Караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, —

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він ство­рює загрозу настання тяжких наслідків або заподіює шкоду радіоактивними матеріалами.

2. Предметом цього злочину є радіоактивні матеріали. Їх поняття дано при аналізі злочину, передбаченого ст. 261 КК.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає в незаконному (без передбачено­го законом дозволу) придбанні, носінні, зберіганні, використанні, передачі, видозміненні, знищенні, розпиленні, руйнуванні радіоактивних матеріалів. Для відповідальності досить вчинення однієї з цих дій. Злочин є закінченим з. моменту вчинення будь-якої з цих дій.

4. Про поняття придбання, носіння та зберігання радіоактивних ма­теріалів див. коментар до ст. 263 КК.

5. Під використанням радіоактивних матеріалів слід розуміти їх застосу- і вання або користування ними.

6. Передача радіоактивних матеріалів означає як різні види відчуження цих матеріалів (продаж, дарування тощо), так і віддання (вручення) їх іншій особі особисто або через посередника, а також дії посередника щодо їх віддання (вручення) для тимчасового володіння або користування (напри­клад, для збереження, застави).

7. Поняття видозмінення передбачає внесення якихось змін в радіоак­тивні матеріали.

8. Знищення радіоактивних матеріалів — це приведення їх в непридатний стан.

9. Розпилення — це дії, які розсіюють (розносять) радіоактивні матеріали у повітрі найдрібнішими частинками.

10. Руйнування передбачає пошкодження предметів, у яких перебувають радіоактивні речовини або ядерні матеріали.

11. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину є незаконність поводження з радіоактивними матеріалами, тобто поводження без перед­баченого законом дозволу. Надання дозволу на поводження з радіоактив­ними матеріалами передбачено в нормативно-правових актах та міжнарод­них договорах України. Це: а) Закон України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» від 11 січня 2000 р. № 39/95-ВР; б) «Конвенція про фізичний захист ядерного ма­теріалу» від 3 березня 1980 р.; в) Постанова Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 р.; г) Постано­ва Кабінету Міністрів Укарїни «Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії» від 6 груд­ня 2000 р. № 1782.

12. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.

13. Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років і яка не має передбаченого законом дозволу на поводження з радіоактивними матеріалами. Порушення правил поводження з радіоактив­ними матеріалами особою, яка має передбачений законом дозвіл на повод­ження з цими предметами, кваліфікується за ст. 267 КК при наявності всіх інших, передбачених нею ознак.

14. Про загибель людей та інші тяжкі наслідки, передбачені ч. 2 ст. 265, див. коментар до ст. 264 КК.

15. До незаконного поводження з радіоактивними матеріалами можливий тільки прямий умисел, а щодо загибелі людей або інших тяжких наслідків — необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).

16. При незаконному поводженні з радіоактивними матеріалами і умис­ному заподіянні ними шкоди відповідальність повинна наставати за су­купністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 265 КК і статтею про умисне спри­чинення шкоди життю, здоров'ю, власності тощо.

Дата добавления: 2015-10-02