82.Процедура вибору клієнтів. Лист-зобов’язання з аудиту.
Основним стандартом, який регулює дане питання є МСА 210. Формою документу між клієнтом і аудитором, який сприяє уникненню непорозумінь між клієнтом і аудитором є лист-зобов’язання. Використовуючи лист-зобов’язання, як правило, до початку проведення аудиторської перевірки, в ньому документується і підтверджується прийняття призначення аудитором, мету та обсяг аудиторської перевірки, ступінь відповідальності аудитора перед клієнтом і форму будь-яких звітів та висновків. Даний лист може мати різну форму і зміст для різних клієнтів, але він завжди будується на елементах основного змісту.
До основного змісту листа входить:
-мету аудиторської перевірки фінансових звітів;
-відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіті
-обсяг аудиту, в тому числі посилання на чинне законодавство, положення або норми професійних організацій, яких дотримується аудитор;
- форму будь-яких звітів і висновків або інший спосіб повідомлення результатів завдання;
-той факт, що в зв’язку з тестовим характером аудиту та іншими властивими аудиторській перевірці обмеженнями, разом з обмеженнями, властивими внутрішньому контролю, існує неминучий ризик того, що навіть деякі суттєві викривлення можуть залишитися невиявленими;
-вимогу про вільний доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, що її запитуватимуть в зв'язку з проведенням аудиту;
-відповідальність управлінського персоналу за встановлення та підтримання ефективного внутрішнього контролю.
83.Односторонні і двосторонні правочини та особливості їх укладання в Україні.
Правочином відповідно до українського законодавства є дія особи, що спрямовується на придбання, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків
Односторонній правочин укладається однією особою
Двосторонніми і багатосторонніми правочинами, виходячи із норми ст. 202 Цивільного кодексу України, є договори. Прикладом двостороннього правочину може служити договір на здійснення аудиторських послуг.
Нормативом 4 в «Угоді на здійснення аудиторських послуг», ухваленій рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.1998 р., визначено порядок укладання договору, його зміст та структуру. Згідно з п. 1 нормативу «Угода на здійснення аудиторських послуг» чи відповідний договір є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та вико-навцем про проведення аудиторської перевірки», а п. 2 наголошує: «Угода документально стверджує, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами своїх обов'язків, умов виконання зобов'язань та прийнятого ступеня відповідальності, необхідно максимально ясно обумовити в договорі усі суттєві аспекти взаємовідносин, які виникають у зв'язку з укладенням договору». Зокрема, це стосується ціни на аудиторські послуги (табл. 2.5). Це особливо важливо у зв'язку з особливостями аудиту, крім того, аудиторські послуги дуже складно, якщо взагалі можливо, оцінити. Тому, укладаючи договір, треба бути дуже уважним та намагатися передбачити всі можливі випадки і наслідки тих чи інших обставин та дії сторін.
Дуже важливо, щоб укладений договір мав юридичну силу і міг бути визнаним судовими органами. Для цього він повинен відповідати чинному законодавству України та бути підписаним уповноваженими на це посадовими особами. Уповноваженими на укладання договору вважаються особи, на яких покладені такі обов'язки статутом підприємства, при цьому слід враховувати обмеження, наприклад, суми, на яку мають право укладати
договори ці особи
У випадках, коли особа, яка підписує договір (угоду), діє на підставі доручення, слід перевірити правильність оформлення цього доручення. Доручення відноситься до одностороннього правочину, оформляється на фірмовому бланку або в лівому куті проставляється штамп підприємства; у ньому треба вказати номер, дату видачі, строк дії (оскільки доручення — терміновий документ). Якщо номера або дати немає, доручення недійсне. У дорученні мають бути зазначені конкретні повноваження особи, формулювання на зразок «представляти інтереси фірми» не тягне за собою жодних юридичних наслідків, і договір, підписаний особою, яка діє на підставі такого доручення, є недійсним. Доручення підписується виключно керівником підприємства, при цьому засвідчується підпис особи, на ім'я якої воно видано. Доручення завіряється круглою печаткою підприємства (печатка повинна мати ідентифікаційний код підприємства), і назва фірми на ній має відповідати назві фірмового бланка та назві фірми в договорі.
Підписи представників сторін за договором мають бути проставлені власноруч тими особами, які вказані у вступній частині договору. Крім того, договір має бути завірений круглими печатками сторін за договором (за винятком випадків, коли представник сторони за договором діє на підставі одноразового доручення, прикладеного до договору).
83.Односторонні і двосторонні правочини та особливості їх укладання в Україні
Правочином відповідно до українського законодавства є дія особи, що спрямовується на придбання, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків
Односторонній правочин укладається однією особою
Двосторонніми і багатосторонніми правочинами, виходячи із норми ст. 202 Цивільного кодексу України, є договори. Прикладом двостороннього правочину може служити договір на здійснення аудиторських послуг.
Нормативом 4 в «Угоді на здійснення аудиторських послуг», ухваленій рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.1998 р., визначено порядок укладання договору, його зміст та структуру. Згідно з п. 1 нормативу «Угода на здійснення аудиторських послуг» чи відповідний договір є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки», а п. 2 наголошує: «Угода документально стверджує, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами своїх обов'язків, умов виконання зобов'язань та прийнятого ступеня відповідальності, необхідно максимально ясно обумовити в договорі усі суттєві аспекти взаємовідносин, які виникають у зв'язку з укладенням договору». Зокрема, це стосується ціни на аудиторські послуги (табл. 2.5). Це особливо важливо у зв'язку з особливостями аудиту, крім того, аудиторські послуги дуже складно, якщо взагалі можливо, оцінити. Тому, укладаючи договір, треба бути дуже уважним та намагатися передбачити всі можливі випадки і наслідки тих чи інших обставин та дії сторін.
Дуже важливо, щоб укладений договір мав юридичну силу і міг бути визнаним судовими органами. Для цього він повинен відповідати чинному законодавству України та бути підписаним уповноваженими на це посадовими особами. Уповноваженими на укладання договору вважаються особи, на яких покладені такі обов'язки статутом підприємства, при цьому слід враховувати обмеження, наприклад, суми, на яку мають право укладати
договори ці особи
У випадках, коли особа, яка підписує договір (угоду), діє на підставі доручення, слід перевірити правильність оформлення цього доручення. Доручення відноситься до одностороннього правочину, оформляється на фірмовому бланку або в лівому куті проставляється штамп підприємства; у ньому треба вказати номер, дату видачі, строк дії (оскільки доручення — терміновий документ). Якщо номера або дати немає, доручення недійсне. У дорученні мають бути зазначені конкретні повноваження особи, формулювання на зразок «представляти інтереси фірми» не тягне за собою жодних юридичних наслідків, і договір, підписаний особою, яка діє на підставі такого доручення, є недійсним. Доручення підписується виключно керівником підприємства, при цьому засвідчується підпис особи, на ім'я якої воно видано. Доручення завіряється круглою печаткою підприємства (печатка повинна мати ідентифікаційний код підприємства), і назва фірми на ній має відповідати назві фірмового бланка та назві фірми в договорі.
Підписи представників сторін за договором мають бути проставлені власноруч тими особами, які вказані у вступній частині договору. Крім того, договір має бути завірений круглими печатками сторін за договором (за винятком випадків, коли представник сторони за договором діє на підставі одноразового доручення, прикладеного до договору).
84.Договір на проведення аудиту. Обов’язкові відомості, які повинні знайти відображення в договорі на проведення аудиту.
Питання регулюється МСА 210 «Умови домовленості про аудит»
Договір на провед. а-ту є осн-м док-м, який засвідчує факт досягн домовленості між замовником та виконавцем про провед а-кої перевірки.
Щоб унинути неправ розум. сторонами узятих на себе обов'язків, умов їх викон. та прийнятого ступеня відповід-сті, необх. обумовити у договорі усі суттєві аспекти взаємовідносин, які виник у зв'язку з уклад. договору.
Укладанню договора повинен передувати обмін листами між а-ром та клієнтом. Клієнт надсилає до аудит-ї фірми листа з проханням про провед. а-ту, де вказує мету провед. аудиту й ті задачі, які необх. вирішити у процесі а-ту. Лист-відповідь а-ра підтверджує його згоду з поставленою задачею, й масштабом аудита.
Зміст договору
Детальний зміст договору на провед. аудиту може бути різним в залежності від конкретної ситуації, проте існує ряд моментів, які у б-я випадку повинні знайти відображення у договорі. В договорі обов'язково повинні бути обумовлені наступні положення:
- мета аудиту;
- масштаб а-ту, включаючи посилання на діюче законодавство, стандарти, нормативи та інші док-ти (пон. масштабу а-ту включає необх. обсяг та глибину перевірки; склад, к-сть і обсяг аудит. процедур);
- можливість доступу до б-я записів, документації та ін інф., замовленої у зв'язку з аудитом;
- відповідальність кер-цтва п-ва, яке перевір, за надану а-рам інф (при необх-сті обумовлюється вимога про одержання від керівництва п-ва, яке перевір, письмового підтвердження, яке стос наданої інф);
- умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором;
- вказівка на те, що у зв'язку з сутністю перевірки та інших властивих аудиту обмежень, існує можливість і навіть імовірність того, що будь-які навіть суттєві помилки можуть залишитись невіднайденими;
- форма, у якій замовнику буде видана інф про результати проведеної аудитором роботи (обсяг і склад переданої замовнику документації).
Структура договору
Розділ "Предмет договору" повинен містити назву аудит. послуги ("провед а-ту" або "аудит перевірка"), мету аудиту й хар-ку масштабу аудиту.
Розділ "Зобов'язання сторін" повинен містити перелік та хар-ку зобов'язань, які бере на себе кожна з сторін.
Розділ "Порядок здавання та прийому робіт" повинен містити перелік, хар-ку та послідовність процедур, які викон. сторонами при передачі рез-тів роботи, а також умови та порядок оформлення відмови замовника від прийому виконаної роботи.
Розділ "Термін виконання робіт" повинен містити тривалість виконання роботи, дати її початку та закінчення, а також терміни надання результатів виконаної роботи.
Розділ "Вартість робіт та порядок розрахунків" містить відомості про розмір та порядок оплачування за виконання робіт.
Розділ "Відповід-сть сторін" містить умови відповід-сті кожної сторони (які саме випадки тягнуть настання відповід-сті і в якому вигляді вона передбачена).
Розділ "Термін дії договору" містить вказівку на дати початку та закінчення дії договору.
Розділ "Реквізити сторін" містить юридичні адреси та латіжні реквізити кожної сторони.
Розділ "Особливі умови" містить положення, які сторонни вважають за необхідне обумовити, і які не знайшли відображення в попередніх розділах договору.
85.Погодження умов завдання з клієнтом. Особливості умов домовленостей аудиту компонентів та роботи групи з завдання.
Аудитор і клієнт повинні погодити умови завдання.Погоджені умови треба задокументувати в листі-зобов'язанні або в б-я іншій договірній формі, яка є зручною. МСА 210 «Умови домовленості про аудит» покликаний допомогти а-рові в підготовці листів-зобов'язань, які стос а-ких перевірок фін-х звітів. Ці рекомендації також можна застосов. до супутніх послуг. У разі надання інших послуг, н-д, надання консультацій з питань оподаткування, б/о або управління, може виявитися доречним складання окремих листів-зобов'язань. МСА 210 також регулює аудит компонентів. Якщо а-тор материнської компанії є також а-ром дочірніх компаній, філій чи підрозділів (компонентів), то на рішення а-ра про те, чи посилати окремий лист-зобов'язання компоненту, впливатимуть такі чинники:*хто призначає а-ра компонента;*необх-сть складання окремого а-кого висновку щодо компонента;*вимоги законодавства;*обсяг роботи, виконаної іншими а-рами;*частка материнської компанії у стат. кап.;*ступінь незалежності управлінського персоналу компонента. У разі провед повторної аудит. перевірки а-рові слід розглянути, чи вимагають обставини перегляду умов завдання, та чи є необх-сть нагадати клієнтові про діючі умови завдання. Якщо до завершення завдання до а-ра звернулися з проханням змінити умови завдання на такі, що забезпечують нижчий рівень впевненості, а-рові слід розглянути доцільність такої зміни. У разі змін умов завдання а-рові й клієнту треба погодити нові умови. Аудиторові не слід погоджуватися на зміну умов завдання, якщо для неї немає обґрунтованого виправдання. Якщо а-р не може погодитися на зміну умов завдання, і йому не дозволяють продовжувати початкове завдання, він повинен відмовитися від вик завдання та з'ясувати, чи існує договірне або б-я інше зобов'язання, відповідно до якого а-рові необхідно звітувати іншим сторонам (н-д, найвищому управл персоналові або акціонерам) про обставини, що стали причиною відмови.
86. Умови повторних аудиторських перевірок.
Дане питання регулюється ЗУ про «АД «. так як зазначено що певні об’єкти мають проходити обов’язкову ауд. перевірку, то вони не можуть її уникнути, але в разі некомпетентності аудитора після винесення висновку і в разі кардинального непогодження з цим висновком- підприємство має звернутись з клопотанням про призначення повторної перевірки, вказавши обґрунтовані причини незгоди з висновком. Також повторна перевірка здійснюється у випадку коли на підставі аудиторського висновку власник приймає рішення про затвердження річного звіту підприємства. В разі негативного висновку аудитора підтвердити достовірність річного звіту підприємство зобов'язане усунути вказані недоліки і подати виправлений звіт на повторну аудиторську перевірку.
87. Прийняття зміни у завданні.
Питання регулюється МСА 210 «Умови домовленості про аудит»
Якщо до завершення завдання до а-ра звернулися з проханням змінити умови завдання на такі, що забезпеч нижчий рівень впевненості, а-рові слід розглянути доцільність такої зміни. Прохання клієнта до а-ра змінити умови завдання може бути викликане зміною в обставинах, що вплив на необх-сть послуги, неправильним розум-м хар-ру аудит перевірки або супутніх послуг, що їх запитували спочатку, або обмеження обсягу завдання, що встановлюється управл персоналом або викликане обставинами. А-р повинен ретельно вивчити причину, що лежить в основі цього прохання, зокрема, можливі наслідки обмеження обсягу завдання. Зміна обставин, що впливає на вимоги суб'єкта госп, або неправильне розуміння хар-ру послуги, що її запитували спочатку, вважається обґрунтованою причиною зміни умов завдання. І навпаки, зміну не можна вважати обгрунтованою, якщо з'ясувалося, що вона спричинена неточною, неповною інф.
Перш, ніж погодитися на зміну умов завдання з аудит. перевірки на умови завдання з надання супутніх послуг, а-рові, слід, окрім перерахованих вище, розглянути б-я юридичні та пов'язані з договором наслідки змін.
А-рові не слід погоджуватися на зміну умов завдання, якщо для неї немає обґрунтованого виправдання. П-дом може бути завдання з аудит перевірки, коли а-р не може одержати достатні та відповідні аудит докази щодо дебіт заборг, а клієнт просить змінити умови завдання та замінити аудит перевірку на завдання з огляду для того, щоб уникнути умовно-позит думки або відмови від висловлення думки.
Якщо а-р не може погодитися на зміну умов завдання, і йому не дозволяють продовжувати початкове завдання, він повинен відмовитися від викон завдання та з'ясувати, чи існує договірне або б-я ін зобов'язання, відповідно до якого а-ві необхідно звітувати ін сторонам (н-д, найвищому управл персоналові або акціонерам) про обставини, що стали причиною відмови.
88. Види внутрішнього контролю, їх місце, роль та особливості побудови суб’єктами господарювання з різними організаційно-правовими формами.
Питання регулюється МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвого викривлення через розуміння суб’єкта господарювання та його середовища» і 330 «Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики».
Внутр контроль - процес, розроблений та впроваджений найвищим управл персоналом, управл персоналом та ін персоналом з метою отрим обґрунтованої впевненості щодо досягненні цілей суб'єкта госп стосовно достовірності фін звітності, ефективності д-сті та дотрим застосовних законів та нормат актів.
ВК здійснюється: 1)Наглядовою Радою;2)Правлінням ради директорів;3)Ревізійною комісією; 4)Функціональними підрозділами; 5)відділом внутр а-ту.
Види контролю:
за спрямуванням: - фін, правовий, контроль
за видами діяльності: адміністрат. бухгалтерський.
за часом: - попередній, поточний. заключний.
за призначенням: - контроль запобігання, контроль виявлення, контроль виправлення.
ВК формується на різних п-вах різних орган.-правових форм по різному на розгляд кер-цтва і в залежності від специфіки д-сті, обсягу операцій на об’єкті. Але він повинен на всіх п-вах відповідати організац стр-рі, чисельності персоналу, розгалуженості підрозділів і філій, ступеню централізації БО.
89. Аудит (аудиторські послуги) в системі внутрішнього контролю.
Питання регулюється МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвого викривлення через розуміння суб’єкта господарювання та його середовища»
Внутр. а-т (ВА)є одним із видів внутргосп контролю суб'єктів п-цької діяльн. Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів п-цької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутр а-ту.
Завдання ВА- допомогти відповідним працівникам фірми чи компанії виконувати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.
Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвом підприємства.
Мета ВА- удоск. організації й управління в-вом, виявлення й мобілізація резервів його зростання.
ВА аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності п-ва.
Осн увагу внутр а-ру слід приділяти перевірці тих показників фін-госп д-сті п-ва, які можуть позитивно вплинути на ефективність в-ва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті госп операції, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фін звітності.
Отже, ВА контролює раціональне витрачення матеріальних, трудових і фін рес-ів, дотримання законності госп операцій, виявлення допущених зловживань чи порушень.
ВА передбачає попередній контроль на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів. У такому разі ВА претендує на роль профілактичного заходу.
ВА є системним і строго документальним, безперервним, універсальним заходом.
Головна мета ВА- визначити, чи має фін звітність п-ва суттєві перекручення.
Осн ф-ї служби ВА, як правило, склад з процедур дослідження окремих операцій п-ва, оцінювання і контролю відповідності цих операцій, відображених у б/о, а також контролю за функціями внутр с-ми контролю п-ва.
Ефективна діяльність служби ВА дає змогу зовн а-ру змінювати характер і термін виконання та скорочувати обсяги аудит процедур, але не може зумовити повне невиконання ним раніше запланованих процедур перевірки.
90.Поняття та складові системи внутрішнього контролю.
Питання регулюється МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвого викривлення через розуміння суб’єкта господарювання та його середовища»
З метою успішного функціонув. п-ва, підвищення рівня рентабельності, збереження та збагачення його активів необх-й налагоджений механізм управління, найважливішим ел-м якого є повсякденний внутр контроль(ВК).Система контролю має бути економічно вигідною, тобто затрати на її функціонування мають бути меншими за витрати п-ва через її відсутність. Якщо система внутргосп контролю буде функціонувати ефективно, це дасть змогу скоротити витрати на проведення внутр аудиту.
Система ВК визначає всі внутр правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом п-ва для досягнення поставленої мети — забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування п-ва, дотримання внутргосп політики, збереження та раціон. викор. активів п-ва, запобігання та викриття фальсифікацій, помилок, точність і повнота бухг записів, своєчасна підготовка надійної фін інф.Система ВК відіграє важливу роль у попередженні та виявленні помилок і випадків шахрайства. Система ВК включає: 1)контроль конання планових завдань з виробничої і фін-госп діял-ті, викор. матеріальних і фін ресурсів,недопущення безгосподарності і марнотратства; 2)забезпечення збереження власності; 3)додержання вимог діючого законодавства з виробничої, фіна-госп діял-ті, з ведення б/о.
91.Розуміння суб’єкта господарювання. Середовище контролю.
Питання регулюється МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвого викривлення через розуміння суб’єкта господарювання та його середовища»
Розуміння суб’єкта господарювання
Аудитор повинен отримати розуміння:
а) галузі, нормативної бази та інших зовнішніх факторів, в тому числі застосовної концептуальної основи фінансової звітності;
б) характеру суб'єкта господарювання, в тому числі:
- його операцій;
- структуру власності та управління;
- типи інвестицій, що їх робить або планує робити суб'єкт господарювання; та
- метод структурування та фінансування суб'єкту госп, що дозволить а-рові отримати розуміння класів операцій, залишків на рахунках та розкриття інформації, яке очікується в фінансових звітах;
в) вибору та застосування суб'єктом господарювання облікової політики, а також причини змін в ній. Аудитор повинен оцінити, чи відповідає облікова політика суб'єкта господарювання його бізнесові та застосовній концептуальній основі фінансової звітності; а також обліковій політиці, що застосовуються у відповідній галузі;
г) цілей та стратегії суб'єкта господарювання, а також відповідних ділових ризиків, які можуть призвести до ризиків суттєвого викривлення;
д) вимірювання та перевірка результатів фінансової діяльності суб'єкта господарювання.
Середовище контролю.
Аудитор повинен отримати розуміння середовища контролю. Під час цього аудитор повинен оцінити, чи: а) створив управлінський персонал під наглядом найвищого управлінського персоналу культуру чесної та етичної поведінки та дотримується її; та б) являють собою елементи середовища контролю відповідну основу для інших компонентів внутрішнього контролю, та чи не є ці інші компоненти ослабленими внаслідок слабостей середовища контролю.
92.Процес оцінки ризиків суб’єкта господарювання.
Питання регулюється МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвого викривлення через розуміння суб’єкта господарювання та його середовища»
Оцінка ризику включає наступне:
Оцінка значимості ризику
Оцінка ймовірності або частоти неприйняття подій, що є результатом ризику
Періодичний моніторинг
Зовнішніми і внутрішніми обставинами, які приймаються при оцінці ризиків є:
Зміни в середовищі
Новий персонал
Нові або модернізовані інформаційні системи
Нові технології
Корпоративна реструктуризація
Розширення закордонної діяльності.
Моніторинг – контроль над контролем; є процесом оцінки якості процедур контролю за результатом їх реалізації. Він передбачає оцінку структури та функціональність процедур контролю на своєчасні основі і вживання виправних заходів.
93.Інформаційні системи підприємства та обмін інформацією.
Під цими системами слід розуміти порядок формув., реєстру, накопичення, обробки і передачі на різних рівнях.
Для оцінки ІС необхідно визначити елем-ти:
Ініціювання операцій
Як обробляється інф окремих видів госп операцій і її відображення у б/о
Порядок прийняття рішень
Інф-ція – найважливіший стратегічний ресурс п-ва. Відсутність необх інф породжує невизначеність. Бізнес на певному етапі свого розвитку стає недостатньо керованим. Для успішного розвитку потрібна комплексна система управління, яка об’єднуватиме всі аспекти менеджменту, а не лише бухгалтерію. І це не лише технологічні завдання. Гол критеріями в оцінці ІС стали достовірність, своєчасність, повнота та корисність інф для прийняття рішень.
Інформац система(ІС) п-ва повинна володіти наступними властивостями:
- збереження інвестицій –мінімізувати витрати на введення інформаційної системи.
- надійність – передбачає гарантування збереження і доступність даних при б-я технічних несправностях і забезпеч ефективного захисту даних від несанкціонованого доступу;
- можливість росту – масштабованість, можливість розширення;- ступінь автоматизації різних видів д-сті
- адаптованість до бізнесу клієнта – ступінь узгодженості властивостей системи з потребами клієнта;- доступна ціна.
Існує три основні шляхи впровадження ІС:- розробка системи власними силами;- придбання універсальної системи чи пакету прикладних програм;- аутсорсинг – делегування ф-й та повноважень щодо ведення ІТ зовнішнім організаціям
Ефективність ІТ безпосередньо пов’язана з організацією внутр інформац бази. Підходи до організації машинної бази даних залежать від виду та розміру п-ва. Файлова організація даних характерна для автоматизованого розв’язання окремих задач на робочому місці спеціаліста, а також є поч етапом при організації комп систем. Сучасні ІТ обробки екон інф, організація автоматизованого робочого місця та обчислювальних мереж орієнтовані на організацію баз і банків даних різного призначення, які працюють під управл-м СУБД (системи управління базами даних). На відміну від локально організованих файлів, база даних-спеціально організоване зберігання інформац ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, призначене для багатоцільового використання та модифікації різними користувачами.
94. Процедури контролю. (МСА 315 складові системи внутрішнього контролю)
Процедури контролю це політика і процедури, які допомагають забезпечити виконання директив управлінського персоналу. Прикладами конкретних видів процедур контролю є діяльність, пов'язана з:
санкціонуванням;
перевіркою результатів діяльності;
обробкою інформації;
фізичними заходами контролю;
розмежуванням обов'язків.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 38 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |