Методичні рекомендації до вивчення теми

Працюючи над матеріалами лекції, навчальних підручників і посібників, використовуйте наведений нижче опорний конспект та дотримуйтесь запропонованого плану (логіки) засвоєння мате­ріалу:

1. Конфлітологічна парадигма в соціології.

2. Природа і сутність, класифікація та функції, суб'єкти соці­ального конфлікту.

3. Управління соціальним конфліктом, механізми регулю­вання.

Роботу над підготовкою до теми семінарського заняття слід розпочати із опрацювання питання проблематики конфлікту у соціології. Соціологія виходить з того, що конфлікт є природним явищем суспільного життя, на яке не можна закривати очі або за­перечувати його наявність.

Серед теоретиків соціального конфлікту постаті таких відо­мих учених: К. Маркс, Г. Спенсер, Г. Зиммель, Р. Дарендорф, Л. Козер, Р. Даль, А. Раппопорт,.П. Сорокін. Сучасна конфліктна теорія виникла як реакція на функціоналізм. Теоретичні переду­мови конфліктного підходу були сформульовані у працях К. Марк­са і Г. Зиммеля.

Згідно з теорією Р. Дарендорфа причинами конфлікту є не­рівномірний розподіл влади і авторитету. На його думку най­більш гострі конфлікти здатні викликати серйозні структурні зміни у суспільстві. Його концепція поклала початок конфлік­тному структуралізму. Концепція американського соціолога Л. Козера дала початок конфліктному функціоналізму. Він

приділив величезну увагу функціям конфлікту— конструкти­вним і деструктивним.

Під конфліктом у сучасній соціології розуміють протистояння і протиборство сторін з приводу розподілу цінностей, ресурсів, влади.

У своїй структурі соціальний конфлікт обов'язково має підс­таву, джерело, причину, привід.

Для розгортання конфлікту пот­рібна конфліктна ситуація та інцидент.

Соціальні конфлікти класифікують як

— внутрішньоособистісні;

— міжособистісні;

— міжгрупові;

— конфлікти належності;

— конфлікти із зовнішнім середовищем.

Соціальний конфлікт типологізують як чвари, кон'юнктура, конфронтація, суперництво, боротьба, конкуренція.

Конфлікт з точки зору соціології — це, перш за все, модель поведінки з особливим розподілом ролей, послідовністю подій, способами вираження поглядів, ціннісних орієнтацій, формами відстоювання інтересів і цілей.

Розглядаючи роль конфлікту як неминучого явища розвитку суспільства, виділяють його конструктивні і деструктивні функ­ції. Серед суб'єктів соціальних конфліктів розрізняють «Дійових осіб та виконавців» — суб'єктів і учасників. Управляти соціаль­ним конфліктом можна на різних його стадіях: передконфліктній ситуації, початковій стадії, стадії вирішення конфлікту. Щоб ви­рішити соціальний конфлікт, треба знати об'єкт, склад учасників, його історичні корені, безпосередній привід, уявляти рівень на­пруги.

Вирішення конфлікту може бути частковим і повним. Ви­рішення конфлікту — справа складна, може йти різними шля­хами і використовувати різні методи: уникнення конфлікту, метод переговорів, метод перенесення, метод компромісу, метод посередника, арбітражного або ж третейського суду, коли чітко керуються нормами закону, в т.ч. міжнародного права.

Уникнути соціальних конфліктів неможливо, але варто знати, якими способами можна перевести енергію із деструктивного зіткнення інтересів у конструктивне русло.

Семке. Шпаргалка

Дата добавления: 2015-10-02