Форми організації занять з творчої праці

1. Урок як основна форма організації навчально-виховної роботи з творчої праці. Специфіка уроків і вимоги до них.

1. Типи уроків трудового навчання. Структура уроку.

1. Урок - це основна форма організації навчально-виховної роботи в школі. Під уроком розуміють заняття, яке проводиться з постійним складом учнів одного рівня підготовки. Спільним для всіх уроків є те, що вони проводяться за сталим розкладом, мають однакову тривалість, (45 хв.), чітко визначену тему, організаційну структуру, і які визначаються змістом програмного матеріалу, характером, способами навчальної і трудової діяльності учнів. Але уроки з трудового навчання мають свої особливості, в порівнянні з Уроками інших навчальних предметів, а саме:

центральне місце на уроці трудового навчання займає практична робота учнів;

практична робота учнів будується на базі продуктивної праці: вироби, що виробляються учнями мають суспіпьнокорисну спрямованість, знаходять практичне застосування в школі, дитячому садку, сім'ї;

- продуктивний характер праці створює необмежені можливості для підвищення активності учнів. Спираючись на природне прагнення дітей створювати корисні речі своїми руками, вчитель спрямовує навчальний процес відповідно до програми;

- робота з різними інструментами зобов'язує учителя ретельно слідкувати за дотриманням учнями правил безпечної праці.

До уроків трудового навчання в початкових класах, які до уроків з інших предметів, ставиться ряд дидактичних вимог: чіткість дидактичної мети, нерозривність виховних і навчальних завдань, правильний добір навчального матеріалу для кожної частини уроку, доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку, колективна праця учнів поєднується з самостійністю кожного учня, організаційна чіткість уроку, практичний характер праці учнів, створення умов для безпечної роботи учнів.

3. Урок трудового навчання можуть бути кількох типів. Визначаються вони за різними критеріями. Одні методики визначають типи уроків за змістом (уроки з обробки тканими, паперу, деревини): другі - за способом проведення (урок-екскурсія, кіноурок) треті - за цілями навчання (урок набуття учнями нових знань, урок формування умінь та навичок, ком6інований урок)- Неважко помітити, що кожний підхід до визначення типів уроку будується на основі якого-небудь одного принципу. Але, на нашу думку для початкових класів найдоцільнішим типом уроків є комбінований, хоча і не відкидаємо інших типів.

Комбінований урок з трудового навчання мас приблизно таку структуру: організаційна частина, повідомлення теми та мети уроку, аналіз зразку і його графічного зображення, конструювання виробу, планування трудового процесу, проведення технологічних операцій, перевірка виробів і їх оцінка, прибирання робочих місць.

На організацію уроку, як правило, відводиться 2-3 хвилини. Ця частина уроку частіше всього розпочинається з перевірки підготовленості учнів до уроку. Якщо у деяких учнів немає матеріалів чи необхідних інструментів, то вчитель повинен видати їх з додаткових запасів. Урок можна розпочинати лише тоді, коли вчитель переконався, що всі учні мають необхідні для уроку матеріали та інструменти.

Другим етапом уроку є повідомлення учням теми та мети уроку, визначення корисності виробу. Це етап, на якому учитель підготовляє учнів до чуттєвого сприйняття нового матеріалу, до формування особистих інтересів у поєднанні з суспільними мотивами праці. Тут добре б було нагадати висловлення О. М. Леонтьева, який говорить: що "Якщо на уроках праці учні лише задовольняють власну властиву їм потребу в діяльності та оволодівають тими чи іншими трудовими операціями, то в них розвивається особистий інтерес до праці. А якщо школярі в процесі праці виготовляють суспільнокорисні речі, у них не лише формуються особисті інтереси до праці, а й посилюються суспільні мотиви праці, які кінець кінцем переростають у чітко виражену потребу працювати на користь суспільству".

Наступним етапом уроку є аналіз зразка виробу і його графічного зображення. На цьому етапі учитель демонструє зразок виробу, наприклад, коробочку з жерсті (Міщенко І.Т."Умілі руки" Зкл), і наголошує на тому, що таку коробочку виготовляють з розгортки. З кресленням розгортки учні знайомляться в посібнику, визначають габаритні розміри, висоту коробочки.

Четвертим етапом уроку є конструювання виробу. На цьому етапі учитель розглядає з учнями будову виробу, його складові частини, форму деталей, конструктивні особливості. Для прикладу розглянемо виготовлення моделі кораблика (Міщено І. Т. "Умілі руки" 2 кл.). Спочатку учитель з'ясовує, хто з учнів бачив на морі чи на річці кораблі, якої вони форми, розміру і що перевозять. Після цього учитель пропонує розглянути картку посібника "Умілі руки" і визначити з яких основних частин складається модель кораблика (корпус, надбудова, труба). Разом з учнями вчитель визначає форму корпусу кораблика, надбудови, труби, їх розміри.

П'ятий етап - це планування трудового процесу. Цей етап е логічним продовженням попередніх етапів, безпосередньою підготовкою до самостійної роботи учнів. Проводиться він у формі інструктажу. Учитель аналізує технологічний процес виготовлення виробу, показує всі етапи цього процесу, на технологічній картці (використовуючи посібники для учнів 1 - класів "Умілі руки") при практитичному виконанні. Поряд з цим учитель знайомить учнів з матеріалами, які використовуються при виготовпенні виробу, їх властивостями, застосуванням у побуті, народному господарстві на заняттях з праці, знайомить з інструментами, їх будовою та застосуванням. Інструктаж, проведений методом бесіди, не потребує закріплення; а проведений методом пояснення, закріплюються у формі бесіди. Іноді проводять інструктаж з паралельними закріпленнями його.

Наступним етапом уроку є проведення технологічних операцій, самостійна робота учнів над виготовленням виробу. Це найважливіша частина уроку на яку відводиться до 25 - 30 хвилин. В процесі самостійного виконання роботи виявляються індивідуальні особливості учнів, їх здібності, уміння працювати, переборювати труднощі, економно витрачати матеріал, час, тримати своє робоче місце в чистоті і порядку.

В залежності від методів, якими користується вчитель, проводячи цей етап уроку, від його вміння організувати учнів на самостійну роботу, активізувати їх трудову і мислительну діяльність залежить успішне виконання як навчальних, так і виховних завдань уроку.

Самостійна робота учнів над виготовлення виробу не виключає керівної ролі учителя на уроці. Учитель стежить за діяльністю всього класу й окремого учня, дає додатковий фронтальний або індивідуальний інструктаж, якщо в цьому виникає така потреба. Учитель дбає про правильну поставу учнів, хватку інструментів тощо.

Під час самостійної роботи учні оволодівають як теоретичними знаннями, так і практичними вміннями та навичками. Одночасно ці знання, вміння і навички закріплюються, завдяки чому створюється база для успішного продовження трудового навчання й підготовки учнів до майбутньої діяльності.

Останнім заключним етапом є підсумок уроку, колективне обговорення якості виробів та оцінка роботи учнів учителем. Підсумовуючи урок, учитель організовує колективне обговорення якості виробів, виготовлених учнями. Для цього він бере 2-3 вироби, показує учням, а вони висловлюють свою думку, що в ньому зроблено добре, а що не якісно. Потім учитель підсумовує це обговорення, навчає учнів об'єктивно оцінювати якість виробу.

Другою частиною цього етапу є оцінювання робіт учнів. При цьому вчитель повинен враховувати як якість виробу, так і теоретичні знання, практичні вміння і навички, які учень виявив на уроці. Стежачи за роботою учнів під час практичної роботи, вчитель оцінює їх роботу і в списку ставить оцінки. Підсумовуючи урок після колективного обговорення якості виробів, він оголошує оцінки.

Планування уроків трудового навчання.

1. Перспективна підготовка вчителя до уроків трудового навчання.

2. Поточна підготовка вчителя.

1. Якість кожного уроку з трудового навчання і досягнення. поставленої мети залежить від підготовки учителя до уроку: продумування його структури, змісту, методики проведення, підготовки інструментів і матеріалів тощо.

Підготовка учителя до занять з трудового навчання складається з попередньої підготовки (перспективного планування), що завершується складанням календарно-тематичного плану та безпосередньої підготовки (поточного планування) до даного уроку. Перспективне планування дає можливість намітити раціональну систему роботи учителя та учнів, яка забезпечувала б доцільне і ефективне використання навчального часу, відведеного програмою на ту чи іншу тему, для засвоєння учнями знань, умінь і навичок, розвитку їх нахилів і здібностей, виховання позитивних якостей особистості.

Перспективне планування '(попередня підготовка) до занять з пранці учитель повинен розпочинати задовго до безпосереднього проведення уроків. Іноді ця робота розпочинається в кінці попереднього навчального року або під час літніх канікул. Умовно цю підготовку можна розділити на декілька етапів:

а) вивчення навчальної програми і пояснювальної записки до неї, визначення об'єму і змісту занять, практичних умінь і навичок по кожній темі. У випадку необхідності в програму вносяться зміни та доповнення. Особливо ретельно цю роботу повинні виконувати молоді учителі.

б) вивчення навчальної літератури та нових методичних матеріалів, статей в журналах і збірниках, які висвітлюють досвід І теоретичні питання змісту, організації і методики проведення занять з предмету в цілому, окремих розділів і питань програми. Вивчення навчальної літератури необхідно для того, щоб врахувати цей матеріал при викладі нових відомостей. Велике значення для підготовки учителя до занять має ознайомлення з методичною літературою, в якій узагальнено кращий досвід шкіл. В методичній літературі дають рекомендації з побудови навчального процесу, об'єктів праці та з інших питань, пов'язаних з проведенням уроку трудового навчання в початкових класах. Не менш важливим є вивчення досвіду інших учителів. В кожному місті є вчителі початкових класів, які досягли великих успіхів при виконанні тих чи інших навчальних завдань на уроках праці. Одним краще вдається формування в учнів навичок, другим - навчити учнів умілому використанню знань в праці, третім - раціональне поєднання різних форм організації занять тощо.

в) підготовка обладнання до занять. Учитель підготовлює необхідні матеріали, інструменти, пристрої і приладдя. Матеріали повинні бути придбані завчасно в тій кількості, щоб вистачило на всіх учнів класу на навчальний рік. Заготовити матеріали можна по різному. В одних школах матеріал закуповують через батьківські комітети, в інших - самі батьки закуповують необхідні матеріали і передають їх учителеві для зберігання і використання на уроках праці. Інструменти, пристрої і приладдя для занять повинні бути в такій кількості, щоб забезпечити безперебійну роботу всіх учнів класу.

г) підготовка наочних посібників і технологічної документації.

Ще до початку навчального року учитель перевіряє, ремонтує наочні посібники, якщо в цьому є потреба, чого не вистачає -виготовляє, чи організовує придбання.

д) складання переліку виробів, що будуть виготовлятися учнями з врахуванням програмних вимог, дидактичних і методичних вимог: виготовлення виробів повинно складатись з операцій, передбачених програмою; робота, пов'язана з виготовленням виробу, повинна бути посильною для учнів, як у відношенні точності, так і запрограмованої норми часу; за призначенням і конструкцією виріб повинен бути доступний розумінню учнів.

е) продумування технології виготовлення виробу. Деякі з виробів учитель повинен виготовити сам, щоб перевірити послідовність технології і витрату часу, передбачити можливі помилки учнів і їх виправлення.

Завершальним етапом попередньої підготовки до занять з праці продумування системи уроків по кожній темі і складання календарно-тематичного плану. Календарний план складається до навчального року на півріччя і затверджується заступником директора школи з навчальної роботи.

2. Безпосередня підготовка вчителя до уроку вимагає визначення конкретного змісту, форм організації і методів проведення кожного заняття, підготовки інструментів, матеріалів, наочних посібників.

Початком цієї підготовки є аналіз попереднього уроку, в процесі якого вчитель визначає, як була досягнута його мета і виконаний план, що проведено вдало і які залишились прогалини в знаннях та уміннях учнів. На основі цього уточнюється тема і мета уроку.

В формуванні мети необхідно дати відповідь на питання: чому передбачається навчити учнів на даному уроці, які нові знання та вміння вони повинні засвоїти.

Далі учитель вивчає матеріал, який необхідно повідомити учням на уроці, визначає нові поняття, які необхідно роз'яснити учням, виділяє нові операції і прийоми.

Наступним етапом є визначення структури уроку і продумування методики його проведення. Структура залежить від змісту і дидактичної мети уроку. Крім того учитель повинен визначити зміст, послідовність і методи викладу нового матеріалу, підготувати наочні посібники і демонстрації, які будуть застосовуватись на цьому етапі уроку.

Відповідальним етапом підготовки вчителя до уроку є розробка методики інструктування. Учитель повинен точно визначити, який вид інструктажу він застосує, що і як буде показувати учням, які прийоми використає.

Одним з головних завдань трудового навчання є формування в учнів правильних робочих умінь і навичок. Щоб успішно вирішити це завдання, необхідно правильно показати учням всі ті дії, яким вони будуть навчатися на уроці (хватка інструменту, послідовність робочих рухів, тощо), так як, якщо цього не зробити, то у них будуть закріплюватись неправильні дії. Важливим моментом в підготовці до уроку є контрольне виготовлення учителем виробу, який будуть виготовляти учні. На уроці він використовується як наочний посібник при поясненні учителем трудового завдання, як зразок для наслідування. В процесі його виготовлення уточняється технологія, яка потім рекомендується учням.

В ході підготовки до уроку учитель продумує виховні завдання і шляхи їх реалізації. На уроках трудового навчання в учнів виховується багато якостей, але в кожному з них виділяється головний момент, якому і приділяється основна увага.

Дата добавления: 2015-08-27