Стаття 264. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —

карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він заподіює тяжкі наслідки: вчинення злочинів з використанням зброї, загибель людей, спричинення їм тілесних ушкоджень тощо.

2. Предметом злочину є вогнепальна зброя і бойові припаси (див. комен­тар до ст. 262 КК). Проте на відміну від злочинів, передбачених статтями 262 і 263 КК, предметом цього злочину може бути і гладкоствольна мис­ливська зброя, і бойові припаси до неї (абз. 2 п. 27 зазначеної постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибу­ховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3 (ЮВУ. - 2002. - 29 червня-5 липня. - № 26(366).

3. Об'єктивна сторона злочину — недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

4. Відповідальність за ст. 264 КК настає у випадках зберігання вогнепаль­ної збої або бойових припасів без додержання встановлених нормативними актами та загальноприйнятими правилами застережних заходів, які виклю­чають можливість вільного доступу сторонніх осіб до цих предметів, а та­кож незаконної передачі зазначених предметів іншій особі, якщо це спричи­нило загибель людей або інші тяжкі наслідки (абз. 1 ст. 27 зазначеної По­станови ПВСУ).

5. До числа таких нормативно-правових актів належать: «Положення про відзнаку Президента України «Іменна вогнепальна зброя», затверджене Ука­зом Президента України від 29 квітня 1995 р. № 341/95; «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів від 12 жовт­ня 1992 р. № 576 (ОВУ. - 1999. - № ЗО. - Ст. 1526); «Положення про по­рядок видачі народним депутатам України та окремим посадовим особам апа­рату Верховної Ради України у тимчасове користування вогнепальної зброї, її обліку і зберігання», затверджене наказом МВС України від 24 липня 1996 р. № 524 (Зброя: придбання, зберігання, використання: Збірка нормативних актів. — К.: Юргнком Інтер, 1998); «Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових ма­теріалів», затверджена наказом МВС України від 21 серпня 1998 р. № 622 (ОВУ. - 1998. - № 42. - Ст. 1574; 1999. - № 19. - С. 856) тощо.

6. Злочин вважається закінченим з моменту настання загибелі людей або інших тяжких наслідків. ^:

7. Під загибеллю людей розуміється настання смерті хоча б однієї особи. Інші тяжкі наслідки — це заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі, середньої тяжкості — двом особам і більше, а також великої ма­теріальної шкоди будь-якій юридичній чи фізичній особі (абз. З п. 27 зазна­ченої Постанови ПВСУ).

8. Між недбалим зберіганням вогнепальної зброї і бойових припасів та за­гибеллю людей або іншими тяжкими наслідками повинен бути причинний зв'язок.

9. З суб'єктивної сторони злочин щодо самої дії або бездіяльності харак­теризується умислом або необережністю, а щодо наслідків можлива тільки необережна форма вини. В цілому злочин є необережним.

10. Суб'єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку, не­залежно від того чи було зберігання будь-якої вогнепальної зброї та будь-яких бойових припасів законним чи незаконним (абз. 2 ст. 27 зазначеної По­станови ПВСУ).

Порушення військовослужбовцем правил поводження зі зброєю, а також боєприпасами, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або смерть, тягне відповідальність за відповідною частиною ст. 414 КК.

Дата добавления: 2015-10-02