Лекція 7. Інтернет-банкінг та інтернет страхування.

1. Основні визначення

Сьогодні в умовах жорсткої конкуренції якість роботи бан­ку з клієнтами багато в чому визначається не тільки набором на-даваних послуг, а й рівнем розробки новаторських технологій та ідей, які значно спрощують процес взаємодії клієнтів з банком. Одним з напрямків такого удосконалювання є надання віддале­них банківських послуг.

Піонером віддаленого банківського обслуговування стала система Homelink, створена в 1983 році при співробітництві банку Шотландії, телефонної компанії British Telecom і будівельного товариства Nottingham Building Society.

Віддалені банківські послуги надають клієнтам банку мож­ливість оперування коштами без безпосереднього контакту з банківськими службовцями. Нині виділяють чотири основні різновиди віддаленого банківського обслуговування:

· телефонний банкінг;

· відео-банкінг;

· РС-банкінг;

· Інтернет-банкінг.

Телефонний банкінг (телебанкінг) є найбільш популярним різновидом віддаленого банкінгу в західних країнах. Він дозво­ляє виконувати безліч банківських операцій за допомогою теле­фонного зв'язку. Для впровадження телебанкінгу фінансова ус­танова створює інформаційно-довідкову систему, що зберігається на комп'ютері, підключеному до АТС банку. При звертанні до системи за допомогою кнопкового телефону клієнт фактично пересилає цифровий код. Програмне забезпечення розшифровує код і перетворює його в запит до бази даних бан­ку, одержує на неї відповідь, трансформує його в голосову фор­му і пересилає клієнту по телефонній лінії,

З розвитком мережі мобільного зв'язку широке розповсюд­ження одержує SM-банкінг. За допомогою служби коротких повідомлень, що забезпечується всіма операторами сотового зв'язку, клієнти одержують інформацію про стан їхніх рахунків, а також виписки за рахунком за необхідний період часу.

Лідерами в наданні телефонного банкінгу в Україні є Укрінбанк (система Телебанк-24) і ВАБанк (мобільний банкінг). Клієнти Укрінбанку вже успішно проводять такі операції, як оп­лата комунальних послуг, мобільного зв'язку, а незабаром будуть мати можливість купити чи продати іноземну валюту.

Система мобільного банкінгу, запропонована ВАБанком, на­дає можливість власникам платіжних карт VISA, Eurocard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емітованих банком, вико­ристовувати мобільний телефон для одержання таких послуг:

одержання інформації про суму, доступну для викорис­тання по карті в даний момент;

одержання повідомлень, які підтверджують проведення операцій по карті. Такі повідомлення формуються і відсилають­ся на мобільний телефон клієнта після проведення операцій по карті;

можливість самостійного встановлення карти в стоп-лист при її втраті чи підозрі про неправомірне використання реквізитів карти;

одержання повідомлень про надходження коштів на картковий рахунок у банку.

Оскільки розповсюдженість телефонного зв'язку серед на­селення значно перевершує його оснащеність комп'ютерами, телебанкінг має досить широкі перспективи розвитку. Однак про­блема полягає в тому, що телефон є засобом усного спілкування і погано адаптований для здійснення складних банківських опе­рацій. Тому одним з напрямків поліпшення рівня обслуговуван­ня використовується факсимільний зв'язок.

Відео-банкінг надає можливість віртуального спілкування клієнта банку з його службовцями за допомогою спеціальних пристроїв, устаткованих телемоніторами. Як правило, такі при­строї встановлюються в торгових точках й інших місцях велико­го скупчення населення і часто сполучаються з банкоматами. Во­ни дозволяють одержувати дистанційні консультації і здійсню­вати банківські операції за допомогою працівників банку.

Під РС-банкінгом (системою "Клієнт - Банк") розуміється доступ до банківського рахунка за допомогою персонального комп'ютера і прямого модемного з'єднання з комп'ютерною ме­режею банку. Для цього на стороні клієнта встановлюється спеціальне програмне забезпечення. Такі системи застосовують­ся в першу чергу корпоративними клієнтами, і нині у західних країнах модернізуються до рівня "Клієнт — Інтернат — Банк".

Впровадження систем «Клієнт — Банк» стало однією з пер­ших вдалих спроб українських банків з поліпшення обслуговуван­ня клієнтів і удосконалювання власної роботи за допомогою ав­томатизованих систем. Такі системи дозволяють користувачам керувати своїми рахунками в банку й одержувати поточну інформацію про рух коштів, а саме:

створювати, коректувати і роздруковувати платіжні документи;

відправляти платіжні документи в банк; здійснювати облік стану введених і відправлених у банк документів;

одержувати виписки про стан рахунків; оперативно контролювати поточний стан рахунків; робити архівні копії оброблених документів і перегляда­ти документи з архіву;

обмінюватися з банком нерегламентованими повідомлен­нями і завантажувати файли, передані банком, передавати власні файли;

одержувати дані про курси валют Національного банку України;

зв'язати систему «Клієнт - Банк» із програмним забез­печенням бухгалтерського обліку;

перевіряти можливість існування поточного рахунка контрагента за номером МФО банку.

Системи «Клієнт - Банк» забезпечують багаторівневий за­хист інформації від несанкціонованого доступу.

Користування системами «Клієнт - Банк» незалежно від версій компаній-розробників не вимагає наявності спеціальних знань і комп'ютерної майстерності.

Недоліками систем «Клієнт - Банк» є:

висока ціна розробки і впровадження, що робить їх не­ефективними для невеликих банків;

необхідність завантаження й оплати спеціального про­грамного забезпечення, що обмежує коло потенційних клієнтів;

обмеженість доступу до системи конкретним комп 'юте-ром, встановленим в офісі клієнта.

Інтернет-банкінг надає клієнтам можливість керування банківськими рахунками через Інтернет за допомогою звичай­них комп'ютерів і стандартного програмного забезпечення. Він є найбільш передовим і динамічним напрямком фінансових Інтернет-рішень і дозволяє здійснювати-максимальний спектр банківських послуг.

Від якості і різноманітності цих послуг залежить стан банківського бізнесу в цілому, ступінь задоволеності клієнтів зокрема і, як наслідок, рівень доходу самих банків.

З погляду клієнтів, Інтернет-банкінг має незаперечні пере­ваги в порівнянні з послугами РС-банкінгу. По-перше, клієнти використовують стандартне Інтернет-з'єднання замість з'єднан­ня з модемним пулом банку. По-друге, відпадає необхідність встановлення спеціального програмного забезпечення. Усі не­обхідні операції і платежі здійснюються за допомогою браузерів при заповненні стандартних Web-форм. Недоліком Інтернет-банкінгу є передача конфіденційної інформації з відкритих ка­налів зв'язку.

З метою забезпечення безпеки переданої інформації в сис­темах Інтернет-банкінгу використовуються два рівні захисту. По-перше, для входу в систему клієнт вводить ідентифікаційні дані логін та пароль. Можливість перехоплення конфіденційної інформації в момент її передачі запобігається шифруванням даних, що пересилаються.

Другий і найістотніший момент полягає в авторизації клієнта, тобто в перевірці його прав на здійснення трансакції. З цією метою вся передана інформація підписується ЕЦП клієнта. Цей підпис аутентифікує користувача і дозволяє йому зробити необхідні операції. ЕЦП є підтвердженням дійсності, цілісності й авторства електронних документів.

Для передачі логіна і пароля користувача часто використо­вуються стандартні засоби забезпечення захисту інформації у відкритих мережах. Найпоширенішим є протокол SSL (Secure Sockets Layer), який є обов'язковим атрибутом будь-якого су­часного браузера. В Україні для передачі всіх даних у системах Інтернет-банкінгу часто використовуються алгоритми шифру­вання, відмінні від SSL, які дозволяють підвищити безпеку сис­тем шляхом використання довших криптографічних ключів. Одним з найпоширеніших алгоритмів є алгоритм RSA, довжина ключа якого звичайно 1024 біт. При використанні ЕЦП в умо­вах електронного документообігу також застосовується техно­логія криптографії з відкритим ключем.

Крім послуг з керування рахунками, Інтернет-банкінг надає можливість одержання високоякісної аналітичної інформації у вигляді графіків, курсів, звітів, новин. Набір такої інформації часто визначається клієнтами самостійно, причому існує мож­ливість одержання ЇЇ по e-mail-розсиланню. Крім того, банки ча­сто спрощують для своїх клієнтів процедуру надання докумен­тації шляхом прикріплення до сайта бланків заявок, доручень, договорів і т.п.

Інтернет-банкінг вдало виконує функцію консалтингу, оскільки значно спрощує процедуру багатостороннього спілку­вання. Для найактивніших клієнтів банки впроваджують системи участі у валютних торгах, купівлі-продажу цінних паперів і т.п.

За функціональністю послуг можна виділити такі системи Інтернет-банкінгу:

1. можливість віддаленого моніторингу рахунків (інфор­маційний рівень);

2. віддалене керування рахунками (трансакційний рівень);

3. віддалене банківське обслуговування (комплексний ха­рактер наданих послуг, включаючи Інтернет-банкінг, Інтернет-трейдинг, Інтернет-кредитування, систему ведення особистих фінансів і т.д.).

Нижче наведені приклади банківських операцій, що вхо­дять до послуг Інтернет-банкінгу:

o відкриття рахунків різних типів (термінових, ощадних, пенсійних) і переказування на них коштів;

o одержання виписок про стан рахунків за певний період у різних форматах;

o одержання інформації про платежі, що надійшли, у ре­жимі реального часу;

o одержання інформації про проведені платежі; S здійснення грошових переказів, у тому числі в іноземній валюті, на будь-який рахунок у будь-якому банку;

o поповнення й утримання коштів з рахунків пластикових карток;

o проведення комунальних платежів (електроенергія, газ, телефон, квартплата, теплопостачання);

o оплата рахунків за зв'язок (IP-телефонія, сотовий і пей­джинговий зв'язок, Інтернет) та інші послуги (супутникове те­лебачення, навчання та ін.);

o оплата рахунків за товари, у тому числі куплені в Інтернет-магазинах;

o купівля і продаж іноземної валюти;

o здійснення додаткових послуг, наприклад, передплати на журнали і газети тощо;

o брокерське обслуговування (купівля і продаж цінних паперів, створення інвестиційного портфеля, можливість участі в пайових фондах банку, участь у торгах на ринку FOREX).

Таким чином, Інтернет-банкінг дозволяє виконувати всі стандартні операції, які можуть бути здійснені клієнтом в офісі банку (за винятком операцій з готівкою) через Інтернет.

Разом з тим відбувається розширення набору продуктів і послуг, надаваних банками в рамках Інтернет-банкінгу. Дедалі популярнішими серед приватних клієнтів стають послуги оп-line-керування персональними фінансами, так звані пакетуван­ня й агрегування продуктів та послуг.

Керування персональними фінансами є ширшим поняттям, ніж керування рахунками і полягає в наданні клієнтам можливості оптимізації своїх витрат і коштів особистого бюджету, що залишилися. Існуюче програмне забезпечення дозволяє спожи­вачам обирати найкращі варіанти вкладення вільних коштів у надійні і дохідні інвестиційні, пайові, страхові й інші фонди. У даному випадку банки надають онлайновий каталог таких уста­нов та інформацію про їх надійність. Крім того, у рамках вірту­ального банкінгу клієнти можуть оптимізувати свої виплати зі страхувань, заставних і т.п.

Пакетування продуктів і послуг полягає в тому, що банк продає своїм клієнтам не окремі продукти і послуги, а їх пакет. У сегменті В2С пакетування стає одним з популярних прийомів віртуальних торгових і сервісних точок, оскільки сприяє збільшенню обсягів продажів. Пакетування безпосередньо пов'язане зі швидким розвитком персоналізації на ринку елек­тронної комерції. Ця тенденція починає дедалі яскравіше прояв­лятися й в Інтернет-банкінгу, де споживач має можливість одер­жати доступ відразу до декількох продуктів і видів послуг, підібраних відповідно до його запитів.

Логічним продовженням пакетування стало агрегування банківських послуг на персональних сторінках клієнтів на Web-сайтах банків. За допомогою таких сторінок споживачі здійсню­ють і контролюють свої трансакції (включаючи оплату телефон­них переговорів і комунальних послуг), одержують інформацію про баланс рахунка, стан справ на фондових ринках, в інвес­тиційних чи страхових фондах та іншу актуальну інформацію.

До числа нових видів продуктів, пропонованих приватним клієнтам у рамках Інтернет-банкінгу, належать цифрові сер­тифікати, віртуальні гаманці та віртуальні банківські картки. Використання цих продуктів повинно сприяти підвищенню без­пеки платіжних трансакцій у глобальній мережі.

Використання Інтернет-банкінгу дозволяє кредитно-фінан­совим установам істотно скоротити число філій і знизити витра­ти на обслуговування своїх клієнтів. Обробка трансакцій, здійснюваних через Інтернет, обходиться в багато разів дешев­ше, ніж у фізичному відділенні банку. Перенесення в Інтернет таких рутинних видів діяльності, як розрахункове обслугову­вання, обробка заяв на видачу платіжних карток і одержання кредитів, дозволили скоротити кількість помилок, збільшити обґрунтованість рішень і тим самим зміцнити лояльність своїх клієнтів. Нарешті, використання Інтернет-послуг відкриває банкам можливість розширення географії клієнтської бази. Так, Інтернет-банк Net.B@nk з невеликого містечка Alpharetta (Georgia, USA) з населенням 25 тис. жителів обслуговує клієнтів із усіх куточків США.

Крім того, наявність системи Інтернет-банкінгу є істотною конкурентною перевагою, що забезпечує перевагу технологічно розвинутих банків над їхніми конкурентами.

Для клієнтів перевага Інтернет-банкінгу полягає у викорис­танні зручних і зрозумілих банківських інструментів, а також в одержанні різноманітності послуг невисокої вартості і приваб­ливих процентних ставок.

Розуміння того, що багато послуг можуть надаватися дис­танційно через глобальну Мережу, призвело до спроб віртуалізації самого інституту банку. Саме з цієї причини в США й у Європі почали відкриватися так звані віртуальні банки, які функціонують без існування фізичних офісів. Зрозуміло, що такі установи характеризуються низькими операційними витра­тами, невисокою вартістю послуг і у зв'язку з цим збільшенням прибутку банку.

Першим віртуальним банком вважається американський, який відкрився 18 жовтня 1995 року. За перші півтора року існу­вання середній приріст капіталу банку становив 20% на місяць, активи виросли до 40 млн. доларів, було відкрито понад 10 тис. клієнтських рахунків. У Європі першим віртуальним банком був, дочірня структура Дрезденської банківської групи (Німеччина), що почав свою діяльність у 1996 році.

Останнім часом, у міру розвитку мобільного Інтернет, де­далі більша кількість банків відкриває своїм клієнтам мож­ливість доступу до банківського рахунка за допомогою сотових телефонів, які підтримують протокол WAP.

Переважна більшість українських банків реалізувала свою присутність в Інтернет. Ті з них, котрі не обмежилися створен­ням тільки інформаційних порталів, забезпечують своїм клієнтам такі види послуг:

Керування рахунками. Власне кажучи, багато банків удос­коналили систему «Клієнт - Банк», додавши до неї можливість використання Інтернет. При цьому функції системи не змінили­ся, однак спростилася процедура підключення до системи і відпа­ла необхідність установлення спеціального програмного забезпе­чення. Таку інтегровану систему пропонує «Міжнародний ко­мерційний банк», «Перший Український Міжнародний банк», Ікар-банк, Мрія, Ажіо, Трансбанк та інші.

Істотним досягненням банку «Райффайзенбанк-Україна» стала реалізація проекту підключення системи "Клієнт - Банк" до каналів Інтернет, завдяки чому клієнти можуть не тільки одержувати виписки про стан рахунків, а й відправляти платіжні доручення, а також відкривати акредитиви з будь-якої точки світу.

ВАБанк надав можливість керування картковими рахунка­ми через сервер банку. Клієнти одержують виписки про стан карткових рахунків і проведені картою платежі з усіма подроби­цями (реквізити, блоковані суми, авторизовані залишки і т.п.).

Надання фінансової інформації про стан валютного і кре­дитного ринку. Такі матеріали підбираються фахівцями і зручні для використання, їх можна переглядати безпосередньо на сайтї банку чи одержувати електронною поштою. Передовим банком, що пропонує таку інформацію, є ING-Barings Україна.

Завантаження електронних версій документів. Деякі банки спрощують процедуру документообігу, виставляючи на сайті бланки договорів, заявок, інших документів в електронному вигляді. Більшість банків надають подібні послуги безкоштовно.

Мобільний банкінг. У цьому напрямку спостерігається об'єднання зусиль банків і операторів сотового зв'язку (Аваль і UMC, Приватбанк і Kiev Star GSM, ВАБанк і Wellcom).

Оплата послуг і товарів в Інтернет-магазинах. Так, банк "Аваль" з червня 1999 року надає своїм клієнтам можливість оп­лати купівель в Інтернет-магазинах з використанням платіжних карток, емітованих банком (Visa, Master Card). Ав­торизація платежів здійснюється Українським процесииговим центром.

Приватбанк запропонував своїм клієнтам принципово новий вид послуг - так звану віртуальну карту. Це певний цифровий пароль, який відомий тільки клієнту і використовується для про­ведення платежів у Мережі там, де приймається міжнародна платіжна карта з логотипом Visa.

Обслуговування Інтернет-магазинів. Банки надають Інтернет-магазинам послуги з проведення і гарантування їх платіжних трансакцій. Більше того, наявність платіжного сервісу, здійснюваного відомою банківською установою, є додат­ковою гарантією солідності і чесності Інтернет-магазину. Так, банк "Аваль" реалізував ряд проектів з компанією INT і обслуго­вує платежі декількох Інтернет-магазинів.

Нижче подана порівняльна характеристика основних різно­видів віддаленого банківського обслуговування (таблиця 1.).

Таблиця 1.

Порівняльна характеристика основних різновидів віддаленого банківського обслуговування

Види віддаленого банківського обслуговування	Переваги використання	Недоліки використання
Телефонний банкінг	Висока мобільність, достатня швидкість, невеликі витрати	Обмежені можливості одержання інформації та передачі документів у банк, незручність використання
Відео-банкінг	Зручність візуального спілкування, сполучення всіх переваг електронного банкінгу	Занадто високі витрати на виготовлення і впровадження, обмежена конфіденційність
РС-банкінг	Високий рівень захисту, можливість обміну документами	Висока вартість, необхідність встановлення програмного забезпечення, низький рівень мобільності
Інтернет-банкінг	Висока мобільність, невеликі витрати, зручність, можливість обміну документами, широкі інформаційні можливості, універсальність	Недостатня захищеність від несанкціонованого втручання

Дата добавления: 2015-07-10