Читайте также:
|
|
До складу десантної парашутної системи ДПС (далі – основного парашута) входять:
1) камера стабілізуючого парашута;
2) стабілізуючий парашут;
3) камера основного парашута;
4) парашут 83 кв.м з ланками підвіски;
5) підвісна система;
6) розчековочний пристрій;
7) ранець;
8) двоконусний замок;
9) ланка ручного розкриття;
10) парашутний прилад;
11) переносна сумка;
12) допоміжні деталі;
13) паспорт.
Розглянемо будову та принцип дії складових частин десантної парашутної системи ДПС.
Камера стабілізуючого парашута (рис. 2.2) призначена для укладки в неї купола 1,5 кв.м, строп і верхньої частини стабілізатора стабілізуючого парашута.
Рис. 2.2. Камера стабілізуючого парашута
1 - основа; 2 - причіпний карабін; 3 - стрічка; 4 - запобіжник; 5 - петля з кільцем; 6 - шнур; 7 - стрічка зачековування
Вона має масу 0,16 кг. Розміри камери у складеному стані: довжина – 0,3м; ширина – 0,19 м. Камера стабілізуючого парашута має наступне маркування: індекс „ДПС”, рік виготовлення.
Камера складається з основи 1, причіпного карабіна 2, стрічки 3, запобіжника 4, чотирьох петель з кільцями 5, шнура 6, стрічки зачековування 7.
Камера стабілізуючого парашута причіпним карабіном 2 кріпиться за трос ПРП у літаку або за сергу перехідної ланки-подовжувача.
Причіпний карабін приєднується до основи 1 камери (тканина 56260Кр пл.) за допомогою стрічки 3, виготовленої з матерії ЛТКкрП-26-600. На стрічку 3 та верхню частину основи 1 нашитий запобіжник 4. В нижній частині камери стабілізуючого парашута нашиті чотири петлі 5 з кільцями. Вони призначені для контрування з кільцями стабілізатора 6 стабілізуючого парашута (рис.2.3).
Шнур 6 (ШКП-150) призначений для затягування верхньої частини камери.
Стрічка зачековування 7 виготовлена з матерії ЛТКкрП-26-600 і призначена для зачековування гумової соти, змонтованої на ранці. Вона пришита до вушка причіпного карабіна 2 зигзагоподібним швом.
Стабілізуючий парашут (рис. 2.3) забезпечує стабілізоване зниження парашутиста і введення в дію основного парашута.
Маса стабілізуючого парашута – 0,93 кг. Стабілізуючий парашут має наступне маркування: індекс „ДПС”, рік виготовлення.
Він складається з наступних основних частин: основи купола 1, витяжного пристрою 2, строп 5, стабілізатора 6, ланки 7.
Рис. 2.3. Стабілізуючий парашут
1 - основа купола; 2 - витяжний пристрій; 3 - радіальні підсилюючі стрічки;
4 - кругові підсилюючі стрічки; 5 - стропи; 6 - стабілізатор; 7 - ланка;
8 - стрічка з кільцем; 9 - петля; 10 - силові стрічки; 11 - серга; 12 - петля;
13 - косинка; 14 - стрічка; 15 - направляюче кільце
Основа купола 1 має форму зрізаного конуса площею 1,5 кв.м. Вона виготовлена з капронової тканини (артикул 56004П). На основу купола у полюсній частині пришитий витяжний пристрій 2.
Витяжний пристрій 2 призначений для наповнення купола повітрям. Він являє собою нашиті у полюсній частині купола вісім кишень з капронової фарбованої тканини (арт. 56005Кр КП).
На зовнішню сторону купола нашиті радіальні 3 (зі стрічки ЛТКП-15-185) та кругові 4 (зі стрічки ЛТКП-13-70) підсилюючі стрічки, які перетинаються та утворюють каркас. По нижній кромці купола під радіальні підсилюючі стрічки 3 просмикнуті та прошиті зигзагоподібним рядком кінці шістнадцяти строп 5 з капронового шнура ШКП-200. Довжина крайніх строп у вільному стані від нижньої кромки купола до стабілізатора 0,52 м, а середніх строп – 0,50 м.
Стабілізатор 6 складається з двох клинів, які мають форму трикутника і виготовлені з капронової фарбованої тканини (арт. 56004КрП).
Клини утворюють чотири пера стабілізатора, які зшиті по центру. Вздовж бічної сторони кожного пера нашиті капронові стрічки з тканини ЛТКкрП-26-600. У верхній частині стрічки утворюють петлі для кріплення строп. У нижній частині стрічки переходять у ланку 7.
На кожну бічну сторону пера пришито кільце 8, що призначено для контрування з кільцями камери стабілізуючого парашута.
На відстані 0,45 м від пір’їв стабілізатора на ланку 7 нашита петля 9 для приєднання ланки гнучкої шпильки парашутного приладу.
Нижня частина ланки 7 розгалужується, утворюючи дві силові стрічки 10, у кінці яких ушиті серги 11 для приєднання до двоконусного замка.
На силові стрічки з двох боків нашиті перетинки з капронової стрічки ЛТКкр-44-1600. Між перетинками ушита петля 12 зі стрічки ЛТКМкрП-27-1200 для приєднання стабілізуючого парашута до вуздечок купола основного парашута і його камери. Трикутник, що утворився зі стрічок і перетинок, по обидва боки закритий косинками 13 з капронової тканини (арт. 56260Кр пл), яка має плівкове покриття.
На силові стрічки між косинками за допомогою стрічки 14 з тканини ЛТКкрП-26-600 ушито направляюче кільце 15 для гнучкої шпильки парашутного приладу.
Камера основного парашута (рис. 2.4) призначена для укладки купола і строп основного парашута.
Вона забезпечує упакування та введення у дію основного парашута в певній послідовності, що зменшує динамічні навантаження в момент його розкриття.
Маса камери – 0,4 кг. Розміри у складеному стані – 0,735 х 0,387 м. Камера виготовлена з фарбованого капронового полотна (арт. 56023Кр П) і має наступне маркування: індекс „ДПС”, рік виготовлення.
Рис. 2.4. Камера основного парашута
1 - основа; 2 - кільце; 3 - стрічка; 4 - вуздечка; 5 - косинка; 6 - шнур;
7 - підсилення; 8 - соти; 9 - стрічка; 10 - розподільник сот; 11 - гума сот;
12 - клапан; 13 - люверс; 14 - ліва кишеня; 15 - права кишеня;
16, 19 - фартух; 17 - стрічка - зав’язка; 18, 20 - соти, що знімаються
Камера має основу 1 циліндричної форми. У підгинання нижньої частини основи вставлене кільце 2 з еластичної стрічки шириною 29 мм, яке забезпечує упорядкований вихід купола основного парашута з камери.
Поверхня камери посилена стрічкою 3 з матерії ЛТКкрП-25-200, що йде по периметру основи камери, та двома стрічками з матерії ЛТКкрП-26-600, що утворюють в верхній частині камери вуздечку 4.
Для зручності укладки купола основного парашута у камеру до її основи та стрічок вуздечки нашита косинка 5 (арт. 56023КрП), а для стягування камери через підгинання верхньої частини основи вкладено шнур 6 з капронового шнура ШКП-150.
З зовнішньої сторони на основу камери нашиті: підсилення 7; одинадцять сот 8 для укладки строп основного парашута; розподільник сот 10 зі стрічки ЛТКкрП-40-700 та петель зі шнура ШХБ-125, в які вставлена гума сот 11 з шнура ШГкр, що призначена для утримання строп у сотах; клапан 12 (арт. 56023КрП) з двома парами люверсів 13 та двома кишенями (лівою 14 і правою 15); фартухи 16 зі стрічками-зав’язками 17. Для зручності укладки строп у соти нашиті стрічки 9.
У нижній частині основи пришитий фартух 19 з двома сотами 20, що знімаються. Ще дві соти 18, які знімаються, встановлені на нижній частині основи камери.
Пучки строп основного парашута просмикнуті у соти, що знімаються, та пропущені через люверси клапана 12, який зачековуює камеру, запобігаючи передчасному виходу з неї купола основного парашута.
Для зручності укладки строп на клапані 12 біля люверсів позначені цифри 1, 2, 3, 4.
Парашут 83 кв.м. з ланками підвіски або основний парашут призначений для безпечного зниження і приземлення десантника.
Він являє собою несучу поверхню у формі каркасованої оболонки з силовими елементами, яка з’єднує основний парашут з підвісною системою.
Маса основного парашута з ланками підвіски – 5,5 кг. Площа купола – 83 кв.м.
Основний парашут (рис.2.5) складається з купола і строп, змонтованих на дві ланки підвіски (рис.2.6).
Він має маркування індекс „ДПС” та заводський номер.
Купол має основу у формі кола площею 83 кв. м., складеного з чотирьох секторів 1 і накладки 2, пришитої до центру купола. Кожний сектор виготовлено з полотна капронового арт. 56011П, а накладки – з полотна 56006П.
Рис. 2.5. Основний парашут
1 - сектор; 2 - накладка; 3 - каркас; 4 - петля; 5 - стропа 1А; 6 - стропа № 28;
7 - стропа № 1Б; 8 - стропа № 15А; 9 - стропа № 15Б; 10 - стягуюча стрічка;
11 - вуздечка; а - маркування
Сектори купола з’єднані між собою швом у замок, на які нашиті підсилюючі капронові стрічки з матерії ЛТКП-13-70.
Для збільшення міцності купола на його зовнішню сторону настрочені капронові стрічки з матерії ЛТКП-13-70, які перетинаються та утворюють каркас 3, а у нижньої кромки – тридцять петель 4 для кріплення строп. Ліворуч від петель на куполі промарковані порядкові номери строп. Між стропою 5 (№ 1А) та стропою 6 (№ 28) на зовнішній стороні купола нанесене заводське маркування а.
Вздовж нижньої кромки купола біля всіх строп, крім строп 5 (№ 1А), 7 (№ 1Б), 8 (№ 15А) та 9 (№ 15Б), нашиті стягуючі стрічки 10 з матерії ЛТКП-15-185 для зменшення часу наповнення купола повітрям та ймовірності його перехрещування стропами.
На полюсну частину купола нашиті капронові стрічки з матерії ЛТКП-26-600, що перетинаються та утворюють вуздечку 11, до якої приєднується петля ланки стабілізуючого парашута.
На основі купола між стропами № 1А і № 1Б, № 15А і № 15Б є щілини довжиною 1,6 м, які призначені для розвертання купола.
Рис. 2.6. Ланки підвіски
1 - права ланка підвіски; 2 - ліва ланка підвіски; 3 - ліва стропа керування;
4 - права стропа керування; 5 - кільце; 6 - стропа 15А; 7 - пряжка-півкільце;
8 - стропа № 1А; 9 - стропа № 15Б; 10 - стропа № 1Б; 11 - шлейка; 12 - шнур-блокувач; 13 - вигнута пряжка; 14 - петля; 15 - вигнута пряжка
До петель 4 купола (рис. 2.5, Б) кріпляться кінці тридцяти строп довжиною 9 м. Двадцять сім строп виготовлені з капронового шнура ШКП-150, а три (№ 1А, № 1Б, № 28) з шнура ШКПкр-190 зеленого кольору. Нижні кінці строп прикріплені до пряжок-півкілець 7 правої 1 і лівої 2 ланки підвіски (рис. 2.6).
Для полегшення укладки основного парашута на стропі №14 біля нижнього краю купола та у пряжок-півкілець ланок підвіски нашиті пізнавальні муфти жовтогарячого кольору. На відстані 0,2 м від нижнього краю купола і 0,4 м від пряжок-півкілець ланок підвіски на усіх стропах є мітки, які позначають початок і кінець укладки строп в камеру основного парашута.
Для розвертання купола є стропи керування (ліва 3 і права 4). Вони виготовлені з капронового шнура ШКПкр-190 червоного кольору в два складання та нашиті на стропи № 1А, № 15А (ліва) і № 1Б, № 15Б (права). Стропи керування просмикнуті в кільця 5, що нашиті з внутрішньої сторони ланок підвіски.
Ліва стропа керування 3 пристрочена одним кінцем до стропи № 15А на відстані 1,45 м від пряжок-півкілець 7 ланок підвіски, а другим – до стропи № 1А на відстані 1,25 м від них. Права стропа керування аналогічно пристрочена до строп № 15Б і № 1Б.
Під час натягу лівої стропи керування 3 натягаються стропи № 1А і №15А, нижній край купола втягується усередину і купол розвертається ліворуч. Під час натягу правої стропи керування 4 натягаються стропи № 1Б і № 15Б, втягується усередину нижній край купола так, що він розвертається праворуч. Причиною розвертання в обох випадках є порушення симетрії купола, внаслідок чого виникають на його половинах протилежно направлені потоки повітря, що витікають із щілин, які є на основі купола.
Ланки підвіски (рис. 2.6) призначені для приєднання основного парашута до підвісної системи. Вони виготовлені із стрічки капронової технічної ЛТКкр-44-1600 і складаються з правої 1 та лівої 2 ланок з вільними кінцями; пряжок-півкілець 7; еластичних шлейок 11; шнурів-блокувачів 12; вигнутих пряжок 13 і 15.
Вільні кінці правої ланки промарковані цифрами 1 і 2; лівої ланки – 3 і 4. Вони мають наприкінці пряжки-півкільця, до яких кріпляться стропи основного парашута. На вільних кінцях з цифрами 2 і 3 є шлейки 11 для заправлення послаблення строп керування.
На кожній ланці підвіски є шнур-блокувач 12, що застосовується під час використання парашутної системи без перекочування вільних кінців ланок підвіски. В разі використання парашутної системи з перекочуванням вільних кінців шнур-блокувач вилучається.
Ліва ланка підвіски безпосередньо монтується на ліву верхню вигнуту пряжку 15 підвісної системи. Права ланка має на кінці пряжку 13 з петлею 14, яка використовується для монтажу правої ланки підвіски до правої верхньої вигнутої пряжки підвісної системи за допомогою розчековочного пристрою. На петлі 14 для цього є спеціальна позначка.
Підвісна система (рис. 2.7) забезпечує рівномірний розподіл навантаження на десантника, яке виникає в процесі наповнення повітрям куполів стабілізуючого і основного парашутів.
Рис. 2.7. Підвісна система
1 - головний обхват; 2 - правий наспинно-плечовий обхват; 3 - лівий наспинно-плечовий обхват; 4 - правий обхват для ніг; 5 - лівий обхват для ніг;
6 - грудна перетинка; 7 - поясний обхват; 8 - ліва нижня вигнута пряжка;
9 - ліва верхня вигнута пряжка; 10 - права нижня вигнута пряжка; 11 - права верхня вигнута пряжка; 12 - пряжки для ременів вантажного контейнера;
13 - петля, 14 - кишеня; 15 - скоба кріплення; 16 - накладка; 17 - кільця;
18 - карабін; 19 - пряжка; 20 - прямокутна пряжка; 21, 24 - карабін;
22, 23, 25, 26 - пряжка
Крім того, підвісна система дозволяє кріпити вантажний контейнер типу ГК-30, спорядження десантника СД-1 та стрілецьку зброю.
Вона з’єднується з основним парашутом через ланки підвіски. Маса підвісної системи – 2 кг. Маркування підвісної системи містить індекс „ДПС” та рік виготовлення.
Підвісна система виготовлена зі стрічок ЛТКкр-44-1600 і складається з наступних основних частин: головного обхвату 1, правого 2 і лівого 3 наспинно-плечових обхватів, правого 4 і лівого 5 обхватів для ніг, грудної перетинки 6, поясного обхвату 7.
Вона дозволяє здійснювати підгонку на парашутистів з ростом 1,5-1,9 м у зимовому і літньому десантному обмундируванні.
Головний обхват 1 зшитий зі стрічок у два складання. Ліворуч і праворуч у його верхній частині розташовані вигнуті пряжки, які мають наступне призначення:
- ліва верхня 9 – для монтажу лівої ланки підвіски;
- ліва нижня 8 – для з’єднання головного обхвату з лівим наспинно-плечовим обхватом;
- права верхня 11 – для монтажу правої ланки підвіски, яка може відокремлюватись;
- права нижня 10 – для з’єднання головного обхвату з правим наспинно-плечовим обхватом.
З внутрішнього боку головного обхвату, нижче вигнутих пряжок, розташовані дві пряжки 12 для кріплення ременів вантажного контейнера.
На лівому боці підвісної системи, нижче вигнутих пряжок, пристрочена петля 13 з матерії ЛТКкрП-26-600 для кріплення гнучкого шлангу ранця, а на рівні грудей є кишеня 14 з тканини арт. 56260Кр для розміщення кільця ланки ручного розкриття.
Для приєднання запасного парашута у головний обхват вмонтовані дві скоби кріплення 15.
У нижній частині головного обхвату нашита накладка 16 для сидіння парашутиста у підвісній системі та кільця 17 для підтягування нижніх кутів ранця до головного обхвату за допомогою капронової стрічки.
Наспинно-плечові обхвати (лівий 3, правий 2) перехрещуються на спині парашутиста та утворюють хрестовину.
Наспинно-плечові обхвати, що йдуть вгору від хрестовини, проходять через вигнуті пряжки 8 і 10 і спускаються вниз, де утворюють грудну перетинку 6 з карабіном 18 у лівій половині та з пряжкою 19 – у правій. Пряжка 19 призначена для застібання грудної перетинки на грудях парашутиста.
Для виключення вільного переміщення наспинно-плечових обхватів на ділянках вище хрестовини, на них нашиті капронові стрічки з матерії ЛТКкрП-43-800.
Поясний обхват 7 призначений для регулювання підвісної системи згідно з ростом парашутиста. Регулювання (підгонка) здійснюється двома прямокутними пряжками 20.
Наспинно-плечові обхвати, що йдуть донизу від хрестовини, проходять між стрічками головного обхвату й утворюють трикутники з закріпленими в них з лівого боку карабіном 21, а з правого – пряжкою 22. Нижні кінці наспинно-плечових обхватів, що проходять між стрічками головного обхвату, утворюють правий 4 і лівий 5 обхвати для ніг. На правому обхваті для ніг закріплено карабін 24, а на лівому – пряжку 25, які разом з карабіном 21 та пряжкою 22 призначені для регулювання обхватів для ніг відповідно до росту парашутиста.
Довжину правого і лівого обхватів для ніг можна регулювати за допомогою пряжки 26.
Розчековочний пристрій (рис 2.8.) призначений для від’єднання правої ланки підвіски від підвісної системи після приземлення під час сильного вітру.
Розчековочний пристрій виготовлено із капронової стрічки 1 (ЛТКОкр-44-1600), на яку нашиті: петля 2 (ЛТКМП-12-450), до якої кріпиться шпилька 3 з парашутною сотою 4; петля 5 (ЛТКП-15-185) для кріплення розчековочного пристрою до вигнутої пряжки на головному обхваті підвісної системи; стрічка
Рис. 2.8. Розчековочний пристрій
1 - стрічка; 2 - петля; 3 - шпилька; 4 - сота; 5 - петля; 6 - стрічка; 7 - застібка
червоного кольору 6 (ЛТКкрП-26-600) для позначення ручки розчековочного пристою; текстильна застібка 7 для кріплення розчековочного пристрою на головному обхваті підвісної системи. Ручка розчековочного пристрою утворюється після з’єднання застібки 7.
Для від’єднання правої ланки підвіски необхідно взятися за ручку розчековочного пристрою і різким рухом висмикнути шпильку 3 з ланки підвіски парашута. Права ланка підвіски від’єднається від головного обхвату підвісної системи і купол основного парашута згасне.
Ранець (рис.2.9 і 2.10) призначений для укладки в нього камери з основним парашутом та розміщення двоконусного замка і парашутного приладу.
Рис. 2.9. Ранець
1 - накладне дно; 2 - рама жорсткості; 3 - правий клапан; 4 - лівий клапан;
5 - кільце; 6 - кишеня парашутного приладу; 7 - стрічка-зав’язка;
8 - кишеня; 9 - клапан кишені; 10 - гумова сота; 11 - ручка; 12 - шлейка
з шипом кнопки; 13 - кишеня; 14, 15 - кільце
Він виготовлений з капронової технічної фарбованої тканини або авізенту артикул 56260 Кр пл. (допускається тканина арт. 56039 або арт. 56039пл.) і підсилений стрічками ЛТКкрП-20-150, ЛТКкрП-25-200. Маса ранця зі змонтованим двоконусним замком – 1,7 кг. Довжина – 0,51 м, ширина – 0,23 м. Маркування ранця містить індекс „ДПС” та заводський номер.
Ранець складається з накладного дна 1 (рис. 2.9), внутрішнього дна 1 (рис. 2.10), правого 3 і лівого 4 клапанів, правої 4 і лівої 5 косинки, правої 13 і лівої 14 стрічки з пряжками, гнучкого шланга 16 (рис. 2.10).
Між накладним та внутрішнім дном вставлена прямокутна металева рама жорсткості 2 (рис. 2.9).
На накладне дно нанесена мітка для обмеження укладки у ранець ланок підвіски. На внутрішнє дно ранця нашиті вісім петель 2 (рис.2.10) для його монтажу на підвісну систему за допомогою чотирьох шнурів кріплення із шнура ШКП-120 довжиною 0,21 м. та клапан двоконусного замка 3, який прикриває двоконусний замок 18, змонтований на ранці.
На косинках вставлені пряжки з перетинками 6 (рис.2.10), що плавають, у які просмикнуті стрічки 7 (ЛТКкрП-26-600) для кріплення запасного парашута або ЗПС і стрічка 8 червоного кольору (ЛТКкрП-26-600), яка призначена для швидкого звільнення стрічок кріплення ЗПС. Стрічки кріплення ЗПС закінчуються ранцевими карабінами 9 (рис.2.10). На лівій косинці нашита кишеня 13 (рис.2.9) для розміщення картки, що замінює паспорт.
Рис. 2.10. Ранець зі змонтованим двоконусним замком
1 - внутрішнє дно; 2 - петля; 3 - клапан двоконусного замка; 4 - права косинка;
5 - ліва косинка; 6 - пряжка; 7 - стрічка кріплення ЗПС; 8 - стрічка червоного кольору; 9 - карабін; 10 - шлейка з шипом; 11 - стрічка підтягування;
12 - стрічка-зав’язка; 13 - права стрічка з пряжкою; 14 - ліва стрічка з пряжкою; 15 - регулююча стрічка; 16 - гнучкий шланг; 17 - петля;
18 - двоконусний замок
На правому клапані 3 (рис.2.9) розміщені: кишеня 6 парашутного приладу зі стрічками-зав’язками 7; кишеня 8 для ланки гнучкої шпильки з клапаном кишені 9; гумова сота 10 для монтажу стабілізуючого парашута; ручка 11 для відтягування правого клапану під час заправлення під нього послаблення ланки стабілізуючого парашута; шлейка 12 з шипом кнопки для застібання клапана двоконусного замка.
У верхній частині ранця (рис.2.9) розміщені: кільце 14 для просмикування гумової соти 10; кільця 15 для контрування з петлею на ланці стабілізуючого парашута ланки гнучкої шпильки парашутного приладу; шлейка 10 (рис.2.10) з шипом кнопки для клапана двоконусного замка.
Для підтягування нижніх кутів ранця до підвісної системи на них нашиті дві стрічки підтягування 11 з матерії ЛТКкрП-26-600 (рис.2.10). Вище місця пришивання правої косинки нашиті дві стрічки-зав’язки 12 для кріплення шланга парашутного приладу.
На рамі жорсткості у верхній частині ранця є два прямокутних вікна, на верхніх сторонах яких закріплені права 13 і ліва 14 стрічки з пряжками зі стрічки ЛТКкрП-43-800 (рис.2.10) для монтажу ранця до підвісної системи. На нижніх сторонах вікон закріплені регулюючі стрічки 15 зі стрічки ЛТКМкрП-27-1200, які призначені для регулювання підвісної системи відповідно до росту парашутиста. Також у верхній частині ранця на його раму жорсткості монтується двоконусний замок 18. У місці розміщення двоконусного замка на внутрішнє і накладне дно ранця нашита капронова стрічка ЛТКкрП-43-800.
На лівій стрічці з пряжкою закріплено один кінець гнучкого шлангу 16. Другий його кінець просмикнутий через петлю 17. Після монтажу ранця на підвісну систему він кріпиться до неї вище кишені ланки ручного розкриття.
Гнучкий шланг призначений для розміщення тросу ланки ручного розкриття та захищає його від випадкового зачеплення. Він складається з трубки і ковпачків. Трубка являє собою металевий рукав, який покрито капроновою стрічкою ЛТКкрП-43-800. Кінці трубки шлангу заправлені у ковпачки та обтиснуті. Довжина гнучкого шлангу – 0,38 м.
Двоконусний замок (рис.2.11) – це механічний пристрій для замикання пряжок силових ланок стабілізуючого парашута, утримання їх протягом усього періоду стабілізованого зниження, а також для звільнення цих пряжок та їх скидання з конусів при висмикуванні ланки ручного розкриття або спрацюванні парашутного приладу. Тобто, він з’єднує ранець зі стабілізуючим парашутом під час стабілізованого зниження парашутиста. Маса двоконусного замка – 0,26 кг. Двоконусний замок складається з корпуса 1, затвора 2, кришки 3, монтажної пластини 4, пластини кріплення 5 та деталей кріплення.
Корпус 1 має два конуси 6 для установки на них серг силових стрічок ланки стабілізуючого парашута. Він кріпиться до рами жорсткості ранцю за допомогою пластини кріплення 5 та чотирьох гвинтів 10.
Затвор 2 має два конуса 7 меншого розміру. На один конус ставиться серга, що з’єднується з петлею парашутного приладу, на другий – петля троса ланки ручного розкриття.
Рис. 2.11. Двоконусний замок
1- корпус; 2 - затвор; 3 - кришка; 4 - монтажна пластина; 5 - пластина кріплення; 6,7 - конус; 8, 10, 11 - гвинт; 9 - вкладень; 12 - гайка
Кришка 3 кріпиться до корпуса гвинтом 8. Між корпусом і кришкою встановлені два вкладні 9, які запобігають удару затвором по корпусу при розкритті двоконусного замка.
Монтажна пластин а призначена для монтажу шланга парашутного приладу. Вона кріпиться до ранцю гвинтом 11 і гайкою 12.
Закривання двоконусного замка виконується поворотом затвора. При цьому він перекриває конуси з надягнутими на них сергами силових стрічок ланки стабілізуючого парашута.
Відкривання двоконусного замка та звільнення серг силових стрічок ланки стабілізуючого парашута здійснюється під час повороту затвора тросом парашутного приладу або ланкою ручного розкриття.
Ланка ручного розкриття (рис. 2.12) призначена для розкриття двоконусного замка парашутистом. Її маса – 0,2 кг. Конструктивно вона може бути у поліетиленовій оболонці або без неї.
Рис. 2.12. Ланка ручного розкриття
1 - кільце; 2 - трос; 3 - обмежувач; 4 - петля
Ланка ручного розкриття без поліетиленової оболонки складається з кільця 1, троса 2, обмежувача 3 і петлі 4.
Кільце 1 призначено для утримування його у руці під час висмикування ланки ручного розкриття і розміщується у кишені на головному обхваті підвісної системи. Воно виготовлено із сталевого прута. Частина кільця, що виступає з кишені, пофарбована у червоний колір.
Трос 2 довжиною 0,6 м виготовлений із сталевого канату, один кінець якого має обмежувач 3, а інший – петлю 4 із сталевого дроту, що призначена для приєднання троса до двоконусного замка. Трос просмикується через гнучкий шланг, який змонтований на ранці та підвісній системі.
У ланки ручного розкриття в поліетиленовій оболонки трос покрито нею на відстані 0,21 м від обмежувача і 0,057 м від петлі.
Парашутний прилад (рис. 2.13) призначений для розкриття двоконусного замка. В десантній парашутній системі ДПС застосовується парашутний напівавтомат ППК-У-165А-Д, комплект №2. Дозволяється комплектування парашутним приладом АД-3У-Д-165, комплект №2.
Рис. 2.13. Парашутні прилади
1 - затвор; 2 - корпус парашутного напівавтомата ППК-У-165А-Д;
3 - корпус парашутного приладу АД-ЗУ-Д-165; 4 - гнучка шпилька;
5 - шланг; 6 - трос; 7 - амортизатор; 8 - петля; 9 - ланка гнучкої шпильки
Парашутний напівавтомат ППК - У - 165А - Д призначений для розкриття двоконусного замка через заданий проміжок часу або на заданій висоті. На відміну від приладу АД-3У-Д-165 він має анероїдно-годинниковий механізм.
Парашутний прилад АД - 3У - Д - 165 має годинниковий механізм та забезпечує розкриття двоконусного замка через заданий проміжок часу.
Парашутний прилад вводиться у дію висмикуванням із затвора 1 корпуса 2 парашутного напівавтомата ППК-У-165А-Д (корпуса 3 парашутного приладу АД-ЗУ-Д-165) гнучкої шпильки 4.
Технічні характеристики, конструкція та робота парашутних приладів ППК-У-165А-Д та АД-3У-Д-165 викладені у технічних описах на них.
Переносна сумка (рис. 2.14) призначена для збереження і транспортування десантної парашутної системи.
Вона виготовлена з тканини С263 і має габарити 0,26 х 0,50 х 0,61 м. В переносну сумку укладається одна парашутна система ДПС. На сумці промарковані заводський номер та індекс „ДПС”.
Рис 2.14. Переносна сумка
1 - основа; 2 - ручки; 3 - петля; 4 - клапан; 5 - пряжка-півкільце;
6 - шнур; 7 - стрічка; 8 - кишеня
Сумка має основу 1, дві ручки 2, петлю для бирки 3, клапан 4 з двома пряжками-півкільцями 5, шнур 6 для затягування сумки, стрічку 7 для затягування клапана і кишеню 8 для картки, що замінює паспорт парашутної системи.
Після укладки парашутної системи ДПС сумку затягують за допомогою шнура 6, кінці якого зав’язують прямим вузлом і прошивають з обох боків вузла нитками 105 текс. х 6 СЛ фарбованими.
Кінці нитки зав’язують, просмикують в отвір бирки з внутрішньої сторони та пломбують. Потім сумку закривають клапаном 4 і затягують клапан стрічкою 7.
До допоміжних деталей парашутної системи ДПС відносяться: серга, контрувальна нитка і контрувальний шнур.
Серга 14-15516.34.000 (рис. 2.15) призначена для приєднання петлі парашутного приладу до двоконусного замка. Вона виготовлена із сталі 30ХГСА та має два отвори однакового діаметру: один – для надягання на конус
Рис. 2.15. Серга
затвора двоконусного замка, другий – для приєднання петлі парашутного приладу. Маса серги – 0,005 кг. Товщина – 0,0025 м.
Контрувальна нитка призначена для контрування петлі ланки стабілізуючого парашута з кільцем на ранці, гнучкої шпильки парашутного напівавтомата (шпильки у затворі парашутного приладу АД-3У-Д-165) та двоконусного замка. Вона виготовлена з бавовняної пряжі 15 текс. х 6 х 3 довжиною 1,2 м на одну укладку. Дозволяється використовувати серцевину шнура ШХБ-125.
Контрувальний шнур призначений для контрування кілець стабілізатора з кільцями камери стабілізуючого парашута. Його виготовлено зі шнура ШХБ-20 довжиною 0,3 м.
При десантуванні з літаків Ан-12, Ан-22, Ан-26, Ан-72, Іл-76 застосовується один контрувальний шнур довжиною 0,3 м. В разі десантування парашутистів з літака Ан-2 та вертольота Мі-8 – два контрувальних шнура довжиною 0,3 м. Тобто витрати контрувального шнура на одну укладку парашутної системи ДПС складають у першому випадку – 0,3 м, а у другому – 0,6 м.
Кожна десантна парашутна система ДПС має паспорт. Він є невід’ємною частиною парашутної системи. У паспорті робляться записи про прийом, передачу, експлуатацію і ремонт парашутної системи.
Правила ведення паспорта викладені безпосередньо у ньому, а загальні вимоги – у главі 5 Настанови з повітрянодесантної служби (НПДС-2006).
Дата добавления: 2015-11-03; просмотров: 1641 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Розділ І. Загальні положення щодо наземної підготовки особового складу до здійснення стрибків з парашутом | | | Тактико-технічні характеристики запасного парашута З-5 |