Формування професійної свідомості

Важливою складовою підготовки у вищій школі є формування професійної свідомості. Багато дослідників відзначають, що професію не слід плутати із спеціальністю, що закріплюється в кваліфікаційних документах і визначається через предмет діяльності. Професія – поняття значно ширше. Професія - це діяльність, що має власну мету, власний продукт, свої норми та засоби, які у своєму результаті детерміновані соціальною функцією і технологією тієї сфери громадського життя, яку ця діяльність обслуговує. Тому формування професійної свідомості протягом навчання має спиратися на розуміння професії у широкому значенні.

В умовах вищої школи така стадія професійного самовизначення як професійне навчання, не може ігнорувати особливості особистості та різні прояви індивідуальності студентів. За С.Л.Рубінштейном, проблема самосвідомості є насамперед проблемою визначення свого способу життя. У цьому випадку професійна свідомість – визначення способів професійної діяльності. Підготовка у ВНЗ повинна бути спрямована на системне формування професійної свідомості.

До структурних компонентів професійної свідомості психологи відносять:

- професійні знання;

- професійні цінності;

- програми професійних дій;

- оперативні моделі як суб`єктів професійної діяльності, так і самого процесу праці як цілісної системи;

- образ "Я" самого суб`єкта праці.

Наявність знань сама по собі не визначає успішність професійної діяльності. Набагато важливіше, щоб суб`єкт діяльності вмів самостійно добувати їх і застосовувати на практиці. Знання, уміння і навички розглядаються тільки як найважливіший засіб розвитку особистості фахівця, а не як мета навчального процесу.

На етапі навчання, професійної адаптації формується також індивідуальний стиль діяльності майбутнього фахівця, що базується на його індивідуально-психологічних характеристиках.

Ефективний розвиток особистості та формування професійної свідомості сприяють тому, що включення вчорашнього студента у систему виробничих та соціальних відносин проходить без розчарувань, криз та конфліктів.

3.Освітньо-професійна програма, структура та зміст

Освітньо-професійна програма підготовки - це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Освітньо-професійні програми підготовки кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів - це державні документи, які визначають зміст та нормативний термін навчання і передбачають відповідні форми контролю та державної атестації. Зазначені освітньо-професійні програми затверджуються Міністерством освіти і науки молоді та спорту.

Нормативна частина ОПП підготовки фахівців економічного напряму охоплює перелік нормативних, тобто обов'язкових для вивчення, дисциплін, обсяги навчального часу і форми контролю за такими циклами:

- дисципліни гуманітарної підготовки;

- дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної підготовки;

- дисципліни професійної підготовки за спеціальностями.

Дисципліни гуманітарної підготовки формують світоглядні, психолого-педагогічні та соціально-комунікативні компетенції випускників.

Дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної підготовки забезпечують фундаменталізацію теоретичних знань, формують загальноекономічні компетенції.

Дисципліни професійної підготовки забезпечують теоретичну підготовку та здобуття практичних умінь і навичок за вибраною спеціальністю і формують професійні компетенції.

Дисципліни циклу гуманітарної підготовки за переліком і обсягом годин (кредитів) стандартизовано для всіх спеціальностей в межах напряму.

Дисципліни циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки за переліком та обсягом годин (кредитів) є однаковими для всіх спеціальностей одного напряму.

Виняток становить титульна (профільна) дисципліна кожної спеціальності, на вивчення якої визначено 360 годин (10 кредитів) для відповідної спеціальності. Для інших спеціальностей на вивчення цієї самої дисципліни відведено 180 годин (5 кредитів).

Дисципліни циклу професійної підготовки диференційовано за спеціальностями.

Варіативна частина ОПП призначена для забезпечення індивідуалізації фахової підготовки випускників відповідно до Болонського процесу та світових тенденцій у вищій освіті.

Варіативна частина освітньо-професійної програми включає перелік рекомендованих для вибору студентами дисциплін, обсяги навчального часу і форми контролю за такими циклами:

- дисципліни гуманітарної підготовки;

- дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної підготовки;

- дисципліни професійної підготовки за спеціальностями.

Варіативна частина ОПП є відкритою. Вищі навчальні заклади мають право доповнювати переліки рекомендованих дисциплін, тобто розширювати

можливості студента щодо формування індивідуального навчального плану, виходячи з регіональних, галузевих особливостей, вимог замовників, а також інтересів студента.

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю.

Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:

- тематичний план;

- засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

- перелік навчально-методичної літератури.

ОПП підготовки бакалаврів складається з циклів: професійної та практичної підготовки, фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки, соціально-гуманітарної підготовки. З метою вдосконалення нормативної частини змісту підготовки фахівців і підвищення якості вищої освіти МОНМСУ був запропонований такий розподілом навчального часу в кредитах ECTS - Європейської кредитно-трансферної системи (1 кредит EСTS дорівнює 36 академічним годинам):

для фізико-математичних, природничих та технічних напрямів:
цикл професійної та практичної підготовки	- 156 кредитів ECTS;
цикл фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки	- 60 кредитів ECTS;
цикл соціально - гуманітарної підготовки	- 24 кредити ECTS,
для гуманітарних і соціально-економічних напрямів:
цикл професійної та практичної підготовки	- 168 кредитів ECTS;
цикл фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки	- 36 кредитів ECTS;
цикл соціально - гуманітарної підготовки	- 36 кредитів ECTS.

Освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку.

Дата добавления: 2015-09-05