Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Особливості керування дієслів

Читайте также:
  1. Активні та пасивні дієслівні конструкції
  2. Біологічні особливості поросят у перші міс
  3. Визначення економетричної моделі і її особливості.
  4. Деталі машин. Особливості розрахунку.
  5. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу.
  6. Дієвідмінювання дієслів
  7. Мовні особливості наукового стилю

 

Переважна більшість дієслів як в російській, так і в українській мові, керують іменниками в якомусь певному відмінку та вимагають певних прийменників, але відмінки керованих іменників та прийменники при аналогічних російських і українських дієсловах не завжди збігаються: благодарить кого – дякувати кому, болеть чем – хворіти на що, думать о чем – думати про що, заботиться о чем – піклуватися про що, изменить кому – зрадити кого, наносить что – завдавати чого, нуждаться в чем – потребувати чого, обучать чему – навчати чого, обучаться чему – навчатися чого, подготовиться к чему – підготуватися до чого, подражать кому – наслідувати кого, предупреждать что – запобігати чому, предупреждать о чем – попереджувати про що, приобретать что – набувати чого, причинить что – завдати чого, снабжать чем – постачати що, стремиться к чему – прагнути до чого, употреблять что – уживати і вживати чого, учить что – учити і вчити чого, учиться чему – учитися і вчитися чого.

 

 

Творення і вживання дієприкметників

 

Дієприкметник – це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією: вражаючий, доведений.

За відношенням до стану дієприкметники поділяються на активні та пасивні.

Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за його ж дією: замерзлий, пересохлий, намоклий, зарослий.

Запам’ятайте!

1. Активних дієприкметників на -ший, -вший в українській мові немає: рос. сделавший; прибывший; бывший; уснувший; укр. той, що зробив; прибулець; колишній; заснулий.

2. Активні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий) не характерні для сучасної української літературної мови і є маловживаними. Вони утворюються не від усіх дієслів і дуже рідко керують залежними словами. Трапляються в науковій термінології (випускаюча кафедра, описуючий пристрій, узагальнюючий виступ, дестабілізуючі чинники), у художніх творах (синіючі далі).

В українській мові збереглися лише деякі давні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий), ачий (-ячий), що перетворилися вже на якісні прикметники, тобто виражають постійну ознаку предмета, причому здебільшого в інтенсивному вияві. Це – співучий (співучий народ), живучий (живуча істота), родючий (родючий ґрунт), палючий (палюче сонце), кусючий (кусюча муха), лежачий (лежачий камінь), ходячий (ходячий анекдот), зрячий (зряча людина), терплячий (терплячий чоловік) та ін.

Серед термінів, що мають паралельно з варіантом на -учий (-ючий) інші форми словотворення, слід вибирати останні, тобто не знеболюючий, а знеболювальний; не дезінфікуючий, а дезінфекційний; не деформуючий, а деформівний.

Замість активних дієприкметників слід уживати:

1) прикметники з суфіксами -льн-, -н- (окружающий – навколишній; измеряющий – вимірювальний; тормозящий – гальмівний);

2) іменники (выступающий – промовець; поступающий – вступник; трудящийся – трудівник);

3) підрядні означальні речення (заболевший – той, що захворів; інженер, работающий над проектом – інженер, який працює над проектом);

4) дієприслівникові звороти (выступающие депутаты призывали – виступаючи, депутати закликали).

Вибір такого засобу залежить насамперед від суті позначуваного поняття, а також від значення іменника, з яким він поєднується.

Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яка зумовлена дією іншого предмета: розроблені препарати, проведений експеримент.

Пасивні дієприкметники в українській мові мають форму минулого часу і творяться від основи інфінітива за допомогою суфіксів:

: написаний, обговорюваний (від написати, обговорювати);

-ен (-єн): розбуджений, подвоєний (від розбудити, подвоїти);

: збитий, розвинутий (від збити, розвинути).

При утворенні пасивних дієприкметників із суфіксом -ен відбуваються такі чергування:

г, з – ж: постригти – пострижений, знизити – знижений;

д – дж: полагодити – полагоджений;

с – ш: покосити – покошений;

т – ч: розтратити – розтрачений;

к – ч: посікти – посічений;

с – д: перевести – переведений;

з, д – ж, дж: наїздити – наїжджений;

с, т – ш, ч (щ): почистити – почищений;

б – бл: зробити – зроблений;

п – пл: втопити – втоплений;

в – вл: позбавити – позбавлений;

м – мл: засоромити – засоромлений;

ф – фл: розграфити – розграфлений.

Запам’ятайте!

1. В українській мові в суфіксах пасивних дієприкметників не подвоюють літеру н (данный – даний; окруженный – оточений; сделанный – зроблений).

2. У суфіксах пасивних дієприкметників ніколи не пишуть літеру и (ї), а тільки е (є): загоїти – загоєний, заспокоїти – заспокоєний.

3. Дієприкметники з часткою -ся в українській мові не утворюють.

4. Пасивних дієприкметників на -мий в українській мові немає: значимый, незабываемый, незаменимый, называемый – значущий, незабутній, незамінний, якого називають.

Пасивні дієприкметники властиві українській мові, але вони частіше виступають у ролі означення: листочки зів’ялі.

 

Творення і вживання дієприслівників

 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка вказує на додаткову дію: вражаючи, доводячи.

Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфіксів -учи-(-ючи), -ачи-(-ячи): працюючи, виконуючи, фінансуючи. Дієприслівники доконаного виду утворюються за допомогою суфіксів
- вши-(-ши): перевіривши, виконавши, зробивши, започаткувавши.

Дієприслівникові звороти в документах повинні стояти на початку речення: Враховуючи ситуацію, що склалася на цей момент....


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 325 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Тема 1. Іменник | Правопис складних іменників | Правопис складних прикметників | Відмінок Чол.. і сер. рід Жіночий рід | Особливості правопису й вимови складних числівників | Російська мова Українська мова | Узгодження присудка з підметом | Тема 5. Дiєслово та його форми | Правопис складних прислівників | Правила використання прийменників у діловому стилі |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Активні та пасивні дієслівні конструкції| Розщеплення присудка

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)