Звертання

Дорогі друзі! Дорогий друже!

Громадянине (громадянко)!

Пане (добродію)!

Пані (добродійко)!

Пане (ні) (ім'я)!

Шановні пані й панове!

Шановні колеги!

Шановне товариство!

Вельмишановне зібрання!

Панове!

Товаришу (товаришко)!

Товариші!

Високоповажний...!

Вельмишановний...!

Шановна громадо!

Шановні добродії!

Люди добрі!

Мамо! Тату! Дідусю! Бабусю! Тітонько! Дядечку! Юначе! Дівчино!

Діти!

Дорогий (милий, любий)!

Друзі!

Господарю!

Вибачте, що турбую Вас!

Послухайте, будь ласка!

Чи можна Вас на хвилинку?

Із поширенням української мови у масовому спілкуванні варто відроджувати шанобливі форми звертання: пане, пані, панове, що належать до слів-регулятивів, тобто це іменники, які регулюють взаємини між співрозмовниками відповідно до мовленнєво-етикетних стандартів і норм, узвичаєних у певному суспільстві. В українській мові ці слова вжива­ються щонайменше сім століть. Засвідчуючи пошану до співроз­мовника, вони не мають жодної семантичної спорідненості зі словом пан у розумінні належності до привілейованих класів.

Слова пан, пані здебільшого вживаються не самостійно, а з прикладкою, що конкретизує особу (переважно це ім'я людини: Пане Іване! Пане Володимире! Пані Ольго!).

Звичними до слів пан, пані у ролі прикладок є назви звань або професій: Пане професоре! Пане прокуроре! Пані суддя!

Ім'я та по батькові як прикладка зі словами пан, пані не поєднуються, оскільки це суперечить нормам літературного мовлення.

Прізвище як прикладку до слів пан, пані доцільно вживати, коли йдеться про відсутню або малознайому людину, взаємини з якою не виходять за межі офіційної пристойності: Пане Демиденко! Як пише пан Кіяшко.

3овсім рідко у ролі прикладки вживаються ім'я та прізвище. Таке поєднання можливе здебільшого в офіційних ситуаціях: Прошу до слова пана Василя Шевченка.

У ролі означень до слів пан, пані, панове виступають прикметники шановний, вельмишановний, високошановний, високодостойний, високоповажний: Вельмишановний пане магістре! Ваша Високодостойносте Пане Президенте!

Прикметникові означення узгоджуються з іменниками у роді, відмінку й числі: Шановний пане! Шановному пано­ві. Шановній пані.

Увага! Слово пані у сучасній літературній мові не відмі­нюється, отже, нормативними є: зустрів пані Ксенію, роз­мовляв з пані Вікторією.

Треба писати вжити заходів брати (взяти) участь погодити вплинути порядок денний пропозиція вирішити, розв'язати боротися заходи такі члени групи: не можна визнати задовільним незабаром не з'являються на заняття   прошу надати мені відпустку   треба направити присутні одностайно схвалили пропозицію неухильно виконувати відповідно до наказу згідно з розпорядженням відповідно до постанови

Як не можна писати прийняти заходи прийняти участь прискорити погодження здійснити вплив повістка денна предложення забезпечити рішення проводити боротьбу міроприємства слідуючі члени групи: не може бути визнаним задовільним у самий найближчий час мають місце випадки неявки на заняття прошу Вашого дозволу про надання мені відпустки повинен бути направлений одностайне схвалення дістала пропозиція про прийняття до неухильного виконання згідно наказу згідно розпорядження відповідно з постановою

Дата добавления: 2015-07-08