Захворювання кровотворної системи, які вимагають

Обов’язкового втручання лікаря

Анемії

Анемія – це різний за етіологією та патогенезом патологічний стан, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів та гемоглобіну в одиниці об’єму крові відносно вікових та статевих норм, наявністю певного симптомокомплексу клінічних проявів внаслідок порушення процесів оксигенації тканин.

Нормальним вважається рівень гемоглобіну у чоловіків 132-164 г/л, у жінок –115-145 г/л; рівень еритроцитів у чоловіків – 4-5х10¹²/л, у жінок – 3,7-4,7х10¹²/л. Нормативні показники гемоглобіну у вагітних жінок за даними ВООЗ – 110 г/л.

При дослідженні крові проводять оцінку гематокриту, гемоглобіну, кількісних і морфологічних змін формених елементів крові, колірний показник (КП). Останній відображає середній вміст гемоглобіну в еритроциті і визначається за формулою:

За величиною колірного показника анемії поділяються на гіпо-, нормо- і гіперхромні. За розмірами і формою еритроцитів розрізняють анізоцитоз – різні за розмірами еритроцити (мікроцити, нормоцити, макро- і мегалоцити), пойкілоцитоз – еритроцити різної форми (сфероцит, акантоцит, серповидна клітина, монетні стовпці, каплеподібні, овалоцити та інші). В еритроцитах можуть спостерігатись патологічні включення: тільця Жолі-Хауелла, тільця Паппенгейма, кільця Кебота, базофільна пунктація клітин.

Висновок про тип кровотворення робиться шляхом співставлення результатів якісного і кількісного дослідження периферійної крові й пунктатів кісткового мозку. Для нормобластного типу кровотворення характерні: нормо- чи гіпохромія еритроцитів, нормоцитоз і мікроцитоз (можливий також і макроцитоз за рахунок збільшення діаметру клітин і при нормальних показниках їх об’єму). Мегалобластний тип кровотворення розпізнається за збільшенням середнього вмісту гемоглобіну в еритроцитах – гіперхромії, збільшенням не тільки середнього діаметру, але і об’єму клітин (мегалоцитоз).

Дата добавления: 2015-10-24