Законодавство як засіб взаємовпливу держави і кооперації

Сьогодні однозначного тлу­мачення поняття «законодавство» на семантичному (словниковому) й загальнотеоретичному рівні в правовій науці й практиці не існує. Наявні енциклопедичні, довідкові та словникові видання зазвичай про­понують одразу декілька визначень цього фундаментального поняття загальної теорії права. Зокрема, Ю.С. Шемшученко визначає поняття «законодавство» як систему нормативних актів, якими регулюються суспільні відносини, і як головний засіб реалізації функцій законодав­чої влади та один з основних методів здійснення правотворчої функції держави, що полягає у діяльності відповідних державних органів з роз­робки, розгляду, прийняття й оприлюднення законів та інших норма­тивних актів [96, с. 72].

Історія розвитку кооперативного руху як в Україні, так і в інших країнах світу, дає підстави стверджувати, що фокусом, у якому до­цільно розглядати широкий спектр відносин держави і кооперації, є кооперативне законодавство. Воно виступає головним інструментом державно-правового впливу на кооперацію і, водночас, є результатом взаємин державної влади і кооперативних структур, що взаємодіють між собою та з іншими недержавними організаціями. Слід підкреслити, що за певних конкретно-історичних умов існування держави і коопера­ції, як, наприклад, в Україні періоду національно-визвольних змагань, ці суспільні сили за своїм потенціалом можна вважати співвимірними, тоді як під тиском тоталітарної влади кооперація втрачає свою силу і зникає зовсім або перетворюється на своєрідний соціальний «фантом».

Створення кооперативного законодавства, сприятливого для функціонування й розвитку кооперативних організацій, у більшості країн світу було результатом наполегливих зусиль кооперативної гро­мадськості. Важливу роль у поступальному розвитку кооперативного законодавства відігравали такі чинники, як ставлення до кооператив­ного руху інших громадський рухів і політичних партій, популярність кооперативної ідеї серед населення тощо. Отже, рівень розвитку коопе­ративного законодавства і сам факт його існування відображають від­носини соціального партнерства в суспільстві, спроможність держави, кооперації та інших соціальних сил вести рівноправний діалог задля досягнення суспільного прогресу.

У разі, коли законодавство не є деформованим руйнівними вплива­ми недемократичного режиму, воно здатне виступати ефективним за­собом обмеження державної влади як сили, що потенційно, внаслідок своєї природи, може становити небезпеку для кооперативів та інших громадських утворень. Правові закони повинні чітко обмежувати сфе­ру застосування державою адміністративних методів впливу на коопе­ративні організації. Під таким кутом зору кооперативне законодавство виступає не лише як форма вираження державної волі, а передусім як засіб збалансування відносин держави й кооперації, їх діалогізації.

Глосарій основних термінів та понять (далі Глосарій): кооперація, кооператив, кооперативне об’єднання, кооперативна організація, кооперативна система, кооперативний рух, кооперативна ідея (ідеологія), кооперативна діяльність, держава, законодавство, інститут громадянського суспільства, правові форми взаємовідносин держави і кооперації, нормоустановча (правотворча) діяльність, правозастосовча діяльність, метод взаємовідносин держави і кооперації.

Дата добавления: 2015-10-24