Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поетична спадщина

Упродовж 70- 80-х рр. ХУІІІ ст. | Особливості, основні періоди та постаті | Спадщина просвітницьких гуртків галицького духовенства упродовж 10–20-х рр. ХІХ ст. | Вагилевич Іван Миколайович |


Читайте также:
  1. Спадщина просвітницьких гуртків галицького духовенства упродовж 10–20-х рр. ХІХ ст.
  2. Тема 2.2. Українські землі під імперською юрисдикцією: різниця правового становища, колізія культурних цінностей, культурно-правова спадщина.

Перший опублікований вірш Шашкевича «Голос галичан» появився в 1835. Крім кількох інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за минулим», «Думка»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий».Поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком та пізнішими дослідниками.

У 1836 Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Я. Головацький видав Шашкевича «Читанку» для малих дітей (1850).

Помер Шашкевич у злиднях від туберкульозу і був похований у Новосілках Лісних. Слава пробудителя національної свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 тлінні останки його перенесено до Львова. 1911, у століття народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника.

Вшанування

За новіших часів культ Шашкевича зростає як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діаспорі. У 1959 в Підлиссі відкрито літературно-меморіальний музей, а в 1962 — поставлено бронзове погруддя Шашкевича.

У канадському місті Вінніпег в 1962 було засновано Інститут Маркіяна Шашкевича, який з 1963 видавав упродовж 25-ти років збірник «Шашкевичіяна» та «Бібліотеку Шашкевичіяни», (редактор М. Марунчак). У 1944 там і споруджено пам'ятник із бронзовим погруддям Шашкевича, а в 170-річчя народження — в імені Шашкевича названо місцевий парк.

В 2003 ім'я Шашкевича присвоєно Бродівському педагогічному коледжу.

Маркіян Шашкевич на Заході

  • Я́ків Фе́дорович Голова́цький (літ. псевд. і крипт.: Гаврило Русин; *17 жовтня 1814, Чепелі р. — †13 травня 1888 р.) — український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об'єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая».

Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Руська трійця». Гурток львіських романтиків| Біографічні відомості

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)