Молитва до мови

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. Тож стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духу виродження, злого духу скверноти, злого духу ганьби. І висвячувала душу козацького роду спа­сенними молитвами і небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся народ той. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душу Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духов­ності й Божого знамення.

Мово моя! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогнен­на така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоро­в'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо «Споконвіку було Слово. І Сло­во було у Бога. І Слово було Бог» (К. Мотрин).

Вправа 6. Перепишіть слова, ставлячи наголоси. Звірте зі «Слов­ником наголосів».

Користуватися, доповісти, обійняла, одягну — одягнеш, беремо, живемо, розповісти, прийняли, була, взяли, кажу — кажеш, допоможу — допоможеш, пили.

Вправа 7. Прочитайте подані тексти, доберіть до них заголовки і визначте їх тему.

І. Людина створила культуру, а культура — людину. Лю­дина реалізується в культурі думки, культурі праці й куль­турі мови. Культура — це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звича­ях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.

Мова не тільки засіб спілкування, а й природний резер­вуар інформації про світ, насамперед про свій народ. По­віривши в те, що всі мови в нашому спільному домі «актив­но розвиваються», ми довго не помічали, що цей розвиток, започаткований першим радянським десятиріччям, у ЗО— 70-ті роки був спершу загальмований, а потім повернутий у зворотному напрямку. Треба виправляти становище: повер­нути всім мовам їх природний престиж і справжню, а не декларовану рівноправність. Необхідно виховувати культуру мови як запоруку піднесення культури суспільної думки ^суспільно корисної праці.

Сьогодні культура і мова виявилися об'єднаними в да­ні духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності. Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст, пере­класти його з української мови російською і навпаки чо­мусь перестали сприйматись як пляма на службовому мун­дирі (В. Русанівський).

II. Культура мовлення — це духовне обличчя людини. Вона свідчить про загальний розвиток особистості, про сту­пінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань усього людства.

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотри­мування загальноприйнятих літературних норм у користуван­ні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксични­ми і стилістичними засобами мови. Але цим поняття мовлен­нєвої культури не вичерпується. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різно­манітним. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мов­лення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літера­туру, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особли­во вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудову­вати сказане, шукати найкращі і найдоцільніші варіанти висловлювання.

Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї зро­зуміле, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мов­лення в неї плутане, беззмістовне, захаращене зайвими сло­вами. Мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і як­найточніше передає думки або малює образи і легко сприй­мається, зрозуміле.

Грамотне, багате мовлення — не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й виявлення поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який ство­рив цю мову (3 журналу).

Вправа 8. Поясніть значення поданих прислів'їв і приказок.

Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Що маєш казати — наперед обміркуй.

Краще недоговорити, ніж переговорити.

Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.

Умієш говорити — вмій слухати. Краще мовчати, ніж брехати.

Вправа 9. Визначте, до яких функціональних стилів належать подані тексти. Назвіть основні ознаки офіційно-ділового стилю.

I. Найважливішою в кожній мові є загальновживана лекси­ка. Вона охоплює слова, якими користуються всі, хто воло­діє певною мовою. Ці слова пов'язані з повсякденним жит­тям, означають життєво необхідні поняття, а тому зрозумілі кожному. Це назви речей, рослин, тварин, явищ природи і суспільного життя, ознак, кількостей, якостей тощо.

Загальновживана лексика здебільшого стилістично ней­тральна, емоційно не забарвлена, бо її елементи (слова), називаючи предмети, ознаки, явища, звичайно не містять їх оцінки. Тому загальновживана лексика властива всім стилям літературної мови у їх писемній і усній формах. Нерідко цю лексику називають міжстильовою (3 підручника).

II. Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом, пополовіли, а десь за тиждень взялися бронзою. І завирувало, заграло жовтогаряче море навкруги. Білогір'я хлюпало зо­лотими бурунами колосків у сади і городи.

Пахощі зрілого хліба особливо були відчутні вечорами, коли спадала спека і настояне на колосках повітря розтіка­лося селом, а гарячий вітер з рідного поля ніби сповіщав хліборобам: пора косити (/. Цюпа).

III. Телеграма

Київ-53

вул. Пирогова, 9

Національний педагогічний університет

імені Михайла Драгоманова

Проректорові з наукової роботи

Просимо відрядити для участі конференції 1—4 квітня

студента філологічного факультету Бойко

Запрошення відправлено поштою

Оргкомітет

Проректор Власенко

м. Ніжин

вул. Кропив'янського, 2

Ніжинський педагогічний університет

імені Миколи Гоголя

IV. Відповідно до рішення Міжгалузевої акредитаційної комісії від 18 червня 1993 р. протокол № 5 і колегії Міністерства освіти України від 23 червня 1993 р. № 13/2 про наслідки акредитації Університет (правонаступник Українського державного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова) віднесений до вищих закладів освіти IV (четвер­того) рівня акредитації (сертифікат ДАК-СД — IV № 110261, виданий 15.07.97) і має право готувати фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: магістр, спеціаліст, ба­калавр (ліцензія ДАК ВПД-ІУ № 118198) (Зі Статуту).

V. У книгарні

— Добридень!

— Добридень!

— Скажіть, будь ласка, чи є у Вас у продажу роман Олеся Гончара «Собор»?

—Це відділ технічної літератури. А трохи далі розташо­ваний відділ художньої літератури, енциклопедій та слов­ників. Спитайте, будь ласка, там.

— А які книжки продаються у Вашому відділі?

— Різні. Тут і спеціальні наукові праці, і довідники, і різно­манітні посібники та підручники для шкіл, технікумів та вищих навчальних закладів.

— А чи отримали Ви вже «Український правопис»?

— Так, отримали. На нього великий попит.

VI. До Володимира Гнатюка

16 січня 1910 р. Чернігів

Дорогий пане Володимире!

І в Новому, як і в старому, році обіймаю Вас сердечно і так само сердечно бажаю найкращого здоров'я та доброго настрою. Прошу переказати також мої щирі бажання усього найліпшого і пані Вашій та діточкам.

Спасибі Вам за лист та картку, вони зробили мені прав­диву приємність. Дякую і за обидва збірники: це такий ба­гатий, цікавий матеріал, особливо для нашого брата-белетриста. Я дуже ціную такі книжки; змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи, в те чисте і свіже джерело народної творчості, та покріпляю тим свої сили...

Ваш М. Коцюбинський

Запитання і завдання для самоконтролю

1.Що означає поняття «літературна мова»?

2. Що таке унормованість літературної мови?

3.Які типи норм властиві літературній мові?

4. Назвіть дві форми сучасної української літературної мови. Чому обидві вони однаково важливі для суспільства?

5. Які основні ознаки культури мовлення?

6. Чому правильність і нормативність мовлення обов'язкові?

7. Що таке стиль мови?

8. Назвіть основні стилі сучасної української літературної мови.

9. Які головні ознаки офіційно-ділового стилю?

10. Наведіть приклади офіційно-ділового стилю.

11. Прочитайте уважно тексти, визначте основну їх думку. Які «чарівні слова» ви вживаєте, звертаючись до матері, товариша, викладача?

Дата добавления: 2015-07-08