Склад і структура товарної продукції ПАФ «Петрівка» в постійних цінах 2010р., 2012-2014 рр.

Галузі і види продукції	Товарна продукція, ц	Постійна ціна 2010р., грн./ц	Товарна продукція у постійних цінах 2010 р. тис. грн.	Структура товарної продукції, %	Номер виду продукції за питомою вагою	Спеціалізація
2012 р.	2013 р.	2014 р.	в серед-ньому за 3 роки
Пшениця озима				8594,3	102,75	883,1	9,38		0,20
Кукурудза на зерно				58989,3	107,27	6327,8	64,37		1,00
Ячмінь озимий				2717,7	95,4	259,3	2,97		0,11
Ячмінь ярий		-		1225,7	95,4	116,9	1,34		0,09
Соняшник				14416,3	284,21	4097,3	15,73		0,33
Соя				4385,7	236,29	1036,3	4,79		0,14
Картопля	-			105,3	100,76	10,6	0,11		0,05
Овочі відкритого грунту	-			124,0	166,61	20,7	0,14		0,05
Жито	-			592,7	91,19	54,1	0,65		0,08
Гречка	-		-	238,3	357,69	85,3	0,26		0,06
Просо	-		-	247,0	100,48	24,8	0,27		0,07
Птиці			-	2,00	890,13	1,8	0,002		0,04
Всього продукції				91638,3	х	12917,8	100,00	х	х

Аналіз таблиці 1.3 свідчить, що протягом аналізованого періоду 2012-2014 рр. ПАФ «Петрівка» спеціалізується на вирощуванні кукурудзи на зерно - 64,37 % від загальної продукції рослинництва. Найменше на підприємстві вирощується птиці, лише 0,002 %. Соняшник в структурі товарної продукції посідає друге місце і становить 15,73 %, а коефіцієнт спеціалізації дорівнює 0,33, що свідчить про низький рівень спеціалізації. Озима пшениця на ПАФ «Петрівка» за питомою вагою посідає третє місце від загальної продукції рослинництва, а саме 9,38 %. Коефіцієнт спеціалізації по озимій пшениці становить 0,20, що свідчить про низький рівень спеціалізації на даному підприємстві.

Найбільший рівень спеціалізації має кукурудза на зерно яка становить 1,0 і показує, що ця продукція на ПАФ «Петрівка» має поглиблену спеціалізацію.

Збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, підвищення рівня продуктивності праці, покращення дохідності та рентабельності аграрних підприємств залежить від ефективності використання основних виробничих засобів, важливою умовою функціонування яких є наявність оборотних засобів, виходячи з їх потреби згідно виробничого напряму сільськогосподарських підприємств.

Сільськогосподарські підприємства мають бути забезпечені необхідною кількістю відповідних засобів виробництва і насамперед засобами праці, які називають основними засобами виробництва. Вони беруть участь у виробництві протягом кількох робочих циклів або років, і їх вартість переноситься на собівартість виробленої продукції або виконаної роботи відповідними частинами (у вигляді амортизаційних відрахувань), хоча вони до кінця використання зберігають свою натуральну форму.

У грошовому виразі основні та оборотні засоби становлять виробничі фонди. Між основними та оборотними засобами у кожному господарстві має бути раціональне співвідношення для здійснення нормального виробничого процесу.

Збільшення вартості по всіх групах основних засобів зумовлює підвищення рівня фондозабезпеченості (вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 100 га сільськогосподарських угідь) та фондоозброєності праці (вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на одного працівника), що сприяє підвищенню продуктивності праці. А рівень використання основних засобів у господарствах визначається показником фондовіддачі (вартість валової продукції на грн виробничих основних фондів) або оберненим йому показником ‒ фондомісткості [22].

Тож доцільно буде проаналізувати забезпеченість основними виробничими засобами та ефективність їх використання у ПАФ «Петрівка» Глобинського району протягом 2012-2014рр. (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Дата добавления: 2015-10-24