Зробити партитуру поданих речень

• Усього в українському віночку — 12 квіточок і кожна — лікар, оберіг.

• Починали носити віночок дівчата з трьох років. Дівчата починали носити віночок із трьох років.

• Впліталися до віночка багато квітів: вишні, ружі, калини, безсмертника, деревію, незабудки, чорнобривців, любистку, волошки, ромашки.

• Дівчина слухала його і швидко, по-дитячому кивала головою.

• Любив дід гарну бесіду й добре слово.

• Хто золотом дерева вкриває, а потім їх роздягає?

• Не хапайся за дурницю — не сядеш у темницю.

• Як палає світле листя клена!

• Ранками на пониклі трави падають холодні роси.

• Дорожи честю змолоду.

• Схід уже червонів малиново, але навколо ще стояла пітьма.

• Уже вечір порушив на леваді чуби туманів.

• Минуле свого краю завжди хвилює.

• Книга — джерело знань.

• Хати, дерева, поле були вкриті білою сніговою ковдрою.

• Хати, дерева, поле — все було вкрито білою сніговою ковдрою.

• Протоптані від хати стежки бігли до школи, до криниці, до ставка.

• Низьке сонце блищало та переливалося іскорками й синіми, й блакитними, й фіолетовими в кожній сніжинці.

• І від снігу, від сонця, від горобиного галасу на душі ставало затишно й приємно.

• Ясні зорі, тихі води — то земля твоя, мій сину.

• Мир і любов, Україно, неси, сяй для планети, як сонце

краси.

• Біла хато, писанко яскрава! Хто тебе таку намалював?

• Стара, похила батьківська хатино, завжди для тебе я — мала дитина.

• Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і поплив з гір у доли широкими потоками.

• Виховалося за горами сонечко, із гір повіяло холодом, вогкістю.

• «Земля найкраще пахне восени»,— говорив сам до себе Тимофій.

• "А молодість не вернеться...» — співає дівча.

•«Чого б йому сердитись?» — знизала плечима дівчина і здивовано, ясними очима, з усмішкою поглянула на мірошника.

• Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою».

• Змилуйся над нашою молодістю, над нашою любов'ю»,— ридала Мирослава.

• А маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом. • Варвара розмовляла з батьком майже як доросла. • Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови.

На уроці

Умова

Іде урок. Ви тримаєте у руках вірші, написані товаришем, який просив передати їх дівчині, яка сподобалася йому. Настав час передавати. Але необхідно перевірити, чи не передумав друг?

Діалог:

— Угу? (З підтекстом «Передавати?»)

— Угу! (Відповідає друг, тобто «Передавай».) (Перший здивований незвичною рішучістю товариша.)

— Угу? (Тобто «Точно вирішив?»)

— Угу! (Підтверджує друг, тобто «Так, вирішив остаточно!»)

Примітка. Вимовляти «угу» потрібно із закритим ротом, так добре чути інтонації питання й відповіді, перепитування і ствердження. До таких діалогів можна придумати будь-які обставини. Діалоги без слів, одними тільки звуками, добре тренують гнучкість голосу, точність інтонації питання, опору звуку, його спрямованість. Пізніше інтонацію питання й перепитування корисно тренувати в коротких словесних діалогах. По-різному звучить питання й перепитування.

Дата добавления: 2015-09-05