Читайте также:
|
|
Головним регулятором росту є соматотропний гормон (СТГ), який виділяється аденогіпофіз під впливом гіпоталамічних соматоліберіна і соматостатину. У СТГ розрізняють два впливу - пряме й опосередковане.
Прямий вплив СТГ характеризується стимуляцією глікогенолізу (одержання енергії з глікогену) і ліполізу (одержання енергії з жирів). Опосередковане дію - СТГ струмом крові заноситься в клітини печінки, де перетворюється в соматомедіни, які стимулюють в м'язах, внутрішніх органах і хрящової тканини синтез білків (структурних, ферментів, каналів і т.д.). У результаті синтезу цих білків відбувається лінійний ріст тіла і внутрішніх органів. При нестачі СТГ у дітей розвивається карликовість, при надлишку - гігантизм. Якщо секреція СТГ підвищена у дорослої людини, то розвивається акромегалія (розростання м'яких тканин).
Крім СТГ, нормальний ріст і розвиток неможливі без гормонів щитовидної залози трийодтироніну і тетрайодтіроніну (тироксину) (Т3, Т4). Синтез цих гормонів неможливий без йоду, тому щодня людина повинна отримувати 150-200 мкг йоду на добу. Ці гормони є жиророзчинним, дія обох гормонів однакова, але Т3 в 4 рази активніше ніж Т4, а виділяється його менше. Дія гормонів спрямована на синтез нових білків (білків пам'яті, ферментів, рецепторів, каналів, Na +-K +-насосів, утворення нових мітохондрій і т.д.), що сприяє зростанню, фізичному і психічному розвитку. Нестача цих гормонів у дітей призводить до розвитку кретинізму, у дорослих - до мікседеми (підвищена маса тіла, млявість, психічна загальмованість). У результаті надлишку цих гормонів розвивається гіпертиреоз (худоба, підвищена збудливість, пітливість).
Крім СТГ і тиреоїдних гормонів у регуляції росту та розвитку приймає участь інсулін, гормон підшлункової залози, який секретується її β-клітинами. Основним впливом інсуліну є зниження концентрації глюкози в крові, він стимулює її транспорт всередину клітин і синтез з неї глікогену. Крім того, інсулін сприяє посиленню транспорту амінокислот у клітини і стимулює синтез білків. Зниження секреції інсуліну призводить до розвитку цукрового діабету, який супроводжується гіперглікемією, порушеннями в системах крові, кровообігу і т.д.
У регуляції концентрації глюкози бере участь і гормон α-клітин підшлункової залози глюкагон. Він збільшує кількість глюкози у крові завдяки стимуляції глікогенолизу та глюконеогенезу. Також глюкагон сприяє розкладанню жирів.
Рекомендована література:
Основна:
1. Р.Сили, Т.Стивенс, Ф.Тейт. Анатомия и физиология. Пер. с англ. – К.: Олимпийская литература, 2007.
Допоміжна:
1. В.І. Філімонов (под ред.). Нормальна фізіологія. - К.: Здоров'я, 1994
2. В. Ф.Ганонг. Фізіологія людини. Пер. з англ. - Львів: БаК, 2002.
3. Р. Шмидт, Г. Тевс. Физиология человека (в 3-х томах). Пер. с англ. - М: Мир, 1996.
4. Б.И. Ткаченко (под ред.).Основы физиологии человека (в 2 томах). – СПб, Межд. Фонд истории науки, 1994.
5. В.М. Покровский (под ред.) Физиология человека. – М.:Медицина, 2003
Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 125 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ | | | Формені елементи крові |