Поняття і види об’єднань кооперативів, їхній правовий статус

Первинні кооперативи з метою забезпечення економічних, соціальних, культурних та інших інтересів своїх членів, підвищення ефективності їх діяльності можуть створювати об'єднання коопе­ративів. Кооперативні об’єднання можуть утворюватися для здійснення будь-якої не забороненої законом діяльності, пов’язаної з виробництвом продукції, наданням послуг, а також захистом економічних інтересів кооперативів, наданням їм інформації, консультативно-методичною роботою тощо.

Практика діяльності кооперативних організацій виробила різні види об'єднань кооперативів, що відрізняються за своїм правовим статусом, характерними ознаками порядку їх створення, діяльності і управління, взаємовідносин між кооперативами та об'єднаннями, а також між об'єднаннями [108, с. 110]:

- договірні об'єднання, що створюються кооперативами на підставі договорів, в яких визначаються права й обов'язки як об'єднань, так і кооперативів, а також відповідальність учасників;

- статутні об'єднання, що створюються на засадах членства з делегу­ванням їм кооперативами централізованих функцій і компетенції з питань господарської діяльності, управління і контролю та прав щодо прийняття об'єднаннями рішень, обов'язкових для коопера­тивів;

- статутні об'єднання, що створюються на засадах членства, з делего­ваними функціями господарської діяльності і управління та правом прийняття рекомендацій;

- змішані об'єднання, що здійснюють господарські й управ­лінські функції частково на засадах членства і делегованих повно­важень, а частково на договірних засадах;

- кооперативи кооперативів, що створені кооперативами пер­винної ланки за правилами кооперації на засадах членства, внесен­ня вступних і пайових внесків, функції та повноваження яких визначаються їх статутами (наприклад, об’єднані кредитні спілки).

Об'єднання кооперативів, що утво­рюються на договірних засадах, здійснюють свою діяльність у межах, узгоджених договорами. Статутні кооперативи утворюються на засадах членства шляхом прий­няття установчих документів – установчих договорів і статутів об'єднань. Створення кооперативами статутних об'єднань первинного, вторинного і більш високого рівня є ознакою формування відпові­дної кооперативної системи.

В Україні існують: регіональні об’єднання кооперативів різних видів; Цент­ральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка); Національна асоціація кредитних спілок України (НАКСУ), заснована в 1994 р.; Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС), створена в 2003 р.; Національна спілка сільськогосподарських кооперативів України (НССКУ), створена у 1998 р.; Національний кооперативний альянс України, заснований у 2001 р. Укоопспілкою, НАКСУ, НССКУ; інші кооперативні об’єднання.

Основні вимоги до об’єднань кооперативів усіх видів закріплені у розділі ІІІ «Кооперативне об’єднання» Закону «Про кооперацію» [2].

Кооперативне об’єднання – це спілка, ліга, асоціація, альянс та інші форми добровільного об’єднання кооперативів за видами діяльності чи територіальною ознакою з метою створення сприятливих умов для діяльності кооперативів, що входять до його складу, та їх членів (ст. 30 Закону «Про кооперацію»). Членом кооперативного об'єднання може бути як первинний кооператив, так і інше кооперативне об'єднання. Члени кооперативного об'єднання будь-якого рівня – кооперативи, кооперативні об'єднання – зберігають статус юридичної особи.

Кооперативні об'єднання створюються та діють з місцевим (сільським, селищним, міським, районним, обласним, республіканським в АР Крим) або загальнодержавним статусом і є некомерційними організаціями.

Згідно зі ст. 31 Закону «Про кооперацію», кооперативне об'єднання створюється за рішенням установчих зборів, конференції, з'їзду уповноважених представників кооперативів, кооперативних об'єднань. Установчі збори, конференція, з'їзд ухвалюють установчий договір, затверджують статут та обирають органи управління кооперативного об'єднання. Кооперативне об'єднання набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації.

Установчий договір кооперативного об'єднання повинен містити:

- склад засновників кооперативного об'єднання, їх найменування, дані про державну реєстрацію;

- порядок створення кооперативного об'єднання;

- відомості про розміри та порядок сплати вступних, членських та інших внесків;

- рішення про обрання та повноваження посадових осіб, відповідальних за створення, реєстрацію та організацію роботи кооперативного об'єднання;

- рішення про затвердження статуту кооперативного об'єднання;

- порядок формування і використання доходів кооперативного об'єднання;

- порядок виходу з кооперативного об'єднання.

Кооперативне об'єднання діє на підставі статуту, який затверджується установчими зборами (конференцією, з'їздом) уповноважених представників кооперативів, кооперативних об'єднань.

Статут кооперативного об'єднання повинен містити:

- найменування, статус та місцезнаходження кооперативного об'єднання;

- перелік його членів;

- порядок прийняття, внесення змін до статуту;

- мету створення і завдання, а також вичерпний перелік видів діяльності кооперативного об'єднання;

- порядок створення та повноваження органів управління та ревізійно-контрольних органів кооперативного об'єднання;

- умови і порядок вступу та виходу з кооперативного об'єднання;

- права та обов'язки членів кооперативного об'єднання;

- порядок встановлення розміру та сплати вступного, членського та інших внесків;

- порядок прийняття рішень органами управління кооперативного об'єднання;

- джерела формування, порядок розпорядження та використання майна кооперативного об'єднання;

- порядок утворення та використання фондів;

- порядок розподілу доходів та погашення збитків кооперативного об'єднання;

- майнову відповідальність кооперативного об'єднання та його членів;

- порядок обліку і звітності в кооперативному об'єднанні;

- порядок ліквідації та реорганізації кооперативного об'єднання та вирішення пов'язаних з цим майнових питань.

Установчий договір і статут кооперативного об'єднання можуть містити інші положення з питань його діяльності.

Найбільший досвід спілкового будівництва в Україні має споживча кооперація. Діяльність спілок споживчої кооперації сьогодні регулюється Законом «Про споживчу кооперацію», розділ ІІІ якого має назву «Спілки споживчих товариств» [4].

Згідно зі ст. 8 цього Закону спілки споживчих товариств, виходячи з делегованих їм прав, можуть представляти і захищати інтереси споживчих това­риств, їх членів та населення у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях; подавати споживчим товариствам практичну допомогу у здійсненні господарської діяль­ності, впровадженні в практику досягнень науково-технічного про­гресу, передового досвіду; проводити науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, підготовку та підвищення кваліфікації ка­дрів; вирішувати господарські спори між організаціями і підприєм­ствами споживчої кооперації; вести власну господарську діяльність, спрямовану на створення необхідної виробничої та соціальної інф­раструктури споживчої кооперації. Спілка як юридична особа не відповідає за зобов'язаннями товариств і не має щодо них розпорядчих функцій.

Розділ VІ Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» має назву «Кооперативні об’єднання та підприємства» [5]. Стаття 26 цього Закону містить основні положення щодо об’єднань сільсько-господарських кооперативів:

- об’єднання мають статус юридичної особи, створюються і реєструються в тому ж порядку, що й первинні кооперативи;

- кооперативи, які увійшли до об'єднання, зберігають статус юридичної особи та повну господарську самостійність (об'єднання не мають права втручатися у господарську діяльність засновників);

- об'єднання кооперативів є неприбутковими;

- об'єднання створюються за рішенням установчих зборів уповноважених представників кооперативів;

- функції та компетенція об'єднань будь-якого рівня встановлюються в межах повноважень, делегованих кооперативами на установчих конференціях, з'їздах, і містяться в їх статутах;

- об'єднання формують органи управління, утворюють і поповнюють майнові фонди та фінансуються в порядку, визначеному установчими документами;

- об'єднання є власником майна, добровільно переданого йому членами об'єднання, а також набутого внаслідок своєї діяльності та на інших підставах, не заборонених законом; до складу об'єктів права власності об'єднання не належить майно членів об'єднання;

- об'єднання не відповідає за зобов'язаннями членів об'єднання, а члени об'єднання не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено статутом.

Розділ VІ Закону «Про кредитні спілки» має назву «Асоціації кредитних спілок» [3]. Стаття 24 цього Закону закріплює загальні засади створення асоціацій кредитних спілок та їх діяльності.

З метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів кредитні спілки мають право на добровільних засадах створювати асоціації кредитних спілок:

- місцеві (у рамках однієї адміністративно-територіальної одиниці), якщо членами такого об'єднання є більш як третя частина кількості кредитних спілок, які діють на території такої адміністративно-територіальної одиниці, але у кількості не менше трьох кредитних спілок;

- всеукраїнські (діяльність яких поширюється на територію всієї України), за умови, що членами таких асоціацій є кредитні спілки більш ніж з половини адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України (24 області, АР Крим, міста Київ та Севастополь).

Рішення про створення асоціації кредитних спілок приймає установча конференція представників кредитних спілок. Асоціація кредитних спілок діє на підставі статуту, який затверджується рішенням конференції представників кредитних спілок. Обов’язкові положення у змісті статуту асоціації передбачені п. 4 ст. 24 Закону.

Асоціація кредитних спілок є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриваються і використовуються згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку. Статусу юридичної особи вона набуває з моменту її державної реєстрації.

Асоціація кредитних спілок утримується виключно за рахунок внесків кредитних спілок – своїх членів і не здійснює підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань та роялті. Вона має право розміщувати вільні кошти на депозитних рахунках у банківських установах та в об'єднаній кредитній спілці. Асоціація кредитних спілок може бути засновником (співзасновником) суб'єктів підприємницької діяльності для виконання своїх статутних завдань.

Відносини між кредитними спілками та їх об'єднаннями будуються на договірних засадах.

Статтею 25 Закону «Про кредитні спілки» передбачена можливість створення об'єднаних кредитних спілок. Об'єднана кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об'єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємокредитування. Об'єднана кредитна спілка створюється на базі членства асоціації кредитних спілок, створеної відповідно до ст. 24 цього Закону. Мінімальна кількість учасників об'єднаної кредитної спілки має бути не менше десяти кредитних спілок. Кредитна спілка може бути учасником лише однієї об'єднаної кредитної спілки.

Дата добавления: 2015-10-24