Остаточна обробка виробу.

1.Загальні відомості.

Спідниці відносяться до поясних виробів. Вони можуть виступати як складова частина костюма або як самостійний виріб.

Спідниці костюмні найчастіше виготовляють з тієї ж тканини, що і жакет, або контрастного матеріалу та кольору. Спідниці самостійного значення виготовляють з різних видів матеріалів, як натуральних, так і хімічних. Наприклад, бавовняні, лляні, вовняні та шовкові матеріали; штучні та синтетичні матеріали. Використовують тканини різних асортиментних груп: платтяні, костюмні, пальтові, білизняні, спеціальні тканини. Виготовити спідницю можна з натуральної або штучної шкіри, трикотажних або в'язаних полотен та, навіть, з натурального або штучного хутра.

Останні тенденції матеріалів вказують на появу натуральних та хімічних тканин, яким надаються нові властивості за допомогою домішок або спеціальних видів обробки. Так, з'явились тканини з лайкрою (Lусга); з спеціальним покриттям Du Роnt; натуральні тканини з волокон високої крутки (8 100, 120,150).

Модель спідниці - це поясний швейний виріб, що має індивідуальне утилітарне і декоративне оформлення та будується на базі найпростішої конструкції. В якості базової конструкції використовують основу прямої спідниці та основу спідниці кльошової.

До кожної моделі спідниці розробляється технічний малюнок та технічний опис, які несуть інформацію про силует, конструкцію, особливості технологічної обробки; властивості матеріалів, що використовуються та умови догляду за готовим виробом.

Спідниці розрізняють за силуетом та конструкцією. За силуетом поділяються на прямі та конічні. Конструкція зумовлює наявність конструктивних та декоративних елементів. Наприклад, шви, виточки, складки, запахи, кишені, відрізні та відлітні деталі, рельєфи, кокетки, драпірування, підрізи та ін. В технічній документації використовують детальний опис моделі, але в побуті певні сталі конструкції спідниць мають загальновідомі назви. Окремі назви зрозумілі мешканцю будь-якої держави світу, а деякі носять національний або народний характер. Наприклад, "годе", "кльош", "саронг", "тетянка", "килт", "спідниця-портфель", "сонце", "тюльпан", "парасолька", "шар", "дзвоник", спідниці - міні, максі, міді та ін.

Спідниці прямі облягають фігуру. Виконуються з одним швом, двома швами (класична пряма спідниця) та розмаїттям швів, складок декоративних та конструктивних ліній. В залежності від кількості з'єднувальних швів спідниці поділяються на чотирьох-, шести-, восьми-, десяти-шовні. Кількість швів доходить до 22.

В залежності від моделі спідниці можуть бути з розрізами, складками, зборками, за довжиною – міні, міді, максі.

Спідниці конічні характеризуються розширенням донизу або завуженням донизу. В першому випадку спідниця має розширення від лінії талії або стегон донизу. В другому - спідниця має розширення від лінії стегон або від лінії низу до зрізу талії.

До поясних виробів відноситься також спідниця-брюки. Конструкція несе особливості побудови брюк, але технологія виготовлення спрощена та наближена до обробки спідниці.

2. Розкрій спідниць.

Основні деталі крою при пошитті спідниці.

Деталі верху:

1.переднє полотнище —1 деталь;

2.заднє полотнище —1 деталь з двох частин;

3.пояс —1 деталь.

Деталі прокладу:

1.прокладка в пояс (флізелін) —1 деталь.

2.прокладка в шлиць —2 деталі.

3.вішалка.

Назва зрізів та ліній деталей спідниці

Переднє полотнище спідниці

1 — бічний зріз;

2 — верхній зріз спідниці;

3 — лінія низу;

4 — лінія середин переднього полотнища;

5 — лінія стегон;

6 — талієва виточка;

7 — лінія підгину низу.

Заднє полотнище спідниці

1 — бічний зріз;

2 — верхній зріз спідниці;

3 — лінія низу;

4 — лінія середини заднього полотнища;

5 — лінія стегон;

6 — талієва виточка;

7 — лінія підгину низу.

Основні умови розкрою деталей швейного виробу.

Деталі верху

Деталі верху виготовляють з основної тканини. Розкладка лекал повинна враховувати такі фактори, як:

Ø раціональність,

Ø технологічні властивості матеріалу,

Ø механічні властивості матеріалу,

Ø напрямок нитки основи тканини,

Ø малюнок та оптичні властивості матеріалу.

Деталі прокладки

З метою зміцнення певних зон деталей верху використовують прокладні та клейові дублюючі матеріали. Матеріали мають однобічне або двобічне клейове покриття (флізелін або дублерин) та вимагають розкрій з урахуванням напрямку нитки основи. Для закріплення зрізів швейного виробу використовують клейову павутинку або клейову сітку.

Остаточне оформлення швейного виробу та обробка вимагає застосування прикладних та допоміжних матеріалів:

Ø вішалки (виконані з тасьми, стрічки або тканини до підкладу),

Ø спеціальний матеріал до підкладу кишень ("карманка"),

Ø фурнітура до одягу (ґудзики, гачки, петлі, кнопки, застібки-"блискавки", пряжки),

Ø основний матеріал для з'єднання деталей одягу (швейні нитки).

Напрямок нитки основи для спідниць різних фасонів

• В деталях спідниць двошовних прямих, кльош, напівкльош, дзвін, нитка основи проходить паралельно до лінії середини полотнищ, тобто вздовж деталі.

• В деталях спідниць, що складаються з клинів різної кількості, в яких розширення низу розподіляється рівномірно напрямок нитки основи має проходити вздовж вісі кожної деталі.

• В деталях спідниць сонце, напівсонце проходять паралельно лінії бічного шва.

• В деталях спідниць багатошарових та в таких, де розширення низу виробу розподіляється нерівномірно, а також в інших фантазійних моделях напрямок нитки основи визначається конструктором.

• Дрібні деталі обробки зрізів спідниці вимагають такого напрямку нитки основи, щоб запобігати розтягування вздовж зрізів основних деталей виробу.

В процесі розкрою деталей спідниці стоять технічні вимоги до напрямку нитки основи тканини верху та інших матеріалів.

Деталь	Допустиме відхилення до напрямку нитки основи, %
Переднє та заднє полотнище прямої двошовної спідниці Кокетка спідниці Пояс Накладні кишені, клапани Обшивка верхнього зрізу спідниці. Лісточка Клапани прорізних кишень Мішковина прорізної кишені Мішковина кишені з підкладу

Відхилення від нитки основи позначається у відсотках. Розрахунок лінійного значення відхилення (мм) проводиться за формулою: V = D × α / 100

де V — лінійне значення відхилення (мм),

D — довжина деталі за ниткою основи,

α — допустиме відхилення (%).

3.Технологічна послідовність обробки спідниці

Технологічна послідовність обробки спідниці залежить від моделі швейного виробу. Відомі класичні та новітні прийоми технологічної обробки окремих вузлів та деталей швейного виробу, що ї зумовлює структуру технологічної обробки. Насамперед, необхідно з'ясувати прийоми обробки верхнього та нижнього зрізів спідниці, обробки кишень та інших деталей виробу.

Незалежно від моделі та способів обробки деталей спідниці можна виявити типову технологічна послідовність виготовлення спідниці:

" ознайомлення з моделлю виробу, його технічним малюнком та технічним описом;

" перевірка наявності деталей швейного виробу — спідниці та їх відповідніть до моделі;

" розкладка лекал швейного виробу, з урахуванням всіх факторів раціонального розкрою;

" обкрейдування всіх зрізів та контрольних позначок;

" перенесення ліній з правої частини виробу на ліву, прокладання силків, прокладних швів по лінії стегон, середині переду та спинки (якщо спинка суцільна);

" попередня обробка деталей спідниці (підготовка спідниці до примірки): фронтальне та часткове дублювання деталей, зметування виточок, приметування відрізних деталей, зметування бічних швів спідниці, приметування поясу, або корсажної тасьми, заметування низу виробу;

" проведення примірки;

" обробка розрізу шлиць, зшивання та запрасування виточок,

" обробка кишень, кокеток,

" зшивання деталей спідниці, обробка зрізів;

" обробка застібки виробу;

" обробка верхнього зрізу спідниці;

" обробка нижнього зрізу спідниці;

" перевірка якості обробки;

" волого-теплова обробка;

" остаточна обробка спідниці, чистка, пришивання фурнітури.

4. Проведення примірки спідниці

1. Одягти виріб на замовника, заколоти корсажну тасьму або пояс по лінії талії,

2. Провести перевірку балансу спідниці на фігурі,

3. Уточнити довжину та ширину виточок,

4. Перевірити та уточнити положення лінії талії,

5. Уточнити та перевірити довжину виробу від підлоги по всій лінії низу.

• Зміни вносяться за допомогою шпильок, крейди

• Після проведення примірки всі уточнення вносять за допомогою прокладних або зметувальних прямих стібків.

6. Після проведення примірки роз'єднують пояс та основні деталі між собою. Деталі припрасовують, сколюють та уточнюють всі лінії та зрізи.

Технологічна послідовність уточнення положення ліній та зрізів після проведення примірки

• спідницю скласти виворотною стороною всередину. Сумістити бічні шви, виточки та лінію стегон;

• сколоти шпильками по лінії стегон, вздовж ліній середини

переднього та заднього полотнищ, вздовж лінії талії та лінії низу.

• розташувати спідницю лінією середини заднього полотнища до працівника так, щоб лінія талії знаходилась ліворуч;

• уточнити лінію низу, талії та ширину відповідних прибавок. Нерівності підрізати;

• видалити шпильки та приступати до подальшої обробки.

Далі виконуються операції, описані вище в пункті 3.

5. Остаточна обробка спідниці

Остаточна обробка спідниці вклаючає:

• пробивання петель на спеціальних машинах;

• видалення всіх ниток ручних строчок;

• закріплення та підрізання всіх ниток машинних строчок та швів;

• очищення виробу від слідів крейди та забруднення за допомогою вологої щітки або ганчірки;

• волого-теплова обробка виробу з виворотного боку;

• кінцева волого-теплова обробка виробу та охолодження.

• пришивання ґудзиків та гачків;

Рис.1. Остаточна обробка спідниць

Технологія виготовлення спідниць з підкладкою.

1. Загальна послідовність обробки спідниць з підкладкою

2. Обробка підкладки

3. Обробка верхнього зрізу спідниць з підкладкою

4. Обробка нижнього зрізу спідниць

5. Остаточне оздоблення та ВТО спідниць

1. Загальна послідовність обробки спідниці з підкладкою.

Технологічна послідовність обробки спідниці залежить від конструкції виробу. У якості типової можна взяти таку послідовність:

ü перевірка деталей крою і намітка виточок, складок, рельєфних швів застібок, надсічок і т.п;

ü обробка зрізів;

ü обробка виточок, складок, рельєфних швів, накладних кишень;

ü з'єднання полотнищ спідниці;

ü обробка застібки спідниці;

ü виготовлення підкладки до спідниці;

ü з’єднання полотнищ спідниці та підкладки по верхньому зрізу;

ü обробка верхнього зрізу;

ü обробка нижнього зрізу спідниці;

ü остаточна обробка спідниці.

2. Обробка підкладки.

Підкладка в спідниці необхідна для запобігання основних деталей виробу від розтягання. Підкладка може бути на передньому і задньому полотнищі, тільки на задньому полотнищі, доходити до низу виробу чи закінчуватися нижче лінії стегон. У деяких випадках підкладка може бути тільки на ділянці кокетки (мал.1).

Підкладка, викроєна тільки для заднього полотнища, бічними зрізами повинна попадати в бічні шви з'єднання основних деталей і бути обметана разом з бічними зрізами заднього чи полотнища бічними швами верха.

Нижній зріз підкладки може бути обметаний на спеціальної машині, оброблений швом упідгин з закритим зрізом чи на спеціальному пристосуванні зигзаговирізом.

Нижні зрізи підкладки-кокетки можуть бути відлітними чи оброблені одночасно при з'єднанні кокетки з основними деталями. У моделях без пояса підкладкою-кокеткою може бути оброблений верхній зріз спідниці.

Рис. 1 Обробка підкладки спідниці.

Підкладка для спідниці повинна бути викроєна відповідно до спідниці. Виточки на полотнищах підкладки для спідниці повинні бути розташовані відповідно до виточок на спідниці.

Виточки і шви підкладки для спідниці обробляють так само, як на самій спідниці.

Шов підкладки, у якому розташована застібка спідниці, обробляють до розмітки, що визначає кінець застібки. Зрізи припусків на обробку застібки обметують і застрочують швом упідгин з відкритим зрізом (мал. 2, а) або ж після обробки застібки пристрочують до країв застібки спідниці біля строчок настрочування підігнутих країв припусків на обробку.

У залежності від моделі і ширини спідниці по низу підкладки в бічних швах можуть бути один чи два розрізи - шліци. Зрізи шліц обробляють швом упідгин з відкритими, попередньо обметаними зрізами чи з закритими зрізами, розташовуючи строчки на відстані 0,5-1 см від підігнутих країв шліц (мал. 2, д)

Рис. 2 Обробка підкладки та з’єднання її з верхом.

Низ підкладки обробляють швом упідгин з закритим зрізом.

Підкладку для спідниці вивертають навиворіт, спідницю - на лицьову сторону. Підкладку вкладають усередину спідниці, сполучають виточки, шви і надсічки, зрівнюють верхні зрізи і скріплюють на зшивній машині, строчкою на відстані 0,5-0,7 см від зрізів.

3. Обробка верхнього зрізу спідниць з підкладкою.

Верхній зріз у спідницях з підкладкою обробляють різними способами в залежності від моделі так само, як і в спідницях без підкладки.

Зовнішню частину поясу пристрочують до спідниці, одночасно пристрочують підкладку (мал. 2, б). Внутрішній край пояса може бути обметаний і закріплений строчкою по поясу чи в шов пришивання пояса.

У деяких випадках підкладка може бути пришита до внутрішнього зрізу пояса. Шви розпрасовують. Нижні зрізи верха і підкладки скріплюють машинною строчкою.

При обробці верхнього зрізу спідниці пришивним поясом підкладку можна з'єднати одночасно з пристрочуванням пояса однією строчкою (мал. 2, в). Для цього спідницю вивертають навиворіт, а підкладку - на лицьову сторону. Підкладку вкладають усередину спідниці, тобто складають лицьовими сторонами усередину. Між ними вкладають оброблений пояс, зрівнюють зрізи, сполучаючи виточки, надсічки, шви, і з'єднують по верхньому зрізу машинною строчкою на відстані 0,8-1 см від зрізу, тобто пристрочують пояс і підкладку одночасно.

У залежності від моделі пояс може бути оброблений з еластичною тасьмою (див. мал. 2, г). Кінці тасьми настрочують на внутрішню частину пояса з виворітної сторони. Спідницю вивертають на лицьову сторону, підкладку відгинають на виворіт спідниці, пояс виправляють.

Зрізи підкладки по лінії застібки пристрочують до основної спідниці з внутрішньої сторони біля строчок настрочування країв застібки на тасьму застібки-блискавки (мал. 2, е).

Ширина тасьми повинна бути вужче пояса в готовому виді на 0,3-0,5 см і не повинна попадати під строчку пристрочування пояса. Спідницю вивертають на лицьову сторону, підкладку відгинають на виворіт спідниці, пояс виправляють.

Зрізи підкладки по лінії застібки пристрочують до припуску застібки основної спідниці з внутрішньої сторони біля строчок настрочування країв застібки-блискавки.

4. Обробка нижнього зрізу спідниць.

Обкрейдування й обрізка низу. Спідницю вивертають навиворіт, розкладають на столі, перегинаючи посередині переднього і заднього полотнища, сполучають бічні шви, Виточки, шви з'єднання ліфа зі спідницею на правій і на лівих сторонах виробу. Потім, уточнивши довжину виробу, по допоміжному лекалу крейдою намічають лінії підрізання і підгинання низу. Надлишки тканини підрізають.

У виробах з товстих тканин бічні шви і шви з'єднання частин полотнищ спідниці надсікають на відстані від низу, рівній ширині підгинання плюс 2-4 см, і шви на ділянці від низу до надсічки розпрасовують.

Обробка низу спідниць (мал. 3). По низу виробів у бічних швах чи у середньому шві заднього полотнища можуть бути оброблені шліци. Для цього спочатку зістрочують основні деталі, роблячи пропуск строчки на ділянці між надсічками, що визначають довжину шліци (7). Шліци на ділянці підгинання низу обробляють обшивним швом по продовженню основних сполучних швів деталей. Обшивання роблять на ділянці між надсічками, що визначають ширину шліц (2). Кути шліци вивертають. Шов, що з'єднує основні деталі, розпрасовують (3).

Рис. 3 Варіанти обробки нижнього зрізу спідниць

У шліцах, довжина яких більше ширини підгинання низу, обробку виконують припусками основних деталей для обробки шліц. Внутрішні краї припусків на обробку шліц повинні бути оброблені швом упідгин (4 і 5) чи обметані на спеціальній машині. Нижні кінці шліц обшивають по наміченій лінії підгинання низу.

Якщо шліца розташована в запрасованому шві, верхню сторону шліци обробляють швом упідгин, а нижню - обшивкою (6).

Після обробки країв шліци основні деталі складають лицьовими сторонами усередину, скріплюють верхній кінець шліци подвійною строчкою по всій ширині припуску для шліци, одночасно зістрочують частини деталі, тобто обробляють шов, у якому розташована шліца.

Потім уточнюють і підрізають низ виробу, перегинають його убік вивороту по наміченій лінії, зріз підгинають усередину і застрочують, у виробах з бавовняних, лляних і штапельних тканин (7), вузьким швом з подвійною застрочкою застрочують у розширених до низу виробах (8) чи обробляють на спеціальній машині потайного стібка (9) у виробах з вовняних і шовкових тканин.

У виробах з товстих тканин, трикотажних полотнин, у спідницях плісе, гофре низ виробів обметують і підшивають на машині потайного стібка (10). При виготовленні по індивідуальних замовленнях зріз низу вироби може бути окантований (11}.

У деяких моделях низ обробляють на спеціальній машині з застосуванням тасьми (12).

Низ може бути оброблений одинарною чи подвійною бейкою (13, 14) чи окантувальним швом (15).

5. Остаточне оздоблення та ВТО спідниць.

Петлі на поясі спідниці для ґудзиків обробляють посередині ширини пояса на спеціальній машині. Ниткові петлі для гачків виготовляють вручну. Довжина петлі 0,4-0,5 см. У готовій спідниці видаляють усі кінці ниток, що залишилися, сліди крейди і чистять спідницю з лицьової і виворітної сторін ручною чи щіткою шматком чистої тканини.

Волого-теплову обробку бічних швів і швів з'єднання полотнищ спідниці роблять з боку вивороту без пропрасовувача. Пояс прасують з боку підкладки пояса, низ - з боку підгинання через зволожений пропрасовувач.

Місця пришивання гачків і ґудзиків розмічають по моделі. Гачки і металеві петлі пришивають на спеціальній машині чи вручну, роблячи не менш трьох-чотирьох стібків у кожне вушко і місця вигинів. Вушка металевих гачків і петель розташовують усередині пояса.

Рис.5 Остаточна обробка спідниць з підкладкою

Дата добавления: 2015-07-10