потрібна довговічність підшипника, що обертається, млн. об. (приймається 0,5…30 млн. об.);

L_n – ресурс підшипника, годин;

n – частота обертання кільця, яке обертається, хв^-1;

a₀ – коефіцієнт, який залежить від характеру кривої втомленості. Для шарикових підшипників a₀=3, для роликових a₀=3,33.

Таблиця 5.1 – Формули для розрахунків еквівалентного навантаження

Тип підшипників	Еквівалентне навантаження
Шарикові та роликові радіальні та радіально-упорні Упорні та упорно-радіальні шарикові та роликові Шарикові та роликові радіальні та радіально-упорні Упорні та упорно-радіальні шарикові та роликові	Статичне Динамічне

Позначення величин в табл. 5.1: Х ₀, Х – коефіцієнти радіального навантаження; F_r – постійне по величині ті напрямку радіальне навантаження; Y ₀, Y – коефіцієнт осьового навантаження; F_а – постійне по величині ті напрямку осьове навантаження; a - номінальний кут контакту рівний куту між лінією дії результуючого навантаження на тіло кочення та площиною, перпендикулярною до осі підшипника; V – коефіцієнт обертання (V =1 при внутрішньому кільці, що обертається відносно навантаження; V =1,2 при внутрішньому кільці, нерухомому відносно навантаження); k_б – коефіцієнт безпеки (k_б =1…3); k_t – температурний коефіцієнт (k_t =1,05…1,40) приймається в залежності від робочої температури підшипника.

5.9. Таким чином при виборі типу і розмірів шарико- і роликопідшипників враховують наступні фактори:

а) величина і напрям навантаження (радіальна, осьова, комбінована);

б) характер навантаження (постійна, перемінна, ударна);

в) число обертів обертаючого кільця підшипника;

г) необхідна довговічність;

д) навколишнє середовище (температура, вологість, кислотність і т.і.);

е) вимоги до підшипника щодо конструкції вузла машини або механізму, де встановлюють підшипник;

ж) вартість підшипника.

5.10. Умовні позначення підшипників кочення наведені на рис. 5.4.

5.11. До достоїнств підшипників кочення (порівняно з підшипниками ковзання) відносяться:

- менші витрати на тертя і, як наслідок, більш високий ККД (до 0,995) і менший нагрів;

- момент тертя при пуску в 10…20 разів менший порівняно з підшипниками кочення;

- малі габаритні розміри в осьовому напрямку;

- простота обслуговування і заміни;

- менші витрати мастильних матеріалів;

- відносно малі експлуатаційні витрати, взаємозамінність, що спрощує ремонт машин та обладнання.

Недоліки підшипників кочення:

- обмежена можливість застосування при дуже великих навантаженнях і високих кутових швидкостях;

- непридатність для роботи при значних ударних і вібраційних навантаженнях через погану здатність демпфірувати коливання і високі контактні напруження;

-

великі габаритні розміри у радіальному напрямку.

Рис. 5.4 Умовні позначення підшипників кочення:

а – радіальні (загальне позначення); б – радіально-упорні однобічні; в - радіально-упорні двобічні; г – упорні однобічні; д – упорні двобічні; е – радіальні роликові; ж – радіально-упорні роликові

6. Методичні вказівки до виконання роботи

6.1. Користуючись літературними джерелами: [1, с. 27…30], [2, с. 35…39], [4, с. 65…75], [5, с. 10…35], [6, с. 404…454], [7, с. 38…42], а також даними методичними вказівками вивчити призначення, пристрій, класифікацію підшипників, основи їх вибору.

6.2. Виконати умовні позначення підшипників ковзання і підшипників кочення, а також інші схеми згідно п. 2 дійсних методичних вказівок.

6.3. По умовному позначенню підшипників, указаному в завданні, дати їх характеристики, привести значення статичної і динамічної вантажопідйомності. При виконанні цього завдання необхідно скористатися довідковою літературою [5, с. 404…454].

6.4. Підготуватися до захисту лабораторної роботи. Студент повинен відповісти на наступні питання:

1. Яке призначення підшипників?

2. Яка принципова різниця між підшипниками ковзання і підшипниками кочення?

3. Як поділяють підшипники ковзання по особливостям установки?

4. Яке призначення вкладишів (втулок) підшипників ковзання? Яку роль виконують канавки на вкладишах?

5. З яких матеріалів виготовляють вкладиші підшипників?

6. Коли застосовують самоустановлювальні підшипники?

7. Назвіть достоїнства та недоліки підшипників ковзання. В яких машинах застосовують ці підшипники?

8. По яким показникам виконують умовний розрахунок підшипників ковзання? Як визначається середній тиск на тертьових поверхнях підшипників?

9. Наведіть умови перевірки підшипників ковзання по питомому тиску і по нагріву.

10. Як зображуються на схемах найбільш поширені підшипники ковзання?

11. Як зображуються на схемах найбільш поширені підшипники кочення?

12. Що розуміють під статичною вантажопідйомністю підшипника? Коли підшипник підбирають по статичній вантажопідйомності?

13. Що розуміють під динамічною вантажопідйомністю підшипника? Коли підшипник підбирають по динамічній вантажопідйомності?

14. Що таке еквівалентне навантаження? Як визначити статичне і динамічне еквівалентне навантаження для радіального шарикового підшипника (наведіть формули)?

15. Як визначити статичне і динамічне еквівалентне навантаження для упорного шарикового підшипника (наведіть формули)?

16. Назвіть з яких елементів складається підшипник кочення. Яку роль виконує у підшипнику сепаратор?

17. Чому при інших рівних умовах вантажопідйомність роликопідшипника більше вантажопідйомності шарикопідшипника?

18. Які фактори враховують при виборі підшипників кочення?

19. Назвіть достоїнства і недоліки підшипників кочення.

Варіанти завдань

Номер варіанту	Джерело	Таблиця в джерелі	Умовні позначення	Примітка
	[5] с. 449…452	XI-28
	[5] с. 434…446	XI-19   XI-21 XI-25
	[5] с. 434…435     с. 436…437	XI-19     XI-21
	[5] с. 442…443 с. 444…445 с. 446…447 с. 450…451	XI-23 XI-24 XI-25 XI-28
	[5] с. 449 с. 446…447 с. 440…441 с. 434	XI-28 XI-25 XI-22 XI-19
	[5] с. 434   с. 436…437 с. 438…439	XI-19   XI-21 XI-22
	[5] с. 436…437 с. 438…439 с. 446…447 с. 450	XI-21 XI-22 XI-25 XI-28
	[5] с. 453 с. 452 с. 450 с. 446	XI-31 XI-30 XI-28 XI-25
	[5] с. 434 с. 435 с. 438 с. 440	XI-19 XI-19 XI-21 XI-22
	[5] с. 438 с. 436 с. 442 с. 444	XI-22 XI-21 XI-23 XI-24
	[5] с. 434   с. 436…437 с. 438…439	XI-19   XI-21 XI-22
	[5] с. 434…435     с. 436…437	XI-19     XI-21
	[5] с. 449…452	XI-28
	[5] с. 453 с. 452 с. 450 с. 446	XI-31 XI-30 XI-28 XI-25
	[5] с. 442…443 с. 444…445 с. 446…447 с. 450…451	XI-23 XI-24 XI-25 XI-28
	[5] с. 434…446	XI-19   XI-21 XI-25
	[5] с. 453 с. 452 с. 450 с. 446	XI-31 XI-30 XI-28 XI-25
	[5] с. 449…452	XI-28
	[5] с. 434…446	XI-19   XI-21 XI-25
	[5] с. 434 с. 435 с. 438 с. 440	XI-19 XI-19 XI-21 XI-22
	[5] с. 438 с. 436 с. 442	XI-22 XI-21 XI-23
	[5] с. 442…443 с. 444…445 с. 446…447 с. 450…451	XI-23 XI-24 XI-25 XI-28
	[5] с. 436…437 с. 438…439 с. 446…447 с. 450	XI-21 XI-22 XI-25 XI-28
	[5] с. 453 с. 452 с. 450 с. 446	XI-31 XI-30 XI-28 XI-25
	[5] с. 434 с. 435 с. 438 с. 440	XI-19 XI-19 XI-21 XI-22

Список літератури

1. Гальперин М.И., Домбровский Н.Г. Строительные машины. – М.: Высш. школа, 1980. – 344 с.

2. Гузенков П.Г. Детали машин: [Учеб. для машиностроит. спец. вузов]. – 4-е изд., испр. - М.: Высш. Шк., 1980. – 344 с., ил.

3. Методичні вказівки до виконання лабораторної та практичної роботи “Вивчення конструкцій підшипників і порядку їх вибору (для студентів немеханічних спеціальностей) / Уклад. О.І. Тимошко. – Макіївка: ДонДАБА, 2000. – 18 с.

4. Подшипники шариковые, роликовые. – М.: Союзподшипниксбыт, 1961. – 240 с.

5. Справочник техника-конструктора. Изд. 3-е, перераб. и доп. Самохвалов А.Я., Левицкий М.Я., Григораш В.Д. - Киев: Техніка, 1978. – 592 с.

6. Строительные машины: Учеб. для вузов по спец. ПГС/ Д.П. Волков, Н.И. Алешин, В.Я. Крикун, О.Б. Рынсков; под ред. Д.П. Волкова. - М.: Высш. шк., 1988. – 319 с.: ил.

7. Фиделев А.С., Чубук Ю.Ф. Строительные машины: Учебник для вузов. – 4-е изд., перераб. и доп. – Киев: Вища школа. Головное изд-во, 1979. – 336 с.

8. Иванов М.Н. Детали машин: Учеб. для студентов высш. техн. учеб. заведений. – 5-е изд., перераб. – М.: Высш. шк., 1991. – 383 с.: ил.

Зміст

стр.

Вступ………………………………………………………………………………3

1. Мета роботи………………………………………………………………….……3

2. Загальні вказівки………………………………………………………………….3

3. Підшипники. Загальні відомості………………………………………………...3

4. Підшипники ковзання………………………………………………………….…4

5. Підшипники кочення………………………………………………………….….8

6. Методичні вказівки до виконання роботи……………………………………..14

Варіанти завдань………………………………………………………………...16

Список літератури………………………………………………………….……19

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторної роботи «Вивчення класифікації, пристрою та основ вибору підшипників ковзання та кочення»

з дисципліни „Будівельна техніка”

для студентів напрямів підготовки 0921 «Будівництво» і 0926 «Водні ресурси» (освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр» (денна форма навчання))

Укладач:

ЛУЦЬКО Тетяна Василівна

Дата добавления: 2015-07-08