Читайте также: |
|
До форменних елементів крові належать еритроцити, лейкоцити, тромбоцити. Еритроцити, або червоні кров'яні тільця - найчисленніші клітини крові, належать до системи еритрону.
Еритрон - це підсистема крові, до складу якої входить сукупність еритроцитів, що містяться у циркулюючій і депонованій крові, органів еритропоезу та структур, де здійснюється руйнування старих і дефектних еритроцитів, а також апарат регуляції, який забезпечує кількість еритроцитів, як засобів транспортування кисню, відповідно до пристосувальної реакції організму.
Еритропоез – утворення еритроцитів, здійснюється у дорослої людини у червоному кістковому мозку. Руйнування старих (еритроцити живуть в середньому 120 днів) і дефектних еритроцитів відбувається у червоній пульпі селезінки. Серед механізмів регуляції еритропоезу найважливішу роль відіграють гормони, зокрема еритропоетини, гормони, які утворюються переважно в клітинах нирок залежно від вмісту кисню у тканинах нирки (90%) та печінці (10%). Андрогени стимулюють утворення еритропоетинів та кількість клітин попередників еритроцитів у кістковому мозку.
Кількість еритроцитів повинна складати:
♂ - 4,5-5,5*1012/л, ♀ - 4-5*1012/л
Основною функцією еритроцитів, точніше, гемоглобіну, що в них міститься, є транспорт газів (О2 і. Со2) кров'ю. Проте, функція еритроцитів цим не обмежується. Оболонка еритроцитів абсорбує на своїй поверхні метаболиты, біологічно активні речовини, іони, на ній знаходяться антигени, що визначають групу крові і так далі
Основною структурною одиницею еритроцита є гемоглобін.
Кількість гемоглобіну: ♂ - 130-160 г/л, ♀ - 120-140 г/л
Молекула Нb складається з 4 білкових глобінових ланцюгів, до кожної з якої приєднаний гем, що утримує Fe2+. У дорослих Нb складається з 2 α- або 2 β- ланцюгів (Нb А). У плоду – Нb F (замість β-ланцюгів – γ-ланцюги, які краще приєднують кисень).
Гем забезпечує приєднання О2 (утворюється з'єднання оксигемоглобін), глобінова білкова частина приєднує СО2 з утворенням карбогемоглобіну.
Крім того, гемоглобін може зв'язуватися з чадним газом з утворенням карбоксигемоглобіну, який практично не диссоціює, і може привести до смерті.
При пов'язанні гемоглобіну з сильними окислювачами утворюється метгемоглобін.
Киснева ємність крові (КЄК) - це об’єм кисню, який заязуеться гемоглобіном в 1л крові. КЄК залежить від кількості гемоглобіну в 1 л крові та його властивостей приєднувати і віддавати кисень.
1 г Hb максимально може приєднати 1,34 мл кисню; у 1 л крові міститься в середньому 140 г Hb, який може приєднати 140 х 1,34 = 187,6 мл кисню; у плазмі при РО2 =100 мм рт.ст. у 1 л розчиняється лише 3 мл кисню. Отже, основна роль у транспортуванні кисню належить гемоглобіну еритроцитів.
Групи крові.
Основними груповими системами крові у людей є системи АВО і СDЕ (резус).
Система АВО. Ця система має 4 групи крові: 0 (І); Аβ (ІІ); Вα (ІІІ), АВ (IV), таке розділення засноване на тому, що мембрани еритроцитів можуть містити антигени: агглютиногены А і В; плазма крові може містити антитіла: агглютинины α і β.
В разі взаємодії агглютинінів α з агглютиногенами А, або агглютининов β з агглютиногенами В відбувається реакція аглютинації (склеювання) еритроцитів, що приводить до їх подальшого руйнування (гемоліз). Важливим завданням лікаря при переливанні крові є не допустити аглютинації, саме тому слід переливати кров тільки група до групи.
Система СDЕ або система Rh. Мембрана еритроцитів містить 6 типів антигенів: С, D, Е, с, d, е,а в плазмі крові відсутні успадковані відповідні антитіла. Якщо кров людини містить С, D, Е антигени, то в ній в цих випадках відсутні с, d, е антигени. В тому випадку, якщо в крові в мембрані еритроцитів відсутні якісь із С, D, Е антигенів, то обов’язково присутні якісь із с, d, е антигенів.
Найбільші антигенні властивості має аглютиноген D. Тому при наявності його в мембрані еритроцитів кров називають резус-позитивною (серед європейців таких людей 85%), при його відсутності кров називають резус-негативною (15%). Гемотрансфузії можливі тільки за однойменною резус-належністю крові.
Імунізація резус негативної людини можлива при введенні в її кров еритроцитів з одним із С, D, Е антигенів, зокрема – D антигену, що призведе до утворення анти-D антитіл (аглютинінів анти-резус). Така ситуація може статися при вагітності резус-негативної жінки резус-позитивним плодом, коли під час пологів порушується плацентарний бар’єр і відбувається імунізація D-антигенами, або при помилковій гемотрансфузії резус-позитивної крові.
Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Роль гормонів у регуляції росту та розвитку. | | | Зсідання крові. |