Макроекономічна структурна перебудова. Вихідним пунктом і серцевиною процесу макроекономічної структурної переорієнтації є

Вихідним пунктом і серцевиною процесу макроекономічної структурної переорієнтації є перехід від вертикальної до горизон­тальної промислової політики. Водночас слід працювати над поліпшенням інституційних рамкових умов та здійснювати відповідну промислову політику для залучення чужоземних кредитів і пря-мих капіталовкладень.

Вертикальна промислова політика. Для ринкової економіки важливе правильне співвідношення вертикальної і горизонтальної промислової політики. В умовах лібералізації, передання виробничої ініціятиви безпосереднім власникам капіталу вертикальні системи та директивні методи організації управління не сприяють продуктивній і ефективній функції праці й капіталу.

* Вертикальна промислова політика — правові, організаційні, економічні заходи уряду країни щодо управління і регулювання економіки від вищої інстанції до нижчої; управлінські рішення мають директивний характер і обов 'язкові до виконання нижчою інстанціею.

Економічні методи є дієвіші, а горизонтальні взаємозв'язки виробників прискорюють рух ресурсів, товарів, фінансів та ін. В Україні на початку XXI ст. зберігаються структури вертикально­го управління, що не сприяє прискоренню реструктуризації соціяльного та промислового секторів економіки.

Вертикальна промислова політика і проблеми структурних перетворень. В організації промислового виробництва в Україні значну роль відведено міністерствам, які впливають на процеси приватизации розміщення капітальних вкладень та ін. Необхідність прямого втручання міністерств у діяльність підприємств у пере-хідний період урядовці різних рівнів пояснюють потребою підприємств у дотаціях і взяття урядом на себе гарантій за отримані ними кредита чи збереження за державою контрольного па­кета акцій стратегічно важливих підприємств.

Однак така опіка підприємств з боку уряду є намаганням збе-регти вплив зацікавлених у контролі за рухом капіталів, товарів і фінансів певних політичних сил і успадкована від колишньої командно-адміністративної системи. Це призводить до проблем на мікроекономічному рівні:

- співвідношення великої і малої промисловості в середньому 50: 50. Однак обсяг виробництва продукції великої промислово­сті — 94 %, малої — 6 %.

- перехід до ринкової економіки потребує докорінної зміни форм оплати праці. В загальній системі економічних стимулів розвит-ку промислового виробництва нині матеріяльні стимули майже не діють.

- у промисловості України та в бюджетній сфері необхідно у в 'язати зростання заробітної платні з результатами виробниц­тва. Під час переходу до ринку постає необхідність коригування рівня заробітної платні та інших доходів працівників залежно від загального індексу цін;

- назріла необхідність здійснення структурної політики у про­мисловості за двома напрямами: імпортозаміщення та експорто орієнтованість.

На початкових етапах має переважати імпортозаміщення — витіснення з внутрішнього ринку імпортних товарів і послуг, передусім товарів широкого вжитку.

Крім того, слід ураховувати й те, що:

- вертикальна промислова політика часто живить атмосферу хабарництва (бізнесмени и державні чиновники перебувають у постійному контакті, обговорюючи можливі економічні альтернативи). Корупція виникає не лише у країнах, уражених глибокою кризою, а и у розвинутих;

- промисловці зосереджуються на політиці, а не на управлінні підприємствами.

За такого стану справ економічні правила гри не є чіткі, позаяк бюрократичні рішення можуть узяти гору над ринковими зако­нами.

Горизонтальна промислова політика. Економічна політика уря­ду в умовах переходу до ринку має бути спрямована на те, щоби промисловці, підприємці, бізнесмени мали належні умови для вста новлення виробничих зв'язків між собою, фінансовокредитних — з банками, торговельних — з гуртовими та роздрібними торговельними фірмами, тобто пріоритетною для уряду мае стати го­ризонтальна промислова політика. Промислова політика країни має бути підпорядкована двом найважливішим принципам ринкової економіки:

1) зростанню продуктивної функції праці і капіталу: В↓ = а↑р(Т↓, К↑) (стрілочки показують, що зростання обсягу виробництва національного продукту В↑ повинно здійснюватися за рахунок зростання капіталоозброєності одного зайнятого к↑ = = Т↓/К↑Т↑ і рівня технологій а↑, що впливатиме на зростання продуктивної функції (віддачі) одного зайнятого: в↑=f (к↑)

2) підвищенню ефективності виробництва одиниці продукції О_в = О/В, Т_в = Т/В, або К_в = В/К, і національного продукту В = О/о, В = T/Tв, або В = К/К_в.

Згідно з цими рівняннями обсяг виробництва залежить від рівня матеріяльних — о_в, трудових — Т_в витрат в одиниці продукції, тобто від собівартості: чим менший рівень собівартості одиниці продукції, тим більший обсяг валового випуску.

Відповідно до цих принципів промислова політика не може бути довільною або захищати інтереси певних політичних сил чи монополістів. Вона має на меті забезпечення:

- продуктивності праці зайнятих;

- збілыиення кількості зайнятих різними видами виробничої діяльності;

- зростання випуску національного продукту, який задоволъняв би потреби споживачів;

- зниження витрат на виробництво продукції, підвищення й конкурентоспроможності та забезпечення прибутків виробникам;

- зростання грошових доходів населения, підвищення його платоспроможності та рівня життя.

Вирішення цих завдань можливе за дотримання умов лібералі-зації підприємства (відсутності вертикально системи управління і регулювання економіки, створення конкурентного середовища для різних виробників задля підвищення продуктивності та ефек тивності їхнього виробництва) і горизонтальної промислової політики.

* Горизонтальна промислова політика — правові, організаційні, економічні заходи влади, спрямовані на забезпечення умов економічної свободи підприємств, підприємців, бізнес

менів, встановлення між: ними взаємовигідних виробничих, фінансових, торговельних зв'язків.

Сутність цієї політики в тому, що уряд не надає підприємствам безпосередньої допомоги (субсидій тощо), а створює рівні умови для ї'хньої діяльності. Свої позиції на ринку виробники повинні завойовувати в конкурентній боротьбі.

Для України питания горизонтально промислової політики має особливе значения, оскільки зростання затратності виробництва призвело до збитковості галузей промисловості, хоча фактична продуктивність не змінилася. Підприємства цих галузей стали неконкурентоспроможними через високу затратність їхньої про­дукції та її низьку якість. Втрату конкурентоспроможності в цьому разі неможливо компенсувати вертикальною промисловою політикою. 3 іншого боку, всередині кожної галузі є потенційно конкурентоспроможні підприємства (завдяки технічному оснащен­ию, належному керівництву, доступу до природних ресурсів, близькості до ринку та ін.). 3 огляду на це метою горизонтально постсоціялістичної промислової політики є формування рамкових умов для створення нових підприємницьких структур і швидкого розукрупнення підприємств за збереження технічного потенціалу.

Соціальний комплекс об'єднує галузі національної економіки, за ефективністю яких роблять висновок про стан економічної політики у сфері виробництва, забезпечення матеріяльними і грошовими ресурсами розвитку соціяльної сфери, цивілізованість і гуманність суспільства загалом.

* Соціальний комплекс — комплекс галузей сфери виробниц­тва і сфери послуг, який забезпечує виробництво товарів і послуг для населения.

Рівень розвитку соціального комплексу визначається умінням управляти державою, володінням економічними законами, пристосуванням форм і методів господарювання до їх вимог.

До соціяльного комплексу належать: підприємства, що виробляють товари масового вжитку; сфера послуг; споживчий ринок; доходи і рівень життя населения.

Структура соціального комплексу мае відображати структу­ру потреб і попиту населения. Розвиток соціяльного комплексу залежить від державної, економічної, інвестиційної політики та діяльності уряду. Як і галузі промисловості, він потребує відповідної реструктуризації. Соціяльний комплекс, своею чертою, впливає на сферу виробництва, оскільки саме в ньому формується реальний попит VГм, платоспроможність населения Q ⁼ vГ_м / ц тощо. Збільшення виробництва товарів і послуг можливе за зростання їх споживання. Тому мета реструктуризації соціяльного комплексу — створення економічного механізму, за якого попит vГ_м і пропозиція Qц, тобто соціяльний і виробничий комплекси, перебувають у тісному взаємозв'язку:

Qц = vГ_м.

Сутність такого взаємозв'язку полягає у:

- забезпеченні конкурентоспроможності товарів сфери вироб­ництва і сфери послуг:

- забезпеченні грошовими доходами населения його платоспроможності:

^Г_м

Q = v--------

ц

У першому випадку ціна одиниці реалізованої продукції мае відшкодувати затрати матеріялів О, праці Т і принести валовий прибуток ВП:

Ц = О + T + ВП.

У другому випадку придбані товари і послуги О мають задовольнити матеріяльні та соціяльні потреби споживачів: Q = Q *

де Q* — споживчі товари і послуги, що задовольняють потреби споживачів.

Реструктуризація соціяльного комплексу в Україні є тривалим процесом і потребує 8 — 10 млрд. дол. США.

Реструктуризація підприємств, що виробляють товари масово­го вжитку. До комплексу підприємств, що випускають товари масового вжитку, входять харчова, легка, машинобудівна, деревообробна, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріялів.

.

Галузі промисловості	Пріоритети реструктуризації
Харчова промисловість • м'ясна • молочна • цукрова • борошняно-круп'яна • консервна • олійна • крохмальна • кондитерська • безалкогольных напоїв	• оновлення капіталу і технологій; • підприємизація і корпоратизація; • підвищення закупівельних цін • підвищення коефіцієнта використання потужностей; • розширення асортименту; • поліпшення якості продукції; • підвищення експортного потенціалу.
Легка промисловість • текстильна • швейна • взуттєва • шкіряна	• оновлення капіталу і технологій; • підприємизація і корпоратизація; • оновлення продукції і підвищення експортного потенціалу.
Машинобудівна промисловість	• великі капіталовкладення
Деревообробна промисловість	• підприємизація і капіталовкладення
Хімічна промисловість	• технологічне оновлення, зниження матеріяльних і паливних витрат
Промисловість будматеріялів	• капіталовкладення і технології

Найбільші потужності мають харчова і легка промисловість — 37 % від усіх промислових підприємств.

Реструктуризація сфери послуг. До сфери послуг належать: соці-яльно-матеріяльні послуги, соціяльно-культурні послуги.

Реструктуризация споживчого ринку. Споживчий ринок в Україні формується на засадах і принципах функціонування ринкової еко-номіки: приватної власності на засоби виробництва і на товари споживчого ринку; ринкового розподілу товарів, робіт і послуг, тобто предметів реалізації на споживчому ринку.

Галузі сфери послуг	Пріоритети реструктуризации
Соціялъно-матеріяльні послуги • формування ринку житла; • формування ринку комунальних послуг.	• платоспроможність потенційних покупців житла; • платоспроможність покупців послуг.
Соціялъно-кулътурні послуги • формування ринку освіти і науки • формування ринку культури і мистецтва •_ формування ринку охорони ____ здоровья ___	• капіталовкладення, проведения навчальних програм до євростандартів; • пристосування до ринку, пропонувати товар, на який є попит; • капіталовкладення, платоспроможність пацієнтів.

3 рівняння ринку випливає, що зростання споживчого попиту v Г_м зумовлює збільшення споживання товарів і послуг Q ц, а це, своею чергою — збільшення обсягів виробництва:

Qц = vГ_м.

Факторами зростання споживчого попиту є стимулювання продук-тивної праці, підвищення грошових доходів Г_м і коефіцієнта оборотності грошей V. Стимулюючи зростання оплати праці залучен-ням додаткової праці № Т чи її продуктивності, віддачі в = аf(к), досягають збільшення обсягу виробництва на ДБ:

В + ∆В = аF(Т + ∆Т, К) або

В + ∆В = аFТ +(∆К + К).

Реструктуризація доходів населения. Частина національного доходу в різних формах спрямовується на особисті потреби насе­ления. Це доходи грішми. Вони складаються із: заробітної платні; доходів робітників і службовців від підприємств і організацій, що не входять до заробітної платні; доходів грішми від селянських спілок; надходжень від продажу продуктів сільського государ­ства і кооперації; пенсій; різних виплат, дивідендів.

Дата добавления: 2015-07-08