Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

IV відміна

Читайте также:
  1. III відміна
  2. ІІ відміна

I відміна

У кличному відмінку однини іменників першої відміни треба вживати закінчення

1. -о (тверда група): дружино, перемого, сестро;

2. -е (м’яка та мішана групи): воле, земле, Катре;

3. -є (іменники м’якої групи після голосного та апострофа): Надіє, мріє, Маріє, редакціє, сім’є, а також Іллє;

4. -ю (деякі пестливі іменники цієї ж групи): бабусю, доню, матусю, татусю.

II відміна

Іменники другої відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчень -у, -ю, -е.

1. На -у закінчуються іменники твердої групи (зокрема з суфіксами -ик, -ок,-ко), власні імена з основою на г, ґ, к, х і деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж):батьку, синку, критику, супутнику, Людвіґу, читачу, товаришу; також ді́ду, та́ту, си́ну й под.

2. Закінчення -ю мають іменники м’якої групи: Андрію, Василю, Віталію, Грицю, Юрію, краю, розмаю, ясеню, бійцю, знавцю, царю, кобзарю.

3. Закінчення -е має іменник: Ігоре.[1]

Також на -е:

- закінчуються іменники твердої групи (вітре, Дніпре, Мар’яне, Степане, друже, козаче, командире, Києве, Лебедине, Львове, Херсоне),

- частина іменників м’якої групи на -ець: (женче — від жнець, хлопче, шевче — від швець),

- іменники мішаної групи (пісняре, газетяре, стороже, тесляре, Дороше, Довбуше).

III відміна

Іменники цієї відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення

-е: ві́сте, любо́ве, но́че, ра́досте, сме́рте.

IV відміна

Кличний відмінок однини збігається з називним та знахідним відмінками.

Звертання з двох слів

Якщо звертання складається:

1. з імені та по батькові - обидва слова вживаються у кличному відмінку: Олександре Петровичу, Оксано Петрівно.

2. з іменника та імені - обидва слова мають форму кличного відмінка: друже Іване.

3. з іменника та прізвища - прізвище завжди має форму називного відмінка: пане Ковальчук.

4. прикметники та займенники у складі звертання мають форму називного відмінка: шановний пане, моя зіронько.

 

 

Числівники граматично пов’язуються з іменниками. Числівники керують іменниками або узгоджуються з ними.

1.При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два підручники, три студенти, чотири столи, обидва клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини: два громадянина, три селянина, чотири киянина. У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками: двох підручників, трьом хлопцям, обома черевиками.

2.Усі інші кількісні, а також збірні числівники керують іменниками у родовому відмінку множини: п’ять книжок, шістсот сторінок, двоє студентів. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменником: у п’яти зошитах, двадцятьом журналістам.

3.Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів..., тисяча кілометрів, тисячі кілометрів...

4.Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять один учень, двадцять два мешканці, сто п’ятдесят мешканців, три тисячі львів’ян.

5.Дробові числівники у всіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі..., десять сотих гектара, десяти сотим гектара..., вісім цілих три п’ятих кілометра, восьми цілих трьох десятих кілометра...

6.У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з половиною літр, два з половиною метри, п’ять половиною кілометрів.

7.Числівникові форми півтора, півтори вимагають від іменників родового відмінка однини. При цьому форма півтора сполучується з іменниками чоловічого і середнього роду, форма півтори - з іменниками жіночого роду: півтора тижня, півтора вікна, півтори сесії.

8.У сполученнях, що позначають дати, типу Восьме березня, Перше вересня, відмінюється тільки перша частина: до Восьмого березня, присвячено Першому вересня.


Рід невідмінюваних іменників

1. Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: прибулий месьє, військовий аташе, люб'язний портьє, мій імпресаріо

2. Назви осіб жіночої статі кваліфікуються як іменники жіночого роду: усміхнена фрейлейн, літня мадам, серйозна фрау, струнка міс.

3. Родова належність деяких назв осіб визначається конкретним уживанням у мові. Це так звані іменники спільного роду: Ваш протеже –ваша протеже. Мій візаві - моя візаві. справжній хіпі — справжня хіпі.

4. Невідмінювані іменники, що означають тварин, належать до чоловічого роду: крикливий какаду, яскравий ара, галасливий жако, швидкий ему, смішний поні, крихітний колібрі, потішний маго, неповороткий гризлі. Але якщо контекст указує, що йдеться про самку, то слова, які узгоджуються з невідмінюваними назвами тварин, уживаються у формі жіночого роду: Шимпанзе годувала малюка. Винятком є іменники цеце, івасі, путасу, ківі, окапі, які належать до жіночого роду.

5. Субстантивовані невідмінювані слова відносяться до середнього роду: довгождане "так", гучне "ура", останнє "вибач", суворе "цить", лагідне "добраніч", улесливе "мерсі".

6. Невідмінювані іменники, що називають неістот, належать до середнього роду: вовняне кашне, нове меню, актуальне інтерв 'ю, світлове табло, смачне канапе.

Частина іменників змінила родову належність відповідно до родової ознаки тематичного слова. Так, до чоловічого роду належать такі невідмінювані слова, як: сироко, памперо, майстре, грего та інші назви вітру, сулугуні, шимі, кабукі, кавасакі, бефстроганов, багі, бенді, кантрі, жакоб, карт-бланш, барбекю. Словами жіночого роду є іменники: авеню, бере, кольрабі, салямі, бері-бері, страдиварі, альма-матер.

7. Деякі невідмінювані назви неістот подаються в словниках з подвійною родовою характеристикою. Наприклад, як іменники чоловічого і середнього роду визначаються назви деяких грошових одиниць (екю, ескудо), назви танців (па-де-де, па-де-труа, сиртакі),

а також слова; мачете, статус-кво, бренді. У формах жіночого і середнього роду виступають іменники; есперанто, афгані. Слово бієнале (б'єнале) подається словниками як іменник чоловічого і жіночого роду.

8. Невідмінювані багатозначні слова можуть мати неоднакову родову характеристику у різних значеннях;

альпака — ч. і ж. (тварина) і с. р. (шерсть), каберне — ч. р. (сорт винограду) і с. р. (вино), контральто — с. р. (голос) і ж. р. (співачка), сопрано — с. р. (голос) і ж. р. (співачка).

9. Рід невідмінюваних географічних назв визначається за родовим поняттям (держава, місто, озеро, річка, гора, острів тощо); гостинне Батумі (місто), стрімка Арагві (річка)

10. За родовою назвою визначається також рід невідмінюваних назв органів преси, громадських організацій, спортивних клубів, команд тощо,

11. Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова.

 


Bідмінювання числівників

1. Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).

в. Однина Мн
чол.р. жін.р. сер.р.
Н. один одн-а одн-е одн-і
Р. одн-ого одн-ої/-ієї одн-ого одн-их
Д. одн-ому одн-ій одн-ому одн-им
З. один/-ого одн-у одн-е одн-і/их
О. одн-им одн-ою-ією одн-им одн-ими
М. одн-ому-ім одн-ій одн-ому-ім одн-их

2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін. дві).

в Зразок
Н. дв-а дв-і тр-и чотир-и
Р. дв-ох дв-ох трь-ох чотирь-ох
Д. дв-ом дв-ом трь-ом чотирь-ом
З. дв-а(-ох дв-і тр-и(-ох) чотир-и(-ох)
О. дв-ома дв-ома трь-ома чотир-ма
М. дв-ох дв-ох трь-ох (на) чотирь-ох

3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:

в Зразок
Н. шість дванадцять п'ятдесят  
Р. шест-и (шість-ох) дванадцят-и (-ох) п'ятдесят-и (-ох)  
Д. шест-и (шість-ом) дванадцят-и (-ом) п'ятдесят-и (-ом)  
З. шість (шість-ох) дванадцять п'ятдесят (-ох)  
О. шість-ма (шість-ома) дванадцять-ма (-ома) п'ятдесять-ма (-ома)  
М. (на) шест-и (шість-ох) (на) дванадцят-и (-ох) (на) п'ятдесят-и (-ох)  

4. Відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто. Ці числівники мають лише дві неоднакові відмінкові форми:

Н., Зн. сорок дев'яност-о ст-о
Р., Д., Ор., М. сорок-а дев'яност-а ст-а

5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:

відм. Зразок
Н. двіст-і трист-а п'ятсот  
Р. двохсот трьохсот п'ятисот  
Д. двомст-ам трьомст-ам п'ятист-ам  
З. двіст-і трист-а п'ятсот  
О. двомаст-ами трьомаст-ами п'ятьмаст-ами  
М. (на) двохст-ах (на) трьохст-ах (на) п'ятист-ах  

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами: п'ятеро - п'ятьох, п'ятьом, п'ятеро, п'ятьома, (на) п'ятьох.

8. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга - як порядковий.

9. У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість - двохсот тридцяти шести.

10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий - двісті тридцять шостого.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 286 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Письменность Править | Лексика | III відміна | Звертання з двох слів | Моральна оцінка професії | Проблематика етики професійних груп |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Bідмінювання числівників| КОМПОНЕНТИ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)