Індивідуальне завдання

Для формування ринкової економіки в Україні необхідне виробництво конкурентоспроможної продукції та її реалізація на внутрішньому та зарубіжних ринках. Одночасно основною передумовою здійснення господарської діяльності більшості підприємств є достатній обсяг та раціональне використання виробничих запасів.

Вирішення проблеми ефективного розвитку та зростання виробничого потенціалу підприємств потребує створення системи управління виробництвом, в основу якої має бути покладено формування інформації про виробничі запаси підприємства. Тому розробка та впровадження основних напрямів підвищення ефективності діяльності підприємств передбачає вдосконалення обліку і контролю виробничих запасів, які забезпечують менеджерів і керівників належною інформацією для прийняття управлінських рішень.

Мета управління виробничими запасами – забезпечити в потрібний момент потрібну кількість сировини і матеріалів для виробництва запланованої продукції. Від того, як буде вестися управління запасами, значною мірою залежать фінансові результати діяльності підприємства. Так, якщо підприємство має запаси менші чим необхідно, то можливі зупинки виробництва, з наслідками, що випливають при цьому. При запасах більших за необхідно вивільняються з обороту грошові кошти, які могли б бути вкладені в інші проекти, внаслідок чого підприємство втрачає прибуток, який могло б отримати.

Управління виробничими запасами виконує наступні функції:

– розробка норм запасів по всій номенклатурі матеріалів, які використовуються на підприємстві;

– правильне розміщення запасів на складах;

– організація діючого оперативного контролю за рівнем запасів і прийняття мір для підтримки їх стану;

– створення необхідної матеріальної бази для розміщення запасів і забезпечення кількісного і якісного зберігання.

Управління запасами має два основні аспекти. Один стосується забезпечення підприємства виробничими запасами для виготовлення необхідного продукту в достатній кількості, у визначені терміни та в потрібному місці. Другий аспект пов`язаний з витратами на підтримання певного рівня запасів. Виходячи з цих положень на підприємстві регулюють рівень матеріальних запасів виробництва. При цьому визначають терміни та обсяги замовлень (коли та скільки замовляти) і розробляють моделі, які допомагають у прийнятті таких рішень.

Раціонально організована система управління запасами дає змогу:

1) організувати облік належного рівня запасів;

2) прогнозувати розміри споживання;

3) установити розміри максимального та гарантійного (страхового) рівня запасу;

4) визначити точку замовлення, його оптимальний розмір та інтервал часу між замовленнями з урахуванням можливості затримки у постачанні.

Якщо розглянути взаємодію витрат на виконання замовлення та на зберігання запасів, то виявимо, що вони мають тенденцію компенсувати один одного. Так, при збільшенні обсягу замовлення зменшуються його витрати на виконання, але водночас збільшуються витрати, пов’язані зі зберіганням ресурсів. При зменшенні обсягів замовлення, навпаки, збільшуються витрати на річний обсяг ресурсів та зменшуються витрати на їх зберігання. Саме тому важливим моментом управління виробничими запасами є визначення та дотримання їх оптимальної величини, за якої витрати були б мінімальними.

Проаналізуємо склад і структуру матеріальних запасів на ПАФ «Петрівка»у розрахунку на їх витрати, а саме на посадковий матеріал, мінеральні добрива, електроенергію, паливо, оплату послуг і робіт, що виконані сторонніми організаціями та інші матеріальні витрати (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Дата добавления: 2015-10-24