Читайте также:
|
|
Змістовий модуль 1
1. До числа завдань кримінального судочинства відповідно до чинного КПК відноситься:
а) здійснення оперативно-розшукової діяльності;
б) розкриття злочинів;
в) захист територіальної цілісності і недоторканності держави;
г) судовий розгляд та вирішення справ в порядку наказного провадження.
2. Свідок під час провадження по кримінальній справі має право:
а) мати захисника;
б) на один телефонний дзвінок;
в) оскаржувати затримання в суді;
г) давати показання рідною мовою.
3. До числа винятків з принципу публічності можна віднести:
а) розгляд справи в закритому судовому засідання;
б) справи приватного обвинувачення;
в) заборону публічного оголошення вироку;
г) обов’язок соідчого порушувати в кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину.
Змістовий модуль 2
1. Таку властивість доказів як належність можна визначити таким чином:
а) законність засобів та джерел одержання доказів;
б) докази мають бути оцінені керуючись внутрішнім переконанням на основі закону;
в) докази мають пряме відношення до предмету доказування;
г) обов’язок отримувати докази з першоджерел.
2. До числа підстав затримання відноситься:
а) коли особа не має постійного місця проживання;
б) коли особа підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину;
в) коли особа не має достатньо коштів для внесення застави;
г) особа відмовляється співпрацювати зі слідством.
3. Пропущений процесуальний строк може бути поновлений:
а) в усіх випадках тільки ухвалою суду (постановою судді);
б) за клопотанням заінтересованої особи постановою органу дізнання, слідчого, прокурора; ухвалою суду (постановою судді);
в) може бути поновлений лише в судових стадіях процесу;
г) якщо строк пропущений, він не може бути поновлений.
Змістовий модуль 3
1. Які дії повинен вчинити прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя у випадку надходження до них заяви (повідомлення) про вчинений злочин, що не підлягає їх віданню?
а) прийняти заяву (повідомлення) незалежно від підслідності;
б) відмовити у прийнятті заяви (повідомлення);
в) направити заявника до компетентного органу;
г) відмовити у порушення справи.
2. Як називається підслідність, що визначається кримінально-правовою кваліфікацією злочинного діяння?
а) предметна (родова);
б) персональна;
в) альтернативна;
г) за зв’язком справ;
д) територіальна.
3. Протягом якого строку провадиться дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими чи особливо тяжкими?
а) не більше 7 днів з моменту порушення кримінальної справи;
б) не більше 7 днів з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин;
в) не більше 10 днів з моменту порушення кримінальної справи;
г) не більше 10 днів з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин.
Змістовий модуль 4
1. Які за загальним правилом наслідки неявки в судове засідання цивільного позивача або представника його інтересів?
а) суд відкладає розгляд справи;
б) суд розглядає цивільний позов у відсутності цивільного позивача;
в) суд не розглядає цивільного позову.
2. Хто з учасників судового розгляду виступає в судових дебатах останнім?
а) прокурор;
б) підсудний;
в) захисник підсудного;
г) потерпілий.
3. В якому з наведених випадків апеляційний суд постановляє свій вирок?
а) необхідності застосування більш суворого покарання;
б) необхідності зміни кваліфікації злочину і застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин;
в) необхідності пом’якшення призначеного покарання;
г) коли висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності.
Модульний контроль проводиться після останнього семінарського (практичного) заняття. Форма контролю – перевірка правильності виконання тестових завдань, з відповідною оцінкою.
2.6. Індивідуально-консультативна робота
Індивідуально-консультативна робота з навчальної дисципліни здійснюється шляхом періодичних консультацій зі студентами, які проводить викладач (за окремим розкладом).
Під час індивідуально-консультативної роботи викладач додатково пояснює студентам методику і зміст самостійної роботи, надає їм консультації з теоретичних, методологічних та практичних питань кримінально-процесуальної діяльності, роз’яснює проблемні питання навчальної дисципліни, а також надає консультації з питань підготовки до виконання модульних завдань, рефератів тощо.
Консультації з підготовки до виконання модульних завдань надаються викладачем, як правило, за певний час до проведення модульного контролю.
2.7. Факультативні види робіт
Студент має можливість отримати додаткову оцінку за:
1. Пошук, підбір та огляд літературних джерел, які відсутні у списку обов’язкових.
Форма контролю – розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять.
2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій.
Форма контролю – обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять.
3. Формування аналітичних звітів та участь у науково-теоретичних і науково-практичних конференціях.
Форма контролю – розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або на науковому гуртку з кримінально-процесуального права.
4. Підготовку реферату на актуальну тему, погоджену з викладачем.
Форма контролю – розгляд підготовленого реферату під час аудиторних занять.
Здійснення факультативних видів робіт допускається за умови попереднього погодження з викладачем.
Оцінювання факультативних видів робіт здійснюється в рамках поточного контролю шляхом оцінювання за 5-бальною шкалою із занесенням до документів обліку успішності студентів.
3. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЇ СИСТЕМИ (ECTS)
Оцінювання знань студентів здійснюється паралельно за національною (5-бальною) шкалою і за шкалою ЕСТS (100-бальною).
З урахуванням виконання позапрограмних завдань студент може отримати максимально 120 балів.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 42 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Модульний контроль | | | Поточний контроль |