Державна зрада ( ст. 111 )

Державна зрада. Об’єкт – зовнішня безпека У., її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканість, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека. З об’єктивної сторони державна зрада може виражатися лише в тих діях, вичерпний перелік яких прямо вказаний в КК. Це: перехід на бік ворога, що передбачає надання безпосередньої допомоги державі, з якою наша країна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту; шпигунство – це передача чи збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, воно є другою Фомою державної зради; надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти У. Суб’єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчинюються на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці У. і бажає їх здійснити. Мотиви можуть бути різними, але на кваліфікацію це не впливає. Суб’єкт - громадянин У., який досяг 16р., співучасниками цього злочину можуть бути іноземні громадяни та особи без громадянства.

6.Посягання на життя державного чи громадянського діяча (т.. 112)

Посягання на життя державного чи громадського діяча. Об’єкт – відносини, що забезпечують нормальну діяльність усіх гілок державної влади, а також політичних партій. Обов’язковим додатковим об’єктом виступає життя людини – державного чи громадського діяча. Об’єктивна сторона полягає в посяганні (розуміється вбивство або замах на вбивство) на життя державного чи громадського діяча чи керівника політичних партій. Відповідальність настає як за закінчений злочин, незалежно від настання смерті цих осіб. Для застосування т.. 112 слід обов’язково встановити, що посягання на життя вчинюється в зв’язку з державною або громадською діяльністю потерпілих. Закінчений цей злочин визнається з моменту вчинення діяння, спрямованого на позбавлення життя, тобто з моменту замаху на вбивство. Перелік осіб, які визнаються потерпілими і вказані в т.. 112, є вичерпним: ПУ, Голова ВРУ, народний депутат У., П.-м. У., член КМУ, Голова чи суддя КСУ. Або ВСУ, або вищих спеціалізованих судів У., Генеральний прокурор У., Уповноважений ВРУ з прав людини, Голова Рахункової палати, Голова НБУ, керівник політичної партії. Суб’єктивна сторона – прямий умисел, обов’язковою ознакою якого є усвідомлення особою, що потерпілий є державний діяч або керівник політичної партії і що посягання здійснюється у зв’язку з його державною чи громадською діяльністю, з метою або перешкодити цій діяльності, або помститися за її виконання. Суб’єкт – будь – яка особа, що досягла 14р.

Дата добавления: 2015-10-02