Читайте также:
|
Юридичний відділ Головного Управління
Згідно з інформацією, що розміщена на сайті Головного Управління: http://www.oblzem.dn.ua/doc/Urist.html [3], щодо юридичного дату його створення, мета діяльності у державній установі вказано наступне
Юридичний відділ головного управління Юридичний відділ Головного управління Держкомзему у Донецькій області було утворено у 2003 році з метою вдосконалення та підвищення рівня правової роботи в Головному управлінні, створення правових і організаційних основ для ефективної діяльності юридичної служби щодо забезпечення законності в роботі Головного управління, запобігання порушенням його прав і законних інтересів.
Юридичний відділ очолює начальник, якого призначає на посаду та звільняє з посади начальник Головного управління у встановленому порядку.
Юридичний відділ за штатним розписом налічує шість штатних одиниць.
Основними напрямами роботи юридичного відділу є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів чинного законодавства відділами управління, а також правове забезпечення діяльності управління.
В межах наданих повноважень юридичний відділ забезпечує зберігання та практичне застосування законів України і нормативних актів центральних органів виконавчої влади, перевіряє на предмет відповідності чинному законодавству України проекти наказів начальника Головного управління, що подаються іншими структурними підрозділами управління, шляхом їх обов`язкового візування керівником відділу, вносить пропозиції щодо прийняття заходів правового характеру по фактам порушення законодавства, прав та законних інтересів громадян при виданні нормативно-правових документів управління, разом з іншими структурними підрозділами управління готує проекти наказів про скасування наказів начальника управління, якщо вони суперечать Конституції України, законам України, Указам та розпорядженням Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам Держкомзему України та управління, іншим законодавчим актам, готує проекти наказів начальника управління з питань правового характеру, забезпечує подання наказів начальника управління, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, на державну реєстрацію в обласне управління юстиції в порядку, встановленому чинним законодавством, за дорученням начальника управління представляє інтереси управління у судових та в інших органах, аналізує та узагальнює результати розгляду претензій, судових, у тому числі господарських, справ, здійснює облік та зберігання матеріалів розгляду судових і господарських справ, відображує необхідні зміни у прийнятих наказах начальника Головного управління з урахуванням змін та доповнень, які були внесені у встановленому порядку, вносить пропозиції начальнику управління з питань перегляду його наказів у зв’язку з внесенням у встановленому порядку відповідних змін та доповнень у закони та інші нормативно-правові акти, аналізує проекти законодавчих актів і готує пропозиції щодо внесення змін та доповнень до них, готує керівництву управління довідкові матеріали з питань законодавства, за дорученням начальника управління аналізує матеріали, які надходять від правоохоронних органів, загальних, господарських судів, сприяє своєчасному та правильному їх розгляду, надає необхідну методичну допомогу з правового забезпечення діяльності місцевих органів земельних ресурсів, надає правову допомогу районним відділам, міським управлінням (відділам) земельних ресурсів, надає правову оцінку проектам договорів, контрактів, угод, запропонованих для укладення управлінням, забезпечує правильне застосування норм чинного законодавства, які торкаються прав та законних інтересів працівників управління, розглядає за дорученням керівництва управління заяви та скарги громадян, юридичних осіб з питань, які носять правовий характер.
Правовою основою діяльності юридичного відділу є Конституція України, закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, загальне положенням про юридичну службу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій, акти Держкомзему України та Головного управління, Положення про Донецьке обласне головне управління земельних ресурсів, прийняте на підставі Типового положення про обласне головне управління земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №200 [4], Положення про юридичний відділ, а також інші чинні нормативні акти.
1.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку
Правила внутрішнього трудового у Головному Управлінні регулюються положенням «Про правила внутрішнього трудового розпорядку», затвердженого загальними зборами працівників Головного управління земельних ресурсів у Донецькій області (Додаток Б).
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується [1].
Також, згідно з Конституцією України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державну службу»[4] державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування
Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються дисциплінарні стягнення та заходи дисциплінарного впливу.
У Головному управлінні трудова дисципліна ґрунтується на свідомому і сумлінному виконанні працівниками своїх посадових обов'язків і є необхідною умовою організації ефективної праці.
Правила визначають функціональні обов'язки працівників, режим праці,засади регулювання трудових відносин та запроваджуються з метою удосконалення організації праці, зміцнення трудової і виконавської дисципліни, забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності і якості роботи працівників, умов стимулювання, відповідальності за порушення трудової дисципліни.
Призначення на посади та звільнення з посад працівників головного управління здійснюється згідно з Конституцією України, Законом України «Про державну службу» та діючого трудового законодавства України.
Працівники головного управління приймаються на роботу за трудовим договором (державні службовці - на конкурсній основі) відповідно до чинного законодавства, з метою набуття практичного досвіду проводиться стажування у відповідному відділі або встановлюється випробування.
Дані про вакансії посад державних службовців та інших працівників головного управління підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніше як за один місяць до проведення конкурсу.
Без застосування конкурсного відбору призначаються на посади працівники, які зараховані до кадрового резерву на поточний рік для державної служби в структурному підрозділі головного управління. Працівники, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається в особовій справі. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці. При прийнятті на державну службу державний службовець ознайомлюється із Загальними правилами поведінки державного службовця, згідно з положення «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженої постанової Кабінету Міністрів України вiд 28 грудня 2000. - № 1922.
Прийняття працівників на роботу до Головного управління на посади, що не віднесені до категорій посад державних службовців, та звільнення їх з роботи здійснюється відповідно до законодавства про працю. Прийняття на роботу оформлюється наказом начальника головного управління, з яким працівник ознайомлюється під розпис. У наказі має бути зазначено найменування посади відповідно до штатного розпису і умови оплати праці. При укладенні трудового договору може застосовуватися обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яку
йому доручається виконувати.
Випробування встановлюється згідно із законодавством на строк:
1) для державних службовців - до шести місяців;
2) для інших категорій спеціалістів і службовців - до трьох, а в окремих випадках до шести місяців. Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, то він вважається таким, який витримав випробування, і трудовий договір з ним може бути розірвано лише на загальних підставах.
3) Робочий час та час відпочинку на виробництві регулюється на підставах, що вказані у Кодексі Законів про Працю України (далі КЗпП) [7] та іншими нормативними актами.
4) Відповідно до статті 50 КЗпП України тривалість робочого часу державних службовців та інших категорій працівників Головного управління не кількість робочих годин, які працівник головного управління повинен працювати не повинна може перевищувати 40 годин на тиждень [7].
В Головному управлінні встановлюється п'ятиденний робочий тиждень і такий трудовий розпорядок:
1) початок роботи - о 8-00 - протягом тижня;
2) закінчення роботи о 17-00 у понеділок, вівторок, середу, четвер; у п'ятницю - о 15-45;
3) перерва для харчування та відпочинку кожного робочого дня - з 12-00 до 12-45.
4) 4)напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину [7].
5) На підприємстві встановлюються такі дні щотижневого відпочинку: субота та неділя.
Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу. Норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення тривалості робочого дня, встановленої законодавством, на кількість робочих днів, що припадають на обліковий період, за календарем п'ятиденного робочого тижня з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, впродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов'язків (відпустка, виконання державних або громадських обов'язків, тимчасова непрацездатність тощо).
При підсумованому обліку час роботи понад норму робочого часу облікового періоду є надурочним і компенсується у порядку, передбаченому законодавством.
Працівнику у робочий час забороняється:
1) відволікати працівників від їх безпосередніх обов'язків для участі в різних господарських роботах;
2) скликати наради, збори, різного роду семінари з громадських справ;
3) змінювати на свій розсуд режим роботи.
Під час виконання роботи поза межами установи (службове відрядження тощо) працівник працює в режимі, загальновстановленому для установи, куди він відряджений.
Працівники головного управління мають право на:
1) захист прав і свобод, які гарантуються Конституцією України і законами України;
2) повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівництва, співробітників головного управління та інших осіб;
3) участь у розгляді питань і прийнятті відповідних рішень (в межах своїх повноважень);
4) оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється (якщо він державний службовець), якості виконання своїх обов'язків, досвіду та стажу роботи, виконання великого обсягу роботи в напружених умовах;
5) просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх обов'язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;
6) проведення службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку працівника, звинувачень або підозри;
7) здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;
8) соціальний і правовий захист відповідно до їх Положення;
9) захист своїх законних прав та інтересів у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.
У той же час працівники головного управління мають такі обов’язки:
1) додержуватись Конституції України, інших актів законодавства України, а також посадових інструкцій і цих Правил;
2) забезпечувати ефективну роботу та виконувати завдання, поставлені державними органами відповідно до їх компетенції;
3) сумлінно виконувати покладені на них обов'язки відповідно до посадових інструкцій, своєчасно І точно виконувати рішення державних органів вищого рівня чи їх посадових осіб, наказів і доручень керівництва головного управління та керівників відповідних структурних підрозділів у межах визначених повноважень;
4) проявляти ініціативу та творчість у роботі;
5) не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;
6) шанобливо ставитися до громадян, керівників, співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;
7) зберігати державну таємницю, інформацію про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків, а також іншу інформацію, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню;
8) постійно вдосконалювати організацію роботи і підвищувати професійну кваліфікацію;
9) підвищувати продуктивність своєї праці на основі сучасних управлінських технологій, а також вносити пропозиції щодо удосконалення робочого процесу;
10) дотримуватись вимог по охороні праці, техніці безпеки, санітарії, гігієні праці і протипожежної безпеки, що передбачені відповідними правилами і інструкціями;
11) вживати заходів до негайного усунення причин і умов, що створюють перешкоди чи ускладнюють нормальне виконання обов'язків, та негайно повідомляти про це керівництво головного управління;
З метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідальності за доручену справу в головному управлінні один раз на три роки проводиться їх атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків відповідно до порядку, визначеному Положенням про проведення атестації державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1922 [8].
Невиконання службових обов'язків державним службовцем, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, є підставою для проведення службового розслідування відповідно до діючого законодавства.
Стягнення за порушення трудової дисципліни
Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього посадових обов'язків, тягне за собою застосування дисциплінарного стягнення або заходів дисциплінарного впливу, а також інших заходів, передбачених чинним законодавством.
Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби,а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує головне управління. 3а порушення трудової дисципліни можуть застосовуватись такі дисциплінарні стягнення:
1) догана;
2) звільнення з роботи
Розглянувши положення Головного Управління та законодавчі акти управління, що регулюють правила внутрішнього трудового розпорядку які прийняті на загальному зібранні співробітників Головного Управління Держкомзему у Донецькій області має на меті стимулювання працівників вдосконалювати свій освітній та професійний рівень, підтримка правил внутрішнього трудового розпорядку, що закріплені у діючому Законодавстві для ефективної роботи органів державної влади. У той же час нормами трудового законодавства, що забезпечує існування на сьогоднішній день соціального захисту державних службовців, що працюють у Головному Управлінні Держкомзему у Донецькій області
1.3. Претензійна та договірна робота Головного Управління Держкомзему у Донецькій області;
Здійснення претензійно-позовної роботи у Головному Управлінні здійснюється юридичним відділом, згідно з Положенням «Про претензійно - позовну роботу Головного Управління Держкомзему у донецькій області»
Юридичний відділ головного управління Держкомзему у Донецькій області (далі - Юридичний Відділ) організовує претензійну і позовну роботу, здійснює контроль за її проведенням, представляє у встановленому законодавством порядку інтереси Головного Управління.
На юридичний відділ покладено ведення відповідних журналів обліку претензій та позовних заяв, пред'явлених Головним управлінням та до нього. Також, з метою всебічного обліку та контролю у сфері ведення претензійно-позовної роботи можливо започаткування ведення інших журналів обліку: руху судових справ, документів процесуального характеру (клопотань до суду, відзивів, заперечень на позови тощо) та інше. У претензії повинно міститись:
1) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється;
2) дата пред'явлення і номер претензії;
3) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;
4) докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;
5) вимоги заявника;
6) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;
7) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.
Строки розгляду претензій регулюються Господарським процесуальним кодексом України,
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії із зазначенням про це у претензії. До претензії про сплату грошових коштів може додаватися платіжна вимога-доручення на суму претензії.
Претензія, після правової оцінки юридичного відділу, підписується начальником головного управління або особою, яка його заміщає, чи іншою особою на підставі довіреності, після чого надсилається адресатові рекомендованим, цінним листом чи вручається під розписку.
Юридичний відділ реєструє претензію в журналі обліку, здійснює контроль за своєчасним надходженням відповідей від підприємств та організацій, яким були пред'явлені претензії.
У разі необхідності може бути надіслано лист-нагадування про прискорення надання відповіді на претензію, який підписується в тому ж порядку, що і сама претензія.
Про фактичне виконання претензії юридичний відділ здійснює відповідний запис в журналі обліку претензій, пред'явлених головним управлінням (Додаток В).
Якщо претензія відповідачем відхилена повністю або частково без належних підстав, залишена без відповіді, претензійні матеріали з висновком та документами, що обґрунтовують безпідставність цього відхилення, передаються відповідними структурними підрозділами до юридичного відділу для підготовки позову. Необхідна кількість екземплярів документів визначається в кожному окремому випадку залежно від числа відповідачів та ведення позовного провадження.
Проект відповіді повинен містити:
1. Повне найменування та поштові реквізити головного управління та підприємства, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь; перелік доданих до відповіді документів та інших доказів (транспортні документи про відвантаження продукції (товарів), копія платіжного доручення про перерахування заборгованості та ін.);
Результати розгляду претензій вносяться до журналу обліку претензій, пред’явлених Головному Управлінню
Згідно з положенням «Про претензійно позовну роботу» існує порядок розгляду претензій. В той же час у положенні «про претензійно-позовну роботу» існують норми за якими претензія може бути розглянута:
1) наявність всіх документів, що підтверджують обґрунтованість претензії;
2) правильність складання розрахунку;
3) наявність правових підстав для визначення чи відхилення претензії.
4) претензія розглядається відповідачем в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.
В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право додаткової перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.
При розгляді претензії, сторони в разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Якщо до претензії не додані всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребовуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п’яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання.
Витребувані додаткові документи повинні бути такими, що дійсно необхідні для розгляду претензії і відсутні у структурного підрозділу, що розглядає претензію.
Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами. Після первинної правової оцінки претензійні матеріали у визначений строк передаються юридичним відділом у відповідні структурні підрозділи для надання висновку по суті претензійних вимог. Матеріли передаються під розписку.
Юридичний відділ з урахуванням висновку готує проект відповіді про відхилення або визнання (повне, часткове) претензії. начальнику Головного Управління надається письмовий висновок структурного підрозділу, який перевіряв претензію та необхідні документи, що підтверджують підстави задоволення (часткового задоволення) чи відмови у задоволенні претензійних вимог.
Проект відповіді на претензію повинен містити:
1) повне найменування та поштові реквізити головного управління та підприємства, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь; перелік доданих до відповіді документів та інших доказів (транспортні документи про відвантаження продукції (товарів), копія платіжного доручення про перерахування заборгованості та ін.);
2) у тому випадку, якщо претензію визнано повністю або частково, - визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;
3) коли претензію відхилено повністю або частково зазначені мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії, а також заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією та надіслано документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.
4) відповідь на претензію підписується начальником Головного управління або особою, яка його заміщає, чи іншою особою на підставі довіреності після візування її керівником структурного підрозділу, головним бухгалтером, начальником юридичного відділу та надсилається рекомендованим, цінним листом чи вручається під розписку.
5) претензія з копією відповіді та доказами її відправлення (квитанція про відправлення рекомендованим, цінним листом чи розписка про вручення) зберігаються в юридичному відділі.
6) результати розгляду вносяться в журнал обліку претензій, пред'явлених Головному управлінню.
Позовна робота, у тому числі підготовка матеріалів для подання позовів (скарг), заяв про оскарження судових рішень, апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими та винятковими обставинами, відзивів (заперечень) на них, інших документів процесуального характеру, здійснюється юридичним відділом.
Особи, що представляють інтереси головного управління в судових та інших органах за довіреністю при підготовці процесуальних документів у судових справах зобов'язані подавати вказані документи на візування начальнику юридичного відділу.
Після одержання рішення, ухвали, постанови суду виконуються відповідно до вищевказаного.
Юридичний відділ Головного Управління здійснює контроль щодо реалізації вимог виконавчих документів.
Про надходження грошових сум за претензіями, визнаними відповідачами за рішеннями суду, а також про перерахування особою сум у випадках визнання претензій та грошових стягнень за рішеннями суду управління бухгалтерського обліку, фінансування та звітності, відповідальний за фінансове забезпечення, повідомляє про це юридичний відділ, про що вносяться відмітки у відповідні журнали обліку претензій та позовних заяв.
Юридичний відділ надає практичну та методичну допомогу територіальним органам при підготовці та супроводженні справ в судах шляхом:
1) надання роз'яснень;
2) спільного опрацювання проблемних питань, що виникають при підготовці та супроводженні судових справ;
3) аналізу результатів здійснення представництва представниками юридичних підрозділів (спеціалістами) інтересів головного управління та територіальних органів;
4) підготовки оглядових матеріалів і інформації щодо судових рішень, винесених на користь територіальних органів;
5) проведення тематичних навчань.
Територіальні органи можуть залучатися для надання пропозицій, документів та інформації, необхідної для забезпечення юридичного відділу при розгляді справ у суді. Працівники Головного управління та територіальних органів на підставі довіреностей можуть брати участь у розгляді судових справ у якості представників головного управління. У разі необхідності залучення працівника юридичного підрозділу (спеціаліста) територіального органу до участі у розгляді судової справи у якості представника Головного управління, юридичний відділ надсилає до відповідного територіального органу:
1) зареєстровану довіреність, видану працівнику територіального органу;
2) позов з додатками;
3) проект пояснення, заперечення на позов, проект апеляційної, касаційної скарги, заперечення на них або копії інших документів процесуального характеру (у разі необхідності);
4) копії документів (у разі необхідності завірених в установленому порядку) для підтвердження (спростування) фактів, викладених у позові чи скарзі, а також інших документів, що необхідні для розгляду справи в суді.
5) всі матеріали по конкретно визначених судових справах формуються та підшиваються в окремі папки з відповідним описом та нумерацією, в яких знаходяться основні матеріали по справі (позови, апеляційні скарги, рішення судів, повістки, заперечення, відзиви, пояснення) та інші матеріали залежно від виду та специфіки судової справи. Завірені копії винесених рішень судів, після виготовлення їх у повному обсязі та отримання їх в установленому порядку представниками Головного управління - спеціалістами територіального органу невідкладно надсилаються до головного управління.
Начальник Головного управління особисто зобов’язаний контролювати хід розгляду судових справ, участь в яких беруть спеціалісти його управління. Не пізніше як на наступний день після кожного судового засідання, в яких представниками за довіреностями Держкомзему є спеціалісти головного управління, начальник головного управління зобов'язаний забезпечувати та контролювати надання до Держкомзему на адресу електронної пошти інформації про хід розгляду справ в судах, повідомляти про необхідність надання додаткових матеріалів з наступним підтвердженням даної інформації поштовим зв'язком.
Претензійні та позовні матеріали, одержані Головним управлінням, реєструються загальним відділом Головного управління (іншим структурним підрозділом), як вхідна кореспонденція, а ті, що надсилаються - як вихідна кореспонденція. Відповідний структурний підрозділ, який реєструє кореспонденцію, що надійшла, обов’язково повинен при направленні претензійних та позовних матеріалів, надати їх на резолюцію начальнику головного управління, його заступникам, а потім на виконання до юридичного відділу, додавати конверт, який має штамп пошти з датою відправлення, що може бути єдиним доказом своєчасного чи несвоєчасного їх відправлення.
При реєстрації претензій чи позовних заяв (скарг, заяв) відповідним структурним підрозділом перевіряється наявність усіх документів, зазначених у додатку до них. При відсутності або невідповідності документів, зазначених у додатку, останній складає акт за підписом не менше як трьох осіб. Після реєстрації претензії чи позовної заяви (скарги), інших процесуальних документів і резолюції начальника головного управління або особи, яка його заміщає, вони в той же день передаються виконавцю (виконавцям), у тому числі до юридичного відділу, який здійснює їх реєстрацію у відповідному журналі обліку і надає їм первинну правову оцінку, формує справу. Претензійні та позовні матеріали головного управління, у тому числі ті, що надійшли до нього, зберігаються в окремих справах. За повноту сформованої судової справи несе відповідальність представник за довіреністю, який брав участь у справі.
Закінчені претензійні та позовні матеріали зберігаються юридичним відділом протягом трьох років, до передачі їх на збереження в архів. Ці матеріали підшиваються у відповідні справи у тій послідовності, у якій вони були зареєстровані.
Договірна робота Головного Управління
Договірна робота Головного Управління здійснюється на підставі ст. 2, 3, 6 Господарського кодексу України [9]. У статті ч.1-3 8 Господарського кодексу України, вказана особливість господарської діяльності державних органів.
Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України [9].
Створювані державою, її органами та органами місцевого самоврядування юридичні особи можуть мати господарську правосуб'єктність, однак і в цьому разі держава та органи місцевого самоврядування не повинні виходити за межі своїх конституційних цілей.
Якщо розглядати господарську компетенцію органів державної влади, а також конкретно господарську компетенцію Головного Управління, то вона реалізується від імені відповідної державної установи.
При цьому, Головне Управління як суб’єкт господарювання може вступати у господарсько-правові відносини, що проявляються в укладені договорів на поставку ї необхідної для здійснення роботи Головного Управління продукції, товарі послуг, укладення договорів, приклади приведені у відповідних додатках договір надання послуг з прибирання примішення (Додаток Д) або договір оренди приміщення (Додаток К)
1.4. Результати практичної діяльності, при проходженні переддипломної практики
Під час проходження мною переддипломної практики я опанував теоретичні знання, що я отримав під час мого навчання в університеті, навчився самостійно аналізувати та робити висновки, складати текст звернень на відповіді громадян та юридичних осіб, набув практичних навичок, що знадобляться мені у моїй майбутній юридичній спеціалізації та навчився самостійно приймання рішення з юридичних питань.
Під час проходженні мною переддипломної практики виконува поставлені керівником практики мені завдання а саме:
1. Надання роз’яснення на звернення Публічного Акціонерного Товариства «Стірол», про роз’яснення договорів оренди, при приведенні в у відповідність до законодавства назви акціонерного товариства
2. Надання роз’яснення на звернення Сєдовської селищної ради
3. На письмове звернення громадянки Підставкіної
1. Надання роз’яснення на питання у зверненні Публічного Акціонерного Товариства Стірол;
При розгляді даного звернення, згідно з додатками я виявив такі питаннія
1) зміна назви суб’єкта господарювання є перетворенням чи реорганізацією?
2) при зміні назви з якими органами виконавчої влади потрібно узгоджувати внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що розташована на території *********** міської ради в районі селища *******?
При виконанні мною поставленого керівником практики завдання мною були зроблені наступні висновки: що згідно з перехідними положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» усі суб’єкти господарювання.
1. Керуючись ч. 2-3 ст.. 150 Земельного кодексу України («Особливо цінні землі та порядок їх вилучення») я встановив наступне: Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.
2. Публічне акціонерне товариство «Стірол» керувалось у зверненні нормами п. 3 ч. 2 ст. 5. ЗУ «Про АТ»: «Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням» Однак дану норма цього закону можна використовувати лише у тому випадку, якщо б ВАТ «Концерн Стірол» змінило тип акціонерного товариство з приватного на публічне, вже змінивши назву з Приватного на Публічне чи навпаки.
3. У січні 2011 р. Акціонерне товариство змінило назву тим самим привело у свій статус у відповідність з прикінцевими та перехідними положеннями «Про Акціонерні товариства»
4. Однак в процесі вирішення завдання постало питання – «На яких правових підставах слід вносити зміни до існуючих договорів оренди земельних ділянок, а моєму випадку, чіткого порядку внесення змін до існуючих договорів оренди у українському законодавстві не вказано, тому було направлено листа до Держкомзему та міністерства юстиції для роз’яснення питань, що виникли під час застосування норм Закону України «Про акціонерні товариства», «Про оренду землі»,новели для існуючого законодавства; а також роз’яснення порядку укладення договору оренди земельної ділянки рекреаційного призначення.
Текст відповіді на зверення див. Додаток Л
Надання роз’яснення на запит Сєдовській селищної ради
Проведення грошової оцінки земель населених пунктів Сєдовської селищної ради Новоазовського району внесення змін до діючих договорів оренди землі
Надання роз’яснення щодо правомірності відміни рішення прийнятого радою по передачі земельної ділянки в оренду, якщо договір оренди укладений і на земельній ділянці розташовані зруйновані об’єкти нерухомості.
При розгляді даного звернення, а саме питанні 1., я проаналізував наступні зміни у діючому земельному законодавстві:
1. Податковий кодекс України [9], що був прийнятий у кінці 2010 р. вніс суттєві зміни до земельного законодавства, а саме про плату за землю, а також порядок оренди земельних ділянок, що знаходяться у комунальній чи державні власності, питання що пов’язанні з даними земельними ділянками (порядок оренди земельної ділянки, строки, встановлення плати за земельні ділянки, тощо)
2. Враховуючи норми Податкового та Земельного кодексів України, а також Закону України «Про оренду землі» [10], слід зазначити, що органи місцевого самоврядування, можуть на своїй сесії рішенням зобов’язати виконавчі органи місцевого самоврядування виконувати рішення на своїй сесії вносити зміні до існуючих договорів оренди.
Відповідна звернення Сєдовської селищної ради вказана у Додатку Б. розділі 2
У відповіді я вказав наступне (Додаток М), що:
1. У 21 Закону України «Про оренду землі» вказано визначення орендої плати за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)[10].
2. Згідно із пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» та частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку$
3. Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України [12] у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни [8].
4. Виходячи зі змісту ч.1 ст. 654 Цивільного кодекс України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Додаткова угода, що змінює вже зареєстрований договір оренди земельної ділянки повністю або частково має укладатись у такій самій формі, що і договір, який змінюється [8].
5. Повноваження міської ради в частині передачі земель у користування регулюються пунктом «в» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України.
6. Згідно із пунктом 15 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [11] до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
7. Відповідно до вимог ч.10ї ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [11] акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку[].
3. Надання роз’яснення на звернення громадянки Підставкіної М.А.
Громадянка Підставкіна М.А. звернулась до Головного Управління Держкомзему у Донецькій області. У своєму зверненні громадянка Підставкіна щодо надання роз’яснення з питань, що виникли при безоплатній приватизації присадибної земельної ділянки її донькою Підставкіною І.Б.
Розглянувши текст звернення я встановив наступне:
1. У своєму звернені громадянка Підставкіна М.А. вказала те, що її донька (громадянка Підставкіна є довіреною особою своєї доньки Підставкіної І.Б.) неправильно вказала строки у зверненні до Авдієвської міської ради, про надання дозволу на розробку технічної документації, для подальшій безоплатній приватизації присадибній земельній діялнці.
2. У свою чергу територіальне відділ Держкомзему заборонив Авдієвській міській раді надавати дозвіл на розробку технічної документації Підставкіної І.Б., на підставі того, що у ст. 121 «Норми безоплатної приватизації земельних ділянок» Земельного кодексу України вказаний ліміт розмірів присадибної земельної, що може надаватись громадянам для безоплатної приватизації у містах – 0,10 га, натомість, громадянка Підставкіна І.Б. та подала заявку на розробку технічної документації земельної ділянки розміром 0,15 га,
3. Крім того, територіальний відділ Держкомзему надав документи, що свідчать, що земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні у Підставкіної І.Б., починаючи з 2007р див Додаток 7
У відповіді на звернення громадянки Підставкіної М.А. я зазначив наступне:
1. Згідно з абзацом першим та другим пункту З Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 05.08.2009 № 844 [14], відповідний орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації, яка виготовляється для громадян безоплатно, за рахунок коштів державного бюджету, у разі відсутності рішення про передачу земельної ділянки у власність громадянина, який отримав її у користування до чинності Земельним кодексом України тобто до 1 січня 2002 року.
2. Згідно інформації, що була надана відділом Держкомзему у м. Авдіївка Донецької області право користування земельною ділянкою перейшло до Подставкіної І.Б. 17 жовтня 2007 року. Отже пункт 1.10 рішення Авдіївської міської ради № 5/53-1182 від 14.01.2010 року про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, не відповідає вищезазначеному Порядку, що є підставою для повернення документів.
3. Стосовно питання, щодо приватизації земельної ділянки у розмірі 0,15 гектара повідомляємо, що відповідно до пункту «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України [2] громадяни України можуть безоплатно отримати (приватизувати) земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара. Згідно ст.39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотримання будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови [2].
4. Відповідно, при приватизації земельної ділянки, яка перебуває у користуванні Подставкіной І.Б., її цільове використання повинно відповідати Генеральному плану м. Авдіївка, який затверджений рішенням Авдіївської міської ради №• 4/11-304 від 25.09.2003 року.
5. Згідно із статтею 40 Земельного кодексу України понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами [8].
6. загальні питання приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтями 116,118,120,121 Земельного кодексу України [8].
7. Порядок приватизації в тому числі і безоплатний регулюється ст. 118 Земельного кодексу України,
8. Згідно із частиною 2 статті 27 Закону України «Про землеустрій» замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника та укладення з ним договору, якщо інше не передбачено законодавством України [8].
Відповідно до пунктів 1.1, 1.12, наказу Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 №43 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.06.99р. за № 354/3647 (далі Інструкція), право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, складання державного акта на право власності на земельну ділянку проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки [9].
Для оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки необхідна наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування або районної державної адміністрації щодо передачі земельної ділянки у власність.
РОЗДІЛ 2
НАУКОВА ПРАКТИКА
2.1. Особливості організації науково-дослідної роботи
Тема дипломної роботи – «Право фізичної особи на присадибну земельну ділянку» є актуальним у наш час з наступних причин:
1. На сьогоднішній день в Україні розпочаті та здійснюються реформи сутність яких полягає у зміні суспільного устрою, що передбачає трансформацію громадянського суспільства та утвердження ринкової економіки, в якій рівноцінно існують різні форми власності.
2. Такі зміни об’єктивно зумовили потребу впорядкування відносин власності та удосконалення їх правового регламентування. Функціонування ринкового механізму супроводжується звуженням адміністративного впливу держави на економіку, одним із проявів чого є скорочення переліку об’єктів, які не можуть бути у приватній власності фізичних осіб, або щодо яких законодавство встановлює певні обмеження.
3. Зміні, що були розпочаті у галузі земельних відносин, що стосуються права власності на землю стосується і права власності фізичної осіби на присадибну земельну ділянку: слід врахувати ініціативи законодавчої та виконавчої влади з приводу зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Даний крок призведе до глобальної зміни відносин, що складаються в процесі виникнення, реалізації та припинення права власності на землю, не обійде даний процес змін права власності громадян на присадибну земельну ділянку. Тому у моєму дослідженні розглянуті питання, що складають право власності фізичних осіб на присадибну земельну ділянку: зміст права власності, зміст права власності на присадибну земельну ділянку, суб’єкти, законодавство, що визначає права фізичної особи на присадибну земельну ділянку, підстави та виникнення та припинення права власності фізичних осіб на присадибну земельну ділянку, охорону та захист права власності фізичної особи на присадибну земельну ділянку.
2.2.. Методи, етапи та принципи наукового дослідження, що були застосовані у науковому дослідженні
У процесі дослідження використовуються визначні методи. Метод – від грецького «metodos», шлях до чого-небудь, спосіб виконання чого-небудь; у самому загальному види сукупності прийомів і операцій для уявленого відображення досліджуваного предмета.
Метод в широкому сенсі слова – «шлях до чого-небудь», спосіб соціальної діяльності в будь-якій, а не тільки в пізнавальній сфері.
При аналізі зібраного теоретичних та практичних матеріалів для написання дипломної роботи я користувався таким науковими методами:
1. Загальнонауковими: аналіз та синтез, індукція та дедукція, конкретизація,системний аналіз, порівняння
2. Методи емпіричного дослідження: досвід, спостереження, аналіз документів
3. Аксіоми, гіпотетичний метод, теорії,
При дослідженні мною робот авторів, які були опубліковани у наукових виданнях, та наукових роботах (підручниках, науково-практичних коментарях, тощо) я встановив, що фахівці у галузі земельного та цивільного права, користуються наступними методами:
1. Аналіз та синтез. Даний метод використали усі автори, публікації та наукові видання яких я дослідив під час збору матеріалу для дослідження
2. Метод Конкретизація – Зустрічається в усіх публікаціях авторів у галузі земельного та цивільного права, якими я користувався для написання мого наукового дослідження
3. Історичним методом наукового дослідження – Мачуська І.Б., М. Ус,
4. Метод формалізації – Бердніков Е. С., Мачуська І. Б., Є. О. Харитонов, Є. О. Харитонова, А. В. Старцев, В. К Гуревский, Н. Грабовець, К. Настечко, О. М. Кліменко;
5. Гіпотетичний метод – зустрічається у Шеремета А. П., В. К Гуревський, П. Кулініч, К. Настеченко, Н. Грабовець, К. Настечко, М. Ус, А. М. Мірошниченко, Н. Ю. Гальчинска;
6. Досвід – П. Кулініч, К. Настеченко, М. Ус, Г.Р. Мацюк.
7. Аналіз документів – А. М. Мірошніченко, Р. І. Марусенко, О. Волошенюк, П. Кулініч, Н. Грабовець, К. Настечко, Е. С. Бердніков І. Б. Мачуська, Є. О. Харитонов, Є. О. Харитонова, А. В. Старцев, В. К Гуревский, М. Ус, А. М. Мірошниченко, О. М, Кліменко, Г. Р. Мацюк, Н. Ю. Гальчинська;
8. Спостереження - П. Кулініч, Н. Грабовець, К. Настечко, М. Ус;
9. Теорії, аксіоми, – П. Кулініч, К. Настеченко, Н. Грабовець, К. Настечко, М. Ус, О. М. Кліменко, Г. Р. Мацюк.
Етапи наукового дослідження
Кожне наукове дослідження має свої етапи. При розробці свого наукового дослідження я пройшов наступні етапи
1. Підготовчий етап
2.Аналітичний етап
3. Творчий етап
4. Дослідницький етап
1. На підготовчому етапі я здійснив вибір та об’єкта та предмета мого дослідження:
Об’єктом дослідження виступають правовідносини, що виникають при набутті, здійсненні, припиненні та захисті права власності фізичної особи на присадибну земельну ділянку.
Предметом дослідження є право власності фізичних осіб на присадибні земельні ділянки.
2. Під час інформаційного етапу я ознайомився з проблемою, шляхом дослідження наукових видань та практичних матеріалів за місцем проходження практики. На даному етапі я здійснював збір необхідних теоретичних матеріалів для написання дипломної роботи у бібліотеках м. Донецька: Н. К. Крупської, бібліотеці Донецького Університету економіки та права, проводив пошук необхідного матеріалу у глобальній інформаційній мережі Інтернет, здійснював пошук необхідної теоретичної та практичної інформації з офіційного сайту Верховної Ради України, фахових електронних видань,– «Земельне право України», «Юридичний журнал», «Право України», «Юридична газета», «Підприємництво, господарство і право».
За час проходження мною проходженні мною преддпиломної практики у Головному Управлінні Держкомзему у донецькій області я здійснив збір практичних матеріалів для мого дослідження.
3. Творчий етап та дослідницький етапи. Я дослідив та проаналізував існуючи гіпотези у галузі земельного та цивільного права, визначення у діючому законодавстві, щодо права власності, права власності фізичних осіб на присадибну земельну ділянку, виникнення та припинення права власності фізичних осіб на присадибну земельну ділянку, гіпотез що висунули автори наукових видань поняття присадибної земельної ділянки
У ході написання дипломної роботи я використовував такі принципи:
1. Принцип систематичності. Даний принцип проявляється в тому, що у я своєму дослідженні я створив структур мого дослідження (План). За допомогою структури розглядаємого мною загального питання – права власності фізичних осіб на присадибну земельну ділянку я розгляну похідні від головного питання. Наприклад, право власності фізичних осіб на присадибні земельні ділянки, похідні від нього питання: право власності, право власності на землю, право власності фізичних осіб на землю, виникнення та припинення права власності фізичних осіб на присадибні земельні ділянки, тощо.
2. Принцип комплексності. Питання мого дослідження тісно пов’язане з такими правовими науками як цивільне та земельне право. Право власності фізичних осіб на присадибні земельні ділянки пов’язане з цивільним правом тим, що право фізичної особи на присадибну земельну ділянку є похідною від права фізичної особи на землю, а право власності на землю, взагалі є похідною від визначення права власності, крім того необхідно звернути увагу на те, що право власності на землю регулюється нормами Цивільного та Земельного кодексів України.
3. Принцип об’єктивності. Для розгляду права фізичних осіб на присадибні земельні ділянки велике значення має принцип об'єктивності. Він означає, що істинне відображення питання та проблем, пов’язаних з ними у науковому знанні, відтворення її такою, якою вона існує реально. Теоретичний аспект даного принципу, даючи визначення понять права власності на фізичних осіб на присадибну земельну ділянку показує сутність останніх, формулює загальні закономірності їх виникнення, розвитку та припинення, у яких відображаються явища земельних відносин що виникають при виникненні, реалізації, припинені права власності фізичних осіб на присадибні земельні ділки
2.3. Практичні результати наукової діяльності
В ході проходження мною наукової практики я направив тези доповідей на наукову конференцію за темою «Щодо реалізації права громадянина на присадибну земельну ділянку» в якій я вказав проблеми, що виникають при реалізації права громадян на присадибну земельну ділянку:
1. Ускладнена процедура отримання технічної документації на неї, встановлена Порядком безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 844 [3].
2. Вищевказаною постановою передбачено безоплатне проведення землевпорядних робіт, розробка безкоштовної технічної документації на присадибну земельну ділянку, заборонено стягнення з громадян зборів та інших супутніх платежів при оформленні та видачі державних актів права власності на землю. Цей позитивний задум законодавців на практиці привів до того, що на Державний бюджет України, за рахунок якого повинні проводитись вказані роботи, лягло велике матеріальне навантаження, землевпорядні органи, в функції яких входить оформлення технічної документації, проведення геодезичних робіт, внесення відомостей до земельного кадастру, завантажені роботою, і, як слід, створено перешкоди майже для трьох мільйонів громадян, які подали заяви на безоплатне оформлення та видачу державних актів на земельну ділянку, для реалізації свого конституційного права на землю.
У тексті доповіді на конференцію я висунув пропозиції щодо усунення вказаних недоліків у діючому законодавстві, а також з метою усунення вказаних проблемних моментів, що виникли на практиці при оформленні та документальному закріпленні права громадянина на присадибну земельну ділянку, доцільно внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України», якою затверджено Порядок безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, передбачивши, по-перше, можливість безоплатної приватизації присадибної земельної ділянки тільки для соціально незахищених верств населення (пенсіонерів, інвалідів тощо); по-друге, право приватних юридичних осіб здійснювати ряд технічних робіт, пов’язаних з оформленням права власності на присадибну земельну ділянку (кадастрові зйомки, землевпорядні роботи, розробка технічної документації.
Внесення вказаних доповнень дозволить скоротити терміни оформлення та видачі громадянам державних актів на право власності на присадибну земельну ділянку, і, як результат, чергу таких громадян, зменшити витрати з Державного бюджету України на безоплатне виконання робіт і послуг, пов'язаних з виготовленням технічної документації, оформленням та видачею державних актів на право власності на земельну ділянку за рахунок платоспроможної частини наших громадян.
Розділ 3
Педагогічна практика
3.1. Педагогічна практика
Метою проходження мною педагогічної практики у вищому навчальному закладі є набуття вмінь підготовки семінарського заняття та викладання матеріалу на пробних семінарських заняттях за фахом.
Під час проходження мною педагогічної практики на кафедрі господарського права та процесу Донецького Університету економіки та права, я виконував поставлені керівництвом практики мені задачі.
Педагогічна практика містила в собі такі завдання
1) складання тексту лекційного заняття;
2) кладання практичних завдань для розв’язання студентами:
Проведення лекційного заняття.
Темою лекції яку мені надали для розробки конспекту було «Провадження по справах про оскарження рішень третейських судів»
Перед виконанням завдання по педагогічній практиці я повторитив основні теоретичні положення і дослідив відповідний матеріал для проведення семінарського заняття (Господарський процесуальний кодекс України, роз’яснення Верховного Суду України), звернув увагу на нормативні акти, що регулюють тему моєї лекції та конспекту, який я розробив.
Тема мого пробного семінарського заняття - «Провадження по справах про оскарження рішень третейських судів»
3.2. План семінарського заняття
1. Вступ
2. Особи, що можуть оскаржувати рішення третейських судів
3. Зміст заяви, що подається дот госопдасрького суду;
4.1. Підготовка справи до розгляду, розгляд справи;
4.2. Винесення рішення ухвали
5. Висновки
Крім того, я скав відповідні задачі і тести, що наведені у Додатку С
Дослідивши та склавши лекцію, практичне завдання я зробив такі висновки:
1. Прийняття законопроекту, що вніс суттєві зміни до Господарського процесуального кодексу тим самим ставши одним із позитивних змін у українському господарському законодавстві.
2. Метою даних змін було зміна існуючого господарського процесуального законодавства, становлення в ньому чітких норм яких учасники повинні дотримуватися з метою запобігання порушення господарського законодавства та суттєвому обмеженні можливостей суддів третейського суду, які могли знаходитись у корпоративні чи матеріальній залежності від одного з учасників, при вирішенні господарських спорів, а також зменшення можливостей впливу на третейській суд одного з учасників, або запобігання можливим порушенням господарського законодавства.
ВИСНОВОК
Переддипломна практика є одним із завершальних етапів мого навчання за напрямком підготовки спеціаліст або магістр з права. Преддипломна практика складається із таких елементів як:
1. Преддипломна виробнича практика;
2. Наукова практика;
3. Педагогічна практика.
При проходженні мною виробничої практики моїм головним завданням було – використання теоретичних знань, яких я набув під час навчання в учбовому закладі, а також доповнив їх теоретичним знаннями та практичним досвідом. За час проходження мною виробничої практики я навчився ефективно використовувати такий спосіб як аналіз та синтез у практичній діяльності у моїй сфері роботи у юриспруденції, самостійно приймати юридичні рішення, підтверджувати та аргументувати їх.
В ході проходження мною переддипломної практики у державній установі я ознайомився з особливостями роботи фахівців у сфері земельного права, сучасними методами роботи, вивчив відповідні нормативно-правові акти, що визначають правовий статус даної установи, отримав базові практичні навички юристи сферою спеціалізації якого є земельне право.
Проходячи переддипломну практику я зібрав практичну інформацію для моєї дипломної роботи, ознайомився з особливостями застосування окремих нормативно-правових актів.
Також я ознайомився та вивчив нормативну базу, якою користуються юристи діяльність яких є Земельне право, навчився використовувати та застосовувати норми діючого законодавства.
За час проходження мною наукової практики, я провів наукові дослідження за темою моєї дипломної роботи. Для дослідження я користувався науковими методами, дотримувався принципів наукового дослідження. Я дослідив наукові видання, та публікації у фахових виданнях у таких галузях права як: земельне право, конституційне та цивільне право. Також, при проходженні мною виробничої практики я здійснював збір практичних матеріалів для написання дипломної роботи.
При проходженні мною педагогічної практики я набув практичних навичок викладання матеріалу, складання конспекту лекції, практичних завдань для проведення семінарського заняття.
ДОДАТКИ
Додаток А
 |
ПРО ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖКОМЗЕМУ У ДОНЕЦЬКІЙ
ОБЛАСТІ
(нова редакція) (код ЗДРПОУ 21954927)
1. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖКОМЗЕМУ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (далі - головне управління) є територіальним органом Держкомзему, йому підзвітне і підконтрольне.
2. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Держкомзему, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями головного управління є:
підготовка та внесення Держкомзему пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, установлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, забезпечення її реалізації та проведення земельної реформи;
координація роботи з проведення земельної реформи;
організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру та координація робіт з підготовки земельно-кадастрової документації;
здійснення землеустрою і проведення моніторингу земель;
участь у виконанні державних, галузевих і організація розробки та виконання регіональних програм з питань розвитку і регулювання земельних відносин, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, раціонального використання земель їх відтворення та охорони, проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, територіального планування;
проведення у межах компетенції, визначеної Держкомземом, державної експертизи проектів з питань землеустрою, ведення державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань таких проектів;
здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
4. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань:з
1) розробляє та подає для затвердження Голові Держкомзему план заходів щодо реалізації основних напрямів та стратегічних цілей діяльності головного управління;
2) подає у встановленому порядку пропозиції щодо управління землями державної і комунальної власності, установлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин в області;
3) надає пропозиції до галузевих і регіональних програм з питань розвитку земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони;
4) здійснює відповідно до чинного законодавства України державне регулювання у сфері оцінки земель, організовує та забезпечує виконання відповідних робіт, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку виконання робіт з грошової оцінки земель;
5) координує підготовку і здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, а також на відтворення і підвищення родючості, продуктивності та корисних властивостей Грунтів, дотримання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення інших територій і об'єктів екомережі, організовує здійснення заходів щодо відтворення корисних властивостей земельних ділянок;
6) забезпечує підготовку і здійснення організаційних, економічних та інших заходів у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища;
7) бере участь у підготовці та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель, іпотеки земельних ділянок та вдосконалення системи оподаткування земель;
8) готує та подає до Держкомзему пропозиції щодо формування інвестиційної політики у сфері використання та охорони земель, виходячи з пріоритетів структурного реформування економіки;
порядку бюджетні кошти для виконання програм освоєння нових технологій, провадження іншої науково-технічної діяльності у сфері раціонального використання та охорони земель;
Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 141 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Посаду завідувача сектору взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю сектору Бушна Юлія Сергіївна | | | Загальні положення |