Ретельність стосується обов'язку професійного бухгалтера діяти ретельно, обережно, своєчасно та відповідно до вимог завдання. Розумна ретельність – аудитор не має на віру приймати будь-яку інформацію, а повинен шукати її підтвердження.
47.Постулати аудиту:
Наука про аудит бере початок з того моменту, коли Р. К. Маутц та Х. А. Шараф в 1961 р. сформулювали вісім постулатів аудиту:
I. Звітність повинна бути перевірена. Це означає, що аудитор не може дати висновку, якщо йому не були представлені усі необхідні документи, які відображають істотні аспекти діяльності організації.
II. Не треба передбачати конфлікту між аудитором і адміністрацією. Це означає, що між адміністрацією господарюючого суб'єкта, який перевіряється, та аудитором повинен бути встановлений довірчий контакт, що передбачає взаємну підтримку і допомогу. Цей постулат багато в чому й визначає відмінність ревізії від аудиту.
III. Фінансова звітність і підтверджуючі її документи не містять неточності і таємниць. Це означає, що за повноту, точність і правильність документації відповідальність несе клієнт, в іншому випадку адміністрація господарюючого суб'єкта свідомо фальсифікує дані не тільки для аудитора, але й для своїх акціонерів.
IV. Об'єктивність звітних даних прямо пропорційна ефективності внутрішнього контролю. Тобто цей постулат означає, що предметом аудиторської перевірки насамперед є система внутрішнього контролю, від стану якої прямо залежать: об'єм передбачуваної аудиторської роботи в даному господарюючому суб'єктові; допустимість заміни суцільних процедур перевірки на вибіркові; терміни проведення аудиторської перевірки.
V. Звітність повинна бути заповнена згідно з стандартами. Це означає, що для застосовності для різних господарюючих суб'єктів одних і тих же аудиторських процедур повинна бути забезпечена певна стандартизація звітності, всі відхилення від якої повинні бути об'єктом спеціальних аудиторських досліджень.
VI. Аудиторська перевірка не може бути останньою. Це означає, що після проведення даної аудиторської перевірки через певний час (як правило через рік) буде як мінімум ще одна. Отже, проводячи аудиторську перевірку, аудитор повинен усвідомлювати, що отримані ним дані і зроблені на їх основі висновки можуть бути предметом пильного вивчення при наступній аудиторській перевірці і не повинні бути поставлені під сумнів. Однак це положення має значення тільки в тому випадку, якщо відбувається регулярна зміна аудиторів (хоч би навіть і в складі однієї аудиторської фірми) при проведенні щорічних перевірок.
VII. Висновки аудитора залежать тільки від його компетенції. Це означає, що аудитор повинен бути незалежний в своїх висновках і оцінках, що на практиці скрутно, оскільки аудиторська діяльність - насамперед підприємницька діяльність, і рівень її оплати визначається угодою сторін, при цьому інтереси господарюючого суб'єкта, що перевіряється представляє його виконавча дирекція, яка в окремих випадках не зацікавлена у встановленні істинного становища фінансово-господарської діяльності організації.
VIII. Професійні обов'язки аудиторів повинні відповідати їх посадовому статусу. Це означає, що посада, яка займається аудитором в ієрархії аудиторської фірми (помічник аудитора, аудитор, старший аудитор, ведучий аудитор, головний аудитор, директор по загальному аудиту і інші аналогічні посади) повинна прямо залежати від його обов'язків.
Пізніш 8 аудиторських постулатів були доповнені двома новими постулатами.
К. Робертсоном був введений дев'ятий постулат аудиту:
IX. Корисність звітних даних прямо пропорційна ступеню їх перевірки. Це означає, що чим більше перевіряють звіт, тим корисніше інформація, яка використовується фахівцями.
Пізніш голландський вчений Т. Лімперг доповнив дев'ять постулатів аудиту десятим постулатом:
X. Висновок аудитора не може дати більше інформації, ніж саме аудиторське дослідження. Це означає, що, по-перше, не можна повністю покладатися тільки на аудиторський висновок, не знаючи аудиторського дослідження; по-друге, навіть в самому аудиторському дослідженні неминуче містяться помилки через присутність певного ступеню аудиторського ризику.
48.Конфіденційність. Професійна поведінка.
МСА 220, Кодекс етики проф бухгалтерів.
Конфеденційність – зберігати комерційну таємницю, не шукати з неї вигоди
Аудитор може надавати інформацію іншим сторонам коли:
письмова згода клієнта
надавання інформації в суді чи в процесі слідства по порушених справах
повідомляти правоохоронним і державним органам про виявлені факти особливо важких порушень, передбачених кодексом
при проведені повторної перевірки
коли клієнт залучає аудитора шляхом обману до шахрайських дій
для вирішення спірних питань у суді між аудитором та клієнтом
при перевірці контролю якості аудиторської роботи
при змінні аудитора
Професійна поведінка:
Принцип професійної поведінки накладає на професійного бухгалтера обов'язок дотримуватись відповідних законів та нормативних актів, а також уникати будь-яких дій, що можуть дискредитувати професію. До таких дій належать дії, які розсудила та поінформована третя сторона, обізнана з усією відповідною інформацією, може розцінити як такі, що негативно впливають на репутацію професії. Для цього встановлюються обовьязки аудитора стосовно клієнта, третіх осіб, колег по професії, замовників аудиту суспільства.
Рекламуючи себе та свою роботу, професійний бухгалтер не повинен негативно виливані па репутацію професії. Професійний бухгалтер має бути чесним та правдивим, і не повинен: перебільшувати свої можливості з послуг, які він може надавати, своєї кваліфікації або досвіду; або зневажливо посилатись на роботу інших професійних бухгалтерів або робити некоректні порівняння.
49. Конфлікт інтересів, Другий висновок.
Кодекс етики проф бухгалтерів.
Конфлікт інтересів аудитора і адміністрації не є неминучим.
Не слід припускати наявності конфлікту інтересів між аудитором і адміністрацією. Цей постулат слугує для створення довіри та взаємної підтримки між ними. В його основі лежить ідея про одвічну доброту і незіпсованість людської природи. Але в ряді випадків цей постулат виявляється неслушним. Конфлікт інтересів можливий, але ймовірність такого випадку невисока, і тому постулат припускає, що він не є неминучим в стосунках аудитора з адміністрацією клієнта. Як приклади інтересів можна навести такі ситуації: *адміністрація навмисно вводить в оману зовнішніх утримувачів акцій і кредиторів; *адміністрація навмисно маніпулює сумами доходу та іншими даними звітності для підвищення власної винагороди чи шляхом махінацій з опці-онами; *аудитор і адміністрація не можуть дійти спільної думки з приводу вибору чи застосування облікової політики чи нормативних документів бухгалтерського обліку. Існування конфлікту може означати, що аудитори не схильні довіряти інформації і поясненням, представленим адміністрацією клієнта. І при відсутності інших вагомих свідчень вони можуть сформулювати думку щодо недостовірності фінансової звітності.
Другий висновок
Ситуації, коли професійного бухгалтера-практика просять надати другий висновок стосовно облікових, аудиторських чи звітний стандартів або принципів, застосованих за конкретних обставин або до конкретних операцій, здійснених безпосередньо або від імені компанії чи суб'єкта господарювання, які не є його поточними клієнтами; можуть створювати загрози недотримання фундаментальних принципів. Професійний бухгалтер-практик, до якого звертаються з проханням надати такий висновок, повинен оцінити значущість наявних загроз, і якщо виявлені загрози є іншими, ніж явно незначні, розглянути і застосувати застережні заходи для їх усунення або зменшення до прийнятного рівня. Такими застережними заходами можуть бути отримання дозволу клієнта на спілкування з теперішнім бухгалтером, виклад застережень, що стосуються висловлення будь-якої думки під час обговорень-з клієнтом, та надання теперішньому бухгалтерові примірника з викладом свого висновку. Якщо компанія або суб'єкт господарювання не дозволяють спілкування з теперішнім бухгалтером, професійний бухгалтер-практик повинен розглянути, чи буде прийнятним надання свого висновку в світлі всіх; обставин.
50. Фундаментальні принципи професійної етики, що застосовуються до професійних бухгалтерів-практиків. Професійне призначення.
Основним нормативним актом, який регламентує етичну сторону діяльності аудитора – це Кодекс етики професійних бухгалтерів.
До фундаментальних принципів професійної етики бухгалтерів та аудиторів відносять: чесність (професійний бухгалтер повинен бути прямим та чесним у всіх професійних та ділових стосунках); об’єктивність (професійний бухгалтер не повинен допускати упередженості, конфлікту інтересів або неналежного впливу з боку інших осіб на його професійні або ділові судження); професійна компетентність та належна ретельність (професійний бухгалтер зобов'язаний постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві компетентних професійних послуг, що базуються на знаннях сучасних тенденцій практики, законодавства та технології. Надаючи професійні послуги, професійний бухгалтер повинен діяти сумлінно і дотримуватись застосовних технічних та професійних стандартів); конфіденційність (професійний бухгалтер повинен поважати конфіденційність інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, і не розголошувати таку інформацію третім сторонам без належних та визначених повноважень, якщо немає юридичного чи професійного права для розголошення цієї інформації. Професійний бухгалтер не повинен використовувати конфіденційну інформацію, отриману в результаті професійних та ділових стосунків, в особистих цілях чи в інтересах третіх сторін); професійна поведінка (професійний бухгалтер повинен дотримуватись відповідних законів та нормативних актів та утримуватись від будь-яких дій, які можуть дискредитувати професію); незалежність (з метою дотримання незалежності забороняється проведення аудиту аудитором, який має прямі родинні зв’язки з керівництвом підприємства-клієнта, особисті майнові інтереси в цьому підприємстві, якщо він є членом керівництва або засновником підприємства, якщо він є працівником підприємства або дочірньої структури).
51. Гонорари та інші винагороди.
Кодекс етики проф бухгалтерів Розд 240
Ведучи переговори стосовно надання професійних послуг, професійний бухгалтер-практик може призначати за них ту ціну, яку він вважає належною. Якщо він призначає нижчу ціну на послуги, ніж інший, це не є неетичним. Але, рівень призначеної ціни може викликати загрози недотримання фундаментальних принципів. Наприклад, якщо ціна настільки низька, що ускладнює виконання завдання у відповідності до застосовних технічних та професійних стандартів, виникає загроза власного інтересу щодо професійної компетентності га належної ретельності.Застережні заходи: *пояснення клієнтові умов завдання, і, зокрема, основи, на якій розраховуються гонорари, та послуги, які охоплює цей гонорар; *призначення на завдання кваліфікованого персоналу й надання йому достатнього часу.
Для деяких типів завдань, що не є завданнями з надання впевненості використовуються умовні гонорари (які залежать від результатів). Але, за деяких обставин вони можуть створювати загрози недотримання фундаментальних принципів. Вони можуть викликати загрозу власного інтересу стосовно об'єктивності. Значущість таких загроз залежить від факторів, що включають: *характер завдання; *межі можливого розміру гонорару; *основу для визначення гонорару; *можливість перевірки результату надання послуги незалежною третьою стороною.
Слід здійснювати оцінку значущості таких загроз і в разі їх очевидної значущості необхідно розглянути і застосувати застережні заходи для їх усунення або зменшення до прийнятного рівня. Такі застережні заходи можуть включати: *підписання попередньої письмової угоди з клієнтом щодо OCHO винагород; *розкриття користувачам виконаної професійним бухгалтером практиком роботи та основи винагороди; *політику та процедури контролю якості; *перевірку роботи, виконаної професійним бухгалтером-практиком об'єктивною третьою стороною.
Загрозу власного інтересу; щодо об'єктивності, професійної компетентності та належної ретельності можуть викликати одержання плати за:
-передання теперішнього клієнта іншому, професійному бухгалтерові - практику або іншому експерту
- від третьої сторони (наприклад, продавця програмного забезпечення) в зв'язку з продажем товарів чи послуг клієнтові.
Професійний бухгалтер-практик не повинен приймати чи сплачувати такі гонорари або винагороди за рекомендації, якщо він не вжив застережних заходів щодо усунення загроз або зменшення їх до прийнятного рівня. Такими застережними заходами можуть бути: розкриття клієнтові домовленості про оплату іншому професійному бухгалтерові за передачу роботи; * розкриття клієнтові домовленостей про отримання плати від іншого професійного бухгалтера-практика за передачу роботи; *отримання попередньої згоди клієнта на комісійну угоду у разі продажу клієнтові товарів та послуг третьою стороною.
52.Рекламування аудиторських послуг.
Аудит - це особлива форма підприємницької діяльності, важливу роль в якій відіграє довіра замовника аудиторських послуг до виконавця. На початковому етапі, з одного боку, аудиторська фірма повинна проінформувати про свої послуги з метою залучення якомога більшого числа клієнтів, а з іншого боку, не переступити межу етичних норм, що зруйнує довіру до ім'я фірми.
КЕПБ – Розд 150 п.2 Рекламуючи себе та свою роботу, професійний бухгалтер не повинен негативно виливані па репутацію професії. Професійний бухгалтер має бути чесним та правдивим, і не повинен: - перебільшувати свої можливості з послуг, які він може надавати, своєї кваліфікації або досвіду; або - зневажливо посилатись на роботу інших професійних бухгалтерів або робити некоректні порівняння.
До заходів, що не відповідають наведеним вище критеріям, можна віднести такі: * формування помилкових, оманливих чи невиправданих очікувань сприятливих результатів; * натяк на можливість впливу на рішення будь-якого суду, арбітражного суду, регулювального органу чи посадової особи; * хвалебні заяви про себе, що не ґрунтуються на фактах, які можна перевірити; * порівняння з іншими бухгалтерами-практиками; * що містять будь-які інші заяви, які можуть призвести до того, що навіть розсудлива людина неправильно їх зрозуміє або буде введена ними в оману;* необґрунтоване проголошення себе експертом або фахівцем у певній сфері бухгалтерського обліку.
Важливим моментом є те, що на даний момент в Україні відсутній рейтинг аудиторських фірм та окремих аудиторів, що працюють самостійно, це призводить до того, що користувач має обирати професійного бухгалтера-практика, яким може бути як окремий аудитор, так і аудиторська фірма, лише за рекламою (навмання). Аудиторська Палата України намагалася сформувати на сайті рейтинг професійних бухгалтерів-практиків, але по цей день так і не сформувала, що на мою думку є негативним фактором в аудиторській діяльності
53. Подарунки та заохочення.
Згідно з п.260 Кодексу етики професійних бухгалтерів rлієнти можуть пропонувати професійному аудиторові, його найближчим або близьким родичам подарунки або інші заохочення. Такі пропозиції зазвичай створюють загрози недотримай фундаментальних принципів. Так, наприклад, загрози власного інтересу щодо об'єктивності можуть виникнути у випадку прийнятті від клієнта подарунку; загроза тиску щодо об'єктивності може виникнути внаслідок можливого оприлюднення інформації про та пропозиції. Значущість таких загроз залежить від характеру, вартості подарунку намірів, з якими здійснюється пропозиція. Якщо подарунки або заохочення, які розсудлива та поінформована третя сторона, що має всю відповідну інформацію, визнає як вочевидь незначні, аудитор доходить висновку, що пропозицію зроблено в ході звичайної діяльності без конкретної спроби вплинути на рішення або отримати інформацію. В таких випадках аудитор може зробити висновок про відсутність значущої загрози недотримання фундаментальних принципів. Якщо згідно оцінки загрози є іншими, ніж явно незначні, слід розглянути та застосувати застережні заходи для їх усунення або зменшення до прийнятного рівня. Якщо загрози неможливо усунути або зменшити до прийнятного рівня через застосування застережних заходів, аудитор повинен відмовитися від такої пропозиції. Також у п. 360 Кодексу етики зазначається, що аудитор може опинитись в ситуації, коли від нього очікується пропонування заохочень або він знаходиться під тиском пропонування заохочень задля впливу на судження іншої особи чи організації, на процес прийняття рішення або отримання конфіденційної інформації. Такий тиск може походити з самої організації-роботодавця, наприклад,від колеги або керівника. Він може походити й від зовнішньої особи чи організації, які пропонують дії чи ділові рішення, що нададуть переваги організації-роботодавцеві, таким чином невідповідно впливаючи на штатного професійного бухгалтера. У цьому випадку аудитор не повинен пропонувати заохочення задля протизаконного впливу на професійне судження третьої сторони. Якщо тиск щодо неетичного пропонування заохочення походить від самої організації-роботодавця, аудитор повинен дотримуватись принципів та настанов щодо вирішення етичних конфліктів.
54.Зберігання активів клієнта.
Згідно Розділу 270 Кодексу Етики професійних бухгалтерів професійний аудитор не повинен приймати на зберігання активи клієнта, якщо це не дозволено законом, а у випадках, коли це дозволено законом, повинен враховувати всі додаткові юридичні обов'язки, що накладаються на нього при зберіганні подібних активів. Зберігання активів клієнта створює загрози недотримання фундаментальних принципів; так, наприклад, зберігання активів клієнта створює загрози власного інтересу щодо об'єктивності. Для уникнення таких загроз професійний бухгалтер-практик, якому довірено на зберігання гроші (або інші активи), повинен: 1.зберігати такі активи окремо від своїх власних активів або активів фірми;
2.використовувати такі активи лише за їх призначенням; 3.бути готовим в будь-який час звітувати за ці активи, за будь-які отримані від них доходи або дивіденди будь-якій особі, що має право отримати такий звіт; 4.дотримуватись вимог всіх відповідних законів та нормативних актів, що стосуються зберігання таких активів та звітування щодо них.
Аудитор також повинен усвідомлювати наявність загроз недотримання фундаментальних принципів внаслідок асоціювання з подібними активами, наприклад, у випадку, коли стане відомо, що активи виникли внаслідок протизаконних дій (таких як легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом). Отже аудитор, розглядаючи питання прийняття клієнта або подібного завдання, повинен при виконанні процедур прийняття зробити відповідні запити щодо походження таких активів та розглянути свою відповідальність згідно з законами та нормативними актами.
55.Особливості додержання принципів об’єктивності та незалежності за видами аудиторських послуг
КЕПБ – розд. 280, 290: Незалежність - аудитор має бути професійно незалежним до суб'єкта підп-кої діяльності, що перевіряється (не мати прямих родинних стосунків та майнових інтересів до суб'єкта перевірки).
Об'єктивність - аудитор має бути справедливим, компетентним, старанно надавати ауд послуги, відповідати рівню проф знань, який би не викликав сумніву у клієнта щодо професіоналізму наданих йому послуг.
З метою дотримання принципу незалежності забороняється проводити перевірку аудитору: а)який має прямі родинні відносини з керівництвом клієнта; б)який має особисті інтереси на цьому підп-ві – клієнті; в)якщо аудитор є членом керівництва або засновником підп-ва; г)якщо аудитор є працівником підприємства чи дочірної структури.
При перевірці підп-ва аудитор повинен оцінити наявність прямої чи непрямої фін зацікавленості. Пряма фін зацікавленість аудитора виникає якщо аудитор має право власності на майно цього підприємства, володіє значним пакетом акцій і т.д. Непряма – наявність непрямого права власності при тісних, але безпосередніх відносинах аудитора з підп-вом. Сума гонорару аудитора не повинна залежати від результатів перевірки, а лише від його навичок та знань, рівня підготовки і досвіду, витраченого часу, ступені відповідальності. Строк співробітництва повинен здійснюватися не більше 7 років. Через 7 років аудитор змінюється на іншого. Перший аудитор може повернутися через 2 роки. Аудиторам не рекомендується одночасно обслуговувати конкуруючі фірми. Також не рекомендується одночасно надавати аудиторські послуги і виконувати аудиторську перевірку. Є 2 підходи до незалежності: незалежність думки та незалежність поведінки аудитора. Потрібно уникати фактів та обставин, які б ставили під сумнів незалежність аудитора. Існують осн загрози незал аудитора: *загроза власного інтересу – фін інтерес, отримання позики, загроза втрати завдання, майбутнє працевлаштування, умовні гонорари; *загроза власної оцінки – якщо аудитор раніше працював на підп-ві; *загроза захисту – якщо аудитор виконує роль адвоката підп-ва; *загроза тиску – загроза зміни аудитора; тиск, що зменшує обсяг робіт і змен гонорар ауд-ра; загроза через незгоду з обліковими принципами підп-ва.
Професійна незалежність аудитора – це те, що аудитор повинен бути абсолютно незалежним у виборі клієнтів; у плануванні перевірки; визначені методів і прийомів аудиту; обсягів й об’єктів дослідження; отримані доступу до необхідної інформації.
Об’єктивність аудитора може бути поставлена під загрозу у випадку, коли: *існує значна сума простроченої плати за надані послуги; *якщо порушено судовий позов між ауд фірмою та клієнтом; *наявність тиску на аудитора третіх сторін; *прийняття надмірної гостинності.
Для зменшення загроз незалежності та об’єктивності застосовуються 3 види застережних заходів: 1)Заходи, встановлені професійним органом та законодавством. 2)Заходи, встан на підп-вах клієнтів; 3)Заходи самої аудфірми.
56.Фундаментальні принципи професійної етики, що застосовуються до штатних професійних бухгалтерів.
Аудиторська діяльність — це професійна діяльність, яка має свій етичний кодекс, оскільки особи, що займаються цією діяльністю, зацікавлені у взаємодовірі та високій якості наданих послуг незалежно від поведінки деяких представників цієї професії. Для аудиторів є важливим, щоб їхні клієнти довіряли якості аудиту та інших наданих ним послуг. Етична проблема виникає у випадку, коли аудитору необхідно самостійно зробити вибір. При цьому етичною поведінкою буде така, яка більш корисна та відповідатиме моральним нормам і принципам професійної етики.
В Україні рішенням АПУ від 18.04.2003 р. запроваджено в дію Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів. Головним завдання Кодексу є встановлення етичних вимог для аудиторів-практиків з метою забезпечення гарантії високої якості їхньої роботи та задоволення інтересів суспільства і держави. Цей Кодекс запроваджує фундаментальні принципи етики та правила надання аудиторських послуг. Вони обов’язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг. Частина А - Чесність Професійний бухгалтер повинен бути прямим та чесним у всіх професійних та ділових стосунках. Об'єктивність Професійний бухгалтер не повинен допускати упередженості, конфлікту інтересів або неналежного впливу з боку інших осіб на його професійні або ділові судження. Професійна компетентність та належна ретельніст Професійний бухгалтер зобов'язаний постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві компетентних професійних послуг, що базуються на знаннях сучасних тенденцій практики, законодавства та технології. Надаючи професійні послуги*, професійний бухгалтер повинен діяти сумлінно і дотримуватись застосовних технічних та професійних стандартів, Конфіденційність Професійний бухгалтер повинен поважати конфіденційність інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, і не розголошувати таку інформацію третім сторонам без належних та визначених повноважень, якщо немає юридичного чи професійного права для розголошення цієї інформації. Професійний бухгалтер не повинен використовувати конфіденційну інформацію, отриману в результаті професійних та ділових стосунків, в особистих цілях чи в інтересах третіх сторін. Професійна поведінка Професійний бухгалтер повинен дотримуватись відповідних законів та нормативних актів та утримуватись від будь-яких дій, які можуть дискредитувати професію.
57.Потенційні конфлікти.
КЕПБ – розд. 310. Час від часу аудитори стикаються із ситуаціями, у яких виникає конфлікт інтересів. Такі конфлікти можуть виникати з багатьох причин, починаючи від порівняно тривіальної дилеми до крайніх випадків шахрайства та аналогічної незаконної діяльності. Аудитор повинен постійно пам’ятати про фактори, що спричиняють конфлікт інтересів, і бути напоготові. Але відкрита розбіжність у думках між аудитором та іншою стороною сама по собі не є етичною проблемою. Проте факти та обставини в кожному випадку потребують детального вивчення зацікавленими сторонами. Зазначені вище конкретні фактори можуть виникати, якщо відповідальність аудитора вступає в конфлікт з тими чи іншими внутрішніми або зовнішніми вимогами. Отже, може існувати загроза тиску з боку авторитарної контролюючої особи, управлінського персоналу, директора чи партнера; або у випадках, коли стосунки мають сімейний чи особистий характер, це також може зумовити можливість тиску. Варто не допускати виникнення стосунків чи інтересів, які можуть негативно вплинути на репутацію аудитора, завдати шкоди або загрожувати його доброчесності.
До аудитора можуть звернутися з проханням діяти всупереч технічним або професійним стандартам або може виникнути проблема, пов’язана з лояльністю аудитора стосовно його вищого керівника, з одного боку, і стандартів професійної поведінки, з іншого. Також конфлікт може бути в разі опублікування інформації, яка вводить в оману, що може бути вигідно роботодавцеві чи клієнтові та вигідною (або ні) аудиторові.
Аудитори можуть зіткнутися з проблемою визначення того, що є неетичною поведінкою, або з проблемою розв’язання етичного конфлікту. За наявності серйозних етичних проблем аудитори для розв’язання цих конфліктів повинні дотримуватися політики, прийнятої в організації, яка їх найняла. Якщо така політика не допомагає розв’язати проблему, слід: • обговорити конфлікт із безпосереднім керівником. Якщо участь керівника не допомагає розв’язати проблему і аудитор вирішує звернутися до управлінського персоналу вищого рівня, то безпосереднього керівника слід повідомити про таке рішення. Якщо виявиться, що керівник утягнутий у конфлікт, аудитор повинен звернутися з цією проблемою до управлінського персоналу вищого рівня. Якщо безпосереднім керівником аудитора є головний виконавчий директор (або особа, яка займає еквівалентну посаду), то наступним рівнем для обговорення проблеми може бути виконавчий комітет, рада директорів, директори, які не є виконавчими, управлінський комітет партнерів чи акціонери;
• звернутися за конфіденційними порадами та консультаціями до незалежного консультанта або відповідної професійної організації бухгалтерів, щоб одержати уявлення про можливі заходи;
Якщо етичний конфлікт триває після того, як усі можливості його розв’язання на внутрішніх рівнях вичерпано, аудитор у крайньому випадку може не мати іншої альтернативи (у разі серйозних проблем, наприклад, шахрайства), як відмовитися від виконання завдання та подати доповідну про це відповідному представникові організації.
Крім того, у деяких країнах місцеві закони або нормативно-правові акти можуть вимагати, щоб про певні серйозні проблеми повідомлялося зовнішньому органові, такому як правоохоронний орган або орган нагляду.
Будь-який аудитор, що обіймає вищу посаду, повинен прагнути, щоб в організації, у якій він працює, було запроваджено політику, спрямовану на розв’язання конфліктів.
Організації – члени МФБ повинні забезпечити своїм учасникам, які стикаються з етичними конфліктами, можливість отримати конфіденційні поради та консультації.
58.Підготовка та подання інформації.
Підготовка та подання інформ визначається Кодексом етики професійних бухгалтерів п.320. Підготовкою та поданням інформ займається професійний штатний бухгалтер. Дана інфо може або оприлюднюватися,або використовуватись іншими особами як в організації, так і поза нею. Така інфо може включати фін або управ-ку інф-цію. Штатний професійний бухгалтер готує та подає таку інформацію справедливо та чесно у відповідності до діючих професійних стандартів для того, щоби вона була зрозумілою за змістом. Даний бухгалтер повинен забезпечити подання цих фін звітів у відповідності до використовуваних стандартів фін звітності. Така інфо має зберігатися ним так, щоб забезпечити чіткий опис дійсного хар-ру ділових операцій, активів чи зобов’язань; вірну та своєчасну класифікацію та записів відображення інформації; факти подано точно та в усіх суттєвих аспектах. В діяльності штатного професійного бухгалтера також мають місце загрози, а саме загрози дотриманню фундаментальних принципів, наприклад, загрози щодо об'єктивності, професійної компетентності або належної обачності, що створюються власним інтересом чи тиском, наприклад, відображення недостовірної інфо, в якій він невпевнений і має повне право відмовитися від здійснення цього або здійснення тиску для відображення невідповідних госп операцій в обліку.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 26 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |