Василій Великий

Василій народився 330 р. в Каппадокійській Кесарії. Походив з багатої і побожної родини, яка дала Східній Церкві шістьох святих. Початкову освіту Василь здобув у Кесарії, де його батько був учителем риторики. Потім Василій виїхав на навчання до Константинополя (там славився ритор Ліваній), а пізніше до Афін, де заприязнився з Григорієм Назіянзином. Пізніше той згадуватиме: «Нам були знані лише дві дороги: перша - досконаліша, друга - другорядної вартості; перша провадила нас до наших святинь і до наших священиків, друга - до поганських професорів».

У 356 р. Василій повернувся додому й став викладати риторику. Його захоплювало світське життя, багатство та успіх, які він мав у Кесарії. Однак за ним пильнувала його сестра Макрина, завдяки якій Василій усвідомив, що його опанувало марнославство. В одному зі своїх листів він згадує: «Я ніби пробудився нарешті з глибокого сну і побачив чудове світло, що променіло з Євангелія». Василій задумав зректися світу. Він прийняв хрещення з рук єпископа Кесарії Діяніоса. Вирішивши присвятити себе монашому життю, подався в подорож до Єгипту, Палестини та Месопотамії, щоб побачити тамтешні монастирі (357-359 рр.). Там він познайомився з монахами та сповідниками. Повернувшись, Василій оселився пустельником над річкою Ірис біля Новокесарії в Понті. Тут з Григорієм Назіянзином Василій склав з Орігенових творів «Філокалію» (Добротолюбіє). Невдовзі до них приєдналися їхні друзі й утворилася монаша спільнота.

Василій подався до Кесарії, щоб попрощатися з умираючим єпископом Діяніосом. Коли той помер, його наступник Євсевій висвятив молодого монаха на священика й узяв до себе радником і помічником. Та згодом відіслав його геть: Євсевію не сподобалось, що популярність Василія чимдалі зростала. Однак згодом єпископ Кесарійський мусив знову закликати Василія до себе на службу.

У 370 р., після його смерті, Василія було обрано єпископом, а потім він став митрополитом Каппадокії. Він був ревним душпастирем і доброчинцем. Борючись з єресями, Василій мусив протистояти тиску імператора Валенса, котрий підтримував аріанство. У 372 р. Василій відмовив імператорові в Святому Причасті. У своїх богословських творах і в проповідях він обстоював божественність Святого Духа. Помер Василій Великий 1 січня 379 р., проживши лише 50 років.

Святого Василія Великого називають батьком монашого життя на Сході. У грецькому й коптському списках збереглася Літургія Василія Великого: вважають, що її чин упорядкував каппадокійський святитель. Є припущення, що Василій скоротив Літургію Апостола Якова, надавши текстові чіткішого викладу.

Дата добавления: 2015-10-28