Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Внутрішня медицина
Модуль 3	Сучасна практика внутрішньої медицини (за спеціальністю «Лікувальна справа»)
Змістовний модуль 1	«Ведення хворих в кардіологічній клініці»
Тема заняття	Ведення пацієнта з артеріальною гіпотензією та непритомністю
Курс
Факультет	медичний

Полтава - 2011

1.Актуальність теми:

Артеріальна гіпотензія - це патологічний симптомокомплекс, який характеризується зниженням системного артеріального тиску і супроводжується низкою клінічних симптомів, які відображають зменшення кровотоку та перфузійного тиску у всіх органах і тканинах.

Артеріальна гіпотензія - характеризується систолічним тиском нижче 100 мм рт. ст., діастолічним тиском - нижче 60 мм рт. ст. Розрізняють первинну і вторинну артеріальні гіпотензії. Первинна, або ессенциальна, гіпотензія проявляється у 2 варіантах: а) як конституційно-спадкова установка регуляції судинного тонусу та артеріального тиску, не виходить за фізіологічні межі ("фізіологічна гіпотензія"; б) як хронічне захворювання з типовою симптоматикою: слабкість, запаморочення, підвищена стомлюваність, головний біль, сонливість, млявість, схильність до ортостатичної реакцій, непритомності, закачування, підвищена термо-і барочутливість ("нейроциркуляторна астенія"). Вторинна артеріальна гіпотензія спостерігається при деяких інфекційних захворюваннях, хвороби Аддісона, виразкової хвороби, мікседемі, анемії, гіпоглікемії, гострому та хронічному гепатиті, цирозі печінки, при дії лікарських препаратів і т.д.
2. Конкретні цілі.

Студенти повинні:

§ встановити зв’язок виникнення та перебігу АГ з наявністю факторів ризику;

§ дати класифікацію АГ за рівнем артеріального тиску, визначити стадії артеріальної гіпертензії за ураженням органів-мішеней;

§ сприяти розвитку клінічного мислення під час обгрунтування клі­нічного діагнозу, складаючи план обстеження та лікування;

§ основні лабораторно-інструментальні ознаки гіпертонічної хвороби;

§ основні принципи лікування;

§ принципи профілактики та диспансерного спостереження.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.

(міждисциплінарна інтеграція)

№	Назви попередніх дисциплін	Отриманні навики
	Анатомія	Анатомічні особливості будови серця, кровопостачання та кола кровообігу
	Фізіологія	Фізіологічні особливості серця.
	Патофізіологія	Етіологія і патогенез захворювань серцево-судинної системи.
	Біохімія	Оцінити дані лабораторних методів обстеження при патології серцево-судинної системи
	Пропедевтика внутрішніх хвороб	Симптоматологія. Клінічні варіанти перебігу. Володіти методами обстеження хворого
	Фармакологія	Принципи лікування, рецептура

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

4.1 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

№	Термін	Визначення
	Артеріальна гіпертензія, за визначенням Комітету експертів ВООЗ, - це постійно підвищений САТ та/чи ДАТ. Есенціальна гіпертензія (первинна гіпертензія, або гіпертонічна хвороба) - це підвищений АТ за відсутності очевидної причини його підвищення. Вторинна гіпертензія (симптоматична) - це гіпертензія, причина якої може бути виявлена.
	Фактори ризику гіпертонічної хвороби	– вік, – спадковість, – паління, маса тіла, – аліментарні та психосоціальні фактори, фізична активність, – соціально-економічний статус
	Групи симптоматичних гіпертензій	– Ниркові, – ендокринні, – центральні, – гемодинамічні, – ятрогенні
	Органи- мішені	– -головний мозок, – очне дно, – нирки, – судини

4.2 Теоретичні питання до заняття

· Патогенез АГ

· Класифікація симптоматичних гіпертензій

· Класифікація АГ та ГХ

· Клінічна картина ГХ

· Диференційна діагностика АГ

· Класифікація гіпотензивних препаратів

· Особливості обстеження хворих з підозрою на вторинну артеріальну гіпертензію

· Принципи лікування артеріальної гіпертензії

· Заходи корекції способу життя

4.3 Практичні завдання, які виконуються на занятті

· цілеспрямовано зібрати скарги і анамнез у хворого;

· провести обстеження, виявити і дати оцінку змінам в його стані;

· сформулювати попередній діагноз

· скласти план додаткових обстежень і оцінити його результати.

· дати оцінку лабораторним і інструментальним методам дослідження.

· скласти схему диференційованого діагнозу

· сформулювати обґрунтований клінічний діагноз згідно вимогам сучасної класифікації

· скласти план лікування в залежності від варіанту перебігу

· призначити відновлювальне лікування на різних етапах реабілітації

· визначити тактику вирішення питань медико-соціальної експертизи, працевлаштування, профілактики

Дата добавления: 2015-07-10