Погрози вбивством ( ст. 129 )

1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається арештом на строк до 6 місяців або обмеження волі на строк до 2р.

2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи, - карається позбавленням волі на строк 3-5р.

15. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби (ст. 130)

До злочинів проти здоров’я відносяться: різні види тілесних пошкоджень, побої і мордування, катування, спеціальні види тілесних пошкоджень: зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, зараження венеричною хворобою.

Є спеціальним видом тілесного ушкодження. Захворювання на СНІД настає внаслідок зараження людини вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). СНІД є кінцевою стадією ВІЛ – інфекції. Ст. 130 встановлює відповід. за зараження саме ВІЛ-інфекцією, хоча нею охоплюється такий внаслідок цього зараження як СНІД. ВІЛ-інфекція передається тільки при попаданні вірусу з зараженою кров’ю в кров здорової людини і при статевих контактах. Не менш небезпечні випадки зараження іншими невиліковними інфекційними хворобами, що є небезпечними для життя людей (важкі форми туберкульозу).

Поставлення в небезпеку зараження з об’єктивної сторони полягає в різних діях, які створюють реальну загрозу зараження потерпілого ВІЛ-інфекцією, СНІДом, іншою невиліковною хворобою. Злочин вважається закінченим з моменту поставлення в небезпеку зараження. Згода потерпілого в цих випадках не виключає відповід. суб’єкта злочину. с суб’єктивної сторони цей злочин передбачає усвідомлення, тобто знання особою про наявність у ней ВІЛ-інфекції або СНІДу чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людей, і усвідомлення ним того, що він своїми діями ставить потерпілого в небезпеку зараження. Суб’єкт злочину – будь – яка особа, якій виповнилося 16р., яка знає про свою хворобу.

Ч.2 ст. 130 передбачає відповідальність за зараження іншої особи вказаними в ч.1 ст.130 хворобами, особою, що знала про наявність у неї вірусу цієї хвороби. Злочин вважається закінченим з моменту, коли потерпілий виявився інфікованим цим вірусом. Необхідною ознакою об’єктивної сторони цього злочину є причинний зв’язок між діянням і зараженням потерпілого, згода якого на таке зараження не виключає відповід. винного. Якщо не можна встановити, чи заразився потерпілий саме від дій цієї особи, останній може відповідати за ч.1 ст.130 – за поставлення в небезпеку зараження ВІЛ-інфекцією чи іншою невиліковною інфекційною хворобою. Суб’єктивна сторона – лише злочинна самовпевненість. Суб’єкт – будь – яка особа, якій виповнилося 16р. і яка страждає на ці захворювання.

Покарання: ч.1 ст.130 – арешт на строк до 3місяців або обмеження волі на строк до 5р., або позбавлення волі на строк до 3р.; ч.2 ст.130 – позбавлення волі на строк 2-5р.; ч.3ст.130 – позбавлення волі 3-8р.; ч.4ст.130 – позбавлення волі 5-10р.

Дата добавления: 2015-10-02