Види спецодягу

Вид забезпечення працівників	На підставі чого надається	На підставі чого класифікується
1	2	3
Спеціальний одяг	Обов'язковість надання передбачено КЗпП [11, ст. 163] і Закону про охорону праці [12, ст. 8]	Одяг (взуття) відноситься до спеціального, якщо його видачу для певного виду робіт або професій передбачено Типовими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту (зазначено у відповідному переліку)
Спеціальне взуття
Засоби індивідуального захисту
Формений одяг^1	Обов'язковість забезпечення передбачено Правил торгівлі продтоварами [13, п. 9] і Правил торгівлі непродтоварами [14, п. 1.9]	Одяг (взуття) відноситься до форменого, якщо його призначено для дотримання санітарних вимог, що висуваються до виду діяльності чи професії
Фірмовий одяг^2	Може надаватися для присвоєння такому суб'єкту вищої категорії класності (як правило, використовується з рекламною метою для формування іміджу і торговельної марки)	Одяг (взуття) можна віднести до фірмового, якщо його елементи є одними зі складових, що формують стиль підприємства (магазину, виробника тощо). Тобто фірмовим може вважатися одяг (взуття), що має символіку такого підприємства, зображення його товарного знака, виконана у його фірмовій кольоровій гаммі, що підкреслює його стилістичний образ

Примітка:

1. У межах цієї статті не розглядаються питання про формений одяг посадових осіб органів державної влади та осіб, які перебувають на державній службі. Наприклад, формений одяг мають особи начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, митної служби тощо. Вигляд і перелік такого форменого одягу установлюються КМУ.

2. На нашу думку, є різновидом форменого одягу.

Бухгалтерський облік спецодягу залежить від строку його експлуатації. Очікуваний строк експлуатації спецодягу визначають, як правило, на підставі типових (галузевих) норм безплатної видачі одягу, і якщо він не перевищує 1 року, то спецодяг зараховують до складу запасів як МШП. Облік спецодягу як МШП ведеться з використанням однойменного рахунка 22. За дебетом цього рахунка відображається придбання спецодягу, а за кредитом – її відпуск в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат. Далі ведеться оперативний кількісний облік МШП у розрізі матеріально відповідальних осіб та місць експлуатації протягом строку їх фактичного використання [4, п. 23]. Іноді на склад підприємства повертають раніше виданий одяг, ще придатний до подальшого використання. Це відбувається, наприклад, унаслідок звільнення працівника або його переведення на іншу роботу, для якої видачу спецодягу не передбачено відповідними нормами. Повернення спецодягу, як правило, у бухгалтерському обліку не відображається (тобто на рахунок 22 одяг більше не зараховують) [15, с. 199]. А такий його рух фіксується тільки в оперативному обліку – у картці за ф. № МШ-6 (особистій картці обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв, форму якої затверджено наказомМінстату України [5]). У цій картці матеріально відповідальна особа робить запис про повернення спецодягу, а при його видачі іншому працівнику заводить на нього нову картку.

Щодо спецодягу, строк експлуатації якого більше 1 року, то його оприбутковують як об’єкт необоротних активів або на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (ПАТ «Поліпласт» орієнтуються на вартісну межу в 1000 грн., для віднесення активів до основних фондів), або на субрахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи» (якщо вартість спецодягу перевищує встановлену межу).

Вартість такого спецодягу підлягає амортизації починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому спецодяг було передано в експлуатацію. Згідно з П(С)БО №7 [16, п. 27], амортизація інших необоротних активів нараховується із застосуванням прямолінійного або виробничого методу. Водночас для амортизації недорогого одягу, що значиться у складі малоцінних необоротних матеріальних активів (на субрахунку 112) можуть застосовуватися ще два методи:

– списання 100 % вартості, що амортизується, уже при відпуску спецодягу зі складу в експлуатацію;

– списання 50 % вартості, що амортизується, у першому місяці його використання, а решти 50 % — у місяці вилучення одягу зі складу активів підприємства.

Підприємство має право вибрати будь-який з перелічених методів

амортизації спецодягу та закріпити свій вибір у наказі про облікову політику.

Нарахування амортизації відображається проводкою Дт 23, 91, 92, 93, 94 – Кт 132, а списання спецодягу з балансу Дт 132 – Кт 112, 117.

Щодо витрат на догляд та обслуговування спецодягу, то вони списуються до складу тих же витрат, що і вартість виданого працівникам спецодягу (Дт 23, 91, 92, 93, 94 – Кт 209, 661, 685,...).　

Особливості податкового обліку витрат на придбання спецодягу обумовлено в ПКУ [17, р. ІІІ п. 138]. Так, згідно з цим підпунктомвитрати платника податків на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, необхідним для виконання професійних обов’язків, включаються до складу витрат за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України [18]. Таким чином, до витрат можна відносити тільки вартість спецодягу в межах норм та переліків, установлених нормативно-правовими актами. Щоправда, при цьому слід пам’ятати про правило, викладене в Переліку № 994 [18, п. 2], відповідно до якого суми витрат на охорону праці, які є складником підготовки, організації та ведення виробництва, ураховуються у складі валових витрат тільки один раз. Інакше кажучи, відобразивши вартість спецодягу у складі витрат як витрати на охорону праці, їх не можна повторно відображати в податковому обліку.

У ПДВ обліку проблем виникнути не повинно. Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту (відповідно до встановлених переліків та в межах норм) є прямим обов’язком роботодавця. Тому зв’язок витрат на ці цілі з господарською діяльністю підприємства очевидний. А отже, віднести до податкового кредиту суму вхідного ПДВ згідно ПКУ [17] підприємство зможе в загальновстановленому порядку – за наявності податкової накладної.

Відразу зауважимо, що виданий спецодяг не можна розглядати як безоплатно передані товари. Причина в тому, що спецодяг, виданий згідно з нормами Закону про охорону праці [12], є власністю підприємства і його має бути повернено, навіть якщо йдеться про «наднормативний» спецодяг. А отже, видача спецодягу не спричинює виникнення доходу [19, с. 168]

Водночас при передачі одягу в експлуатацію його вартість виключається з перерахунку, що дозволяє зменшити розмір оподатковуваного прибутку підприємства в цей період.

А тепер розглянемо порядок відображення спецодягу в бухгалтерському та податковому обліку підприємства ПАТ «Поліпласт».

У червні 2011 р. підприємство придбало та видало вантажнику згідно з установленою нормою:

– костюм бавовняний вартістю 180 грн. (у тому числі ПДВ – 30 грн.) і строком носіння 12 місяців;

– берет вартістю 48 грн. (у тому числі ПДВ – 8 грн.) і строком носіння 12 місяців;

– черевики вартістю 240 грн. (у тому числі ПДВ – 40 грн.) і строком носіння 12 місяців;

– рукавиці вартістю 12 грн. (у тому числі ПДВ – 2 грн.) і строком носіння 2 місяці;

– наплічники вартістю 6 грн. (у тому числі ПДВ – 1 грн.) і строком носіння до зносу.

Загальна вартість спецодягу склала 486 грн. (у тому числі ПДВ – 81грн.).

Однак уже в серпні 2011 р. працівник звільнився та повернув на склад виданий йому спецодяг. Бухгалтер ПАТ «Поліпласт» за цією операцією складе бухгалтерські проведення, наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Дата добавления: 2015-09-04