Основні завдання, джерела інформації аудиту МШП та нормативно-правові документи, що його регулюють

Аудит МШП проходить у складі аудиту виробничих запасів, які становлять значну частину вартості майна ПАТ «Поліпласт». Мета аудиторської перевірки МШП полягає в підтвердженні достовірності даних по наявності і руху МШП, встановленні правильності оформлення операцій по МШП відповідно до діючих нормативних актів України.

Аудитори як правило проводять вибіркову перевірку МШП яка є більш ефективною в порівнянні з суцільною.

Основними завданнями аудиту МШП є:

– підтвердження достовірності показників бухгалтерського обліку по статті МШП;

– перевірка повноти і своєчасності оприбуткування МШП;

– підтвердження доцільності і законності операцій по відпуску і списанню МШП;

– перевірка організації складського господарства і забезпечення збереження МШП;

– оцінка якості проведення інвентаризації МШП;

– перевірка порядку формування вартості МШП;

– вивчення інших особливостей, які пов’язані безпосередньо з особливостями діяльності організації, що перевіряється.

Об’єктами аудиту МШП на ПАТ «Поліпласт» є: прийом матеріальних цінностей за кількісною та якісною ознакою; збереження одержаних МШП в коморах; псування МШП; дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

У результаті проведення аудиту МШП необхідно використовувати різні способи та прийоми.

Основними із них є: з’ясування відповідності фактичних сум залишків МШП з їх даними згідно попередньої інвентаризації, а також із сумами матеріальних цінностей, відображених в первинних і зведених документах та регістрах бухгалтерського обліку і документованими витратами цих об’єктів обліку. Цей прийом необхідно використовувати аудитору, якщо виникає підозра у відношенні приписок МШП у інвентаризаційних описах підприємства з метою приховування нестач, крадіжок чи зловживань; контрольне порівняння фактичних залишків МШП із даними останньої інвентаризації; завищення цін на товаро-матеріальні цінності, що відпускалися по документам [27, с. 74].

Джерела інформації МШП такі: первинні документи, рахунки-фактури, накладні, залізничні накладні, товарно-транспортні накладні (Додаток Е), картки складського обліку (Додаток Є), а також відповідні форми: наказ про облікову політику підприємства; записи на рахунках бухгалтерського обліку; МШ-2 "Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів" (Додаток В); МШ-4 "Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів"; МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристосування) та обмін їх на придатні"; МШ-7 "Відомість обліку видачі (проведення) спецодягу, спецвзуття і запобіжного пристосування"; МШ-8 "Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів (Додаток Д).

Нормативні джерела використані аудитором в процесі проведення аудиту наведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Нормативні джерела проведення аудиту

Назва документа	Зміст інформації	Використання інформації в процесі аудиту
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»[28]	Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні	Цей нормативний акт використовується з метою контролю за формуванням обліку доходів і витрат, веденням бухгалтерського обліку і поданням фінансової звітності у порядку, встановленому законодавством про систему обліку і звітності
Продовження табл. 3.1.
П(С)БУ 11 «Зобов’язання» [29]	Це положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності. Норми застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Визначає визначення та оцінку зобов’язання	Нормативний акт використовується для визначення та оцінки зобов’язання
Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» [30]	Інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків	Регламентує форми і порядок розрахунків
Про застосування Міжнародних стандартів аудиту видання 2011 р. [31]	Метою стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення	Керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків з аудиту фінансової звітності
Кодекс етики аудитора [32]	Вимоги до професійних якостей аудитора	Аудитор виконує завдання на професійному рівні

3.2. Методика та організація аудиту МШП на ПАТ «Поліпласт»

Методика проведення аудиторської перевірки МШП повинна розроблятися за єдиною схемою, яка включає:

– перелік основних нормативних документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів;

– первинні документи з надходження, збереження, переміщення та витрат малоцінних та швидкозношуваних предметів;

– регістри аналітичного та синтетичного обліку та фінансову звітність;

– класифікатор можливих порушень з обліку МШП;

– методи збору аудиторських доказів, що використовуються при аудиті малоцінних та швидкозношуваних предметів та опис їх контрольних процедур.

На першому етапі аудиту з МШП аудитор розробляє план аудиторської перевірки та програму (Додаток Ж), де визначає важливі ділянки перевірок, загальний план аудиту з обліку МШП представлений табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Загальний план аудиту з обліку МШП

Види робіт	Строки виконання, днів	Виконавці
Укладання договору, підготовка програми аудиторських процедур, ознайомлення з установчими документами підприємства та його діяльністю, вивчення системи внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку, перевірка дотримання положень облікової політики		Петренко Ю.Р. Ващенко О.М.
Аудит аналітичного обліку руху МШП на складах підприємства		Петренко Ю.Р.
Аудит обліку використання МШП, списання недостач, втрат і розкрадання		Ващенко О.М.
Аудит зведеного обліку МШП		Петренко Ю.Р.
Проведення аналізу використання МШП		Ващенко О.М.
Підготувати аудиторський висновок. Скласти й підписати акт про виконану роботу. Обговорити з клієнтом питання щодо продовження співпраці.		Петренко Ю.Р.

Програма аудиту на даному підприємстві представлена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3.

Програма аудиту на ПАТ «Поліпласт»

Найменування аудиторських процедур	Період	Документи, що перевірябться
1. Аудит аналітичного обліку руху МШП на складах підприємства
Вивчення організації зберігання МШП	I квартал	Інструкція про приймання матеріалів, техпаспорти, книги санітарного стану складів
Перевірка повноти оприбуткування МШП і правильності їх оцінки	На протязі року	Таблиці звірки внутрішніх документів з документами постачальників
Перевірка повноти і якості інвентаризації МШП	Грудень 2011	Наказ про проведення інвентаризації, наказ про облікову політику, таблиці даних інвентаризаційних відомостей
2. Аудит обліку використання МШП, списання нестач, втрат і розкрадань
Вивчення організації ведення обліку МШП	I квартал	Облікова політика, картки по обліку МШП
Перевірка правильності нарахування зносу і його включення у витрати виробництва	1 раз в квартал	Витратні документи по обліку МШП, зведені відомості по обліку зносу
Продовження табл. 3.3.
Перевірка обгрунтованості списання розкрадань, нестач, втрат МШП	Грудень	Акти на списання розкрадань, нестач, втрат
3. Аудит зведеного обліку МШП
Перевірка даних аналітичного і синтетичного обліку по синтетичних рахунках, субрахунках, напрямах витрат	1 раз в квартал	Зведені відомості по витратах матеріалів, відомості, журнал №5(5А)
Перевірка даних бухгалтерських регістрів і звітності	1 раз в квартал	Баланс, таблиці, журнал №5(5А)
4. Проведення аналізу використання МШП
Виявлення невикористаних МШП на протязі звітного року	Грудень 2011	Картки складського обліку, оборотні відомості
Виявлення невикористаних МШП понад 1 рік і більше	Грудень 2011	Картки складського обліку, оборотні відомості

На другому етапі перевірки аудитор ознайомлюється з організацією та формою ведення обліку, з документообігом та аудиторськими процедурами. На третьому етапі аудитору необхідно з’ясувати повноту виправлення помилок в обліку, що виявленні під час попередньої аудиторської перевірки. На четвертому етапі перевірки аудитор звертає увагу на законність, правильність обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, їх збереження, списання та встановлення тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку. На останньому етапі аудитор перевіряє забезпечення підприємства нормативними документами щодо надходження, зберігання та відпуску малоцінних та швидкозношуваних предметів. Послідовність методики проведення аудиту з МШП наведено у вигляді (рис. 3.1).

В обліковій політиці ПАТ «Поліпласт» МШП поділяють на дві групи: одна частина їх належить до запасів, що відображаються у другому розділі активу балансу «Оборотні активи», а друга їх частина входить до складу «матеріальних

необоротних активів», що відображаються у першому розділі балансу «Необоротні активи» і відносяться до складу основних засобів.

Аудитором перевіряється номенклатура МШП і виявляються предмети, які не належать до першої групи, тобто до «оборотних активів».

Рис. 3.1. Послідовність методики проведення аудиту з МШП

Аудиторською перевіркою з’ясовується порядок нарахування зносу оборотних активів, що обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». На МШП, які обліковуються на рахунку 22, не нараховується знос. МШП, термін експлуатації яких перевищує один рік або операційний цикл, відображаються у складі необоротних активів на субрахунку 112 "Малоцінні матеріальні активи" з нарахуванням амортизації [33, с. 344].

Аудитор особливу увагу звертає на закріплення МШП за конкретними особами в місцях їх зберігання і використання, на наявність на всіх підприємствах відповідного маркування (фарбами, прикріпленням жетонів, проставлення штампів тощо), правильне оформлення первинними документами руху МШП.

Після ознайомлення з обліковою політикою ПАТ «Поліпласт» аудитор перевіряє проведені процедури з МШП. Аудит їх збереження доцільно починати з перевірки процесу інвентаризації. Суть аудиторської перевірки зводиться до того, наскільки правильно вона проводилась, як відображені її результати в обліку. Спочатку слід перевірити дотримання до вимог Інструкції щодо інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових засобів, документів і розрахунків [34].

У процесі аудиторської перевірки аудитору потрібно з’ясувати наступні питання:

– на базі яких документів проводилась інвентаризація;

– склад інвентаризаційної комісії;

– правильність оформлення та складання інвентаризаційного опису;

– правильність і повнота проведення інвентаризації.

Аудит порівняльної відомості на даному підприємстві необхідно починати з перевірки: повноти і правильності виведення залишків у кількісному виразі; правомірності виявлених відхилень за кількістю; правильності віднесення результатів інвентаризації на рахунки бухгалтерського обліку; своєчасність затвердження та відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.

Якщо аудитор бере участь у проведенні інвентаризації, він

здійснює підрахунки МШП, щоб переконатися в повноті і правильності її проведення. При відсутності порушень у проведенні інвентаризації, оформленні надходжень і витрат МШП, фактична їх кількість не може перевищувати максимально можливий їх залишок. Максимально можливий залишок МШП визначається при виконанні таких дій: до залишку запасів згідно інвентаризаційного опису на початок облікового періоду додається кількість матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство протягом інвентаризаційного періоду та виключення МШП згідно видаткових документів, що підтверджують витрати.

Під час проведення інвентаризації аудитор збирає докази про правильне здійснення всіх процедур, проводить контрольні перевірки – звертає увагу на багато вартісні, застарілі та пошкоджені цінності, вивчає правильність відображення в обліку МШП, які належать третім особам, встановлює достовірність визначення залишків цінностей, документів, які відображають рух МШП.

Аудитору необхідно з'ясувати виконання Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" [28, ст. 10], якою передбачено, що підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності зобов'язані провести інвентаризацію активів і зобов'язань. Тому інвентаризації підлягають усі існуючі МШП (тобто не списані з обліку) як на складі, так і ті, що обліковуються кількісно в експлуатації. Необхідно встановити достовірність відображення результатів інвентаризації МШП в обліку, якщо виявлена недостача, то їх необхідно відображати відповідно до П(С)БО 9 [4, п. 27], зокрема вартість повністю витрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) МШП списується на витрати звітного періоду, і до прийняття рішень про конкретних винних осіб зазначена вартість відображається в балансовому обліку.

Перевищення максимально можливого залишку МШП свідчить про надходження на підприємство не оприбуткованих цінностей.

Аудитор повинен перевірити правомірність взаємозаліків нестач і лишків, що виявлені у результаті проведення інвентаризації [35, с. 221]. Нестача МШП, що перебувають на складі, виявлена під час інвентаризації, відображається у такий спосіб: Д-т 947, К-т 22, віднесена на витрати поточного періоду сума ПДВ на вартість МШП, яких бракує, – Д-т 949, К-т 641; віднесені на фінансовий результат (недостача МШП: Д-т 791, К-т 947; віднесена сума недостачі МШП на конкретну особу: Д-т 375, К-т 716 й одночасно Д-т 716, К-т 641 на суму ПДВ, пов'язану з відшкодуванням винною особою.

Сума недостачі погашена винною особою через:

– утримання (за заявою) із заробітної плати: Д-т 661, К-т 375;

– внесення грошових коштів до каси підприємства: Д-т 301, К-т 375.

Розміри збитків від нестач, крадіжок та псування матеріальних цінностей визначений Порядком № 116 [36]. Необхідно пам’ятати, що згідно Порядку 116 [36] здійснюється відшкодування збитків, нанесених підприємству, а залишок коштів перераховується до державного бюджету. У випадку, якщо винні особи в нестачі, крадіжках не встановлені, або у відшкодуванні їх відмовлено судом, або при інвентаризації виявлені надлишки МШП, їх суми відносяться на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

Результати по встановленим нестачам, лишкам, втратам від псування майна підприємства повинні знайти відображення в протоколі інвентаризаційної комісії та затверджені керівником ПАТ «Поліпласт» в п’ятиденний термін.

Затверджені результати перевірки цінностей відображаються у бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому проведена інвентаризація.

Несвоєчасне відображення в обліку нестач чи інших втрат матеріальних цінностей означає можливе покриття їх штучно створеними лишками або вилучення в наступному інвентаризаційному періоді.

Встановлюють випадки передчасної заміни спецодягу і спецвзуття, їх причини внаслідок використання МШП не за призначенням або підміни нових предметів тими, що вже були в експлуатації.

При поверненні на склад з експлуатації МШП, придатних для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунка 22 «МШП» та кредитом рахунка 71 «Інший операційний дохід». Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів за однорідними групами.

Ретельній перевірці підлягають акти на списання МШП. У комісії зі списання МШП повинні брати участь кваліфіковані фахівці. На предмет списання МШП має бути документ, що підтверджує здавання їх у металобрухт або в утильсировину. Аудитор виявляє випадки довгострокового списання МШП, а також їх списання при звільненні працівником з місця роботи.

Заключним етапом аудиторської перевірки є співставлення аналітичних і синтетичних даних з обліку оборотних МШП. На цьому етапі передбачається звірка сум з обліку оборотних МШП, що фактично обліковуються на місцях їх збереження, з обліковими даними, які відображені в регістрах бухгалтерського обліку (журналах, відомостях, Головній книзі). Після підтвердження відповідності цих даних здійснюється співставлення і арифметична перевірка облікових даних у Головній книзі і оборотній відомості по рахунках із звітними даними, відображеними у балансі.

Аудитор перевіряє тотожність відображення даних в активів балансу по рядку «Виробничі запаси» на початок і кінець звітного періоду в співставленні з відповідними кінцевими даними журналу № 5.

Аудитор, який здійснює аудит МШП на ПАТ «Поліпласт» протягом усієї перевірки, формує робочу документацію, необхідну для: розробки планів; підтвердження виконання плану перевірки; систематизації інформації; створення основи для визначення ефективності виконаної аудитором роботи. Нижче наведений перелік робочої документації аудитора (табл. 3.4). Наведений перелік свідчить про складання аудитором значної кількості робочих документів, які дають можливість у кінці перевірки систематизувати її результати, оцінити одержану інформацію з метою встановлення об'єктивної істини, достовірності, повноти і законності інформації, яка підтверджується в підсумкових документах.

Таблиця 3.4.

---

Дата добавления: 2015-09-04