Навчальна мета. Знати:предмет та завдання оперативної хірургії і топографічної анатомії (основні

Знати: предмет та завдання оперативної хірургії і топографічної анатомії (основні положення оперативної хірургії і топографічної анатомії, як двоєдиної прикладної дисципліни); методи дослідження, історію становлення та перспективи розвитку, визначення поняття “опе­рація” та вимоги до її виконання, види операцій, етапи, основні ви­моги до її проведення.

Вміти: визначити види операції, етапи виконання та умови про­ведення, застосовувати окремі методи дослідження у топ анатомії

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Дисципліни	Знати	Вміти
Анатомія людини	Структуру людського тіла за системами	Препарувати людське тіло за окремими системами
Нормальна фізіологія	Функцію людського тіла в умовах норми	Визначити функціональну здатність за структурою
Патологічна фізіо­логія	Функцію людського тіла в умовах патології	Визначити функціональну здатність за структурою
Загальна хірургія з доглядом за хво­рими	Основи асептики та антисептики. Види анестезії. Обладнання перев’я­зочної та операційної і правила роботи в них	Стерилізувати перев’язочний, шовний матеріал, обробляти руки, операційне поле. Виконувати місцеве зне­болення. Мати навики роботи в перев’язочній та операційній в умовах стерильності
Історія медицини	Історію становлення медицини	Визначити місце дисципліни у ході розвитку медичних знань

Основні питання теми:

1. Визначення і завдання оперативної хірургії і топографічної анатомії. Поняття про топографічну та клінічну (хірургічну, терапевтичну, неврологічну і т.д.) анатомію.

2. Методи вивчення оперативної хірургії і топографічної анатомії.

3. УЗД, рентгенанатомія, комп’ютерна рентгентомографія, ядерно-магнітно резонансна томографія - сучасні методи візуалізації топографічної анатомії тіла людини.

4. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами та місце в системі підготовки лікаря.

5. Етапи розвитку оперативної хірургії і топографічної анатомії. Роль М.І.Пирогова у становленні дисципліни.

6. Поняття “норми”, “варіанти норми” та форми мінливості органів і систем. Внесок школи В.М.Шевкуненко в розробку цієї проблеми.

7. Внесок вітчизняних вчених у становлення і розвиток дисципліни. Окремі національні школи.

8. Анатомо-фізіологічний напрямок оперативної хірургії і топографічної анатомії.

9. Поняття про хірургічну операцію. Вимоги до виконання, етапи, види.

10. Науково-технічний прогрес у розробці питань оперативної тех­ніки, перспективи розвитку. Використання ультразвуку, лазеру, кле­йо­вих композицій, металу з пам’яттю, стентів, магнітів, досягнень генети­ки.

11. Сучасні нано-, мікрохірургічні, малоінвазивні та рентгенендоваскулярні операції, ендоскопічні операції, операції із застосуванням оптичних відеоапаратів, дистанційних відеоманіпуляторів, операційних роботів.

12. Зшивальна апаратура. Інструменти і техніка для мікро- і ендоскопічної хірургії.

Матеріали для самоконтролю:

1. Що називають оперативним прийомом?

1) Спосіб пошарового з’єднання тканин.

2) Спосіб виконання тимчасової і кінцевої зупинки кровотечі.

3) Спосіб ліквідації патологічного вогнища, особливості тех­ніки даної операції.

4) Спосіб доступу до патологічного вогнища.

2. Перечисліть основні етапи хірургічного втручання:

1. ______________; 2._______________; 3. _______________.

3. На які групи можна розділити хірургічні втручання за харак­тером і метою операції?

1)___________________; 2)___________________.

4. Які операції розрізняють за терміном виконання?

1) _________; 2) _________; 3) _________; 4) __________.

5. Який з наведених моментів не є основним етапом операції:

1) оперативний доступ; 2) гемостаз; 3) вихід з операції;

4) оперативний прийом.

Ситуаційні задачі:

1. У пацієнта неоперабельна пухлина. Чи може бути виконана радикальна операція даному хворому?

2. При профілактичному медичному огляді виявлено грижу. Яка операція за терміном може бути виконана пацієнту?

3. В лікарню доставлено пацієнта з пораненням серця. Яку операцію за строком виконання буде виконано пацієнту і за яким показанням?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія / Під ред. К.І. Ку­ль­чи­цького. - К.: Вища школа, 1994.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия/ Под ред. В.В.Ко­ванова. – М.: Медицина, 1985.

3. Оперативная хирургия и топографическая анатоми./ Под ред. Ю.Ф. Исакова. – М.: Медицина, 1989.

4. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оператив­ной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

Додаткова:

1. Копылов Ф.А. О хирургии и хирургах. Л., 1968.

2. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирур­гии. - М., Медицина, 1988.

3. Матюшин И.Ф. Введение в курс оперативной хирургии и топогра­фической анатомии. - Горький, 1978.

4. Островерхов Г.Е. Лекции по оперативной хирургии. - Л.,1976.

Методична вказівка для студентів 2 курсу до практичного занят­тя №1

Тема: ХІРУРГІЧНА ОПЕРАЦІЯ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ. ПІДГОТОВКА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО СТОЛИКА. В’ЯЗАННЯ ВУЗЛІВ.

Актуальність теми: кожен лікар не залежно від спеціальності повинен вміти виконати найпростіші оперативні втручання за невідкладними показаннями однак для їх якісного виконання, потрібні не лише знання хірургічних інструментів, але й вміння досконало володіти ними за призначенням.

Навчальна мета.

Знати: види хірургічних інструментів, правила розкладання на інструментальному столику та користування ними під час операції; правила накладання хірургічних швів і вузлів, способи їх зав’язування.

Вміти: розкласти хірургічні інструменти на столику операційної сестри, правильно користуватися інструментами загального призначення, в’язати хірургічні вузли.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.

2. У зошитах складіть класифікацію хірургічних інструментів за їх призначенням, випишіть інструменти, які належать до кожної з груп.

3. Перечисліть кровоспинні затискачі різних моделей.

4. Назвіть відомі Вам: а) хірургічні ножиці; б) скальпелі; в) пінцети; голкотримачі; д) хірургічні голки.

5. Назвіть основні прийоми утримування інструментів: скальпеля, пінцета, ножиць, затискачів.

6. Намалюйте схему розташування учасників хірургічної бригади при серединній лапаротомії (а) та операції на правій верхній кінцівці (б). Умовно позначте: хірурга “х”, операційну сестру “о/с”, першого асистента “1а”, другого асистента “2а”.

7. Згідно інструкції до практичного заняття з даної теми намалюйте в зошиті схему інструментального столика з розташованими на ньому інструментами.

8. Опишіть правила підготовки голкотримача до роботи.

9. Намалюйте схеми різних вузлів.

10. У відповідності до малюнків, наведених на 14-24 стор. книги “Соеди­нение тканей в хирургии” під ред. Милькова Б.О. п.5 переліку літератури оволодійте одним з наведених способів в’язання вузлів.

11. Дайте відповідь на контрольні питання.

Контрольні питання:

1. Класифікація хірургічних інструментів.

2. Підготовка інструментального столика та порядок розташування інструментів на ньому.

3. Правила користування інструментами (робоча позиція інструментів, їх подавання і приймання).

4. Підготовка голкотримача до роботи, правила подачі і застосування.

5. Порядок розташування бригади біля операційного стола.

6. Види лігатур (кетгут, шовк, синтетичні лігатури: капрон, нейлон, тефлон, дакрон, супрамід, металеві скріпки).

7. Обкладання операційного поля білизною.

8. Види вузлів та способи їх зав’язування.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Бригада студентів призначена викладачем у складі 5 чоловік (хірург, 2 асистенти, операційна медсестра і санітар) у вигляді ділової гри виконує завдання у відповідності з інструкцією.

1. Операційна сестра готує інструментальний столик, згідно порядку використання інструментів під час операції.

2. Операційна бригада знайомиться з правилами утримання інт­ру­ментів, їх підготовки до роботи та подачі, обкладає операційне поле.

3. Всі інші студенти відпрацьовують техніку в’язання різних видів вуз­лів (простого, морського, хірургічного).

В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

ІНСТРУКЦІЯ

до виконання практичної роботи.

1. Підготовка інструментального столика.

Санітар: візьміть корнцангом із бікса згорнутий рушник і подайте його операційній медсестрі.

Операційна медсестра: розгорніть рушник перед собою внутрішньою поверхнею до себе. Якщо одним рушником не вдається накрити цілий сто­лик, то рухом “від себе” накрийте ближчу до себе частину інструмен­та­льного столика так, щоб краї рушника звисали з країв столика. Після цього таким же рухом накрийте другу частину столика. Слідкуйте за тим, щоб внутрішня поверхня рушника, як більш чиста була зверху.

2. Розкладання хірургічних інструментів на інструментальному столику.

Інструменти розміщують в послідовності використання їх під час операції рукоятками від себе, а гострими кінцями до себе і до стола:

А. Верхній ряд:

1. шприц з ін’єкційною голкою і анестезуючий розчин;

2. цапки;

3. скальпеля (гострокінцеві, черевцеводібні);

4. жолобчастий зонд;

5. ножиці (гострокінцеві, тупокінцеві, зігнуті);

6. пінцети (хірургічні, анатомічні);

7. кровоспинні затискачі з зубцями (типу Кохера, Мікулича), кровоспинні затискачі без зубців (типу Більрота, Окснера, Холстедта, “москіт”);

8. гачки зубчасті і пластинчасті (Фарабефа);

Б. Нижній ряд

9. інструменти спеціального призначення;

10. перев’язочний матеріал (кульки, серветки, турунди, тупфера), корнцанг;

11. інструменти для з’єднання тканин: голкотримачі, хірургічні голки, металеві скріпки, інструменти для їх накладання і зняття, лігатури.

3. Обкладання операційного поля.

Членам операційної бригади зайняти відповідні місця за “операційним столом біля пацієнта”. “Операційне поле” обкладіть у вигляді прямо­кут­ни­ка за допомогою простирадл чи рушників. Закріпіть місця фіксації білизни цапками.

4. В’язання вузлів.

Розділіться попарно. Один - візьміть товсті двоколірні лігатури за сере­дину. Другий - оволодівайте технікою в’язання хірургічних вузлів у відповідності зі способом, який демонструє викладач. Зверніть увагу на хід ниток при зав’язуванні кожного вузла.

Тести для самоконтролю знань.

1. Вкажіть, як правильно захоплюють голку голкотримачем 1)_____та яке співвідношення довжини кінців нитки в голці при цьому 2) _____?

2. Назвіть інструмент необхідний для фіксації білизни навколо операційного поля?

1) затискач Кохера; 2) цапка; 3) корнцанг; 4) пінцет.

3. Перечисліть три головні способи тримання в руці скальпеля:

1)___________; 2)___________; 3)____________.

4. Як потрібно тримати в руці скальпель (1) та пінцет (2) при роз’єд­нанні щільних тканин?

5. Перерахуйте кровоспинні затискачі: 1) _____; 2) _____; 3) _____; … 6) ______.

6. В якій позиції необхідно тримати скальпель при розрізі власної фасції?

1) столового ножа; 2) смичка; 3) пишучого пера; 4) не має значення.

7. Що таке атравматична голка?:

1) голка з нерозрізаним вушком; 2) голка з розрізаним вушком; 3) голка із запресованою лігатурою; 4) голка з круглим поперечним перетином.

8. Після виконання розрізу операційна сестра поклала скальпель у правий нижній кут інструментального стола. Чи правильно поступила операційна сестра?

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Для виконання операції на черевній порожнині справа і внизу живота хірург “правша” розташувався зліва біля пацієнта, І асистент – по праву руку від хірурга, ІІ асистент – навпроти, а операційна сестра – по ліву руку від хірурга. Чи правильно розташована бригада біля пацієнта? При не згоді запропонуйте свій варіант.

2. Для фіксації білизни при обкладанні операційного поля хірург підшив кутики білизни до шкіри після попереднього знеболення шкіри. Чи правильно поступив хірург? В разі не згоди з хірургом запропонуйте власний варіант фіксації білизни.

3. Хірург для виконання розрізу поблизу судин і нервів захопив скальпель у позицію “смичка”. Чи правильно діяв хірург? В разі негативної відповіді запропонуйте свій варіант.

4. Хірург після накладання вузлового шва на тканину зав’язав його морським вузлом. Чи правильно поступив хірург. У випадку не згоди з хірургом запропонуйте свій варіант.

5. Операційна сестра на прохання хірурга подати тупфер захопила марлеву кульку корнцангом і подала хірургу. Чи вірно вчинила сестра? При негативній відповіді запропонуйте свій варіант.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. К.І. Кульчицького. - К.: Вища школа, 1994.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. /Под ред. В.В.Кованова. – М.: Медицина, 1985.

3. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. /Под ред. Ю.Ф. Исакова. – М.: Медицина, 1989.

4. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

5. Попович Ю.Л., Діамантопуло К.О. Техніка хірургічних операцій. – Івано-Франківськ, 2005.

6. Соединение тканей в хирургии. /Под ред. Б.О.Милькова. - Черновцы, 1992. – 112с.

Додаткова:

1. Кованов В.В., Аникина Т.И. Хирургическая анатомия фасций и клет­чаточных пространств человека. - М.: Медицина, 1967.

2. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирургии. - М., Медицина, 1988.

Методична вказівка для самостійної роботи студента №2*

Тема: ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШАРОВОЇ І ФУТЛЯРНОЇ БУДОВИ ЛЮДСЬКОГО ТІЛА. ФАСЦІАЛЬНО-КЛІТКОВИННІ ПРОСТОРИ. ПРИНЦИПИ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ.

Актуальність теми: Встановлення загальних закономірностей поша­рової та футлярної будови людського тіла має теоретичне значення для вивчення всіх розділів топографічної анатомії, а також прикладне значен­ня для розуміння виникнення та поширення гнійних процесів і гематом, а та­кож виконання футлярної новокаїнової блокади та оперативних втру­чань.

Дата добавления: 2015-07-10