Упродовж 70- 80-х рр. ХУІІІ ст.

Лекція

Тема

Українське книно- та пресовидання і редакторська справа на західноукраїнських землях (поч. ХХ ст.)

План

1. Історичні передумови..

2. Відродження на теренах Галичини: особливості, основні періоди та постаті

3. «Народні будитилі» Галичини

3.1. Спадщина просвітницьких гуртків галицького духовенства 10-20-х рр. ХІХ ст.

3.2. Видавнича та редакторська діяльність «Руської Трійці». Гурток львівських романтиків. Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

4. Значення

Література

Семінар

Тема

Українське книно- та пресовидання і редакторська справа на західноукраїнських землях (поч. ХХ ст.)

Хроніка подій Галичини ХУІІІ--ХІХ ст.

1740—1780 рр. — правління Марії Терезії;

1780—1790 рр. — правління Франца ІІ;

1792—1835 рр. — правління Франца І;

1848—1916 рр. — правляння Франца Йосифа І

1772 р. — перший поділ Польщі;

1795 р. — третій поділ Польщі;

1775—1784 рр. — відкриття у Відні греко-католицької семінарії при церкві СВ. Варвари «Барбареум»;

1787 р. — у львові при університеті відкрито «Студіум Рутеум»;

1789—1939 р. —діяльність Ставропігійського інституту у Львові;

1806—1823 рр. — Львівський університет був закритий;

1816 р. — у Перемишлі засновано просвтницьке «Товариство галицьки грекокатолицьких священиків»;

1833-1838 – діяльність товариства «Руська трійця»;

1834 р. — «Азбучна війна»;

1834 р. – альманах творів М.Шашкевича «Зоря» - цензура

1837 р. – у Буді побачив світ альманах «Русалка Дністова»;

1845-1847 рр. – брати Головацькі видавали альманах «Вінок русинам на обжинки»;

1848 р. – ліквідація панщини на Східній Галичині;

1848 р. – засновано Головну руську раду – першу політичну організацію;

15.05.1848 р. – виходить перша україномовна газета «Зоря Галицька»;

жовтень 1848 р. – засновано «Собор руських учених», де організовано «ГРМ»

Передісторія.

Унаслідок ІІІ поділу Польщі 1795р. до Австрійської імперії ввійшли Руське воєводство, Буковина та Східна Галичина і називались ці землі «Коронний край Королівство Галичини та Лодомерії». Правляча династі – Габсбурги.

Сх. Галичина – панівне становище – поляки. Укр. шляхта – полонізувалась. Освічені українці лише священики.

Закарпаття – панівне становище – мадяри, українське населення лише селяни, русинська еліта – мадяризувалась.

Буковина – панівне становище – румуни.

Західні українці втратили еліту, тому лідерами національного відродження були священики.

Церковні та освітянські реформи Австрійського уряду

упродовж 70- 80-х рр. ХУІІІ ст.

Перший період національно-культурного відродження на Галичині починається у 70-ті рр. XVIII ст. Приєднання Галичини до Австрійської монархії (1772) сприймалося різними групами галицького населення неоднозначно: селяни ставилися до цієї події байдуже, духовенство – з надією, спольщені панівні верстви, магнати й шляхта, – вороже. "Всі ждуть від нас справедливості, – говорив співправитель Марії-Терези, її син Йосиф II, – одні магнати невдоволені".
Тяжким і принизливим було становище галицького уніатського духовенства, подекуди священиків навіть виганяли на панщину й двірські роботи. Рівень їхньої освіти був вкрай низьким (щоб стати священиком достатньо було лише вміти читати, писати та розуміти кирилицю), а матеріальне становище доволі жалюгідним та вбогим.
Австрійська імперія зберегла зовнішній блиск, проте відчувалось її відставання від європейських народів (Англії). Ахіллесовою п’ятою імперії була мала чисельність австрійців у порівнянні з підкореними ними народами, які мали свої культурні та державні традиції. Тому Габсбурги змушені балансувати. Напередодні запровадили німецьку мову у судах, школах, університеті, проте від цього чисельність німців не збільшилась. У середині ХІХ ст. довелось зм’якшити політику, бо була загроза революційного вибуху.

Тому Марія-Терезія та Йосиф ІІ запровадив низку реформ:

1. Львів – столиця Королівства.

2. церква – підпорядкована державі,

3. римо-католики та греко-католики стали рівними,

4. 1783 р. Барбареум відкрито у Відні з метою підвищення рівня освіти та культури духовенства. Для реалізації шкільної реформи потрібні були кадри, священики, дяки. У 1774 р. у Відні при церкві св. Варвари Марія-Тереза заснувала Barbаreum (Барбареум) – духовну семінарію, де навчалися й греко-католики. Єпархіальну семінарію було засновано у Львові (1783), що перетворилася на Генеральну, де готувалися кадри уніатських священиків

5. 1784 р. заходами Йосифа II у Львові був відкритий перший в українських землях університет, де викладання велося німецькою мовою та латиною. З 1787 р. при університеті був заснований Studium Ruthenum – Руський інститут, де філософські й богословські дисципліни викладалися слов’янською мовою. Цей Руський інститут проіснував до 1809 року.

6. Засновано державні початкові школи з українською мовою навчання. А починаючи з 1774 р. в Австрійській державі введено закон про обов’язкову шкільну освіту для дітей від 5 до 12 років. Передбачалося три види шкіл: парафіяльні однокласні, початкові, що існували по селах, в яких діти навчалися читати, писати, рахувати рідною мовою та тривіальні – трьохкласні школи в містечках, де навчання велося німецькою.

Перелічені реформи сприяли:

1. політичній модернізації краю,

2. посилення позитивного ставлення до Габсбургів.

Дата добавления: 2015-10-24