Стаття 246. Незаконна порубка лісу

Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісо­вих насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах —

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмежен­ням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.

1. Суспільна небезпека незаконної порубки лісу полягає в тому, що ці дії завдають шкоди довкіллю в цілому, науково обґрунтованому, раціонально­му використанню, охороні і відтворенню лісів. Небезпечність даного злочи­ну посилюється і тим, що порубка призводить до ерозії ґрунтів, виснажен­ня річок, погіршення життя людей.

2. Нормативними актами, які регулюють порядок порубки деревини у лісах перш за все є: Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. (ВВР. — 1994. — № 17. — Ст. 99); Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою КМ від 27 липня 1995 р. № 555; постанови КМ України «Про затвердження Правил рубок головного користування в лісах України» від 27 липня 1995 р. № 559, «Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах Ук­раїни» від 23 квітня 1996 р. № 449, «Про затвердження Правил рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок» від 16 трав­ня 1996 р. № 535, «Про затвердження Правил відпуску деревини на пні в лісах України» від 29 липня 1999 р. № 1378, «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству» від 5 грудня 1996 р. № 1464 та «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, за­подіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України» від 1 червня 1993 р. № 399; наказ Мінекобезпеки України «Про затвердження Інструкції про порядок установлення лімітів на використання лісових ресурсів державного-значення та Інструкції про порядок видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів» від 31 березня 1993 р. № 26.

3. Об'єктом злочину є науково обґрунтоване, раціональне використання лісів, їх охорона і відтворення для теперішніх і майбутніх поколінь.

4. Предметом злочину є ліс на корені, тобто дерева і чагарники у лісах, захисних та інших лісових насадженнях в природному стані (невідділені від коріння), а також у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах України.

Порубка лісу у містах, селищах, інших населених пунктах (у парках, скве­рах, садах, на вулиці, на території підприємств, організацій, у пришляхових смугах, а також на сільськогосподарських угіддях, садибах, дачних ділянках тощо) не є предметом цього злочину і кваліфікується як крадіжка чи грабіж майна.

Заготівля поваленого вітром лісу (буреломного) не підпадає під дію цієї статті і розглядається як самоправство (ст. 356 КК). Викрадення вже зруба­ної деревини розглядається як злочин проти власності.

Ліс — це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагар­ники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навко­лишнє середовище (ст. З Лісового кодексу України).

Лісові насадження — це захисні та інші штучні насадження дерев і чагар­ників, які у сукупності набувають корисних властивостей дикоростучих лісів. До лісових насаджень відносять: ліси населених пунктів, лісопаркові частини лісів зелених зон, державні лісові захисні смуги, полезахисні лісові смуги, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів, залізниць і автомобільних доріг.

Заповідники — ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рек­реаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різно­манітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтри­мання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніто­рингу навколишнього природного середовища (преамбула Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Території та об'єкти природно-заповідного фонду — природні території та об'єкти (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, за­повідні урочища); штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Інші особливо охоронювані ліси — природні ліси, що мають велику еко­логічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збережен­ня сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації нега­тивних природних процесів і явищ (Закон України «Про охорону навко­лишнього природного середовища»). В таких лісах допускається тільки руб­ка з метою догляду; санітарна рубка; рубка, пов'язана з реконструкцією ма­лоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, ство­ренням протипожежних розривів.

5. Об'єктивна сторона злочину полягає в незаконній порубці лісу, тобто усі випадки відділення дерев і чагарників, які знаходяться в лісі, від коре­ня, незалежно від використовуваних засобів і способів (сокира, пилка чи інші предмети).

Порубкою дерев та чагарників у лісах визнається як відокремлення від кореня або викорчовування ростучого чи сухостійного дерева, чагарника за допомогою спеціальних пристосувань, так і пошкодження, яке припиняє ріст деревостану (наприклад, повалення дерева транспортними засобами, відділення основних гілок від стовбура тощо).

Незаконною є порубка лісу лісозаготівельними організаціями, підприємства­ми і установами на ділянках, що не призначені для цього, порубка лісу фізич­ними особами без відповідного дозволу (тобто лісорубного квитка або орде­ра), або хоч і тими, що мають квиток (ордер), але не на тій ділянці, не в тій кількості, або порубка дерев і кущів не тих порід, на які було дано дозвіл.

Закінченим є злочин, коли дерева зрубані і заподіяна відповідна істотна шкода. Питання про істотність шкоди має визначатися в кожному конкрет­ному випадку з урахуванням всіх обставин справи (вартість, екологічна цінність, кількість добутого, пошкодженого чи знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю). Шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, визначається вартістю незаконно зрубаного дерева і чагарника, їх еко­логічною цінністю, а також розміром шкоди, заподіяної довкіллю. Шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, обчислюється за таксами, затвердже­ними постановами КМ України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству» від 5 грудня 1996 р. № 1464 та «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України» від 1 червня 1993 р. № 399.

6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

7. Суб'єкт — особа, яка досягла 16-ти років.

Службова особа, що використовує для цього своє службове становище, відповідає за сукупністю злочинів за даною статтею і статтею про злочини у сфері службової діяльності.

Дата добавления: 2015-10-02