Терміни та їх місце в діловому мовленні

Наукові поняття визначаються спеціальними словами – термінами, які складають основу наукової мови. Термін – це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції – лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі.

Терміни поділяються на загальновживані та вузькоспеціальні, уживані в певній галузі науки. У множині термінів кожної галузі вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія – це така підмножина термінів, яка відображає поняття, що утворилися й функціонують у кожній галузі стихійно. На відміну від термінології, терміносистема – це опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі.

Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви – своєрідні етикетки предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви – одиничне.

До номенклатурних входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів і под.

Професійна лексика

Науково-технічний прогрес наповнив мову новими поняттями, що властиві різним професіям. Мова представників різних галузей виробництва, народного господарства дедалі збагачується, і цей процес відбувається завдяки формуванню мови трудівника будь-якої професії, усуненню певних примітивізмів, збагаченню науково-технічною, суспільно політичною лексикою і термінологією, появі нових занять.

Що ж таке професіоналізми? П р о ф е с і о н а л і з м и виникають коли та чи інша спеціальність чи фах, або вид занять не мають розвиненої термінології (мова мисливців, рибалок тощо).

Друга група професіоналізмів – це загальнозрозумілі слова, які, проте, не є літературними.

Знати мову професії – означає знати лексику, логіку вислову, структуру формулювань. Для ділових документів споріднених установ професіоналізми можливі й зрозумілі, але для міжвідомчих справ вони небажані.

До професіоналізмів належать слова, вжиті в особливому, специфічному значенні із якоїсь професійної сфери. Наприклад, літературнанорма не допускає вживання абстрактних іменників у множині, а в мові професійній такі випадки трапляються.

Часто слова означають наявність якихось ознак (якісний, кваліфікований). У деяких професійних колективах вони вживаються на позначення високого (найвищого) рівня тієї самої ознаки.

У межах одного колективу, однієї спеціальності може зароджуватися безліч нових професіоналізмів. Нові слова виникають за рахунок словоскладання, нових префіксів та суфіксів. Серед префіксів найпоши-ренішими є: до- (доукомплектувати, дообладнати); недо-(недопромисел, недовнесок); за- (задебетувати, запроцентувати); над-, -еред-; серед суфіксів –ість, -ат, -ація та ін.

Що вища мовна культура, то менше буде можливостей для появи професіоналізмів, особливо в діловому мовленні.

Засмічують мову й недоречно вжиті слова, що давно вийшли з ужитку. Проте в мові документів законодавчого характеру трапляються такі, які в літературній мові вважаються застарілими,а в юридичних документах належать до активної лексики.

Застарілі слова в офіційних документах іноді вживаються з певною стилістичною метою, надаючи мові певної урочистості.

Дата добавления: 2015-10-02