59.Достатня компетентність.
Згдіно КЕПБ п.330 достатня компетентність відноситься до фундаментальних принципів і вимагає від аудитора братися тільки за такі задачі і суттєві завдання, для виконання яких він має або може отримати достатню професійну підготовку або досвід. Аудитор не повинен навмисно вводити в оману роботодавця щодо свого рівня знань або наявного досвіду і не повинен також відмовлятись від отримання консультації та допомоги експерта, коли це необхідно.
До обставин, що можуть вплинути на компетентність та обачність відносяться: 1. недостатність часу для відповідного виконання або здійснення своїх обов'язків; 2. недостатня, обмежена чи іншим чином неадекватна інформація, що не дає можливості належно виконувати свої обов'язки; 3.недостатній досвід, підготовка та/або освіта; 4.неадекватні для виконання обов'язків ресурси.
60.Фінансові інтереси. Заохочення.
Регулюються КЕПБ п.340, 350 Фін. інтереси. Аудитор може мати власні фін інтереси або знати про фін інтереси близьких родичів, що в може викликати загрози дотриманню фундаментальних принципів. Наприклад, за наявності мотиву та можливості маніпулювання інфо щодо цін задля отримання фін вигод може створюватись загроза власного інтересу щодо об'єктивності та конфіденційності у випадках, коли аудитор: *має прямий або опосередкований фін інтерес в організації-роботодавцеві; *може отримувати премії в залежності від прибутку, а на розмір такої премії безпосередньо впливають рішення, що приймаються аудитором; *володіє, прямо або опосередковано, опціонами на акції в організації-роботодавцеві або може мати на них право. До числа застережних заходів можуть входити: *політика та процедури визначення рівня та форми винагородження старшого управл персоналу комітетом, що є незалежним від нього; *розкриття всіх відповідних інтересів та будь-яких планів найвищому упр персоналу; *отримання консультацій керівництва або найвищого управл персоналу організації-роботодавця, в разі доречності; *процедури внутр та зовн аудиту; *ознайомлення з сучасним станом етичних вимог, законодавчих обмежень.
Заохочення. Також аудитору або його найближчому родичеві можуть пропонувати заохочення. Таке заохочення може набирати різні форми, включаючи подарунки, запрошення, преференційне ставлення та неприйнятні посилання на дружбу або лояльність. Пропозиції заохочень можуть створювати загрози дотриманню фундаментальних принципів. Загрози власного інтересу щодо об'єктивності або конфіденційності створюються, якщо заохочення робляться з метою невідповідним чином вплинути на дії або рішення, підштовхнути до порушення законів або до нечесної поведінки чи отримати конфіденційну інформацію. Загрози тиску щодо об'єктивності або конфіденційності виникають у разі, якщо заохочення приймається, а потім починаються загрози щодо оприлюднення інфо про це для руйнування репутації аудитора. Аудитор не повинен пропонувати заохочення задля протизаконного впливу на професійне судження третьої сторони.
61.Контроль якості роботи аудиторів та його забезпечення.
НПА: 1)МСКЯ № 1; 2)Концепт основи контролю ауд діяльності в Україні № 182 (3); 3) Положення з нац практики контролю якості ауд послуг № 1; 4)Критерії формування плану зовн перевірки систем контролю якості ауд фірм від 27.11.2008 № 196/9.1; 5)МСА № 220 «Контроль якості аудиту»
За визначенням АПУ якісною визначається та аудиторська послуга, яка виконується з дотриманням проф стандартів, законодавчих та нормативних вимог і задовольняє потреби користувачів. Якість аудиторських послуг є прямим результатом професійної компетентності і досвіту аудитора. Існує 2 види контролю якості ауд. послуг: 1.зовнішній; 2.внутрішній. Зовнішній здійснює АПУ, він підрозділяється на: попередній, поточний, подальший. АПУ для реалізації зовн контролю якості аудиту створила профільну комісію по контролю якості, яка займається перевіркою системи контролю якості ауд фірм і визначає перелік обов’язкових питань ауд перевірки з урахуванням строків і обсягів діяльності, кількості аудиторських перевірок на одного аудитора, середньої вартості замовлення, наявності скарг на роботу ауд фірми. Створює комісію (5 чоловік), залучає різних сертифікованих аудиторів, формується постійно діюча група, в яку не входять члени комісії, займається контролем якості послуг.
АПУ зобов’язується оприлюднювати перелік фірм, які пройшли контроль якості (не рідше одного разу на 5 років) і результати цих перевірок.
А АПУ здійснює контроль за діяльністю проф. організацій. До обов’язкових документів для контролю якості аудит. фірми відносяться: *наказ про затвердження політики контролю якості фірми; *внутрішньо-фірмові стандарти контролю якості; *положення про ціноутворення; *особові справи аудиторів; *свідоцтво про конфіденційність фірми і зберігання роб. доків; *свідоцтво про здійсн моніторингу контролю якості на ауд. фірмі.
Перелік документів, який перевіряється для контролю окремих перевірок та замовлень: -наказ про прийняття клієнта і продовження з ним співпраці; -наказ про призначення групи виконавців; -договір про прийнятті замовлення; -вся роб. документація по замовл.; -результати наданих послуг (звіт або висновок).
Контроль якості для ауд фірми – необхідність запровадження системи контролю якості для фірми, яка б надавала достатню впевненості, що фірма в цілому і її персонал дотримуються НПА, а висновки аудиторів відповідають наявним обставинам.
Елементи контролю якості аудиторських перевірок:
1. політика; 2. процедура
Складові політики: *проф. та етичні вимоги до персоналу; *делегування повноважень; *навички і компетентність; *відпов. техн. підготовки і досвід; *консультування; *прийм. і продовження співпраці з клієнтом; *моніторинг адекватності
62.Нормативне регулювання контролю якості МФБ та АПУ.
МФБ розробила МСКЯ для регулювання конролю якості ауд послуг. До нормативних документів можна віднести:
Концептуальні основи контролю ауд. Діяльності України, розроблені АПУ,
Положення з національної практики контролю якості ауд послуг №1 (АПУ)
Критерії формування плану зовнішніх перевірок системи конролю якості аудиторськ фірми
МСА 220
АПУ для реалізації зовнішнього контролю якості аудиту затверджує правильну комісію по контролю якості, яка займається перевіркою системи контролю якості ауд фірми і визначає перелік обов’язкових питань щодо строків діяльності ауд фірми, середня вартість замовлення, наявність скарг. АПУ для перевірки може залучити окремі ауд фірми або сертифікованих ауд-в для здійснення контролю якості. При АПУ формується група по контролю якості ауд послуг, вона зобов’язана поновлювати список фірм, що пройшли контроль якості. Ці перевірки можуть бути планові і непланові. Обовязкові док-ти загального контролю якості:
наказ про затвердження політики контролю якості фірми,
Внутрішньо фірмові стандарти контролю якості
Свідоцтва про конфіденційність ауд фірми і зберігання робочої документації
Свідоцтво про моніторинг контролю якості
Документи що перевіряються:
ноказ про прийняття клієнта та затвердження роботи з ним
Наказ про призначення групи виконавців
Договір на прийняття замовлення
Вся робоча документація
Результати наданих послуг
Елементи КЯ:
Політика контролю, процедура контролю
Політика контролю:
Професійні та етичні вимоги до персоналу,
Делегування повноважень,
Навики і компетентність,
Технічна підготовка,
Консультування,
Прийоми і продовження співпраці з клієнтом,
Моніторинг.
63. Стандарти контролю якості.
Нормативно-правовим забезпеченням для створення та функціонування внутрішньо-фірмової системи контролю якості за наданими послугами є Міжнародний стандарт аудиту 220 «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації» (далі – МСА 220) та Міжнародний стандарт контролю якості № 1 «Контроль якості для фірм, що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації, а також інші завдання з надання впевненості, та надають супутні послуги» (далі – МСКЯ 1).Метою МСА 220 є встановлення стандартів та надання рекомендацій щодо відповідальності персоналу фірми щодо процедур контролю якості під час аудиту історичної фінансової інформації в тому числі аудиту фінансової звітності. Метою МСКЯ 1 є встановлення стандартів та надання рекомендацій щодо відповідальності фірми стосовно її системи контролю якості для аудиту та огляду історичної фінансової інформації, а також інших завдань з надання впевненості та надання супутніх послуг.Як бачимо, за об’єктним складом МСА 220 регулює відповідальність персоналу, а МСКЯ 1 – відповідальність фірми; за масштабом контролю МСА 220 визначає порядок застосування процедур контролю якості для завдань з надання впевненості (аудиту), а МСКЯ 1 – ще й для надання супутніх послуг (тобто більшого спектру аудиторських послуг).В обох стандартах об’єктом управління є внутрішньо-фірмовий контроль якості, який має передбачати такий розподіл функцій, обов’язків та сфер діяльності аудиторського персоналу, який би дозволив досягнути найвищої якості при наданні послуг.
Втім, МСА 220 та МСКЯ 1 не враховують масштаб та чисельність аудиторського персоналу, оскільки їх вимоги можна виконати лише великим аудиторським фірмам. Це стосується створення спеціального підрозділу з контролю якості, ротації кадрів, контролю за якістю виконання аудиторських процедур під час перевірки фінансової звітності. У випадку надання послуг одноособово, або коли кількість сертифікованих аудиторів у фірмі є незначною, суттєво зростає ризик суміщення функцій та обов’язків з контролю якості, що фактично унеможливлює практичне застосування вимог наведених вище стандартів. В зв’язку з цим Аудиторською палатою України розроблено та затверджено:1) Концептуальну основу контролю аудиторської діяльності в Україні (Рішення АПУ № 182/3 від 27.09.2007 року);2) Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг» (Рішення АПУ № 182/4 від 27.09.2007 року);3) Положення про зовнішні перевірки систем контролю якості аудиторських послуг, створених аудиторськими фірмами та аудиторами (Рішення АПУ № 201/4 від 23.04.2009 року)Згідно з цими документами, під час призначення осіб з контролю якості виконання завдання, аудитор має розглядати: – рівень професійної кваліфікації, яка потрібна для виконання такої перевірки, включно з необхідним досвідом і повноваженнями; – рівень залучення такої особи до консультацій із завдання без порушення її об'єктивності. Уповноважений контролер має право:– мати власне обґрунтоване судження щодо системи внутрішнього контролю якості; – у разі необхідності звертатися до співробітників суб’єкта аудиторської діяльності, субпідрядників (співвиконавців) з питань щодо внутрішньої системи контролю якості та її функціонування;– відмовитися від здійснення процедур контрою, якщо персонал або керівництво суб’єкта аудиторської діяльності перешкоджає перевірці; – відстоювати власну думку щодо оцінки системи внутрішнього контролю якості, яку він перевіряв, перед Комісією АПУ з контролю якості та професійної етики на засіданні АПУ (у разі необхідності).
64.Зовнішній та внутрішній контроль якості роботи аудиторів та аудиторських фірм.
За визначенням Аудитьрської палати Укр якісною визначається та аудиторська послуга, яка виконана із дотриманням прфесійних стандартів аудиту, законодавчих вимог і задовольняє потреби користувачів. Якість ауд послуг є прямим результатом професійної компетентності досвіду аудитора, а також визначається рейтингом аудиторських фірм.
Існує 2 види контролю якості роботи аудиторів та аудиторських фірм:
зовнішній
внутрішній.
Зовнішній контроль здійснюється Аудиторською палатою Укр і включає такі етапи:
попередній
поточний
подальший.
Внтрішній контроль здіснюється на рівні аудиторської фірми і включає наступні етапи:
попередній
поточний
подальший.
Аудит палата для реалізації зовн контролю якості аудиту створює:
професійну комісію для контролю якості, яка займається перевіркою си-ми контролю якості аудиторської фірми і визначає перелік обов’язкових питань перевірки з урахуванням обсягів та строків ді-сті аудиторської фірми, к-сть аудиторських перевірок на одног сертифікованого аудитора, перевіряють на скарги
може залучати окремі аудиторські фірми для здійснення контролю якості або приватних аудиторів
також створює групу по контролю якості аудиторських послуг.
Аудиторська палата України повинна оприлюднювати перелік ауд фірм, які прйшли контроль якості. АПУ здійснює і контроль ді-сті професійних організацій.
Контроль якості для аудиторської фірми – це необхідність запровадження си-си контролю якості для фірми, яка б надавала достатню впевненість, що фірма вцілому і її персонал дотримують вимогпрофесійних стандартів, нормативних актів, а висновки аудиторів відповідають наявним обставинам.
65.Організація та проведення контролю якості Аудиторською палатою України.
1) АП для реалізації зовнішнього контролю якості аудиту створює профільну комісію по контролю якості, яка займається перевіркою системи контролю якості ауд.фірми і визначає перелік обов’язкових питань перевірки з урахуванням обсягів і строків діяльності ауд.фірми, аудиторських перевірок на одного сертифікованого аудитора в рік, середня вартість замовлень та наявність скарг на роботу аудит.фірми.
2) Може залучати окремі ауд.фірми та приватних аудиторів для контролю якості, які на ринку не менше 5 років, займаються обов’язковим аудитом, а не просто аудитом і не мають нарікань з боку користувачів, відсутність скарг.
3) При АП формується група по контролю якості аудиторських послуг (постійно діючий орган)
АП зобов’язана оприлюднювати список ауд.фірм, які пройшли контроль якості (не рідше 1 раз на 5 років) і оприлюднювати результати: планові і позапланові. АП здійснює контроль якості професійних організацій (САУ).
66. Політика аудиторської фірми щодо контролю якості праці аудиторів за заходи щодо її реалізації. Документація в системі контролю якості.
Контроль якості роботи аудитора регламентується такими нормативними документами:
1)МСА № 1»Контроль якості для фірми», 2)Концептуальна основа контролю ауд. Дія-ті в Україні,3)«Поло-ження з нац. практики контролю якості А. посл. № 1»Організація АФ та А.сис-ми контролю якості ауд. послуг;4)Критерії формування плану зовн. перевірок систем контролю якості АФ;5) МСА№220 «Контроль якості аудиту».
За визначенням АПУ,якісною послугою є та, яка виконана із дотриманням проф. стандартів, законодавчих і нормат. вимог і задовольняє потреби користувачів.
Контроль якості:
1)Зовнішній – здійснює АПУ, він може бути попереднім,поточним,подальшим.
2)Внутрішній.
Механізм здійснення контролю АПУ:
1.АПУ для реаліз. зовн. контролю якості аудиту створює зовн. комісію контролю якості,що перевіряє сис-му якості АФ і наявність скарг на АФ, к-ть ауд.перевірок на одного аудитора.
2.АПУ може залучати окремі АФ АФ або сер тиф. аудиторів з досвідом здійснення обов’язковим аудитом не менше 5 років, без скарг.
3.При АПУ формується окрема група по контролю якості АП. Первевірки:планові і позапланові.
До обов’язкових документів заг.якості АФ:
1)наказ про затвердження політики контролю якості фірми;
2)Внутр. фірмові стандарти контролю якості;
3)Положення про ціноутворення;
4)Особові справи аудиторів;
5)Свідоцтва про конфіденційність роботи АФ і зберігання документації;
6)Свідоцтва про здійснення моніторингу контролю якості на АФ.
Перелік документації,що перевіряється для контролю якості окремих ауд.перевірок:
1)наказ про прийняття даного клієнта та його продовження; 2)наказ про призначення групи виконавців; 3)Договір на прийняття замовлень; 4)всі робочі документи по замовленню; 5)Звіт про закінчення роботи(висновок)
Елементи контролю якості АФ: політика контролю(проф.. та етичні вимоги до персоналу, делегування повноважень, навики і компетентність,консультування,проведення моніторингу адекватності політики) та процедура контролю.
67. Елементи системи контрою якості: відповідальність керівництва; етичні вимоги; прийняття завдання, продовження співпраці з клієнтом та виконання конкретних завдань; людські ресурси; виконання завдання; моніторинг.
ПОЛОЖЕННЯ з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 "Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг" у повному обсязі розкриває зміст даного питання.
Якісною визнається аудиторська послуга, яка надається фірмами з дотриманням професійних стандартів, законодавчих і нормативних вимог, що регулюють аудиторську діяльність, та задовольняє потреби користувачів.
Система контролю якості складається з політики, розробленої з метою забезпечення дотримання вимог та процедур, необхідних для впровадження і моніторингу відповідності Фірми цим вимогам.
Відповідно до МСКЯ 1 система контролю якості аудиторських послуг має складатися з таких елементів:
а) відповідальність керівництва за організацію контролю якості на Фірмі;
б) етичні вимоги;
в) прийняття завдання та продовження співпраці з клієнтом, і виконання специфічних завдань;
г) людські ресурси;
ґ) виконання завдання;
д) моніторинг.
Усі елементи контролю якості взаємозалежні. Щодо кожного з наведених елементів мають бути встановлені політика та процедури контролю якості.
А) Відповідальність за розробку, організацію, впровадження та підтримання ефективного функціонування системи контролю якості Фірми несе Керівник Фірми в межах своїх повноважень. Також він зобов'язаний створити відповідне середовище контролю якості аудиторських послуг.
Б). Етичні вимоги визначаються відповідними нормами Закону України "Про аудиторську діяльність" і Кодексом етики. Кодекс етики визначає такі фундаментальні принципи професійної
Етики як:
а) чесність;
б) об'єктивність;
в) професійна компетентність та належна ретельність;
г) конфіденційність;
ґ) професійна поведінка.
В). При вирішенні питання, чи приймати завдання від нового клієнта, чи продовжувати співпрацю з клієнтом,
або при розгляді питання, чи приймати нове завдання від існуючого клієнта, Фірма зобов’язана отримати таку інформацію, яку вона вважає за необхідне, ще до прийняття завдання від такого клієнта. Якщо конфлікт інтересів становить загрозу, яку неможливо усунути або зменшити до прийнятного рівня через вжиття застережних заходів, Фірма зобов'язана прийняти рішення щодо недоцільності прийняття конкретного завдання або про відмову від виконання одного чи кількох конфліктуючих завдань. Вирішення питання продовження взаємин із клієнтом включає розгляд важливих питань, які виникли під час виконання минулих завдань чи поточного завдання, та їх вплив на продовження стосунків. Наприклад, клієнт може розширити свій бізнес та розпочати діяльність у сфері, в якій Фірма не має необхідних знань чи досвіду.
Г). Визначення наступного елемента – людські ресурси, передбачає розгляд таких питань щодо персоналу як:
а) наймання;
б) оцінка роботи;
в) кваліфікація;
г) компетентність;
ґ) можливість кар'єрного зростання;
д) посадові підвищення;
е) винагорода;
є) оцінка потреб.
Вирішення цих питань дасть змогу Фірмі визначити чисельністьі характеристики осіб, що необхідні Фірмі для надання аудиторськихпослуг. Процес наймання має включати процедури, які допоможутьФірмі відібрати осіб, що відзначаються чесністю, порядністю та здатні до підвищення знань і компетентності до рівня, потрібного
Фірмі.
Мета контролю якості виконання завдання полягає взастосуванні політики і процедур контролю за дотриманнямперсоналом Фірми Професійних стандартів, законодавчих і нормативних вимог.Завдання має бути виконано якісно. Для досягнення цього Фірма зобов'язана мати і використовувати методики з виконання
завдання у письмовому чи електронному форматі, програмніінструменти чи інші форми стандартизованої документації, посібники з галузі та предмета завдання.
Д). "Моніторинг" - процес, що включає в себе розгляд та оцінку системи контролю якості Фірми включно з періодичною перевіркою деяких завершених завдань, який має надати Фірмі обґрунтовану впевненість, що її система контролю якості працює ефективно.
68. Загальнонаукові методи в аудиті. Стисла хар-ка – аналізу, синтезу, індукції.
Метод аудиту — це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають вивченню.
Аналіз — це метод дослідження, який включає вивчення предмета шля хом уявного та практичного розчленування його на складові частини (ознаки, властивості тощо). У процесі розчленування об'єктів дослідження виявляють взаємозв'язки між показниками, вивчають причини, обумовлені їх зміною, ви значають вплив окремих факторів на зміну показників господарської діяльності суб'єкта перевірки. Основна мета аналізу полягає не стільки в розчленуванні предмета, скільки в пізнанні його суті, у розкритті законів його функціонування і розвитку.
Синтез дослівно у перекладі з грецької мови означає "об'єднання", "ство рення сукупності".
Метод синтезу дозволяє вивчати предмет у цілості, єдності та взаємозв'я зку його окремих об'єктів. Цей метод також створює можливість знаходити вза ємозв'язки загального з частковим.
Згідно індуктивного методу об'єкт аудиту вивчають від часткового до загального, а згідно дедуктивного методу — від загального до часткового. В аудиті важливе значення мають оби два методи. Дедуктивний метод використовується при вивченні фінансово-господарської діяльності підприємства, оцінці направленості й ефективності системи управління, в межах якої функціонує об'єкт. Його використовують та кож для характеристики окремих розділів бухгалтерського обліку і його систе ми в цілому.
Методи індукції і синтезу в більшій мірі використовуються в бухгалтерському обліку, ніж в аудиті. Проте використання методу індукції є важливим при попередній оцінці й аналізі діяльності підприємства. Цей метод дозволяє з самого початку зосередити увагу на окремих явищах і фактах, на вузьких місцях роботи бізнесу клієнта тощо.
69. Хар-ка – абстрагування, конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.
Загально-наукові методи:
Абстрагування передбачає відволікання уваги в процесі пізнання від часткових і несуттєвих сторін явищ, які розглядаються, з метою зосередження на загальних, основних і суттєвих його рисах. Виділяючи суттєве, наукова абстракція приводить до поглиблення пізнання. Абстрактне мислення відіграє вирішальну роль у процесі розробки наукової теорії предмета аудиту.
На відміну від абстрагування метод конкретизації полягає в дослідженні об'єктів в їх різносторонності. При цьому досліджується стан об'єктів за певних конкретних умов їх існування. Конкретизація — це повернення думки від загального й абстрактного до конкретного з метою розкриття змісту.
Системний аналіз — вивчення об'єкта як сукупності елементів, що утворюють систему. В аудиті системний аналіз передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування. Він дає змогу застосувати системний підхід до оцінки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства (аналіз систем для дослідження об'єктів за умов невизначеності).
Функціонально-вартісний аналіз — це вивчення об'єктів на стадії підготовки виробництва, що включає проектування і синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування (проектування й оцінювання економічної ефективності технологічних процесів тощо).
70.Хар-ка - дедукції, аналогії, моделювання.
Аудиторський контроль, здійснюючи функції управління, досліджує процес розширеного відтворення суспільне необхідного продукту згідно із законодавством і нормативно-правовими актами, які забезпечують раціональне господарювання в умовах ринкової економіки. У процесі функціонування аудиторський контроль сформував свій метод у системі прикладних економічних наук. Метод аудиторського контролю у здійсненні своїх функцій характеризується використанням загально-наукових і власних методичних прийомів контролю розширеного відтворення суспільне необхідного продукту.
Загальнонаукові методичні прийоми дослідження грунтуються на методах філософії. Метод (від грец. - дослідження) - це спосіб дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що вивчаються, плано-мірний шлях наукового пізнання і встановлення істини. Метод філософії є істинно науковим методом пізнання світу, відображення законі" розвитку мислення, а також законів розвитку самого мислення.Загальнонаукові методичні прийоми включають аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і кон-кретизацію, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.
Індукція (від грец. - наведення) - прийом дослідження, при якому загальний висновок про прикмети множини елементів об'єкта складають на основі вивчення не всіх прикмет, а лише частини елементів цієї множини, тобто способом виведення висновків від окремого до загального (ревізію дебіторської заборгованості здійснюють спочатку за даними аналітичного, а потім - синтетичного обліку та ін.).
Дедукція (від лат. - виведення) - досліджують стан об'єкта в цілому, а потім його складових елементів, тобто висновки від загального до окремого (ревізію дебіторської заборгованості спочатку проводять за даними синтетичного, а потім - аналітичного обліку та ін.).
Моделювання - прийом наукового пізнання, що грунтується на заміні об'єкта, явища, які вивчають, на їх аналог, модель, що має істотні прикмети оригіналу.
У аудиторському контролі застосовують організаційні моделі проведення контрольно-аудиторського процесу -стандарти.
71.Специфічні методи аудиту, хар-ка – опитування, спостереження.
У міжнародних нормативах з аудиту та в зарубіжній спеціальній літературі викладено специфічні методи і прийоми аудиту, які широко застосовуються у світовій практиці, але маловідомі у нас або мають інше тлумачення і особливості застосування в аудиті. Це такі методи, як опитування, інспекція, запит, аналітичний огляд, та прийоми — вибіркова перевірка, анкетування, тестування тощо.
Розглянемо стисло характерні риси деяких з них.
Метод опитування передбачає отримання письмової та усної інформації з питань аудиторської перевірки від працівників підприємства — його керівника, управлінців, менеджерів, головного бухгалтера та інших відповідальних осіб. Отримані відповіді входять до складу аудиторських доказів.
Вибіркові спостереження - прийоми статистичного спостереження якісних характеристик господар-ського процесу (при визначенні дефектів товарів, що надійшли в торгівлю).Суцільні спостереження - прийоми статистичного спостереження фактичного стану об'єктів (хронометраж норм виробітку, використання робочого часу за звітний період).
72. Хар-ка – «методу підтвердження» та «запита-надсилання листа».
Хар-ка – «методу підтвердження»
Управлінський персонал несе відповідальність за достовірне подання фінансових звітів, які відобра-жають характер та діяльність суб'єкта господарю-вання. Пояснюючи, що фінансові звіти справедливо й достовірно відображають (або подають достовірно, в усіх суттєвих аспектах) відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, управлінський персонал явно чи неявно робить твердження щодо визнання, оцінки, подання різних елементів фінансових звітів та розкриття пов'язаної з ними інформації. Аудиторові слід достатньо докладно використовувати твердження щодо класів операцій, залишків на рахунках та подання й розкриття інформації для формування основи для оцінки ризиків суттєвого викривлення, планування та виконання подальших аудиторських процедур. Аудитор використовує твердження під час оцінювання ризиків, розглядаючи різні типи потенційно можливих викривлень, які можуть відбутися, і таким чином плануючи аудиторські процедури у відповідь на оцінені ризики. Твердження, які використовує аудитор, поділяються на такі категорії: а)твердження щодо класів опера-цій та подій за період, щоперевіряється: i)наявність: операції та події, які відображені в звітності,відбулися та стосуються суб'єкта господарювання ii)повнота: відображені всі операції та події, які мають бутивідображені в звітності; iii)точність: суми та інші дані, які стосуються відображенихв звітності операцій та подій, відображені належнимчином; іу) відсічення: операції та події відображені у відповідному звітному періоді; у) операції та події відображені на відповідних рахунках;
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 39 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |