Етапи виконання проекту

І етап. Підготовчий

Проведення анкетування серед студентів коледжу.

ІІ ЕТАП. Етап впровадження

1. Конкурс стіннівок

2. Тренінгове заняття “Профілактика куріння в студентському та учнівському середовищі”

3. Бесіда “Молодь і проблеми тютюнопаління”

ІІ ЕТАП. Підведення підсумків

ПЗ №14. Розробіть проект профілактики тютюнопаління серед молоді у ВНЗ

Проект профілактики тютюнопаління серед молоді у ВНЗ

Актуальність теми:

Актуальність теми профілакти­ки тютюнопаління зумовлена тим, що за останні роки в Україні, зокрема у Києві, зростає частка курців серед жінок і дітей та зали­шається високою розповсюдженість куріння серед чоловіків. Так, серед жінок за останні двад­цять років розповсюдженість тю­тюнокуріння збільшилася в 4 рази і складає близько 20 % від жінок працездатного віку у кінці 1990-х років, на відміну від 5 % у кінці 1970-х років. Серед підлітків 12-17 років тютюн — друга за розповсюдженістю психоактивна речовина (ПАР) (після алкоголю). При­близно третина 18-25-річних — постійні курці, більше половини всіх курців свою першу цигарку викурили у віці до 12 років.

Нікотин виявився психоактив­ною речовиною, яка викликає найвищу смертність серед усіх ПАР. Дослідження ефективності профілактичних програм за останні 10 років достатньо перекон­ливо доводять, що на сьогодні серед усіх психоактивних речо­вин саме тютюнопаління є основ­ною проблемою, яка потребує рішучих профілактичних дій.

Цільова група: студенти І-ІІ курсів коледжу (15-17 років)

Мета: підвищити рівень поінфор­мованості підлітків з проблем тютюнопаління; сприяти усвідомленню про­блеми тютюнопаління серед під­літків; відпрацювати та розвинути навички, що запобігають курін­ню.

Технологія виконання проекту: тренінгове заняття.

Тренінг «Скажемо курінню ні!»

1. Вступ (10 хв). Тренер оголошує мету та за­вдання тренінгового заняття. Приймаються правила роботи групи.

2. Знайомство (10хв). Учасники групи представля­ють себе, розповідаючи про вла­сну особистість.

3. Гра «Дзеркало» (15хв). Спрямована на зменшення емоційного напруження та подо­лання бар'єрів у спілкуванні між учасниками тренінгу.

4. Вправа «Що я знаю про ку­ріння» (20хв). Вправа на вироблення оцін­ки рівня інформованості та акту­алізація проблеми. Тренер запитує групу щодо існування проблеми тютюнопа­ління у нашому суспільстві, піс­ля чого сам надає інформацію про розвиток ситуації останніми роками та вплив тютюну на ор­ганізм людини.

5. Гра «Викидання пальців» (15 хв). Спрямована на згуртованість групи та покращання внутрі­шньо-групового клімату. Гра го­тує групу до подальшої роботи.

6. Вправа «Модель здоров'я» (30хв). Ця вправа спрямована на усвідомлення куріння як одного із чинників руйнації людського здоров'я. Учні розбиваються на групи. Кожній пропонується зобра­зити на папері модель здоров'я (фізична, психічна, соціальна, інтелектуальна, особистісні складові здоров'я). Групи представляють свої моделі. Групи обмінюються моделя­ми і руйнують чужу модель, уда­ючись до чинників, руйнівних для здоров'я. Зруйнувавши здоров'я (розі­рвавши одержаний плакат), слід повернути модель авторам і спробувати відновити зруйнова­не здоров'я. Висновки: відновлювати зруй­новане дуже важко, тому слід берегти те, що маємо.

7. Гра «Мої мрії» (15хв). Гра сприяє покращанню емоційного рівня групи, згуртова­ності та налаштовує учасників на подальшу роботу.

8. Вправа «А чи знаєте ви?» (20 хв). Спрямована на поглиблення знань про шкідливу дію тютюну на організм людини, на різні його органи та функції організму. Групі пропонується самостій­но виділити той шкідливий вплив, який тютюн здійснює на людину, якщо це важко зробити самостій­но, тоді на допомогу приходить тренер.

9. Гра «Веселка» (15хв). Спрямована на зниження емоційної напруги учасників групи та покращання самопочуття учасників.

10. Вправа «Як кинути пали­ти?» (20 хв). Ця вправа дає можливість учасникам тренінгового заняття оволодіти навичками впевненої поведінки, аргументованої від­мови в ситуації вибору. Під час роботи визначається рівень знань учасників тренінго­вого заняття про методи позбав­лення від тютюнової залежності. Всі перераховані групою ме­тоди обговорюються, пропону­ється виробити нові.

11. Підбиття підсумків трені­нгу (10 хв). У ході тренінгового заняття з'ясовується рівень поінформо­ваності учасників з проблемою тютюнопаління у нашому сус­пільстві, надається інформація щодо причин і наслідків куріння. Під час роботи підлітки само­стійно розробляють можливі стратегії поведінки у ситуації ри­зику, роблять вибір на користь здорового способу життя.

ПЗ №15

До Телефону довіри звернулася молода дівчина. Абонент подзвонила у стані сильного страху та розпачу. В цей день дівчина дізналася, що її партнер, з яким вона мала статеві стосунки, — ВІЛ-інфікований. Про це їй повідомила його мати. Дівчина негайно хоче дізнатися чи хвора вона. Якими є завдання та можливі дії телефонного консультанта в даній ситуації?

Рекомендації телефонному консультанту:

1. Емоційна підтримка: вислуховування.

2. Допомогти визначити рівень ймовірності інфікування (чи викорис­товувалися презервативи, чи потрапляла статева рідини партнера у тіло дівчини, чи були рани чи пошкодження на шкірі і т.д.).

3. Тактовно поясність абоненту, що обстежитися на наявність віру­су вона зможе не раніше ніж за півроку.

4. Наголосити про можливість і надалі отримувати емоційну підтримку та необхідну достовірну інформацію, звертаючись на "Телефон Довіри".

ПЗ №16

До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді звернулася молода жінка — кругла сирота, мати-одиначка, закінчила ПТУ. Проживала в батьківському будинку, який перебував в аварійному стані, отримувала ма­теріальну допомогу на дитину, вирощувала й продавала городину, допомага­ла сусідам за мізерну платню. Такі поневіряння терпіла півроку, до на­стання холодів. Психологічний стан: внутрішньоособистісний конфлікт, депресія, пору­шення сну, підвищена дратівливість.

Які основні завдання та етапи роботи в даній ситуації?

З клієнткою необхідно провести таку роботу:

1. Психологічне консультування скероване на виявлення основних про­блем, мобілізацію соціальної активності.

2. Соціальний супровід в адміністративні установи (медичні заклади: консультування лікарів — гінеколога, невропатолога, педіатра; дитячу мо­лочну кухню для надання безкоштовного медичного харчування).

3. Психокорекційна робота для закріплення активної життєвої позиції.

4. Допомога у влаштуванні на постійне місце роботи; дитини у дитячі ясла; виділенні гуртожитку.

5. Психологічна допомога з питань виховання та розвитку дитини.

6. Поставлено на соціальне опікунство.

ПЗ №20

До Телефону довіри вночі дзвонить дівчина і каже, що хоче здійснити самогубство, не може більше так жити, її дуже контролюють батьки і з цієї причини (на її погляд) в неї не склалося особисте життя. Її покинув коханий хлопець. Дівчині 19 років.

Розробіть схему розмови з нею і стратегію подальшої роботи.

Рекомендації телефонному консультанту:

1. Емоційно підтримати (вислухати).

2. Заспокоїти.

3. Обговорити почуття, які переживає зараз дівчина.

4. Попросити її детальніше розповісти про свою історію.

5. Поговорити про відносини з батьком, матір'ю.

6. Поговорити про відносини з коханим хлопцем.

7. Серед її оточення знайти того, хто міг би бути поруч, зміг би підтримати абонента (бажано з кола родичів).

8. Пошукати можливі варіанти компромісу.

Дата добавления: 2015-11-04