Поняття, види та процесуальне оформлення огляду

Огляд — це слідча дія, що проводиться органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи.

Видами слідчого огляду є:

· огляд місця події;

· огляд приміщень, житла та іншого володіння громадян;

· огляд місцевості;

· огляд предметів та документів;

· огляд поштово-телеграфної кореспонденції;

· огляд тварин;

· огляд живих осіб;

· огляд трупа.

Для провадження деяких видів оглядів необхідна постанова слідчого або суду. Так, огляд житла або іншого володіння особи можна проводити за постановою суду, окрім виняткових обставин (ст. 190 КПК). Огляд живої особи (освідування) проводиться за постановою слідчого, для огляду за допомогою ексгумації трупа також потрібна постанова слідчого.

Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цьому разі, за наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.

Про результати огляду слідчий складає протокол.

Вступна частина протоколу містить дані про учасників огляду (П.І.Б.. адреса, посада), підстави проведення огляду, час, місце проведення, умови огляду, процесуальні норми, які регламентують його проведення.

Описова частина відображає всі дії слідчого та інших учасників огляду в тій послідовності, в якій вони проходили. Спочатку наводять дані про матеріальну обстановку: межі, розміщення об’єктів, їх ознаки, стан внутрішньої обстановки (стін, підлоги, дверей, вікон, меблі, замків), застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів. В цій частині описують сліди та речові докази, які знайдені, за схемою: найменування, місце розташування; загальні ознаки (розмір, форма, колір, маса); індивідуальні ознаки (знос, амортизація виробництва); сліди на них; криміналістичні засоби фіксації слідів.

В завершальній частині вказують, які сліди, зліпки, відбитки пальців вилучені з місця події, їх упаковка, які є додатки до протоколу (фотознімки, плани, схеми).

Під час складання протоколу огляду місця події слід дотримуватись певних вимог. Протокол повинен:

1) складатися відповідно до вимог КПК;

2) містити достатньо повне та об’єктивне викладення всього, що фіксується, з тим, щоб можна було б на його підставі отримати чітке уявлення про обстановку місця події;

3) містити опис всіх предметів та слідів, які виявлені на місці події, і можуть мати значення для встановлення істини;

4) мати дані, які викладені таким чином, щоб за необхідності їх можна було б використовувати для реконструкції місця події.

У протоколі можуть бути відображені обставини, які встановлені за допомогою органів зору, почуттів («труп на дотик холодний»), нюху («в кімнаті відчувається запах газу»), слуху, якщо звуки характеризують фізичний стан об’єкта («під час тиску на грудну клітину трупа відчувається хруст зламаних ребер»).

У протоколі огляду місця події слід уникати використання довгих фраз з великою кількістю дієприслівникових зворотів; невизначених висловів «біля» «недалеко» «поруч»; місцевих висловів та спеціальних термінів, які не зрозумілі учасникам огляду; застарілих слів та словосполучень.

Для зручності складання протоколу та ознайомлення з ним доцільно: використовувати підзаголовки розділів (наприклад, «Огляд кухні», «Положення трупа», «Зміст карманів одягу трупа»); виокремити абзаци; нумерувати окремі об’єкти.

У вступній частині слід наводити фактичні дані. які обумовили здійснення огляду місця події. При цьому визначають: куди надійшло повідомлення про подію; хто та коли повідомив про неї; короткий зміст повідомлення.

Найменування наводяться в протоколі огляду тільки в тому випадку, якщо правильність найменування не викликає сумніву ані у слідчого, ані в понятих. В інших випадках замість найменування наводиться опис зовнішніх ознак (наприклад, «шматок металу жовтого кольору у вигляді паралелепіпеду зі сторонами 60, 20 та 40 мм»).

В протоколі фіксують такі заяви та зауваження учасників огляду:

1) про неправильні, за їх думкою, дії слідчого;

2) про необхідність відображення в протоколі тих або інших обставин, на які в ньому не вказано;

3) заяви спеціаліста, яка пов’язана із виявленням, закріпленням та вилученням доказів;

4) про належність того чи іншого предмета (наприклад, заява понятого про те, що сокира, які знайдено на місці події, належить г-ну К.);

5) інші заяви та зауваження, які впливають на характер дій слідчого під час огляду місця події та на направлення пошуків (наприклад, заява завідуючого крамницею про те, що порядок розміщення товарів на вітрині порушений);

6) пов’язані з обстановкою на місці події дані. про які повідомляють обвинувачені, підозрювані, потерпілі або свідки, які приймають участь в огляді місця події.

Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потрібно.

У таких випадках, слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє, про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

Огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, вдень. Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не зацікавлених в результатах справи.

За необхідності слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення оглянутого місця та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.

План (схема) місця події – це його зображення в прямокутній проекції за допомогою умовних позначок, виконане в певному масштабі або схематично. Призначення плану ілюстративне. Він відбиває ту територію (місце), у межах якої був скоєний або виявлений злочин, а також розташування на цій території предметів і виявлених слідів злочину й злочинця.

До плану, як і до протоколу огляду, пред'являються певні вимоги; він повинен:

а) досить точно й повно відбивати реальну дійсність;

б) складатися тією же особою, що й протокол огляду, і мати необхідні реквізити;

в) складатися на місці події або у всякому разі за зробленим там накиданням; складання плану поза місцем події допускається у вигляді виключення при відсутності належних для цього умов;

г) містити лише загальноприйняті позначення, що забезпечують його простоту й доступність;

д) складатися в єдиному масштабі, причому вибраний масштаб повинен забезпечувати відбиття на плані всіх необхідних об'єктів огляду:

е) не мати зайвих деталей.

Обов'язковими реквізитами плану варто вважати: масштаб або вказівку основних розмірів, позначення сторін світу, пояснення умовних позначок, дату складання плану, підпису слідчого й понятих.

Розрізняють плани масштабні й схематичні. Схематичний план місця події складається без масштабу, але зі збереженням приблизних пропорцій між розмірами зображуваних предметів і відстанями між ними. Вибір виду плану залежить від особливостей місця події. На практиці звичайно плани приміщень викреслюються в масштабі; плани місцевості – схематично, причому основні відстані вказуються розмірними стрілками.

План може бути загальним, коли на ньому зображується не тільки безпосереднє місце події, але й навколишні приміщення, ділянки місцевості, (наприклад план частини селища, садиби із присадибними будівлями, території майстерень із виробничими приміщеннями, план усього будинку, а не тільки тієї кімнати, де відбулася розслідувана подія), і окремим – план окремого приміщення, де безпосередньо мала місце подія: кімната, цех, одне зі сховищ складу й т.ін.

Окремий план може бути площинним або розгорнутим. На площинному плані відображаються тільки ті об'єкти, які можуть бути спроектовані на площину підлоги (вид зверху). Якщо потрібно відобразити об'єкти, що перебувають в інших площинах (наприклад, слід крові на стіні), складається розгорнутий план, на якому стіни й стеля ніби «розкладаються» в одній горизонтальній площині.

Органи внутрішніх справ зобов'язані надавати слідчому допомогу в проведенні огляду.

Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, а в разі, якщо це неможливо, – за місцем провадження у справі (стаття 191 КПК).

Зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю судово-медичного експерта і в присутності двох понятих. Якщо неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.

Якщо виникне необхідність ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яку затверджує прокурор. Труп виймається з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих, про що складається протокол, який підписують усі зазначені особи (ст. 192 КПК). Постанова про ексгумацію трупа повинна бути вмотивованою, обґрунтованою, з обов'язковою вказівкою про мету прийнятого рішення.

Найчастіше зовнішній огляд трупа є складовою частиною огляду місця події, однак є випадки, коли він проводиться і оформлюється як окрема, самостійна слідча дія, що має свої особливості. Під час зовнішнього огляду трупа на місці події встановлюються і фіксуються в протоколі: розташування трупа, його поза, зовнішній вигляд одягу і взуття, характер пошкоджень на одязі, наявність на ньому слідів, плям, інших особливостей, наявність пошкоджень і слідів на тілі. Підлягають огляду й обстеженню знаряддя вбивства, якщо вони виявлені, предмети і документи, знайдені в кишенях одягу.

Зовнішній огляд трупа з участю судово-медичного експерта або лікаря не замінює експертизу для встановлення причин смерті й не виключає можливість участі судово-медичного експерта чи лікаря у розтині трупа і встановленні причин смерті, що здійснюються в медичних установах при проведенні судово-медичної експертизи.

Дата добавления: 2015-10-02