Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Структура пізнавальної діяльності.

Читайте также:
  1. АЛМОНД(Структура)
  2. Аналіз показників фінансово-господарської діяльності.
  3. БИОПСИХОСОЦИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА ЧЕЛОВЕКА
  4. Види і структура здібностей
  5. Внешний облик и структура Совета.
  6. Воля как состояние и как черта характера (структура волевого процесса, развитие воли).
  7. ВСЕМИРНАЯ ТОРГОВАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ (ВТО), ЕЕ ФОРМИРОВАНИЕ, СТРУКТУРА И СОВРЕМЕННОЕ РАЗВИТИЕ

Тема: Гносеологія (Теорія пізнання).

План.

1. Гносеологія як наука.

2. Структура пізнавальної діяльності:

- рівні пізнання;

- форми пізнання;

- методи пізнання.

3. Проблема істини в теорії пізнання.

4. Наука і суспільство.

Література:

1. Заїченко Г. А. Філософія: Підручник. - К., 1995. С. 312-350.

2. Надольний І. Ф. Філософія. К., 1997. Теми: 8 – 11.

3. Петрушенко В. Л. Філософія. Курс лекцій. – К. 2001. Тема 14. С. 328-352.

4. Причепій Є. М. Філософія. – К., 2006. Тема 3.3. С. 304-331.

 

Гносеологія як наука.

Філософська теорія пізнання (гносеологія) вивчає проблеми природи пізнавальної діяльності та її можливостей, відношення знань до реальності, визначає умови достовірності та істинності знань, аналізує форми та методи пізнання.

Гносеологія (gnosis –знання, logos - наука) - це галузь філософії, яка досліджує сутність пізнання, рівні, форми, методи і закономірності пізнання.

Питання про сутність пізнання нерозривно пов’язане з вирішенням основної проблеми філософії – чи пізнавальний світ, чи може людський розум пізнати світ таким, яким він є насправді, чи відповідає знання про світ власне світу. У ході вирішування даної проблеми склалися такі напрямки теорії пізнання:

Діалектичний матеріалізм (гносеологічний оптимізм)– це напрям теорії пізнання, який відстоює положення про те, що можливе адекватне пізнання людиною світу, а основою і критерієм істинності знань вважає практику.

Гносеологічний скептицизм (грець. skepsis - недовіра) - це напрям теорії пізнання, який піддає сумніву і критиці можливість адекватного пізнання людиною світу.

Агностицизм (а – заперечувальна частка, gnosis –знання) - це напрям у теорії пізнання, який повністю заперечує можливість пізнання людиною світу. Оскільки процес пізнання завжди передбачає розв’язання суперечностей між знанням і незнанням, постільки будь-який сумнів є необхідним моментом у процесі здобуванні знань.

Пізнання - це суспільно – історичний процес людської діяльності, направлений на відображення навколишньої дійсності у свідомості людини; це процес здобування знань;

- це процес взаємодії об'єкта і суб'єкта, сутністю якого є перетворення предметного змісту у зміст мислення (отримання знань), а кінцевою метою – досягнення істини.

Об’єкт - це лише частина об'єктивної реальності, лише той фрагмент, який включений в людську діяльність і пізнання, це те на що направлена пізнавальна діяльність суб’єкта.

Суб'єкт -у загальному розумінні - це той, хто діє, впливає на об'єкт, це той, хто пізнає світ. Людина не є суб'єктом сама по собі. Вона стає і усвідомлює себе суб'єктом тільки в процесі предметної діяльності і спілкування.

 

Структура пізнавальної діяльності.


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Подумайте хорошенько, а я спать, - Келли ушла.| Ля глибшого розуміння речей і явищ, для проникнення у їх суть використовують певні методи.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)