Відповідні особи:Аудитору слід встановити осіб, що належать до найвищого управлінського персоналу, яким слід повідомляти інформацію з питань аудиту, що має значення для управ-ління.Повідомлення інформації з питань аудиту, що має значення для найвищого управлінського персоналу.Аудитор повинен розглянути інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління й одержана під час аудиту фінансових звітів, і повідомити про неї вищий управлінський персонал. Як правило, ця інформація з питань аудиту включає2: - загальний підхід до аудиторської перевірки та її обсяг, у тому числі будь-які очікувані обмеження обсягу аудиторської перевірки аудиту або будь-які додаткові вимоги; - вибір або зміна важливої політики і методів бухгалтерського обліку, які мають (або можуть мати) суттєвий вплив на фінансові звіти суб'єкта господарювання; - можливий вплив на фінансові звіти будь-яких суттєвих ризиків (наприклад, поточні розгляди судових справ), які слід розкривати у фінансових звітах; - аудиторські коригування, як зафіксовані, так і не зафіксовані суб'єктом господарювання, які спричиняють або можуть спричинити суттєвий вплив на фінансові звіти суб'єкта господарювання; - суттєва невизначеність, що стосується подій або обставин, що можуть викликати суттєві сумніви щодо дотримання суб'єктом господарювання принципу безперервності;- незгода з управлінським персоналом з приводу таких питань, які окремо або в сукупності з іншими можуть бути суттєвими для фінансових звітів суб'єкта господарювання чи аудиторського висновку. Повідомлення такої інформації передбачає розгляд того, чи було це питання вирішене чи ні, й наскільки суттєвий характер воно має; - очікувані модифікації аудиторського висновку; - інша інформація, що потребує уваги найвищого управлінського персоналу (зокрема, суттєві недоліки в системі внутрішнього контролю, інформація щодо чесності управлінського персоналу, а також випадків шахрайства за участю управлінського персоналу);будь-яка інша інфор-мація, зумовлена умовами завдання з аудиторської перевірки.
Аудитор повинен інформувати найвищий управ-лінський персонал щодо невідкоригованих викрив-лень, зібраних аудитором під час аудиту, які були визначені управлінським персоналом як несуттєві як поодинці, так і всі разом для фінансових звітів, взятих в цілому.
Інформування найвищого управлінського персоналу щодо невідкоригованих викривлень не стосується викривлень, що є меншими за визначені заздалегідь суми.Повідомляючи інформацію найвищому управлінь-кому персоналові, аудитор повинен інформувати найвищий управлінський персонал про те, що: - інформація з питань аудиту, що її повідомляє аудитор, включає тільки ту інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління, й на яку він звернув увагу в результаті проведення аудиторської перевірки; - аудиторська перевірка фінансової звітності не призначена для виявлення всієї інформації з питань аудиту, яка може цікавити найвищий управлінський персонал. Отже, в процесі аудиту зазвичай виявляється не вся така інформація.
Терміни повідомлення інформації аудитор повинен вчасно повідомляти інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління. Це дає можливість особам, що відповідають за управління, вжити відповідних заходів.
Для того, щоб домогтися своєчасного повідомлення інформації, аудитор обговорює з особами, які відповідають за управління, порядок і терміни повідомлення інформації. Іноді в зв'язку з характером інформації з питань аудиту аудитор може повідомити про неї раніше, ніж це було попередньо погоджено.
Форми повідомлення інформації.Аудитор може повідомляти інформацію найвищому управлінь-ськомуперсоналу усно або письмо.
170.Аудит ефективності фінансово-господарської діяльності.
Одним з етапів аудиту фінансово-господарської діяльності є перевірка фінансової звітності, зокрема балансів. Баланс суб’єктів підприємницької діяльності перевіряється у два етапи:
1) попередня документальна перевірка або камеральна;
2) документальна перевірка.
Камеральній перевірці балансу підлягають такі питання:- повнота і своєчасність подання; - наявність у поданих документах усіх необхідних реквізитів;- узгодженість звітних даних.
Своєчасність подання річних і квартальних балансів.
Відповідно до Положення “Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні”, затвердженого Постановою КМУ України від 3 квітня 1993 року № 250, (із змінами і доповненнями) підприємства подають державним податковим адміністраціям за своїм місце-знаходженням бухгалтерські звіти в порядку і терміни, встановлені чинним законодавством.Але з прийняттям Закону “Про оподаткування під-приємств” № 283/97-ВР від 22.05.97р. баланс підприємства не вважається податковою звітністю і не подається до податкових органів. Він надси-лається на адресу органів державної статистики відповідно до Закону України “Про державну статистику”.
Наявність усіх необхідних реквізитів.
Порядок заповнення звітів визначений в Інструкції “Про порядок заповнення форм квартального бухгалтерського звіту підприємства, та в Інструкції “Про порядок заповнення форм річного бухгал-терського звіту підприємства”, затверджених наказом Міністерства фінансів України відповідно від 09.08.93 р. № 55 та 08.08.95р. № 39 (із змінами та доповненнями). Відповідно до цих документів заглавна частина форм заповнюється у наступному порядку: реквізит “Підприємства”; реквізит “Тери-торія”; реквізит “Форма власності”; реквізит “Галузь”;реквізит “Орган державного управління”; реквізит “Кількість підприємств”;реквізит “Ад-реса”; коди за ЄДРПОУ, за СПАТО, за КРВ, за СПОДУ.
Узгодженість звітних даних.
Узгодженість звітних даних перевіряється шляхом порівняння однойменних даних у різних формах звітності. Документальна перевірка балансу про-водиться безпосередньо за місцем знаходження платника податків - суб’єкта підприємницької діяльності на підставі даних бухгалтерського обліку та первинних документів.
Перевірці підлягає таке питання:-чи відповідають показники балансу даним Головної книги, журналів-ордерів і аналітичного обліку.
Показники балансу повинні відповідати даним Головної книги:
1) показники активу балансу повинні дорівнювати дебетовим сальдо Головної книги;
2) показники пасиву балансу повинні дорівнювати кредитовим сальдо Головної книги.
Головна книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і підписами директора і главного бухгалтера підприємства.
Після цього перевіряють чи правильно до Головної книги, а відповідно і до балансу, вписані обороти і сальдо з журналів-ордерів і відомостей, які складаються на підставі даних аналітичного обліку. Після здійснення вищенаведеного можна зробити висновок щодо ефективності фінансово-господар-ської діяльності підприємства.
171. Операційний аудит (управлінський аудит)- цевивчення аудиторами операцій компанії з метою сформулювати рекомендації щодо економічного використання ресурсів, ефективного досягнення цілей.Мета операційного аудиту допомогти керів-никам у виконанні їх обов’язків. Результатом цього може бути збільшення рентабельності компанії.
Складові операційного аудиту:
- функціональний
- організаційний
- спеціальний
Функціональний стосується однієї або декількох функцій господарської системи (наприклад, вив-чається функція готівкових розрахунків одного підрозділу чи підприємства в цілому, організація розрахунків з постачальниками чи покупцями). Переваги цього аудиту полягають в тому, що можлива спеціалізація аудиторів (перевіряючих), недоліки - неможливість оцінити міжфункціональні зв'язки.
Організаційний: вивчає ефективність і про-дуктивність взаємодії функцій системи. Важливим при цьому є вивчення планування і координування господарської діяльності. Спеціальний: Визнача-ється потребами адміністрації. Наприклад, проведення перевірки спеціалістами дотримання технологічних норм у виробництві чи ефективності використання певного обладнання, обчислювальної техніки тощо.
Основним завданням операційного аудиту є сприяння забезпеченню суб'єктами господарювання законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, складення достовірної фінансової звітності.
Згідно Постанови КМУ, операційний аудит включає:1) проведення моніторингу окремих гос-подарських операцій, які здійснені суб'єктами господарювання та/або заплановані доздійснення.
2)розроблення програми, яка затверджується керівником органу служби та подається для озна-йомлення керівникові суб'єкта господарювання
3)перевірку здійснення ризикових операцій щодо Законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, складення і подання фінансової звітності;
4)підготовку для подання керівникові суб'єкта господарювання, органу управління та у разі потреби Фонду державного майна пропозицій щодо ефективного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, усунення недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки;5)оцінку стану усунення керівником суб'єкта господарювання недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу госпо-дарських операцій та/або перевірки;6)аналіз річної фінансової звітності суб'єкта господарювання; оцінку врахування пропозицій, внесених керів-никові суб'єкта господарювання протягом звітного року за результатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки; розроблення проекту аудиторського звіту із зазначенням висновків і пропозицій; обговорення проекту аудиторського звіту зкерівником суб'єкта господарювання; підписання аудиторського звіту; подання аудиторського звіту керівникові суб'єкта госпо-дарювання.
Відображення результатів операційного аудиту.
Результати операційного аудиту відображаються в аудиторському звіті. Аудиторський звіт розгля-дається за участю керівника та уповноважених представників суб'єкта господарювання. їх заува-ження і пропозиції враховуються або відобража-ються у протоколі розбіжностей, який додається до звіту.Аудиторський звіт складається у трьох примірниках. Перший примірник аудиторського звіту залишається в органі служби, другий подається керівникові суб'єкта господарювання, третій - органові управління.
172.Супутні аудиторські послуги та особливості їх надання.
Супутні послуги» - 3 стандарти, є керівництвом для аудиторів при наданні супутніх послуг: загальним перевіркам фінансової звітності, виконанню погоджених процедур, компіляції (підготовці) фінансової звітності.
910 - завдання по огляду фінансової інформації.
920 - виконання погоджених процедур
930 - завдання по підготовці фінансової інформації.
У відповідності з міжнародними нормативами до супутних аудиту послугам відносяться: 1) підготовка оглядів, пов'язаних з не фінансовою інформацією (про ефективність функціонування внутрішнього аудиту, комп'ютерного програмного забезпечення аудиту); 2) аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності; 3) виконання узгоджених процедур по окремим рахункам БО, балансу (фінансовому звіту) або по бухгалтерській (фінансовій) звітності у цілому; ці процеси можуть торкатись також не фінансової інформації; 4) складання (підготовка) бухгалтерської (фінансової) звітності (повної або часткової), а також іншої фінансової і не фінансової інформації.
Аудиторські послуги, що є сумісними з обов’язковим аудитом фінансової звітності, поділяються на дві групи:
Супутні аудиторські послуги
Інші аудиторські послуги
Взагалі супутні послуги аудиту поділяють на:1)Компіляція (трансформація) бухгалтерської звітності,2) операційні перевірки,3)оглядові пере-вірки. Перевірка прогнозної фінансової інформації – це аудиторська перевірка прогнозної фінансової інформації, яка може охоплювати фінансові звіти і може бути підготовлена: - як інструмент внутрішнього управління (наприклад, для допомоги в оцінювані можливих капіталовкладень) або - для надання третім особам, наприклад, у формі:
-проспекту для забезпечення потенційних інвесторів інформацією про майбутні очікування
-річного звіту для забезпечення інформацією акціонерів, органів регулювання та інших зацікавлених осіб
-документа, що містить інформацію для кредиторів, яка може включати, наприклад, прогнози руху грошових коштів.
Виконання погоджених процедур - виконання таких аудиторських процедур, які були погоджені аудитором, суб’єктом господарювання та будь-якими відповідними третіми сторонами, а також надання звіту про фактичні результати цих процедур. Завдання з виконання погоджених процедур може включати виконання аудитором наступних процедур:- Запит та аналіз;
- Перерахунок, порівняння та інші перевірки точності записів; -Спостереження;- Перевірка;
- Одержання підтверджень.
Завдання з підготовки інформації – підготовка фінансових звітів (які можуть бути повним пакетом фінансових звітів), але може включати також збирання, класифікацію та узагальнення іншої фінансової інформації.
173.Проблеми розвитку аудиту в Україні.
Розвиток аудиту в Україні є необхідною передумовою для співробітництва з європейськими державами. Як відомо, останній у нашій країні почав розвиватися із прийняттям Закону України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 р. № 3125-XII. Відповідно до нього провадилася сер-тифікація аудиторів, затверджувалися аудиторські фірми і видавалися ліцензії і сертифікати на цей винятковий вид діяльності. Але відкритим залишається питання стосовно того, якому органу контролю варто віддати перевагу: аудиту чи державному контролю. До проблемних питань аудиту слід віднести:- недостатню кількість мето-дичних розробок з аудиторського контро-лю; -брак достатнього досвіду аудиторської діяльності; -недостатню кількість кваліфікованих аудитор-ських кадрів, а звідси - і неосвоєний ринок аудиторських послуг;- відсутність типових форм документів з аудиту;- відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту тощо. Ситуація, що склалася в Україні, потребує вирішення проблем, які мають місце у професійній діяльності аудиторів, аудиторських фірм і роблять неможливим успішний розвиток аудиту. Одна з таких проблем – це проблема сучасного аудитора та довіри до нього. Тобто перед тим як клієнт вирішить надати інформацію аудитору, він повинен бути впевнений, що в аудитора вистачить сил і можливостей зберегти її в конфіденційності. Це, звичайно, пов’язано з професіоналізмом аудитора і юри-дичним захистом його діяльності.Серйозну стур-бованість також викликає якість роботи більшості українських аудиторських фірм. Це питання піднімається не лише користувачами аудиторських послуг і державними органами, але й самими аудиторами, які зацікавлені в стабільному розвитку ринку аудиторських послуг, підвищенні престижу аудиторської професії. Поряд з названими вище існує серйозна проблема формування ціни на аудиторські послуги, а саме в частині методики її визначення.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 23 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |